«Подарунок демократії»: як монобільшість у парламенті планує обмежити незалежність народних обранців

«Подарунок демократії»: як монобільшість у парламенті планує обмежити незалежність народних обранців

Як пропонують змінити регламент Верховної Ради і чим це може обернутись для українців

Этот текст также доступен на русском
«Подарунок демократії»: як монобільшість у парламенті планує обмежити незалежність народних обранців
Фото: DR

Народні депутати від монобільшості в останні дні перед новорічними святами зареєстрували зміни до регламенту Верховної Ради (законопроєкт №2691), які раніше неодноразово анонсували.

Що саме пропонують змінити «Слуги народу» і як ця ініціатива може вплинути на прийняття тих чи інших змін до законодавства України, розповіла Mind народний депутат України Ніна Южаніна.

Тільки-но текст став доступним на сайті Верховної Ради, ми з колегами та експертами ознайомилися із цим «подарунком демократії» – проєктом Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення законодавчої процедури».

Якими є основні зміни, що пропонуються:

  1. Верховна Рада на пленарному засіданні одноразово може прийняти рішення про зміну його тривалості.

    Зараз таке рішення приймається тільки на ранковому пленарному засіданні – для продовження пленарного засідання після 18 години на понад 15 хвилин.
  2. Позачергово без голосування до порядку денного включаються законопроєкти, визначені Президентом України як невідкладні.

    Зараз за включення таких законопроєктів, як і за включення інших, потрібно голосувати.
  3. Голосування за законопроєкти буде проводитися тільки по четвергах. В інші дні триватиме їх обговорення.

    Зараз рішення щодо законопроєктів шляхом голосування приймаються кожного пленарного дня з вівторка по п’ятницю.
  4. Рубрика «Різне» по п’ятницях буде можливою тільки в разі прийняття більшістю від конституційного складу Верховної Ради (226 голосів️) відповідного рішення.

    Зараз відведення години для виступів народних депутатів «з різних питань» є прямою нормою Регламенту.
  5. Проєкт постанови про скасування рішення Верховної Ради про прийняття в цілому як закону законопроєкту, визначеного як невідкладний, зможуть внести не менш як 45 народних депутатів.

    Зараз таке право має один народний депутат.
  6. Зменшуються строки для внесення альтернативних законопроєктів до законопроєктів, визначених як невідкладні, – не пізніш як у 7-денний строк після дня надання народним депутатам такого законопроєкту, в 5 денний строк з дня направлення на повторне перше читання відповідного законопроєкту.

    Зараз ці строки становлять, як і для інших законопроєктів, 14 і 10 днів відповідно.
  7. Законопроєкт, визначений як невідкладний, розглядається позачергово з обговоренням за скороченою процедурою, якщо Верховою Радою не прийнято рішення про його розгляд за процедурою повного обговорення.

    Зараз усе з точністю до навпаки.
  8. При наявності письмового подання про підтримку невідкладного законопроєкту, підписаного 226 народними депутатами, такий законопроєкт розглядається в порядку, визначеному профільним комітетом.

    Досі такої процедури не існувало, тому, схоже, вона призначена для голосування без обговорення за рішенням комітету.
  9. Внесення ідентичних пропозицій і поправок до законопроєкту не допускається. Якщо до законопроєкту внесено декілька ідентичних пропозицій чи поправок, такі пропозиції чи поправки рахуються як одна і в порівняльну таблицю до законопроєкту вносяться як одна пропозиція чи поправка.

    Зараз кожен народний депутат має право на подання і розгляд саме своєї поправки.
  10. За наполяганням народного депутата поправку, попередньо відхилену комітетом, може бути поставлено на голосування тільки в разі підтримки такого рішення не менш ніж 150 голосами. За аналогічною процедурою може бути поставлено на підтвердження поправку, попередньо враховану комітетом.
    При цьому голосування щодо врахованих головним комітетом пропозицій, поправок проводиться після завершення голосування щодо відхилених головним комітетом пропозицій, поправок.

    Зараз таких обмежень немає. Кожна депутатська ініціатива підлягає розгляду в сесійній залі і в довільному порядку – і на підтвердження, і на підтримку.

Як працює внесення поправок до законопроєктів під час пленарного засідання 

Оскільки зараз основний склад комітетів сформований за рахунок народних депутатів – членів монобільшості, розгляд таблиць до другого читання, тобто поправок, відбувається швидко і без заглиблення в зміст цих поправок.

Тому часто сподіваєшся на те, що саме в залі зможеш довести з професійної точки зору і більш широкому колу колег необхідність врахування твоєї думки саме для того, щоб проєкти законів були якіснішими і більш професійними. Якщо таку можливість прибрати у кожного депутата, то можна вважати, що тоді можна приймати закони в першому читанні і в цілому, бо до другого читання немає сенсу готуватися і подавати поправки. 

Щодо додаткових важелів, які мають інші народні депутати, зокрема внесення проєкту постанови про скасування рішення Верховної Ради, то, можливо, і можна було б цю опцію обмежити, але тоді хоча б чисельністю мінімальної фракції чи групи в парламенті, а не міфічним числом 45.

Тепер всі ці норми із закону «Про Регламент Верховної Ради України» хочуть прибрати і фактично не залишити народним депутатам жодної ініціативи та альтернативи – обговорення поданих поправок у залі чи подання їх взагалі.

Це відверта маніпуляція – закрити для загального доступу інформацію, яка б давала розуміння щодо якості прийнятих законів, фаховості народних депутатів та їх незалежності при прийнятті рішень.

Не за тим ми обиралися народом. Не за умовною закритістю парламенту під виглядом «оптимізації законотворчого процесу». І точно не за спробою приховати через таку оптимізацію прийняття суперечливих, подекуди відверто лобістських, а часом і антинародних рішень.

Сподіваюся, що в такому вигляді проєкт закону не буде прийнятий саме через усвідомлення в тому числі народними депутатами від «Слуг народу», що після прийняття таких змін часткова незалежність депутата втрачається.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло