Захворіло у світі
12,376,147
Померло у світі
556,895
Вилікувалось у світі
6,795,141
Захворіло в Україні
52,043
Померло в Україні
1,345
Вилікувалось в Україні
24,800
Бізнес-кейс: як повернути майно підприємства, відчужене недобросовісним керівником

Бізнес-кейс: як повернути майно підприємства, відчужене недобросовісним керівником

Судова практика та практичні поради, яким чином довести факт зловживання

Цей матеріал також доступний російською
Бізнес-кейс: як повернути майно підприємства, відчужене недобросовісним керівником
Фото: pixabay

В українських бізнес-реаліях нерідко трапляються випадки деструктивних дій з боку менеджменту, коли директор, який має довіру акціонерів (учасників) та наділений повноваженнями, фактично «випотрошує» підприємство, продаючи за безцінь активи у власних інтересах та всупереч інтересам товариства.

Mind уже писав, як і чому у вітчизняну судову практику повертаються подібні розгляди.

Керуючий партнер юркомпанії ESQUIRES, адвокат Олександр Шкелебей поділився із Mind схожим кейсом і розповів, що криється за такими подіями і як повернути майно підприємства.

Часто за такими подіями криється корпоративний конфлікт між власниками, теперішніми чи попередніми, одному з яких вдалося поставити свою людину-управлінця.

Здебільшого повернення активів підприємству ускладнюється наявністю статутних повноважень у такого горе-керівника. Новий власник, звичайно, обізнаний про це та стверджує про свою добросовісність: «Так, придбав майно дешево, але керівник мав усі повноваження».

Один із ефективних способів захисту для власника – звернення в суд з позовом про визнання недійсними укладених директором договорів.

Юристи систематично зустрічаються у роботі з подібними ситуаціями та шукають результативні шляхи повернення майна. Пропонуємо вашій увазі приклад успішного кейсу, який допоможе проілюструвати можливості акціонерів (учасників) щодо дій у подібних випадках.

Що каже суд?

Верховний Суд прийшов на допомогу власникам. У судовій справі №911/2129/17 розглядався спір про визнання недійсними договорів про відчуження майна та витребування майна у власність позивача (фактично повернення втраченого майна).

Основний дохід підприємства як власника логістичного комплексу формувався за рахунок надання цього комплексу в оренду. Директор відчужив обладнання, призначене для забезпечення функціонування логістичного комплексу, без якого логістичний комплекс фактично перетворився на ангар площею понад 20 000 кв. м.

Відтак, діяльність підприємства загалом стала залежати виключно від волі нового власника обладнання, адже для подальшого отримання доходу від логістичного комплексу необхідно було отримати продане обладнання назад, але вже у користування.

Доказом недобросовісності директора і свідченням того, що він діяв всупереч інтересам підприємства, став той факт, що після продажу обладнання директор внаслідок зловмисної домовленості уклав із новим власником обладнання договір про спільну діяльність.

За цим договором змінюється перерозподіл прибутків від оперування логістичним комплексом: підприємство отримує 10%, а вже новий власник обладнання – 90%.

У такій нехитрій комбінації керівник не врахував, що не може діяти у власних інтересах, а зобов'язаний діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно, виключно в інтересах очолюваного підприємства, для досягнення мети здійснення господарської діяльності – отримання прибутку.

Юристи у Верховному Суді довели, що протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій – без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою зацікавленістю та зі зловживанням своїми посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом). Вони були очевидно необачними, марнотратними та завідомо корисливими.

Що треба довести в суді та як повернути майно?

Юристам «ображеного» підприємства вдалося зібрати переконливі докази, зокрема в рамках кримінального провадження. Вони довели в суді, що  відчуження спірного обладнання здійснене пов'язаними між собою особами та на підконтрольні колишньому власнику підприємства товариства. Обставини ж вказували на існування умислу, спрямованого на позбавлення підприємства вищенаведеної власності на користь інших осіб.

Керівник підприємства усвідомлював, що відчужує майно всупереч інтересам товариства, а також була наявна зловмисна домовленість представників сторін договору щодо переслідування власних інтересів всупереч інтересів позивача. Відтак виникли несприятливі наслідки для позивача.

Суд погодився, що оскаржувані договори не відповідали справжньому волевиявленню позивача як суб`єкта господарювання та були спрямовані на задоволення особистих інтересів директора, який діяв в інтересах особи, на користь якої виводились виробничі потужності. Тобто суд це кваліфікував як зловмисну домовленість (навмисну дію) сторін.

Чи є можливість відшкодувати збитки коштом горе-керівника?

Внаслідок визнання правочину недійсним підприємство також має право вимагати від свого керівника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди. Адже останні завдані позивачу у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між його сторонами.

Довести зазначені обставини щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків зобов'язаний позивач.

«Само вирішиться» не пройде

Навіть за явної відсутності бізнес-логіки в діях менеджменту щодо розпорядження ключовими активами підприємства, повернення вашого майна вимагає доведення низки обставин.

Процес передбачає:

  • збір доказів,
  • доведення недобросовісності керівника,
  • пошук виведених активів
  • власне їх повернення (від другого, третього чи десятого власника).

Значно ефективніше і тому доцільніше вживати превентивних заходів та регулярно проводити правовий аудит угод компанії з врахуванням останньої судової практики.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті