Коронавірус vs бізнес: про аудит, фінзвітність та загальні збори акціонерів

Напередодні головний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що Україна почне виходити з режиму карантину вже після 24 квітня, як і було заплановано раніше.

Водночас, незважаючи на карантин, фінансову звітність бізнесу готувати доводиться.

Тільки терміни для її подання цього року будуть інші, згідно з прийнятим Верховною Радою законопроєктом №3275.

Крім того, змінені вимоги до подання звітності компаній – емітентів цінних паперів та проведення загальних зборів акціонерів.

Що ж змінилося в усіх перерахованих процедурах, розповів Mind партнер Kreston GCG Андрій Попов.

Про терміни фінзвітності та аудиту

Фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2019 рік, разом з аудиторським звітом, можна оприлюднити в період дії карантину або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем ​​завершення карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року. Дану зміну передбачає ухвалений Верховною Радою закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроєкт №3275).

Якщо карантин не буде продовжений після 24 квітня 2020 року, то термін публікації звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком – не пізніше 24 липня 2020 року.

Порядок звітності компаній, що належать до категорії емітентів цінних паперів, також змінений через прив'язку до дати проведення загальних зборів акціонерів.

Компанії-емітенти, відповідно до згаданого закону, повинні здійснити публікацію звітності протягом 5 робочих днів після проведення зборів.

На що звертатимуть увагу аудитори

Водночас Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю на початку квітня випустив інформаційне повідомлення, де наголосив на важливості окремих аспектів при проведенні аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес в умовах пандемії:

• оцінка ризиків, пов'язаних з пандемією, карантином, і обмежувальними заходами, а також необхідність перегляду раніше оцінених ризиків. 
• Визначення обставин, викликаних впливом пандемії, карантину та обмежувальних заходів, в якості ключового питання аудиту.
• Здатність аудитора отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі перед тим, як надати аудиторський звіт. Наприклад, через обмеження пересування, фактичного доступу до місцезнаходження підприємства, а також обмежені можливості комунікації з персоналом клієнта за станом здоров'я.
• Особлива увага аудитора до істотних суджень управлінського персоналу за обліковими оцінками, зокрема, про вплив пандемії, карантину та обмежувальних заходів на невизначеність оцінки та розкриття у фінансовій звітності інформації, пов'язаної з відповідними обліковими оцінками.
• Оцінка аудиторами розкриття суб'єктом господарювання інформації про вплив пандемії, карантину та обмежувальних заходів на його діяльність, фінансовий стан і майбутні економічні показники.
• Оцінка прийнятності використання керівництвом припущення про безперервність діяльності при складанні фінзвітності, з огляду на щораз більшу невизначеність, пов'язану зі зміною економічної ситуації і песимістичними прогнозами розвитку світової і національної економіки.
• Здійснення аналізу іншої інформації, яка не є фінзвітністю (звіт про управління, річна інформація емітента цінних паперів тощо) на предмет розкриття в ній питань впливу пандемії, карантину та обмежувальних заходів на діяльність підприємства.

Як змінилася процедура проведення аудиту

Згідно з нашою практикою, враховуючи запроваджені обмеження пересування, фактичного доступу до місцезнаходження підприємств, для отримання ухвалених аудиторських доказів ми вдаємося до використання альтернативних процедур. Зокрема, застосовуємо дистанційну фото- і відеофіксацію процесу інвентаризації запасів і основних засобів, використання хмарних рішень, а також віддалені комунікації з персоналом клієнта через захищені канали зв'язку.

Істотно спрощує ситуацію продовження сезону проведення та оприлюднення фінансової звітності та аудиторського висновку, що дозволяє перенести частину процедур, пов'язаних з необхідністю фізичного ознайомлення з первинними документами або активами.

Зазначу, що ще з часів впровадження законодавства про обов'язковий аудит, а особливо після прийняття Верховною Радою законопроєкту №1210 у січні 2020 року, аудиторське співтовариство висловлювало думку про необхідність продовження термінів публікації звітності та аудиту з 1 червня 2020 року хоча б на 2–3 місяці.

На жаль, аудиторський сезон 2019/2020 був у результаті продовжений через серйозніші, незалежні від фінансового ринку причини.

Де буде відображено вплив пандемії на бізнес

Що стосується оцінки аудиторами розкриття суб'єктами господарювання інформації про вплив коронавірусу, карантину та обмежувальних заходів на їх діяльність, фінансовий стан і майбутні економічні показники, то багато що залежить від комплексних показників діяльності підприємства за результатами 2019 року: показників ліквідності, рівня кредитного навантаження і т. д.

Разом з тим тривожні події, що відбуваються в березні – квітні 2020 року, належать до подій післязвітної дати для звітного періоду 2019 року і вони ще не знайшли відображення у звітності. У зв'язку з цим велика частина компаній зможе уникнути модифікацій аудиторської думки з питань, пов'язаних з впливом пандемії COVID-19.

Наскільки істотним і тривалим буде вплив пандемії на діяльність компаній, що представляють суспільний інтерес, за підсумками 2020 року, залежатиме від того, наскільки довго вона триватиме і наскільки суттєво і надовго просядуть макроекономічні показники в Україні та світі.