Захворіло у світі
6,279,668
Померло у світі
374,247
Вилікувалось у світі
2,674,114
Захворіло в Україні
24,012
Померло в Україні
718
Вилікувалось в Україні
9,690
Територія розбрату: чому РФ невигідний спірний статус Курильських островів

Територія розбрату: чому РФ невигідний спірний статус Курильських островів

І як ця ситуація може вплинути на зазіхання РФ на українські території

Цей матеріал також доступний російською
Територія розбрату: чому РФ невигідний спірний статус Курильських островів
Острів Ітуруп, Курили
Фото: pixabay

Міністерство закордонних справ Японії знову висунуло претензію на Курильські острови. Так, у МЗС наголошують, що острови, які в Токіо називають «північними територіями», «знаходяться під суверенітетом Японії».

До цього майже рік країна відмовлялася від прямих формулювань. Натомість Росія нарощувала військову присутність і винищувальну авіацію на кордоні з Японією.

Як ситуація із Курилами виглядає зараз та як вона може вплинути на Україну, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

З чого все починалося

Претензії Росії до сусідніх країн з територіальних питань були і є завжди, від самого розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Апофеозом імперських прагнень стала анексія півострова Крим у 2014 році.

Однак у самої Москви досі залишається як мінімум один територіальний спір, який серйозно ускладнює ситуацію на Далекому Сході та послаблює позицію Росії щодо захопленого Криму. Це конфлікт з Японією про приналежність Курильських островів.

Нагадаємо, що йдеться про декілька десятків островів, які знаходяться на кордоні РФ і Японії. На цій території проживають близько 20 000 людей. Де-факто острови після 1945 року належать Росії, яка вважає їх «споконвічною російською землею».

В Японії свій погляд на Курильські острови – вони хочуть забрати острова Кунашир, Ітуруп, Шикотан і Зелений, оскільки вважають, що вони належать до префектури Хокайдо. При цьому підстави так говорити у них є: традиційно Токіо посилається на Симодський трактат 1855 року, який був першим російсько-японським договором, що визначав кордон між державами. Згідно з документом, ці острови належали Японії.

Пізніше, через 20 років, був укладений ще один договір, за яким до Російської імперії переходив Сахалін, а до Японії – Курильські острови повністю.

Під час Другої світової війни Радянський Союз приєднався до Потсдамської декларації і оголосив війну Японії 8 серпня 1945 року, після того як 6 серпня США скинули атомну бомбу на Хіросіму. До моменту капітуляції Японії 1 вересня 1945 року війська СРСР зайняли всі 56 островів Курильської гряди, попутно був захоплений і Південний Сахалін. Останній Японія раніше лишила за собою, скориставшись результатами війни 1904–1905 років.

Далі було підписання мирного договору західних союзників з Японією. СРСР від підписання відмовився, бо там не була прописана радянська юрисдикція над південним Сахаліном і Курилами.

Однак двом сусіднім країнам неможливо співіснувати без будь-якого юридичного оформлення своїх відносин. Тож у 1956 році СРСР і Японія підписали мирну декларацію, за якою СРСР погоджувався передати Японії частину Курильських островів, проте тільки після укладення мирного договору.

Однак минуло вже 64 роки, а мирний договір не складений досі.

У результаті Японія продовжує вважати частину Курил своїми і час від часу всіляко про це нагадує міжнародному співтовариству. Росія ж звично робить вигляд, що нічого не відбувається.

Чому офіційний статус Курил важливий для РФ

Так, не маючи договору за підсумками Другої світової війни, Москва розуміє, що будь-який «компроміс» щодо Курил запустить новий раунд претензій Токіо – тепер уже з перегляду російських прав на решту Курил, а там – і на південний Сахалін.

Для Японії острови мають і військове значення. Поруч з ними знаходяться незамерзаючі глибоководні протоки. Передання Японії Ітурупу і Кунаширу позбавить Росію найзручнішого виходу для атомних підводних човнів з Охотського моря у Тихий океан. Адже північні курильські протоки занадто дрібні і не підходять для флоту.

Крім того, Японії встановила б там радіолокаційні станції і значно збільшила б зону дії порівняно з розміщеними станціями на тому ж Хоккайдо.

Водночас російський політикум уже змирився з втратою островів. Всередині еліти йде розмова про те, яким чином це піднести публіці – у вигляді спільного протекторату, демілітаризованої зони, російсько-японського технопарку з інновацій у біоресурси моря і т. д. Тим паче, що досвід є – ще наприкінці 1990-х років під час демаркації російсько-китайського кордону росіяни офіційно віддали їм не один десяток квадратних кілометрів спірної території.

І всі ці рухи навколо Курил відбуваються тільки тому, що свого часу через початок холодної війни і протидію колективного Заходу СРСР не зміг закріпити статус окупованих територій на міжнародному рівні.

Як ситуація впливає на Україну

Тепер, маючи перед очима такий яскравий приклад, абсолютно зрозуміло, чому Кремль так активно просуває ідею «громадянської війни на Україні» та вільного волевиявлення «народу Криму». Адже незважаючи на пропаганду, яка ллється з російських ЗМІ, у РФ немає жодного міжнародного документа, який будь-яким чином закріплював би юридичний статус захопленого Криму в складі РФ.

Саме тому Росія всіляко намагається просунути на міжнародній арені своє бачення ситуації. Після шести років безрезультатних спроб Кремль перейшов до нового етапу – спроби легалізації захопленої території зсередини через слухняну владу в Києві. І зовсім неважливо, як це буде зроблено – під тиском, шляхом нехитрих маніпуляцій громадською думкою – головне, щоб Київ на офіційному рівні визнав Крим російською територією.

При цьому попередній президент Порошенко рішуче припиняв будь-які подібні наміри. Нинішній же президент, який навіть боїться назвати Росію агресором, може потрапити в пастку. Так, в обмін на визнання Криму йому можуть пообіцяти, наприклад, повне закінчення війни на Донбасі. Тим більше, що днями на пресконференції, присвяченій річниці його президентства, відкритим текстом було сказано, що він готовий на мир на Донбасі буквально за будь-яких умов.

Однак зовсім не факт, що нинішнє політичне керівництво країни зможе реально розібратися з ситуацією, не здавши при цьому інтереси країни. Так це чи ні, покаже тільки час.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті