Гроші з розуму: як оподатковуються в Україні гранти для стартапів

У 2020 році Український фонд стартапів виділить проєктам-початківцям 240 млн грн. Детальніше про те, хто вже пройшов конкурс і має отримати фінансування, Mind писав у матеріалі  «Український фонд стартапів: гроші в інновації чи на вітер».

Попри те що ці гроші допоможуть стартапам розвиватись, останні мають сплатити ще й податок. Скільки вони мають віддати у бюджет, чим це може обернутись для України і чому «світлі голови» воліють шукати кращої долі в інших країнах, розповів Mind юрист юридичної компанії Investment Service Ukraine Ілля Вишневецький.

Ми живемо у світі новітніх технологій, саме тому таке слово, як «стартап», не здивує нікого. Ця тема вже стала актуальною в Україні. Країна за останні роки зробила великий крок уперед й українські стартапи все частіше виходять на глобальний ринок інноваційних технологій̆ з успішними проектами.

Начебто українська влада повинна пишатися успіхами своїх співвітчизників, адже подібні проекти – це інвестиції, а самі інвестиції потрібні для функціонування та розвитку держави. Інвестиції̈ – це зростання ВВП, сплата податків, які наповнюють бюджет, збільшення кількості робочих місць та створення конкурентного ринку праці. Крім того, залучати інвестиції̈ в економіку держави, звичайно ж, вигідніше, ніж брати кредити під певні зобов’язання.

За даними сервісу Startup Ranking, за кількістю стартапів Україна посідає 43-тє місце (250 стартапів), випереджаючи країну стартапів Естонію, а також Литву, Латвію, Словенію, Словаччину і навіть деякі нові індустріальні країни. Перше місце в рейтингу посідають США (46 951 стартап), друге – Індія (6633), третє – Велика Британія (4996). Першу десятку замикає Бразилія (1079 стартапів).

Для України з її науковим та інноваційним потенціалом 250 стартапів – мізерна кількість. Навіть їх успішний подальший розвиток не розв'яже проблеми низького рівня національного інноваційного розвитку, стартапів потрібно в рази більше.

Хто вже досяг успіху

Найкрупнішим за обсягами інвестування став стартап Grammarly, що працює над онлайн-сервісом перевірки граматики, який оголосив про залучення $110 млн. За допомогою технологій штучного інтелекту сервіс рекомендує виправлення, які роблять текст граматично, стилістично і структурно правильним.

На другому місці за сумою залучених інвестицій цього року опинився DMarket. Це глобальний маркетплейс для торгівлі внутрішньо ігровим контентом. Проєкт сумарно залучив близько $25 млн через ICO. Цей аукціон токенів став найбільшим в історії українських стартапів.

Як держава допомагає стартапам

Cтартап є високо ризикованим проєктом. Єдиного підходу до структурування стадій його розвитку у світовій практиці немає, все залежить від специфіки проєкту.

На перших двох стадіях стартаперам найскладніше залучити інвестиції. Тому їх підтримує держава через конкурсне фінансування, принаймні в розвинених країнах. В Україні також започаткували такі ініціативи. Перша з них – Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку, створений постановою уряду у червні 2018 року. Друга – Український фонд стартапів (УФС), що розпочав операційну діяльність 11 липня 2019 року.

Як насправді виглядає «допомога» 

З огляду на кількість стартапів в Україні для українського бюджету вони скоріше як у ресторанах комплімент від шеф-повара – не обов’язково скуштувати, але приємно.
Однак український уряд ухвалив рішення: замість підтримки і без цього ризикованих ідей повісити податок, який перетворює стартапи на «основне меню».

Так, отримання гранту за вищевказаними програмами від держави передбачає сплату податку в розмірі 19,5% з отримувача допомоги.

Податок – не єдина неприємність, яка чекає на стартап. Валюта України – гривня, а значить – сума гранту виплачується в гривнях, а не в доларах. Як наслідок, через коливання курсу, які трапляються в Україні, стартап може отримати ще менше грошей, ніж очікував на початку. Однак якщо тенденція зростання долару збережеться, то бізнес буде отримувати більше.

Про світову практику надання грантів

Залишається питання, чи справедливо передбачене оподаткування з отриманого гранту. Аби відповісти на це питання, потрібно звернуту увагу на практику інших країн.

У Німеччині існує мінімум чотири державні програми, які видають гроші на стартапи. Також, для більш стрімкого розвитку та збільшення кількості стартапів, замість пошуку інвесторів, уряд Німеччини надав молодому бізнесу пільги на кредитування. Пільгове кредитування стартапів є кращою альтернативою залучення інвесторів. Якщо проект стане прибутковим і буде виплачений кредит, він залишиться у власності засновника. Залучення венчурних інвестицій означає продаж більшої частки на сторону.

Пільгове кредитування проводиться через державний банк KfW. Заявнику треба тільки переконати представників банку, що його проект дуже перспективний. Німецькі стартапи без початкового капіталу можуть отримати до 100 000 євро кредиту за ставкою 2% річних. При цьому податку на отримання грошей, тобто інвестицій у стартапи, не існує.

У США в кожному штаті діють, як національні закони, так і закони штату, що, з одного боку, може бути добре, а в іншому – ні.

Так, більшість стартапів в Америці зареєстровані в штаті Делавер. Кажуть, вибираючи Делавер, засновник компанії показує свій досвід і знання особливостей фінансових ринків. Існує практика, коли компанії інкорпоруються в інші штати, потім переводяться в Делавер для виходу на IPO. Законодавство в цьому штаті дозволяє існувати зареєстрованій компанії без занесення інформації про неї в податкові органи США (компанія не платить податків і не подає звітність).

Дружній податковий режим також пропонує й Естонія, яка є відкритою для фінтехпроєктів юрисдикцією. У країні застосовується унікальний принцип: нерозподілений прибуток компанії не обкладається податком. Цей прибуток можливо використовувати/реінвестувати. Після розподілення він оподатковується за ставкою 25%.

Чого не вистачає Україні

Україна діє у правильному напрямку. Відкриття фондів, які надаватимуть життя стартапам, – вірний крок до світлого майбутнього. Однак цього замало. Українські успішні стартапи переїхали з України та знайшли свій притулок хто в Німеччині, хто в США, хто у Великобританії.

Україна має технологічний потенціал – завдяки нашим людям. Однак вони змінюють своє місцезнаходження та збільшують бюджет іншим країнам і розвивають їх економіку. Українська влада мала б продемонструвати, що вона хоче допомогти цим людям почати свою справу, на законодавчому рівні. Замість цього наш уряд виказує жадібність. Ось ми і маємо податок у розмірі 19% та велику кількість наших «золотих голів», що купують квитки у інші країни.