Новий поворот: наскільки конституційними є «зелені» тарифи

Сьогодні, 8 вересня 2020 року, Конституційний Суд України розглядатиме конституційне подання народних депутатів щодо неконституційності окремих положень законів про «зелені» тарифи. Про що саме йдеться в конституційному поданні та які наслідки цього процесу «загрожують» інвесторам ВДЕ, спеціально для Mind пояснює експерт з енергетичних проєктів Sayenko Kharenko Марина Гріцишина.

17 липня 2020 року в Конституційному Суді України було зареєстроване конституційне подання 47 народних депутатів України про визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про альтернативні джерела енергії» та Закону України «Про ринок електричної енергії». За цим поданням вже відкрито конституційне провадження та здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду.

Про що саме йдеться в конституційному поданні?

Якщо подивитися уважно, то можна помітити, що конституційне подання було зареєстроване в суді саме перед ухваленням закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» №810-ІХ (закон №810) у другому читанні 21 липня 2020 року. При цьому народні депутати звернулися до Конституційного Суду України для визнання неконституційними наступних положень законів про «зелені» тарифи:

• застосування «зеленого» тарифу до виробників ВДЕ, крім споживачів електричної енергії, енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств, для яких також встановлюється «зелений» тариф;
• порядку визначення розмірів «зелених» тарифів;
• гарантії встановлення «зеленого» тарифу до 1 січня 2020 року не лише для виробників ВДЕ, але й для споживачів, енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств;
• державних гарантій застосування порядку стимулювання без змін, закупівлі виробленої електроенергії із ВДЕ та повного розрахунку за неї;
• встановлення надбавки до «зеленого» тарифу та аукціонної ціни за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва;
• зобов’язань «Гарантованого покупця» купувати у виробників ВДЕ всю відпущену електричну енергію за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною.

Щодо визнання неконституційним положення щодо купівлі електричної енергії за аукціонною ціною, то ця вимога незрозуміла. Крім того, у конституційному поданні немає жодного коментаря щодо аукціонів. З огляду на це цікаво дізнатися, хто виступив ініціатором звернення до Конституційного Суду України.

Хто був його ініціатором?

Конституційне подання розміщене на сайті Конституційного Суду України з прізвищами всіх народних депутатів, які його підписали. Цікаво, якщо подивитися поіменне голосування по закону №810 у другому читанні 21 липня 2020 року, то виявляється, що більше половини депутатів із підписантів конституційного подання проголосували за цей закон. Необхідно нагадати, що законом №810 були зниженні «зелені» тарифи всім виробникам ВДЕ за результатами переговорів уряду з інвесторами.

У конституційному поданні 47 народних депутатів наполягають на тому, що Верховна Рада приймала закони щодо «зелених» тарифів із перевищенням повноважень. У такому разі незрозуміло, як могли більше половини тих же народних депутатів, які підписали конституційне подання, проголосувати за закон №810 про зменшення «зелених» тарифів.

Якщо більша частина нардепів, що підписали конституційне подання, змінили свою думку щодо «зелених» тарифів та проголосували за закон №810, чому конституційне звернення не відкликане? За законом про Конституційний Суд України, звернення до суду може бути відкликане за письмовою заявою суб’єкта звернення, у цьому випадку народних депутатів. Однак у цьому разі, навіть незважаючи на підтримку більшістю депутатів закону №810, звернення щодо відкликання конституційного подання не направлене. А от заяву щодо відкликання свого підпису під конституційним зверненням народні депутати України відкликати не можуть, тому що це не має юридичних наслідків за законом.

Для того щоб зрозуміти позицію народних депутатів у цьому випадку, можна спробувати ознайомитися з текстом конституційного подання та проаналізувати основні доводи.

Чим обґрунтована неконституційність «зелених» тарифів?

Конституційне подання щодо «зелених» тарифів обґрунтовується наступним:

• непомірні витрати та розбалансування державного бюджету

Цей аргумент пов'язаний із роботою державного підприємства «Гарантований покупець» та ПАТ «НЕК «Укренерго», яке також знаходиться в державній власності. Проте, у чому полягають витрати для бюджету, важко зрозуміти. «Зелений» тариф сплачується за рахунок тарифу на передачу та прибутку від виконання ДП «Гарантований покупець» спеціальних обов’язків на ринку електричної енергії. Ба більше, до прийняття закону №810 ніколи навіть не розглядалося питання витрат із Державного бюджету на «зелені» тарифи чи на розвиток відновлюваної генерації.

• Верховна Рада діяла поза межами своїх повноважень

У конституційному поданні зазначається, що Верховна Рада має право приймати закони щодо питань, які встановлюються виключно законами. Однак питання цінової політики віднесено Конституцією України до повноважень Кабінету Міністрів. У зв’язку з тим, що в законах закріплений розмір та механізм встановлення «зелених» тарифів, на думку народних депутатів, Верховна Рада вийшла за межі своєї компетенції. Але, наскільки зазначені положення щодо «зелених» тарифів належать до повноважень виконавчої влади, потрібно ще детально розглянути в суді.

Важливо також не забувати, що «зелений» тариф був встановлений законами України ще понад 10 років тому в Законі України «Про електроенергетику». Крім того, це перш за все система стимулювання розвитку відновлюваної генерації, а не лише тариф на електроенергію. Тому це питання підлягає більш детальному аналізу в суді.

• розміри «зеленого» тарифу порушують право власності українського народу та конституційну вимогу щодо збалансованості державного бюджету

Як аргумент наводяться витрати на «зелений» тариф у 2018 році. При цьому ініціатори звернення не проводять аналізу витрат України на традиційну генерацію. Порівняння ж витрат на відновлювану та вугільну генерацію було зроблено Енергетичним співтовариством 2019 року. Та чомусь дані цього дослідження не зазначені в конституційному поданні. Напевно, тому, що це дослідження підтверджує, що витрати на вугільну генерацію України значно більші, ніж на відновлювану генерацію. Для прикладу, розмір підтримки вугільної генерації 2017 року склав 280 млн євро, а відновлюваної – 212 млн євро. Враховуючи ще й те, що «зелені» тарифи ніколи не фінансувалися за рахунок державного бюджету, зовсім не зрозуміло, в чому було знайдено порушення збалансованості державного бюджету.

У поданні приводиться досвід Іспанії щодо підтримки відновлюваної генерації. Проте в конституційному поданні не зазначено, що після відкриття проти Іспанії 45 справ у міжнародному інвестиційному арбітражі, з яких 10 справ Іспанія програла, країна запропонувала інвесторам поновити систему підтримки відновлюваної генерації в обмін на відмову від позовів. Тому приклад Іспанії, звісно, корисний для України, але він додатково підтверджує важливість збереження та незмінності системи підтримки відновлюваної генерації. Розглядаючи досвід Іспанії, варто замислитися над наслідками рішення Конституційного Суду щодо «зелених» тарифів.

Які можливі результати розгляду конституційного подання?

За результатами розгляду конституційного подання Конституційний Суд прийматиме рішення щодо визнання конституційним або неконституційним положень законів щодо «зелених» тарифів. У разі визнання положень законів неконституційними, вони втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням. Так, за рішенням щодо окремих положень закону про НКРЕКП, Конституційний Суд встановив строк, з якого положення закону втрачали чинність.

Розглядаючи окреслену ситуацію, важливо, щоб усі розуміли: щодо «зелених» тарифів неможливо повернутися в минуле, як у фільмі «Тенет» Кристофера Нолана, та все змінити. За більше ніж 10 років існування в Україні «зелених» тарифів було збудовано багато об’єктів відновлюваної генерації. Фінансування під будівництво цих об’єктів було отримано саме завдяки «зеленим» тарифам. На ринку електричної енергії працює близько 800 виробників ВДЕ (за даними реєстру ДП «Гарантований покупець»), з якими укладений договір на купівлю-продаж електричної енергії та які кожного дня надають для ринку прогнози вироблення електричної енергії. Тому неможливо одразу одним рішення все це зупинити.

Отже, у цьому випадку найбільш очікуване від КС є рішення про визнання положень законів про «зелений» тариф конституційними. Але в разі визнання якихось положень неконституційними, все одно повинен бути встановлений строк для усунення порушень. У будь-якому разі важливо пам’ятати, що рішення Конституційного Суду з цього питання може суттєво вплинути на майбутнє Україні, а саме на її інвестиційну привабливість.