Захворіло у світі
40,818,555
Померло у світі
1,125,388
Вилікувалось у світі
27,929,230
Захворіло в Україні
315,826
Померло в Україні
5,927
Вилікувалось в Україні
132,219
Нове життя: чому Києву потрібна ревіталізація промзон

Нове життя: чому Києву потрібна ревіталізація промзон

І як у цьому можуть допомогти забудовники

Цей матеріал також доступний російською
Нове життя: чому Києву потрібна ревіталізація промзон
Фото: pixabay

Новим житловим кварталом у містах вже нікого не здивуєш. Проте не здивуєш і занедбаними територіями колишніх промислових об'єктів, де стоїть давній паркан, а за ним вже встиг підрости ліс. Втім, таким територіям можна дати нове життя. 

Чому містам і, зокрема, Києву потрібна ревіталізація промзон і як вона відбувається, розповів Mind виконавчий директор девелоперського холдингу ENSO Раміль Мехтієв.

Майже всі бачили листівки з краєвидами старого Києва або мапи столиці 20-х, 50-х, 70-х років минулого століття. Завжди дивує, наскільки місто розрослося з того часу. Там, де зараз далеко не остання станція метро, – колись не було жодного будинку.

У житловому масиві, який добудували перед розпадом Радянського Союзу, тільки за останні 5 років з’явилися нові сучасні мікрорайони й будується метро. Попри наші ностальгічні бажання, Київ не перестане бути економічним магнітом для амбітних українців. Тому кількість населення столиці системно збільшуватиметься.

Як вирішити проблему промзон

Проте можливостей зростати вшир стає все менше. Київ уже впирається в міста-сателіти або в ліси, знищення яких є злочином. Допомогти розв'язанню цієї проблеми може ревіталізація промзон.

Столиця усипана занедбаними промисловими територіями ще минулого століття. Частина з них колись була побудована на окрайку або взагалі за межами міста. Київ давно їх поглинув, наростивши навколо мікрорайони. А ще частина побудована взагалі в центральних районах столиці.

Колись потужний подільський промисловий кластер зараз може похвалитися хіба що заводом «Фармак» і ще певними об'єктами. Хоча деякі девелопери вже звернули увагу і на цю місцевість. 

Отже, невелика частина промзон зберегла історично цінну забудову. Здебільшого йдеться про великі території, закатані асфальтом та усипані бетонними будівлями-коробками. Колишні фабрики/заводи втратили функціональність. А охочих оживити виробництво в логістично незручних місцях серед підприємців не так і багато.

Тому ми й бачимо ці сірі плями на мапі столиці, які не виконують майже жодної функції. Тоді як у Києві – постійні змагання за території під забудову. На жаль, змагання часто незаконні.

Ревіталізація київських промзон – найбільш адекватна тактика розв'язання питання постійного збільшення населення міста, яке потребує все більше житла. Мабуть, не варто наводити популярні європейські приклади, коли старі портові склади та промзони перетворювали на модернові житлові райони. Можна почути у відповідь: «Європа – інший світ, куди нам до них». Але цей позитивний «інший світ» поступово реалізують уже і в столиці.

Про досвід ревіталізації в Києві

Один проєкт має на меті перетворити величезну територію колишнього мотозаводу на житловий квартал для нового креативного класу. Якщо ви прогуляєтеся там, то вже побачите, як потроху оживає ця територія.

Ще один – будується на території виставкового центру. На одній шальці терезів – сотні квартир із сучасною екосистемою для жителів столиці. На іншій – величезна заасфальтована територія для подій, які проводять у найкращому випадку 10 разів на рік (і врахуйте, що в столиці є ще декілька виставкових зон). Навіть немає сенсу порівнювати, який об'єкт важливіший для міста саме на цій території.

Або житловий квартал, який будується на території однієї з київських промзон на вулиці Дегтярівській. Ми ревіталізуємо цю територію, яка розташована недалеко від трьох станцій метро, парку Пушкіна та зоопарку. А тепер уявіть, територія, яка вже скоро приноситиме користь тисячам киян, багато років просто стояла бетонною плямою поруч з історичними місцями Києва.

Хоча ми ще на етапі проєктування чітко розуміли, що при реалізації запланованого ця територія стане обличчям Шулявки. Також уже бачимо, як, крім нас, цю бетонну пляму намагаються наповнити сенсами ще й інші девелопери. До речі, ця промзона – близький сусід згаданого мною вище іншого проєкту. Тобто вже скоро столиця зможе похвалитися оновленим за світовими стандартами районом.

А що з «незаконним будівництвом» 

Є іншій, не менш важливий, бік питання ревіталізації промзон. Словосполучення «незаконна забудова» впевнено може позмагатися з «метро на Троєщину» як негативна фраза – символ столиці. Недобросовісні забудовники, порушуючи закон, вставляють будинки на будь-який вільний клаптик землі та паралельно негативно налаштовують киян проти всіх девелоперів.

У людей формується хибне враження, що в Києві все будується незаконно. Та й взагалі потрібно заборонити будувати в столиці. Але згадана вище проблема збільшення населення нікуди не зникає.

Великі занедбані промислові зони не виконують потрібних функцій та вже займають території. Їхня реновація дозволяє не просто точково будувати ЖК, крадучи у киян простір, а оновлювати цілі райони без шкоди для місцевих жителей.

Навпаки, вони отримають нову якість оточення та інфраструктури. Погодьтеся, значно приємніше мати в сусідстві не обгороджену парканом темну територію зі складами, а нові гарно освітлені будинки, наприклад, із затишною кав’ярнею.

Ревіталізація – це повернення життя вимерлим територіям столиці. Величезні бетонні плями з минулого краще наповнити новим сенсом для жителів Києва.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті