Захворіло у світі
160,343,184
Померло у світі
3,331,844
Вилікувалось у світі
138,122,966
Захворіло в Україні
2,129,073
Померло в Україні
46,987
Вилікувалось в Україні
1,797,136
Метри на продаж: якими є тренди ринку девелоперських послуг

Метри на продаж: якими є тренди ринку девелоперських послуг

Та в чому можливості їхньої реалізації

Этот материал также доступен на русском
Метри на продаж: якими є тренди ринку девелоперських послуг
Фото: pixabay

Україна, як і весь світ, зіткнулася з пандемією коронавірусу, що призвела до економічної кризи. Звісно, ринок девелоперських послуг не став винятком. Наразі ніхто не може спрогнозувати, яким буде вихід із кризи та скільки на це піде часу, але головні тренди останніх років на ринку девелопменту поки незмінні. Про них розповів Mind виконавчий директор девелоперської компанії ENSO Раміль Мехтієв.

Якщо поглянути на статистику 2020 року, інвестиційна привабливість житла зберігається. Це обумовлено тим, що банківська система має достатньо низький рівень довіри в українців, тому інвестиції в житло залишаються більш надійними й безпечними. При цьому йдеться саме про відкладений капітал, що було залучено до пандемії, і який тепер шукатиме точки застосування.

Ще однією тенденцією, що збереглася, є зростання вартості нерухомості всіх класів. З вересня 2019 по серпень 2020 року середня ціна в новобудовах Києва зросла на 5% – до 27 700 грн за 1 кв. м. У регіонах ціни піднялися на 10–15%. 

Тренди 2021 року

2021-й рік також принесе зростання вартості квадратних метрів на 5–7% вже найближчим часом, однією з причин якого буде подорожчання будматеріалів та будівельно-монтажних робіт.

Але, незважаючи на підвищення цін, велика частина покупців віддасть перевагу вкладенням у якісні проєкти, до яких належать нові формати житла, так зване місто в місті, і різні багатофункціональні житлові комплекси з розвиненою інфраструктурою. Також матимуть інтерес екокомплекси, із штучними або природними водоймами та зеленими зонами.

І ці тренди притаманні не лише Україні, вони – глобальні. У дослідженні «Нові тенденції в сфері нерухомості» (Emerging Trends in Real Estate® Europe 2021), що провели PwC спільно з Urban Land Institute, ці тренди зазначено серед перших .

Всього в дослідженні проаналізовано 995 думок професійних респондентів з 25 країн Європи про ключові тенденції ринку. Нерухомість, як і раніше, розглядається ними як один із небагатьох класів інвестиційних активів.
Пандемія прискорила структурні зміни, торкнувшись трьох основних секторів нерухомості − офісної, роздрібної та готельної. При цьому найбільш стабільними виявилися логістика та житлове будівництво, а також будівлі медично-біологічного призначення.

У міжнародному дослідженні зазначається зростання уваги до екологічних, соціальних та управлінських проблем. Ці теми посідають ключове місце в переоцінці ролі нерухомості в суспільстві й того, як вона впливає на життя людей, їхню роботу, специфіку споживання та дозвілля.

Українськи чинники

Безумовно, істотно впливають на ринок нерухомості й дії центральних і місцевих органів влади. В Україні минулий рік пройшов під знаком реформування держуправління у сфері містобудування. Кабінет Міністрів у березні 2020 року ухвалив постанови № 218 і 219, якими ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію й зупинив перевірку будівельних майданчиків та об'єктів містобудування.

На жаль, у подальшому не було вжито необхідних кроків у розвиток прийнятих рішень, і ринок залишався в «підвішеному стані» аж до кінця року. Лише 16 грудня на засіданні Кабміну було відновлено контроль в будівельній сфері, а 23 грудня схвалено рішення про створення нового органу − Державної інспекції архітектури й містобудування, як центрального органу виконавчої влади.

Наскільки реформа буде ефективною і чи буде вона стимулювати розвиток ринку − покажуть подальші дії.

Головне для ринку: йому потрібні зрозумілі правила гри

Також минулого року не відбулося очікуване затвердження Генерального плану Києва у зв'язку із закінченням дії попереднього. Протягом року відкладалися публічні слухання, на яких містобудівний документ планувалося  презентувати широкій професійної громадськості. У підсумку на сьогодні столиця не має стратегії свого розвитку на найближчі 20 років і, відповідно, критеріїв та логіки житлового та нежитлового будівництва.

Все це ускладнює прогнозування й ведення бізнесу. Потрібні якісні сучасні архітектурні норми, щоб розуміти, куди ми рухаємося. Повинна бути впорядкована якась хаотичність у містобудуванні, необхідно перейти від категорії еклектики до урбаністики. Важливо надати можливість втілювати складні архітектурні рішення, які би зробили місця на карті Києва знаковими, символічними, які би увійшли до скарбнички його спадщини, а не лише визначали на плані землю під забудову.

Разом із тим, попри відсутність Генплану, темпи будівництва житла в столиці не знижуються: якщо в січні в Києві налічувалося 145 споруджуваних комплексів, то зараз – 149. При цьому з початку року зросла кількість завершених об'єктів (з 496 до 500). У передмісті Києва спостерігаємо ту ж тенденцію: протягом перших місяців нового року зросла кількість як зданих (+1), так і споруджуваних (+7) житлових комплексів .

Вочевидь, у цих нових умовах постійної невизначеності багаторазово зростає фактор надійності девелопера, його відкритості й готовності до комунікацій із потенційними покупцями нерухомості. Це, на мій погляд, найбільш важливий та показовий тренд останніх років.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті