Будні бенефіціарів: як провести безподаткову ліквідацію КІК
І що для цієї процедури передбачив законодавець

Нові правила роботи контрольованих іноземних компаній (КІК) вже неодноразово обговорювали та пояснювали експерти. Про це розповідав і Mind.
Проте деякі нюанси роботи, а точніше ліквідації таких компаній, можуть стати в пригоді бенефіціарам. Тож, як позбутися КІК і що пропонує для таких випадків законодавство, розповіла Mind аудитор, адвокат, керуючий партнер «Сайвена-Груп» Олена Жукова.
Законотворці заздалегідь подбали про можливість ліквідації КІК та запропонували один дуже цікавий варіант. Мова піде про так звану безподаткову ліквідацію КІК (БПЛ).
Основна ідея безподаткової ліквідації
Власник (бенефіціар) КІК – тільки зараз, тільки один раз – зможе «закрити офшор», «обілитися», абсолютно легально стати власником усіх активів офшору. Білим, пухнастим, прозорим, щасливим та безтурботним, таким, що не впадає в тремтіння від запитання: «Де ти, голубе, взяв перший мільйон?».
Здійснити чудове перетворення з «тіньовика» на «респектабельного бізнесмена» можливо буде «без сплати податків» (ну, майже).
Це і є «безподаткова ліквідація», процедура якої описана в пункті 170.13-1 статі 170 ПКУ.
Згідно з цією статтею не підлягають оподаткуванню:
- дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному підпунктом 170.13.3 пункту 170.13 статті 170 цього Кодексу, раніше оподатковані на рівні української компанії;
- доходи у грошовій та/або натуральній формі, що не є розподілом прибутку, отримані платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) від іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі при ліквідації (припиненні) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у межах вартості грошових коштів та/або майна, раніше внесеного таким платником податку (членами його сім’ї першого та другого ступенів споріднення) і облікованого у якості капіталу іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку;
- доходи в грошовій та/або натуральній формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи…
Лишати чи ліквідувати?
Перед тим, як розглянути умови БПЛ, нагадаємо читачеві деякі речі, які дуже важливі для прийняття рішення – ліквідувати той клятий КІК або залишити?
- Найближчим часом і до України дійде так званий автоматичний обмін інформацією, коли банки з усього світу «зіллють» нашим податківцям всі дані щодо наявності банківських рахунків українських резидентів і підконтрольних їм компаній. Тому (навіть якщо ви проігноруєте вимоги нового законодавства щодо відкриття інформації про наявність КІК) володіння КІКом розкриється у будь-якому разі.
- КІК буде дуже «дорогим задоволенням»; бенефіціару необхідно буде сплачувати значні податки, нести витрати на забезпечення функціонування КІК (а там ще й вимоги щодо «сабстансу»). Це вже зараз. Крім того, законодавство (яке все більш посилюється) може раптово (і навіть «заднім числом») змінитися. Або бути по-іншому інтерпретованим – що несподівано анулює вашу «пільгову» ставку в 5% (того ж податку на репатріацію дивідендів, що перераховуються в деякі юрисдикції), і податкова застосує «звичайну» ставку в 15%. І це буде дуже боляче…
- Поклавши руку на серце, треба визнати, що достатньо часто схеми бізнесу, що вибудовувалися 10–20 років тому, є морально застарілими, незграбними, зайве необґрунтовано ускладненими. Давно пора було «провести ревізію» та здійснити оптимізацію структури. Час настав!
- Більшості бенефіціарів КІК – вже за 60, часто і за 70. Вони теж не безсмертні… Але як складно розгрібати спадкові справи, якщо є розгалужена структура КІКів (та ще й з номіналами!!!) Подбайте про своїх спадкоємців уже зараз – розберіться з майном і КІКами.
Тому конче потрібно уважно та ретельно проаналізувати це питання і ухвалити рішення. Дуже часто воно буде за бесподаткову ліквідацію (та взагалі за переструктурування бізнесу). Тим більше, що ця акція – одноразова. І «рівно опівночі карета перетвориться на гарбуз».
Що потрібно для безподаткової ліквідації?
Що треба бенефіціару (контролеру) КІК, щоб надійно пройти процедуру БПЛ? Вимоги, на перший погляд, не такі вже й складні. Необхідно виконати усього декілька кроків.
А саме:
- провести процедуру бесподаткової ліквідації у строк до 31.12.2021 року;
- подати до контролюючого органу (одночасно з податковою декларацією) заяву про звільнення «бесподатково-ліквідаціонних» доходів від оподаткування;
- додати до вищезазначеної заяви перелік отриманого майна, а також документи, що містять відомості про вартість цього майна (відповідно до фінансової звітності КІК).
Все начебто дуже просто. Але ця простота – оманлива. Ліквідаційна процедура – штука доволі складна, дорога й потребує значного часу на проведення. Спрощена процедура ліквідації, яка застосовується в многих юрисдикціях (так званий страйк-оф) для мети ПКУ, не пройде. Дуже часто необхідно буде провести купу «доліквідаційних» заходів, без яких БПЛ здійснити неможливо. Наприклад, «позбавитися номіналів». Або – відновити бухгалтерський облік.
Часто повна процедура ліквідації займає рік і навіть більше. Тому продумати необхідно вже зараз. Бо інакше «рівно опівночі карета перетвориться на гарбуз».
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.