Nota bene: Škoda JS скоро здадуть на металобрухт?
Чеський бізнес відмовляється працювати з власністю Росії
Mind продовжує публікувати матеріали в рубриці Nota Bene. Цей формат передбачає дещо більше емоційне забарвлення, що, втім, компенсується глибиною експертизи автора в досліджуваному питанні. Сьогодні автор Mind Олег Кільницький, що спеціалізується на енергетиці розмірковує про подальшу долю компанії Škoda JS – з огляду на бекґраунд її російських власників. А також – про те, наскільки доречна наразі участь цього підприємства в розбудові української атомної галузі.
Чеське підприємство Škoda JS, яке виробляє продукцію для АЕС, має великі проблеми в себе на батьківщині. І пов'язані вони виключно з російським власником – Газпромбанком. Уже не йдеться про участь компанії в новому будівництві. Із нею згортають співпрацю навіть традиційні європейські клієнти – насамперед оператор чеських АЕС ČEZ. Крім того, шлейф скандалів, які супроводжують компанію з 2015 року, знищують її репутацію і на міжнародних ринках. Чи відмовиться від співпраці з нею український «Енергоатом»?
Як чехи відмовили росіянам
Ще рік тому Škoda JS мала гарні перспективи. Вона, як одна з 10 компаній чеського енергетичного альянсу, розраховувала на замовлення під нове будівництво як у Чехії, так і за кордоном, зокрема й в Україні – її запрошували на наради щодо добудови двох блоків ХАЕС.
Škoda JS – компанія добре відома в Європі, особливо в країнах, де працюють реактори російського дизайну – ВВЕР. Майже 40 років тому ŠKODA JS a.s. отримала ще в колишньому СРСР первинну ліцензію на інжиніринг, виготовлення та постачання основного обладнання для атомної енергетики з блоками ВВЕР. Відтоді чеська компанія виготовила 21 комплектний реактор типу ВВЕР-440 і три реактори типу ВВЕР-1000.
Škoda JS постачає обладнання для європейських реакторів EPR (European Pressurised Water Reactor), що будуються у Фінляндії, Великобританії та Китаї. Вона – багаторічний партнер французької Areva (зараз – Framatom), прямого конкурента «Росатома» на світовому ринку послуг зі зведення нових енергоблоків АЕС.
У 2009 році компанія уклала контракт на добудову третього та четвертого енергоблоків словацької АЕС «Моховце». А ще рік тому як учасник консорціуму з чеськими підприємствами розраховувала на великі підряди в себе в країні, де планують добудовувати АЕС «Дуковани» і «Темелін». І це попри присутність її власника – ВАТ «ОМЗ» – у санкційному списку США, до якого також було внесено й саму Škoda JS.
Кампанію проти присутності Росії у своїй країні Чехія розпочала лише цієї весни, виключивши з учасників оцінки безпеки будівництва (процедура, що передує тендеру на будівництво) енергоблока АЕС «Дуковани» російський концерн «Росатом», який подався в кооперації зі Škoda JS. Рішення про це ухвалив 19 квітня чеський уряд – за два дні після того, як влада звинуватила російські спецслужби в причетності до вибуху на складі боєприпасів на сході Чехії восени 2014 року.
За словами віцепрем'єра і міністра внутрішніх справ Чеської Республіки Яна Хамачека, російські компанії безперечно не мають брати участі у будівництві блоку АЕС «Дуковани» навіть як члени консорціуму. Голова SÚJB – ядерного регулятора Чехії – Дана Драбова, заявила, мовляв, і раніше «не приховувала, що не вважала «Росатом» хорошим партнером для будівництва атомної електростанції в Чехії. Адже цю держкорпорацію безпосередньо контролює Кремль. Якщо ми подивимося, як нинішній російський уряд просуває інтереси РФ не лише в Чеській Республіці, як показав нам Врбетиці, а й по-різному в усьому світі, особливо там, де Росія раніше вважала цю територію своєю сферою впливу, варто замислитися над тим, чи хочемо ми такого партнера на багато десятирічь», – сказала в інтерв'ю пані Драбова.
Дана Драбова
Слабкі місця чеської ядерної галузі
Як зазначають чеські ЗМІ, росіяни давно мають фундаментальний вплив на чеську атомну енергетику. Власником корпорації Škoda JS з кінця 2004 року є російський промисловий холдинг «Об'єднані машинобудівні заводи» з річним оборотом близько $560 млн. На момент купівлі 42,16% ВАТ «ОМЗ» володів його засновник Каха Бендукідзе з партнерами, але вже 2005 року вони продали свій пакет акцій групі інвесторів за участі Газпромбанку.
На сьогодні власники цієї російської компанії непрозорі: згідно з публічними даними, акціями володіють Газпромбанк – Промислові інвестиції, реєстр. № 1471-94139299 та Газпромбанк – Інжиніринг, реєстр. №1634-94163228.
Але є ще одна компанія, яка відома в Україні. Це – ÚJV ež, контрольний пакет якої належить компанії ČEZ. ČEZ – найбільша чеська енергетична компанія. Її мажоритарний акціонер – держава, якій через Міністерство фінансів належить близько 70% акцій. У власності ČEZ – 52,46% акцій ÚJV ež, ще 30,15% володіють Slovenské elektrárne (оператор словацьких АЕС), 17% акції належать Škoda JS. Отже, 17% бізнес-частки в ÚJV ež побічно належать російській компанії з власниками, які ховаються за Газпромбанком, через чеську компанію.
ÚJV ež супроводжує роботу АЕС, які належать ČEZ. Зокрема, готує звіти про безпеку АЕС, робить проєктні роботи, причому працюючи безпосередньо з АЕС «Дуковани» і «Темелін». Після скандалу з чеськими Петровим та Бошировим у Чехії всерйоз стурбувалися, що проєктна інформація, якою займатиметься ÚJV ež, через російських акціонерів Škoda JS потрапить до рук Росії. І тендер може бути зірваний, навіть якщо «Росатом» у ньому не братиме участі.
Але головним слабким місцем чеської атомної галузі є саме Škoda JS, яку понад 16 років контролюють анонімні російські власники. Вона виступає генеральним підрядником із технічного обслуговування першого контуру всіх шести чеських атомних енергоблоків, виконує їхню модернізацію, займається питаннями поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Обсяг замовлень ČEZ у пльзенської компанії становив близько 1 млрд чеських крон (близько $45,28 млн) на рік. І звичайно, компанія також має доступ до закритих матеріалів.
Втім наразі ČEZ почала серйозно скорочувати взаємодію зі Škoda JS. Так, стелажі ущільненого зберігання палива (СУЗП), які і Чехія, й Україна традиційно купували в «одного постачальника» Škoda JS, у 2021 році для АЕС «Дуковани» були закуплені безпосередньо у дочки ČEZ – «ČEZ Енергосервіс», яка повністю виготовила та змонтувала це обладнання.
Аналогічно – проєкт впровадження системи примусового скидання тиску системи герметичного огородження реакторної установки, який в Україні Škoda JS реалізувала на дев’яти блоках ВВЕР, ČEZ теж закупив у свого підприємства «ČEZ Енергосервіс», який запропонував системи за технологією компанії Westinghouse (в Україні такі системи встановлені на перший і другий енергоблоки Южно-Української АЕС). Причому «ČEZ Енергосервіс» переміг у тендері, попри разючі референції Škoda JS, запропонувавши найвигіднішу ціну.
Як стверджують джерела в ČEZ, уже кілька років керівництво оператора чеських АЕС займається формуванням конкуренції Škoda JS щодо сервісного обслуговування обладнання першого контуру реактора. Це означає, що пльзенська компанія вже в найближчому майбутньому втратить гарантований 1 млрд чеських крон доходу. А чеська атомна галузь позбудеться впливу на неї РФ.
Адже співпраця зі Škoda JS для чехів давно стає токсичною. Дивно, що український «Енергоатом» цього не помічає.
Три конфлікти за участю Škoda JS
На сьогодні Škoda JS втягнута відразу в кілька великих судових розглядів, причому не лише на території Чехії. Про справу народного депутата Верховної Ради від партії «Народний фронт» Миколи Мартиненка у Швейцарії та Україні добре відомо. За версією швейцарських правоохоронців, Мартиненко через череду офшорів «відмив» 2,8 млн євро за низкою контрактів між чеською Škoda JS та українським оператором АЕС – НАЕК «Енергоатом». 2020 року швейцарський суд визнав Мартиненка винним і засудив до 28 місяців позбавлення волі, з них 16 місяців – умовно. Апеляцію наприкінці минулого року екс-нардеп програв.
Микола Мартиненко
А цьогоріч справою Škoda JS почало опікуватися чеське правосуддя. П'ятьох колишніх топменеджерів компанії звинувачують у розкраданні та ухиленні від податків майже на 300 млн крон (близько $13,5 млн) – сума більша, ніж проходила у швейцарській справі Мартиненка. За версією слідства, з 2008 до 2014 ріоку керівництво компанії підписало консалтингові угоди з компаніями, зареєстрованими в Панамі, Домінікані, Кіпрі та Великій Британії – вони мали зіграти роль посередника під час укладання контрактів на постачання технологій для українських АЕС.
Однак, як стверджує прокурор, обвинувачені через ці компанії «відмили» 279 млн крон, з яких 55 млн мали піти до державного бюджету Чехії як податки. Співрозмовники в посольстві Чехії в Україні не виключають версії про те, що ця справа може перерости далі, торкнувшись російського власника.
У зв'язку з чим варто звернути увагу на велику плинність кадрів з російськими прізвищами та російським громадянством у наглядовій раді Škoda JS. «За останні 13 років у ній було понад 40 членів. Деякі із цих людей, схоже, взагалі не мають достатнього рівня компетенції для членів наглядової ради», – пише чеське видання Peak.Cz.
І перелічує: Юрій Архіпов, заступник гендиректора, технічний директор ОМЗ – член Наглядової ради на три місяці; Олександр Шарапов, виконавчий директор ВАТ «Іжорські заводи» (входить до групи ОМЗ) – член Наглядової ради на чотири місяці; Володимир Грушевський, директор Дирекції з обладнання АЕС ОМЗ – член Наглядової ради на чотири місяці; Вадим Махов, голова ради директорів ОМЗ – член наглядової ради 29 днів; Юрій Уточкін, директор дивізіону «Спецсталь», директор із науково-технічного розвитку – начальник Управління НТР Дирекції зі стратегічного розвитку ОМЗ – член Наглядової ради на 29 днів; Дмитро Зауерс, заступник голови правління Газпромбанку – член Наглядової ради на 21 день. Навіщо заступнику голови Газпромбанку або голові ради директорів ОМЗ статус члена наглядової ради великого європейського підприємства лише на кілька тижнів?
Втім, є у списку й прізвища, про які взагалі нічого не відомо Google: Олег Юхтенко – член Наглядової ради на чотири місяці; Володимир Шендерів – член Наглядової ради на чотири місяці; Дмитро Заверс – член Наглядової ради на вісім днів, що для корпоративного світу абсолютно неймовірно.
Як можна ознайомитися з діяльністю компанії, що має річний оборот у 4,5 млрд крон, за кілька місяців або навіть днів? Видання припускає, що всі ці призначення є не більш ніж легітимізацією зазначених осіб для Європейського Союзу. Адже члени наглядової ради в Škoda JS отримують небагато: тоді як рада директорів компанії заробила понад 34 млн крон у 2019 році, члени наглядової ради отримали лише близько 155 000 крон.
Ще один конфлікт за участю Škoda JS – розпочате у березні 2020 року розслідування словацької поліції щодо завищення цін при завершенні будівництва атомної електростанції «Моховце», де Škoda JS є постачальником реакторної установки та іншого обладнання. За даними чеської газети Denník N, поліція розслідує постачання неякісних трубопроводів, поставлених для будівництва чеською компанією Škoda JS або субпідрядником. Сама пльзенська компанія вважає себе постраждалою стороною. Хоча словацький суд може вирішити інакше.
АЕС «Моховце»
Але остаточну крапку в долі Škoda JS може поставити інший судовий процес. У 2016 році енергетична компанія ČEZ подала позов проти Škoda JS про відшкодування збитків через неправильну перевірку трубопроводів на АЕС «Дуковани» і «Темелін».
У 2015 році кілька енергоблоків цих АЕС довелося зупинити для повторної перевірки через претензії ядерного регулятора до якості радіографічного контролю зварних швів на трубопроводах малого діаметра блоків №2,3 АЕС «Дуковани»: на устаткуванні трубопроводів було виявлено тріщини та інші дефекти, яких не було на фотографіях. За монтаж і контроль обладнання електростанції відповідала компанія Škoda JS, яка наймала субпідрядника для перевірки зварних швів – компанію Tediko.
АЕС «Дуковани»
З цієї причини від середини вересня до кінця грудня 2015 року лише один із чотирьох блоків АЕС «Дуковани» працював. Як наслідок, ČEZ зажадала від Škoda JS компенсувати близько 3,5 млрд крон (близько $144 млн). Škoda JS заперечує свою провину й нічого не збирається платити. Якщо Skoda JS програє справу, вона не зможе виплатити таку велику суму ČEZ. Ця сума значно перевищує вартість її власного капіталу, а річний прибуток становить менше 1/10 цієї вартості.
Сумний український сценарій для чеської компанії
В Україні Škoda JS виконувала ту саму лінійку замовлень, що й для європейських АЕС із реакторами типу ВВЕР. При цьому постачання на територію Російської Федерації обладнання для АЕС Škoda JS не здійснювало принаймні у 2019–2021 роках.
Попри анексію Криму Росією і старт програми з імпортозаміщення «Енергоатом», як і вся Європа, заплющував очі і на російських власників підприємства, і на його присутність у санкційних списках. Згідно з базою ClarityProject, загалом із 2015 року в Україні підприємство взяло участь у 56 торгах, з яких було визнано переможцем у 36 на суму 2,89 млрд грн. Ба більше, закупівлі нерідко проходили без торгів через відсутність конкуренції. Але нинішній досвід ČEZ щодо згортання контрактів зі Škoda JS показує, що конкуренти в неї є.
Своє головне замовлення в Україні – добудову ХАЕС, яка ще рік тому планувалася за її участі, – Škoda JS вже втратила: згідно із заявою голови «Енергоатому» Петра Котіна, на майданчику ХАЕС будуватимуть реактор АР1000 виробництва Westinghouse.
Чи піде «Енергоатом» шляхом ČEZ, розриваючи колишні зв'язки з надмірно токсичним постачальником, – покаже час. Джерела в компанії зазначають, що останній рік із компанією все важче працювати: зриваються терміни, ускладнюється процес взаємодії технічних фахівців. Плюс шлейф конфліктів, пов'язаних із російським власником, в українській та зарубіжній пресі змушує робити похмурі прогнози щодо долі підприємства.
Цілком імовірно, що найближчим часом на Škoda JS чекає банкрутство. Показовий приклад – доля іншого традиційного постачальника «Енергоатома», підприємства «Івано-Франківський арматурний завод» (ПрАТ «ІФАЗ»), який також управлявся менеджерами ОМЗ.
ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», яке виробляло арматуру спеціального призначення для систем забезпечення безпеки ядерних установок (для першого та другого контурів АЕС), з травня 2021 року повністю припинило роботу. З 29 липня робітників ІФАЗ припинили пускати на територію заводу, а борги із заробітної плати перед ними накопичилися з жовтня 2020 року.
ІФАЗ
За останні роки виробництво згорнули та перевели із шести цехів в один, територію розпродали, верстати вивезли чи здали на металобрухт. Частину номенклатури, яку раніше купувала Росія для своїх АЕС, після кількох контрактів заводу з китайськими підприємствами китайці почали виробляти для РФ самотужки.
Проблеми в ІФАЗ почалися з 2015 року, коли головою правління став Сергій Шилюк, гендиректор ТОВ «ОМЗ-Україна» – «доньки» російської групи ОМЗ, який досі, згідно з YouControl, очолює керівництво заводу.
Імовірність повторення цього сценарію в Чехії досить висока. Самій Росії Škoda JS вже не така цікава: продукція виробництва Škoda JS у РФ нікому не потрібна, у будівництво енергоблоків ВВЕР за кордоном (Туреччина, Індія, Китай тощо) Škoda JS не запрошують, а російські ВВЕР Європа в найближчому майбутньому будувати не візьметься.
Схоже, навіть Україна вже відмовилася від ідеї добудовувати Хмельницьку АЕС російськими руками через Škoda JS. У вересні «Енергоатом» підписав меморандум про будівництво п’яти блоків із американською Westinghouse за її технологією АР1000. А цього тижня «Енергоатом» запросив спеціалістів Westinghouse для «детального обстеження третього енергоблоку ХАЕС для визначення можливостей та заходів щодо його подальшої добудови». Як пише профільний галузевий сайт World Nuclear News, уже розпочалися роботи з добудови ХАЕС-3 в Україні за технологією AP1000. Участь Škoda JS, яка належить росіянам, ця технологія унеможливлює.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
