Повітряний бум: як заохотити українців літати до Одеси
І чому не варто забувати про інфраструктуру при створенні національного авіаперевізника
Запуск національного авіаперевізника, який анонсував президент Володимир Зеленський, піднімає багато питань щодо доцільності такого кроку й можливостей, які має для цього Україна. Дискусії з цього приводу точаться вже кілка тижнів. Одним із наріжних каменів у цій темі є розвиток інфраструктури та стан аеропортів, які функціонують в Україні. З одного боку, потрібно приділяти увагу розвитку аеропортів місцевого значення, що було розпочато кілька років тому. З іншого – варто не забувати і про розвиток найбільших гравців цього ринку, які мають більший пасажиропотік, а отже, і прибутки. Один із них – аеропорт «Одеса». Як функціонує останній, чому його потрібно розвивати і чим він може зацікавити інвесторів, розповів Mind ексголова Держслужби річкового та морського транспорту Дмитро Петренко.
Докладніше про створення національного перевізника та про те, кому це вигідно, – у матеріалі Mind «Національний авіаперевізник: як українці зміцнюватимуть економіку Франції».
Про Одесу зазвичай говорять як про «морську столицю» України, але Одеса – одне з найбільших «авіаційних» міст нашої країни. Почнемо з того, що саме в Одесі був збудований перший в історії нашої країни літакобудівний завод «Анатра». Це підприємство, що працює і досі, відоме як Одеський авіаремонтний завод та виконує, зокрема, замовлення для Збройних Сил України.
Крім того, Одеса входить до трійки міст України, жителі яких найбільш активно користуються повітряним транспортом. За даними Державіаслужби, за 9 місяців 2021 року аеропорти України прийняли загалом 11,8 млн пасажирів, зокрема, аеропорт «Одеса» прийняв 950 000 пасажирів, тоді як аеропорт «Львів» – 1,3 млн пасажирів, аеропорти «Бориспіль» та «Київ» – 6,6 млн і 0,9 млн пасажирів відповідно.
Показово, що найбільш популярні напрямки авіарейсів із аеропорту «Одеса» – це «Бориспіль», Стамбул та Анталія, Варшава та Відень. Тобто для одеситів аеропорт – це «повітряні ворота», які сполучають Одесу зі столицею нашої країни, Європою та Туреччиною як одним із найбільших торгівельних партнерів України.
Одеса прагне бути відкритішою для інших регіонів України та світу, і тому не дивно, що керівництво міжнародного аеропорту «Одеса» висловлює амбіції вийти на пасажиропотік у 4 млн пасажирів на рік, і стати другим аеропортом України за інтенсивністю трафіку. Крім того, керівництво аеропорту «Одеса» має намір створити термінал для перевалки вантажів.
Але тут справу у свої руки мають взяти саме «громадянське суспільство» Одеси та влада міста, щоб амбіція про Одесу як друге за величиною «авіаційне» місто стала реальністю. Тим більш, що після побудови нової смуги аеропорт «Одеса» може приймати всі типи літаків, що зараз використовуються для пасажирських перевезень, зокрема й ті, що можуть бути придбані для анонсованої національної авіакомпанії UNA.
Аеровузол «Одеса» для «внутрішнього туризму»
Звісно, не можна виключати, що навіть при всіх своїх стартових недоліках проєкт компанії UNA стане певним стимулятором для авіаринку України. Приватний сектор завжди виграє конкуренцію в державних компаній, а конкуренція на авіаринку України збільшилася, зокрема, на «уламках» після «падіння» різного роду державних чи комунальних авіаперевізників.
У випадку з Одесою за прикладами ходити далеко не потрібно: у вересні цього року для Одеського музею авіаційної техніки почали передачу першого з двох літаків Як-42, що колись служили уже в неіснуючій компанії «Одеські авіалінії».
Власне, сам приклад того, що «Одеські авіалінії» давно «канули в Лету» прямо вказує – щоб стати другим за величиною «авіаційним» містом України, Одесі потрібно робити ставку саме на розвиток інфраструктури і відповідно на координацію зусиль за напрямком «центральна влада – міська влада Одеси – місцева влада в Одеській області».
Наприклад, час від часу виникають проблеми через перебої в роботі тролейбусної лінії №14 – жителі Одеси не можуть дістатись аеропорту громадським транспортом. Щоб розв'язати цю проблему, місто може створити щось на кшалт «лінії швидкісного автобусу», або ж купити необхідну кількість тролейбусів з автономним ходом, щоб жителі Одеси могли легко та зручно добратися до аеропорту.
До того ж уряд хоче, щоб 1000 грн – виплату як стимул за вакцинацію – з 19 грудня громадяни могли витратити не тільки на сектор послуг, а й також на польоти авіатранспорту. Отже, влада та «громадянське суспільство» Одеси має пряму зацікавленість, щоб виплати за вакцинацію стали потужним стимулом для економіки міста, зокрема, щоб українці активніше користувалися літаками для мандрівок до Одеси.
Навіщо Одесі аеропорт «Ізмаїл»
Керівництво аеропорту «Одеса», підпорядковане напряму Мінінфраструктури, говорить про залучення саме іноземного інвестора, щоб запустити термінал для вантажних авіаперевезень. Хоча тут Мінінфраструктури, міській владі Одеси та керівництву самого аеропорту варто попрацювати над тим, щоб до проєкту вантажного авіатерміналу залучити й місцевий приватний бізнес.
Крім того, влада Одеської області вже другий рік поспіль не може отримати гроші з держбюджету на старт проєкту з відновлення аеропорту в Ізмаїлі. Хоча, якщо грамотно підійти до справи, прямий інтерес у відродженні летовища в Ізмаїлі має не лише держава, а й місто Одеса в контексті розвитку «внутрішнього туризму».
Якщо летовища в Ізмаїлі та Одесі ув’язати в єдиний «аеровузол», сполучений літаками для регіональних авіарейсів, це стане потужним стимулом для розвитку «внутрішнього туризму» в регіоні. Одеська область може стати першою в Україні, де авіатранспорт зможе «покрити» всі популярні в туристів курортні місця.
Отже, «громадянське суспільство» та влада Одеси також напряму зацікавлені у відродженні аеропорту в Ізмаїлі, та в налагодженні відповідної «сітки маршрутів».
Одеса у буквально зможе досягти нових висот у своєму розвитку, якщо зуміє правильно використати всі аспекти роботи авіаринку України.
Як висновок можна сказати, що Одеса має рухатися в бік Стамбулу та ділити з ним пасажиропотік. Але для цього місцева влада має підготувати якісну стратегію та мати серйозних лобістів, щоб довести центральній владі переваги саме міста біля моря. Але без боротьби успіху не буває. Тому – це шанс. І ним варто скористатися.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
