Що відбувається з курсом валют

Що відбувається з курсом валют

І в чому знадобився досвід 2014 року

Що відбувається з курсом валют
Фото: depositphotos.com

20 травня НБУ повідомив, що скасовує обмеження курсу продажу валют на готівковому ринку. За задумом регулятора, такий крок має «вирівняти умови для банків у порівнянні з обмінниками, що сприятиме підвищенню ефективності готівкового ринку та зменшенню коливань обмінного курсу на ньому». Бізнес та пересічні громадяни сприйняли це як початок стрімкого здорожчання двох основних іноземних валют – долара та євро – до гривні. І, відповідно, завмерли в очікуванні її галопуючого послаблення. Обмінні пункти в перший день не ловили ґав – співвідношення між інвалютою та нацвалютою України змінилися не на користь останньої.

Наступного дня НБУ випустив роз’яснення, у якому наголосив, що офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим – на рівні 29,25 грн/$. Незмінними також залишаються обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку.

Що НБУ послабив – то це дозволив банкам не обмежувати свої курси з продажу готівкової валюти, а також зняв обмеження на встановлення курсу, за яким банки списують з карток гривню, коли клієнти розраховуються гривневими картками за кордоном або знімають готівкову валюту.

Що відбувалося з курсом від початку війни в Україні, чого навчив досвід 2014 року, як усе це позначиться на курсах валют в Україні тепер та, відповідно, – на економіці країни в цілому, спеціально для Mind пояснює Анатолій Дробязко, член Українського товариства фінансових аналітиків, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління».

З математичної точки зору, динаміка обмінного курсу гривні є другою похідною від стану економічних процесів та, відповідно, першою похідною від стану поточної динаміки рахунку платіжних операцій. Згідно з теорією збереження багатства у вільній економіці, кожен суб’єкт економічних відносин у конкретний час обирає свою стратегію збереження багатства, виживання і розвитку.

Війна має прямий вплив на рішення, які приймають домогосподарства, суб’єкти малого та середнього бізнесу, великі приватні корпорації, державні організації. У цій множині інтересів рішення, які ухвалює уряд та регулятор ринку в «благих намірах», може мати найнепередбачуваніші наслідки, що їх генерує «океан інтересів».

Чи варто було стримувати курс на початку війни?

Протягом останніх довоєнних років на валютному ринку НБУ проводив політику таргетування інфляції в умовах запровадження «гнучкого валютного курсу», впливаючи на ринкову пропозицію валютними інтервенціями з резервів.

Вважалося, що рівень облікової ставки НБУ формує рівень попиту на гроші. Війна зруйнувала цей механізм. Тому перехід НБУ до фіксованого курсу у стані невизначеності був виправданий. Можна сперечатися, «таким» чи «не таким» є рівень фіксованого курсу, але нинішньому складу правління на початку війни вдалося уникнути каскаду тих помилок, які були допущені у 2014–2015 році.

Найголовніше, що ворогу не вдалося завдати руйнівного удару по платіжних системах як самого НБУ, так і провідних банків, а також по платіжній системі Державного казначейства і Пенсійного фонду. Порівняємо поведінкову реакцію «океану інтересів збереження багатства» в період 2014–2022 років.

Приріст/відтік (-) коштів фізичних та юридичних осіб на рахунках українських банків

Кошти фізичних осіб   Кошти юридичних осіб  
У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн
січень 2022 -19082 -322 -37675 443
лютий 2022 1216 -469 -38815 -650
березень 2022 65639 -106 -30 -723
квітень 2022 8373 -120 34106 110

Чого навчив гіркий досвід?

Якщо у 2014 році фізичні особи за перші чотири місяці агресії забрали із банківських установ 38 млрд грн, то у 2022 році відтік становив набагато менше, і на рахунках у банках українці залишили 75 млрд грн. Це пов’язано як із збільшенням довіри до банківської системи в цілому, так і з можливістю користуватися українськими банківськими картами в інших регіонах країни та за кордоном, куди виїхало до 6 млн осіб (більшість із яких – жінки та діти).

Що стосується валютних коштів фізичних осіб, то за перші чотири місяці з початку агресії у 2014 році зменшення відбулося на більше ніж $5,3 млрд, а в 2022 – лише на $1 млрд.

Розрахунки показують: у березні залишки коштів на рахунках фізичних осіб збільшилися на 65,6 млрд грн. Це можна пов’язати з масовим виїздом за кордон громадян, які поповнили готівкою свої рахунки. У той час як виведення майже $800 млн валюти з українських банків у січні–лютому 2022 року можна пов’язувати з політичною обізнаністю деяких прошарків громадян.

Кошти фізичних осіб   Кошти юридичних осіб  
У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн
січень 2022 -19082 -322 -37675 443
лютий 2022 1216 -469 -38815 -650
березень 2022 65639 -106 -30 -723
квітень 2022 8373 -120 34106 110

Як почувалися банки?

Обсяг кредитів, виданих банками фізичним особам, з початку року виріс на 5,2 млрд грн. Але у березні та квітні банки в основному закривали свої кредитні програми для фізичних осіб, а також ліміти на кредитних картках. Таким чином, в умовах 2022 року уряду знов-таки вдалося – наразі – уникнути помилок 2014 року. Наприклад таких, як заборона видавати валюту (тільки гривня за офіційним курсом) фізичним особам з переказів міжнародними платіжними системами з-за кордону.

Приріст/відтік (-) обсягів чистих кредитних портфелів фізичних та юридичних осіб за балансовими рахунками українських банків

Кредити юридичним особам   Кредити фізичним особам
У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн У гривні, млн грн У ВКВ, $ млн
січень 2022 3124 8 6943 -11
лютий 2022 10429 -1344 6663 -63
березень 2022 2860 -38 -5115 -2
квітень 2022 11615 -352 -3240 -6

Як почувається бізнес?

У період фінансових потрясінь юридичні особи є найбільш незахищеними клієнтами банківської системи. Тому реакція бізнесу мала іншу динаміку. У січні та лютому 2022 року корпоративні клієнти банків зменшили свої залишки у гривні на 76,4 млрд грн, а в лютому-березні 2022 року – на $1,4 млрд. Але у квітні 2022-го бізнес почав повертати обігові кошти до системи. Цьому сприяли урядові програми стимулювання кредитування.

Хоча слід зазначити, що валютні кредити бізнес банкам повертає. У період фінансової кризи 2014 року корпоративні клієнти також згортали свою кредитну заборгованість.

Проте різниця, що склалася між офіційним курсом (+/-1%), не відповідає рівню курсів, що обертаються на готівковому ринку. Це стимулює експортерів притримувати валютну виручку до останнього, або шукати взаємозалікові схеми. В умовах дефіциту валюти на безготівковому ринку було б доцільно повернутися до практики відкритих біржових торгів, коли 50% валютної виручки експортер продає за офіційним курсом, а решту – на відкритому ринку.

Що відбувається з курсом зараз?

Де-факто на травень 2022 року склалася система множинного (дуального) валютного курсу, що характерна для країни, яка має проблеми з платіжним балансом та намагається забезпечити дешевими грошима критичний імпорт.

Довгострокове застосування практики множинного курсу є небезпечним явищем. Адже це – шлях до браку пропозиції валюти від експортерів унаслідок обмежень користування ними своєю валютною виручкою та збільшення схем зловживань на різниці курсів.

Проте фіксація НБУ курсу на початку війни була виправдана, тому що збила панічний ажіотаж. Вибухове збільшення фінансового потоку на утримання біженців переважає фінансовий потік коштів від заробітчан. Це лягає додатковим тягарем на державні валютні резерви, які зараз поповнюються в основному за рахунок міжнародної фінансової допомоги.

Тому регулятору ринку слід не допускати – зокрема й адміністративними заходами – значного розриву між офіційним обмінним курсом і реальним ринковим, аби не створити стимул для експортерів притримувати валютну виручку.

Національному банку України слід розуміти, що у 2022 році ми маємо справу не з інфляцією попиту, а значною мірою з інфляцією витрат, проти якої у регулятора дуже обмежений набір інструментів. При спробі повернення до інструментів традиційного інфляційного таргетування, яке, як правило, рекомендують міжнародні інституції, можна втратити стимули для економічного зростання.

А найголовніше вирішується зараз на фронті. Не будемо зупинятися на логістиці, деблокаді портів, відновленні промисловості, захисту врожаїв. Усе це вторинне по відношенню до екзистенціального випробування, що випало на долю нашого покоління.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло