Не зупинятись: як змінились умови ведення бізнесу під час воєнного стану

Не зупинятись: як змінились умови ведення бізнесу під час воєнного стану

Про сплату податків, умови для найманих працівників та про те, як перенести бізнес в інший регіон

Этот материал также доступен на русском языке
Не зупинятись: як змінились умови ведення бізнесу під час воєнного стану
Фото: depositphotos.com

Працювати попри воєнний стан, сплачувати податки, аби підтримати економіку країни та зберегти робочі місця для українців – одне з головних завдань, яке стоїть зараз перед бізнесом. До того ж останній навчився гуртуватись і допомагати не тільки ЗСУ та українцям, а й іншому бізнесу. Так, нещодавно «Нова пошта» разом із платформою «Дія.Бізнес» повідомили про готовність допомагати бізнесу із релокейтом в інші регіони – надаватимуть юрособам по 10 000 грн на логістику. До того ж влада надаватиме безповоротні 250 000 грн у межах програми «єРобота» тим українцям, які готові започаткувати новий бізнес. Як працювати під час воєнного стану і як змінились умови ведення бізнесу, розповіла Mind адвокатка, старша юристка АО «ТОТУМ» Мирослава Нечай

Детальніше про те, як бачить бізнес допомогу від держави – у матеріалі Mind «Більше пільг, менше тиску: яких податкових змін прагне бізнес».

Війна внесла зміни в життя всіх українців. За чотири місяці ми навчилися жити під обстрілами. Зараз перед нами стоїть ще одне важливе завдання: вести бізнес в умовах воєнного стану, щоб забезпечити надійний тил нашим захисникам. Для цього держава прийняла низку законодавчих змін, які мають допомогти суб’єктам господарювання вистояти в цей складний час. Якщо узагальнювати, то ці зміни можна виокремити у наступні групи:

  • сплата податків;
  • трудові відносини;
  • евакуація бізнесу з районів ведення бойових дій.

Як сплачувати податки у період воєнного стану?

Однією з найбільших змін щодо сплати податків в період воєнного стану є можливість платникам податків, які перебували на загальній системі оподаткування, перейти на третю групу єдиного податку і сплачувати єдиний податок за ставкою 2%. Для цього платникам необхідно подати реєстраційну заяву до контролюючих органів у паперовій формі або через електронний кабінет. Крім того, платники, які перейдуть на єдиний податок, можуть не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників.

Якщо такий суб’єкт господарювання до переходу на сплату єдиного податку був зареєстрований платником ПДВ, то його реєстрація не анулюється, а призупиняється. Відповідно протягом цього періоду такий платник не зможе нараховувати ПДВ, а також формувати податковий кредит за операціями з постачання товарів та послуг. Тому перехід на таку систему оподаткування може бути невигідним, наприклад, для експортерів товарів.

Також на застосування ставки у розмірі 2% зможуть перейти і платники єдиного податку третьої або четвертої групи. Перехід на застосування цієї ставки для таких платників не здійснюється автоматично, для цього потрібно теж подати реєстраційну заяву, аналогічно до платників, які перебували на загальній системі оподаткування.
Законодавчі зміни торкнулися і платників єдиного податку першої-другої групи. Вони, зокрема, під час воєнного стану можуть не сплачувати єдиний податок взагалі, а також можуть не сплачувати ЄСВ за себе та за мобілізованих працівників.

Крім того, на період воєнного стану лібералізується податкове законодавство в частині сплати ПДВ. Зокрема, податковий кредит за періоди з лютого по травень 2022 року можна було формувати на підставі первинних документів, тобто без зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування. Також, якщо у зв’язку з воєнними діями майно підприємства було знищено, то нараховувати «компенсуючі» ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ не потрібно.

Якщо підприємство має земельну ділянку або інше нерухоме майно на тимчасово окупованих територіях чи на територіях ведення бойових дій, то платник звільняється відповідно від сплати за землю або податку на нерухоме майно. Однак перелік таких територій має окремо затверджуватися КМУ.

Крім того, держава на початку війни звільнила платників від відповідальності за несвоєчасне подання податкової звітності, сплати податків, реєстрації податкових накладних та акцизних накладних, встановила мораторій на проведення документальних перевірок тощо. Однак 27 травня 2022 року набув чинності законопроект №7360, за яким більшість з цих звільнень було скасовано. Так, зокрема, з 27 травня повернувся обов’язок щодо реєстрації податкових накладних.

Не зареєстровані податкові накладні потрібно буде зареєструвати до 15 липня 2022 року, неподану у зв’язку з війною податкову звітність треба буде подати до 20 липня 2022 року, а несплачені податки – сплатити до 31 липня 2022 року.

Крім того, відновилося проведення усіх камеральних перевірок, а також позапланових документальних перевірок у зв’язку з реорганізацією або ліквідацією юридичних осіб, отриманням бюджетного відшкодування та порушення платником валютного законодавства.

Як змінилось регулювання трудових правовідносин?

Воєнний стан, без сумніву, впливає і на трудові відносини між роботодавцем та працівником. Так, зокрема, частина людей виїхала за кордон або в інші безпечніші міста України. У зв’язку з цим роботодавець може видати наказ про запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану.

Однак є випадки коли характер роботи не передбачає можливостей виконувати її дистанційно або працівник тимчасово відсутній (наприклад, у зв’язку з мобілізацією тощо). У такому випадку роботодавець може тимчасово найняти нового працівника, уклавши з ним строковий трудовий договір на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника. 

На період воєнного стану дозволяється робота працівників у вихідні, святкові і неробочі дні, роботодавець може збільшити норму робочого часу, залучати до роботи жінок за їхньою згодою на важких роботах, підземних роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучати за їхньою згодою працівників, які мають дітей, до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направляти їх у відрядження.

Водночас бувають випадки, коли відновити роботу працівник взагалі не може (наприклад, з ним втрачено зв’язок тощо). У такому випадку роботодавець може призупинити роботу трудового договору. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Таке призупинення не припиняє трудових відносин, тобто не є звільненням.

Як відбувається релокація бізнесу із зони бойових дій?

Ще однією з важливих тем, яку варто розкрити, ведучи мову про ведення бізнесу під час війни, – це евакуація (релокація) підприємств на більш безпечні території Західної України.

Релокація підприємствами може здійснюватися через урядову програму або самостійно. Якщо діяти через офіційну державну програму, то для цього підприємству буде потрібно заповнити відповідну заяву, вказавши спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування. Першочергово розглядаються заявки підприємств оборонного комплексу та життєдіяльності населення.

При позитивному рішенні щодо евакуації підприємства держава допомагає підшукати нове місце розташування потужностей, допомагає з переїздом, сприяє в розселенні працівників тощо.

Однак на практиці більшість підприємств намагаються діяти самостійно. При пошуку таких місць звертають увагу на близькість до кордону, наявність зручного логістичного сполучення тощо. Крім того, на території Західної України є населені пункти (наприклад, міста Червоноград та Нововолинськ), що мають статус зон пріоритетного розвитку (у таких зонах діють пільги при оподаткуванні податком на прибуток, ПДВ, рентної плати, плати за землю тощо).

Щоб евакуювати самостійно бізнес у міста Західної України, можна звертатися безпосередньо до органів місцевого самоврядування, які готові співпрацювати та комунікувати з підприємцями для такого переїзду.
Водночас, навіть якщо ви знайшли місце для релокації свого підприємства, варто звернути увагу на наступні юридичні моменти перед такою евакуацією:

  1. Релокацію бізнесу варто оформлювати відповідним наказом керівника.
  2. Перед перевезенням виробничих потужностей на іншу територію рекомендовано провести їх інвентаризацію. Факт переміщення майна підприємства документуйте актами приймання-передачі.
  3. Договори оренди рекомендовано укласти лише короткострокові (до трьох років).
  4. Працівників підприємства, яке евакуйовується, не потрібно повідомляти про зміну істотних умов праці за два місяці наперед. Водночас з новими працівниками можна буде укладати строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
  5. Якщо для здійснення господарської діяльності вимагається отримання дозвільних документів (ліцензій), то для продовження діяльності на іншій території можна буде подати через ЦНАП або «Дію» декларацію про провадження господарської діяльності. Однак це правило не поширюється на господарську діяльність, передбачену в додатку 2 до постанови КМУ від 18.03.2022 №314 (наприклад, поводження з небезпечними відходами).
  6. Після переміщення бізнесу (виробничих потужностей), підприємство може змінити свою юридичну адресу (однак це не є обов'язковою вимогою).

Незважаючи на всі зазначені вище зміни, вести бізнес у період воєнного стану складно через загальновідомі об’єктивні фактори. Тому частина підприємств, на жаль, ще не відновила свою роботу. Однак сподіваємося, що незабаром ця ситуація зміниться. Вистоїмо!

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло