Технічний, але важливий: що передбачає закон про підтримку фінсектору під час війни

Технічний, але важливий: що передбачає закон про підтримку фінсектору під час війни

І кому він може допомогти

Технічний, але важливий: що передбачає закон про підтримку фінсектору під час війни
Фото: depositphotos.com

Верховна Рада 27 липня приняла у другому читанні законопроєкт №7465-1, норми якого спрямовані на зміну деяких аспектів діяльності фінансового сектору у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану. Незважаючи на те, що цей документ є технічним, він допоможе зберегти стабільність на фінансовому ринку. У яких саме напрямках це може відбутися, спеціально для Mind пояснює Ігор Олехов, партнер, керівник практики банківського та фінансового права CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.

Що змінює цей законопроєкт?

Законопроєкт уточнює повноваження Національного банку на час дії воєнного стану, включаючи ведення спеціальних рахунків цільового призначення та рахунків для державних органів.

Оскільки НБУ фактично фінансує потреби бюджету через купівлю ОВДП, тепер також і кошти на рахунках державних органів ймовірно зможуть бути використані з цією ж метою. Як і кошти централізованих страхових резервів, створених при Моторному (транспортному) страховому бюро (МТСБУ).

Цікаво, що законопроєкт вносить зміни до статті 386 Господарського кодексу, яка передбачає обов’язок юридичних осіб та підприємців повідомляти Нацбанк про відкриття рахунків за кордоном. Але законодавець вирішив скасувати такий обов’язок, оскільки на сьогодні ця норма застаріла та не має жодної практичної користі.

Іншою цікавою новелою є перенесення строку набрання чинності законом «Про платіжні послуги» із 1 серпня 2022 року на 1 грудня 2022 року. Не зупиняючись на причинах такого перенесення, слід визнати, що дещо дивним здається направлення законопроєкту на підпис Президента України 1 серпня 2022 року, коли закон «Про платіжні послуги» вже набрав чинності. Оскільки на момент виходу цієї публікації гарант ще не завізував законопроєкт №7465-1, постає питання щодо того, як діятиме ця норма в часі.

Також прийнятий законопроєкт передбачає продовження строку дії закону «Про фінансову реструктуризацію» до 1 січня 2028 року. За час дії цього закону, з 2016 року, було здійснено близько 50 успішних фінансових реструктуризацій, переважно банками із державним капіталом.

Для чого це потрібно?

Метою добровільної фінансової реструктуризації є створення умов для збереження бізнесу позичальника, який зазнав значних втрат у зв’язку із екстраординарними подіями або значними змінами у бізнес середовищі.

Закон про фінансову реструктуризацію інкорпорував у значній мірі Лондонський підхід до фінансових реструктуризацій, який було успішно реалізовано на кількох ринках, включаючи Туреччину.

Для банків добровільна фінансова реструктуризація є дієвим механізмом зменшення непрацюючих кредитів, кількість яких значно збільшиться у зв’язку із війною в Україні. Як учасник робочої групи, яка розробляла закон «Про фінансову реструктуризацію» ще у 2015–2016 роках, повинен зазначити, що кількість реструктуризацій за сім років його дії не є такою вже й суттєвою.

Було сподівання, що проблема непрацюючих кредитів буде вирішена в значній мірі через цей механізм. Утім фінансова реструктуризація може стати тим інструментом, який збереже бізнеси, що постраждали від війни, та створить передумови для їх зростання в майбутньому.

​На які плюси можна сподіватися?

Також законопроєкт №7465-1 скасовує штучну норму статті 2 закону «Про режим іноземного інвестування». Вона передбачає, що одним із видів іноземних інвестицій є грошові вимоги та права вимоги виконання договірних зобов’язань, які повинні бути гарантовані першокласними банками і мати вартість, підтверджену в конвертованій валюті.

Ймовірно, коли депутати приймали цю норму, вони прагнули обмежити різні схеми «договірного накачування» капіталу українських компаній за рахунок різноманітних прав вимоги за договорами, вартість яких неможливо об’єктивно визначити. Проте цей механізм (гарантії першокласних банків у конвертованій валюті) ніколи не працював на практиці, оскільки навряд чи будь-який банк зміг би видати таку гарантію. І найголовніше – кому і на який строк? Тому ця норма завжди була штучною і потребувала скасування.

Сподіваємося, її ліквідація полегшить життя та створить нові можливості для інвесторів, які хочуть конвертувати свої борги українським компаніям в їх капітал, отримати акції або частки у таких компаніях. Технічно ми і раніше робили такі конвертації боргу в капітал, але ризики для інвестора стануть меншими в разі скасування штучних вимог, які неможливо виконати та які суперечать цілій низці норм Цивільного кодексу та інших законів.

Докладніше про новації, закладені в розглянутому законопроєкті, читайте в матеріалі Mind «Воєнні правила для фінринку: депутати вирішили допомогти банкам та кредитним спілкам».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло