Фронт для кукурудзи: чому відмова від першої партії українського зерна нам не зашкодить

Фронт для кукурудзи: чому відмова від першої партії українського зерна нам не зашкодить

І за яким сценарієм відбувається експорт зерна

Фронт для кукурудзи: чому відмова від першої партії українського зерна нам не зашкодить
Фото: facebook/Міністерство інфраструктури України

Останнім часом частину українського суспільства, яка пильно стежить за ситуацією з експортом українського зерна, зацікавив розвиток подій щодо першого постачання після тривалої перерви. Після майже піврічної блокади українського морського експорту з порту Одеси вийшло судно т/х Razoni з 26 000 тон кукурудзи. ЇЇ завантажили в трюми ще до початку широкомасштабної війни, проте саме судно із вантажем стало заручником ситуації. Про перебіг подій Mind розповідав у матеріалі «Перший рейс комом: чому судно з українським зерном не досягло пункту призначення». Про специфіку міжнародної торгівлі зерном і чому відмова Лівану від української кукурудзи не завадить експорту зерна, розповів Mind партнер юридичної фірми ETERNA LAW Євген Блінов.

Докладніше про те, чи спрацювала Стамбульська угода – у матеріалі Mind «Зерновий коридор: перші підсумки відновлення агроекспорту з України».

Після досягнення домовленостей щодо відкриття коридору для експорту зерна було оголошено, що т/х Razoni почало рух у бік Лівану для постачання кукурудзи покупцеві. Однак невдовзі новини вибухнули скандальними заголовками, що покупець відмовився від цієї партії зерна. Почали виникати запитання про стан та якість кукурудзи, що перебувала більше п’яти місяців у трюмах судна. Крім того, після неодноразово повторюваних мантр представників ООН і країн західного світу багато українців задалися питанням, чи дійсно бідним країнам загрожує голод і чому цю партію кукурудзи не «відірвали з руками». 

Яка специфіка міжнародної торгівлі зерном?

По-перше, багато хто думає що постачання зерна або іншого сировинного товару передбачає пряме постачання від компанії-експортера однієї країни до компанії-імпортера іншої країни. Такий випадок швидше буде рідкісним винятком.

Зазвичай від завантаження товару на борт судна до вивантаження в порту призначення товар перепродається багатьма непов’язаними трейдерами через ланцюг контрактів. Кількість таких перепродажів становить від трьох-чотирьох до 10 і оформлена контрактами, укладеними задовго до фізичного постачання товару. Умови, на яких укладаються такі контракти, не ідентичні.

Зокрема, перший продавець товару рідко дає зобов’язання щодо терміну прибуття товару в порт розвантаження, а останній продавець, що уклав контракт із безпосереднім отримувачем товару (який зазвичай є переробником або споживачем), навпаки, вимушений надати більш-менш тверді зобов’язання щодо терміну постачання.

Що означає ситуація з т/х Razoni?

Сама по собі відмова прийняти товар не є надзвичайним явищем на ринку – спори щодо якості, стану, умов поставки, ціни товару та інших питань завжди виникають і виникатимуть в торгівлі сировинними товарами. Крім того, відмова отримувача від товару не означає відмови першого покупця від товару. Головним є запитання, чи зайшла в країну валютна виручка, яка є життєво необхідною для утримання робочих місць і фінансування агросектору на цей та наступні сезони посівної. Вихід судна з порту майже однозначно свідчить, що оплата першим покупцем компанії-експортеру мала місце.

Інформація про рух т/х Razoni підтверджує, що невдовзі після оголошеної відмови отримувача в Лівані від товару судно перейшло в турецький порт Мерсін, а звідти рухається вздовж узбережжя Сирії в напрямку Єгипту. Це підживлює розмови про начебто певну «мзду», яку могли взяти турецькі трейдери для організації «зернового коридору». Правда чи ні, це не має великого значення, оскільки для українського агросектору важливий сам факт виходу цієї і подальших партій зерна на світовий ринок.

Крім цього, у медіасередовищі почали з’являтись інсинуації щодо стану та якості зерна, що знаходилось в трюмах судна протягом тривалого часу. В моїй адвокатській практиці неодноразово виникали ситуації, коли через певний збій у поставках чи при наявності спорів між компаніями, задіяними в ланцюжку поставки товарів, судно використовувалось як так зване «плавуче зерносховище» протягом певного часу. Це, дійсно, може викликати певні проблеми, але в підсумку товар завжди знаходить свого покупця.

Саме про це і свідчить зміна курсу т/х Razoni – товар «знайшов» нового отримувача, тобто був перепроданий однією з компаній у ланцюгу контрактів іншому контрагенту (чи контрагентам). Вочевидь, відмова ліванської сторони від товару з тієї чи іншої причини сталася раніше, але цей факт не афішували, щоб не зірвати вихід т/х Razoni з порту Одеса й акваторії Чорного моря.

Подальший розвиток подій свідчить, що судна із завантаженими до початку війни партіями товару продовжили ритмічний вихід з українських портів, а нові судна попрямували до українських портів під навантаження збіжжям із портових елеваторів. Отже, зерновий експорт з України морським транспортом запрацював. Ключовим підсумком цього є підтвердження попиту на українське збіжжя та збільшення обсягів валютної виручки українських експортерів. Нарощення цих товарних ланцюгів збільшить фінансування українських агрохолдінгів та фермерів, а отже, забезпечить збереження робочих місць в агросекторі та проведення наступної посівної.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло