Острови розбрату: чим Соломонові острови зацікавили великі держави світу

Гостре суперництво між США та КНР охоплює нові сфери та регіони планети. Ще однією ареною протистояння стали загублені в Тихому океані Соломонові острови. Деякі аспекти цього сюжету близькі і нам, українцям. Які інтереси мають обидві країни щодо Соломонових островів і чим ця ситуація може бути корисною для України, розповів Mind телеком-експерт Роман Химич.

Глобальне суперництво між США та Китаєм все більше нагадує події минулого століття, коли два військово-політичні блоки відчайдушно конкурували за увагу країн третього світу. Завдяки цьому забуті богом куточки нашої планети отримують шанс вирватися зі злиднів і животіння. Ще один приклад тому дають нам Соломонові острови.

Чим сподобалися острови?

Донедавна ця острівна держава, розташована в південно-західній частині Тихого океану, була непримітним куточком планети, бідним та малорозвиненим. Дев'ятсот з лишком островів архіпелагу загальною площею 28 400 кв. км (трохи менше від Херсонської області) є домом для приблизно півмільйона аборигенів. З показником ВВП на душу населення $2650 Соломонові острови – одна з найбідніших держав світу. Для порівняння: для України цей показник становить $14 200, а для Польщі – $37 500.

На перший погляд, слабкість національної економіки залишає мало шансів на вихід із «пастки бідності». Однак у квітні цього року КНР та Соломонові острови уклали договір, після якого, як кажуть, карта так і поперла. Договір, серед іншого, передбачає можливість розміщення на островах китайського військового персоналу та обслуговування китайських військових кораблів.

Фото: worldtravel.name

Українські експерти з Південно-Східної Азії та Тихоокеанського регіону вважають, що військові аспекти угоди не є ключовими. У центрі уваги китайської стратегії знаходяться, з одного боку, сировинні ресурси острівного регіону, а з іншого – необхідність блокувати спроби Тайваню прорвати дипломатичну блокаду з боку Пекіна. Зневірившись домогтися визнання зі сторони розвинених держав, Тайбей купує прихильність найбідніших країн, надаючи інвестиції в обмін на офіційне визнання. У відповідь Китай робить щедрішу пропозицію, і найшустріші «клієнти» вже встигли повторити цей трюк по кілька разів.

Хто проти співпраці острівної держави та Китаю?

Легітимне рішення двох суверенних держав про співпрацю у військовій галузі викликало різку реакцію США та Австралії. Їхні офіційні особи попередили уряд Соломонових островів, що жорстко відреагують на появу китайських військових об'єктів у зоні своїх життєвих інтересів. У публікації The Guardian від 26 квітня були наведені великі цитати Деніела Крайтенбрінка, помічника держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону. Висловлюючись досить акуратно, він, проте, дав зрозуміти, що можливо будь-що, зокрема й заходи воєнного характеру.

Однією з причин такої знервованості провідних країн Заходу є слабкість їхніх позицій у боротьбі за прихильність держав регіону. Китайці роблять щедрі пропозиції, пропонуючи колосальні за місцевими мірками інвестиції в економічну та соціальну сферу. Зокрема, Китай запропонував оновити на Соломонових островах 30 злітно-посадкових смуг та створити регіональний авіахаб. Важко переоцінити значущість такого кроку для держави, чия життєдіяльність критично залежить від авіаційного сполучення між безліччю островів.

Чим цікаві острови для телекомоператорів?

У листопаді 2023 року на Соломонових островах відбудуться Pacific Games, одна з найважливіших культурних та суспільних подій усього Тихоокеанського регіону. Для проведення заходу на належному рівні уряд вирішив розгорнути першу на островах Мікронезії та Полінезії мережу мобільного зв'язку п'ятого покоління. У рамках цього проєкту передбачається побудувати 161 вишку 5G-зв'язку, половина з них має бути встановлена до старту ігор. Для цього Соломонові острови отримають у китайського держбанку Export-Import Bank of China $96 млн на 20 років під 1% річних на розвиток телекомунікацій. Для порівняння: обсяг усіх 5G-інвестицій у Тихоокеанському регіоні в 2022–2025 роках оцінюється в $250 млн, включаючи країни на кшталт Індонезії та Філіппін. Підписання 5G-контракту стало серйозним ударом для Австралії, яка пропонувала остров'янам альтернативний проєкт з використанням обладнання Ericsson.

Усе літо провідні держави світу і Тихоокеанського регіону навперебій упадали коло крихітної острівної держави та її сусідів. Після багаторічної перерви на Соломонових островах з'явився повноважний посол США. Глави дипломатичних відомств КНР та Австралії практично одночасно вояжували країнами регіону, закидаючи місцеву владу лестощами та обіцянками. Глава МЗС Австралії Пенні Вонг визнала, що попередній уряд «нехтував своєю відповідальністю» і «неуважно ставився до ключових проблем регіонального порядку денного».

Результатом скоординованих зусиль США та Австралії став рух маятника в інший бік, що продемонстрував саміт лідерів Форуму тихоокеанських островів. Зокрема, Австралія та Нова Зеландія отримали гарантії безпеки від Соломонових островів. Прем'єр-міністр Соломонових островів Манассе Согаваре запевнив, що Австралія залишається «переважним безпековим партнером». При цьому висловлювання щирої прихильності не завадили учасникам форуму укладати нові контракти з Китаєм, посилюючи свою залежність від економічної наддержави.

Як визнають австралійські офіційні особи, Австралія просто не має можливості змагатися з КНР у цій площині. Ця держава, найбільша і найбагатша у всьому регіоні, взяла на себе будівництво лише шести вишок мобільного зв'язку. Щоб зберегти лице, Канберра запропонувала $17 млн на проведення Pacific Games.

Паралельно з цим в австралійському інформаційному просторі розгорнулася чергова кампанія шельмування китайської Huawei, яка є постачальником обладнання для 5G-проєкту на Соломонових островах. Про розпал пристрастей свідчить риторика, яку використовують австралійські політики, порівнюючи надання юридичних послуг китайській компанії з роботою на Третій рейх. Від душі дістається й самому 5G-проєкту, який звинувачують у сумнівній економічній доцільності. Ця критика, схоже, не залишилася поза увагою, оскільки на момент підписання в угоді про залучення коштів значилася на третину менша сума – близько $66 млн.

На далеких, забутих богом островах проходять перевірку реальною сутичкою американські та, ширше, західні претензії на глобальне лідерство. Перший тайм Штати та їхні союзники програли начисто. У другому має місце скоріше нічия з деякою перевагою колективного Заходу. Що буде далі – покаже час. Китай – дуже серйозний та складний суперник, конкуренція з яким не є ані простою, ані передбачуваною.

Чим ця історія може бути корисною Україні?

Ця історія має практичну цінність для України. Те, наскільки оперативною, професійною та щедрою буде західна допомога Соломоновим островам, дозволить судити про перспективи післявоєнного відродження України. Вже зараз наша країна стикається з гострим дефіцитом коштів не лише на відновлення знищених активів, а й на підтримку та розвиток того, що вдалося зберегти. Поки що західна допомога далека від оперативної та відповідної потребам країни, що воює.

Можливо, українській дипломатії варто вивчити питання залучення китайських компаній до проєктів відновлення нашої країни. КНР, як і раніше, належить до кола держав, які мають статус стратегічного партнера України. Реалізація спільних проєктів з Китаєм може вплинути на позицію Заходу більше, ніж сила силенна пафосних слів. Україні не варто знижувати планку своїх очікувань, чітко та недвозначно заявляючи про свої потреби та наявність альтернатив.