5G по-українськи: як впливає геополітика на розвиток мережі п'ятого покоління

5G по-українськи: як впливає геополітика на розвиток мережі п'ятого покоління

І який вибір зробить Україна

Этот материал также доступен на русском языке
5G по-українськи: як впливає геополітика на розвиток мережі п'ятого покоління

Тендер на використання радіочастот п'ятого покоління (5G) Кабінет Міністрів переніс із грудня нинішнього року на квітень 2022-го. Чи здійсниться озвучений план і чи отримає Україна доступ до 5G, буде зрозуміло ближче до запланованого терміну проведення тендеру. Водночас не лише внутрішні процеси, а й зовнішня політика в цій сфері може впливати на ситуацію в Україні. Який стан справ у цій сфері у світі і як він може позначитися на Україні, розповів Mind телеком-експерт Роман Химич.

Відмова від категоричності, стриманість в оцінках та опора на факти замість ідеології є найбільш адекватним підходом до обговорення проблеми регулювання мереж п'ятого покоління. Часу для цього лишилося буквально кілька місяців. Уже в середині наступного 2022 року операторам можуть видати  ліцензії, що передбачає визначеність із широкого кола технічних питань.

Наочною ілюстрацією того, наскільки змінилися погляди на регулювання 5G-мереж, є доповіді європейських експертів. Говорячи про можливу політику України щодо допуску китайського обладнання, експерт з цифрової політики з Литви Вільма Місюконене не стала пропонувати свою батьківщину як приклад.

Причини такої стриманості лежать у економічній площині. За оцінками європейських експертів, відмова від устаткування китайських компаній призводить до збільшення витрат на 20%. Для Ісландії це означає плюс 3 млн. євро на рік, для Німеччини – 469 млн євро. Для України витрати на заміну китайського обладнання ще вищі. На сьогодні понад 75% базових станцій «великої трійки» використовують обладнання Huawei та ZTE. Сукупні витрати на його заміну оцінюються в $2 млрд.

Як протиборство США та Китаю впливає на розвиток 5G-мереж у світі

Проблема адекватного регулювання 5G-техологій є одним із побічних наслідків американо-китайського суперництва. Не маючи своїх виробників 5G-обладнання, не бажаючи поступатися своєму головному конкуренту позиції на технологічному олімпі, Штати зробили вибір на користь адміністративного тиску.

Адміністрація Трампа ініціювала безпрецедентні обмеження, фактично повну безстрокову заборону використання обладнання китайських виробників, насамперед Huawei Technologies. Інституційним оформленням цієї заборони стала ініціатива Clean Network («Чиста мережа»), проголошена в серпні 2020 року.

Паралельно Штати розгорнули глобальну кампанію проти китайських технологічних компаній, закликаючи всіх своїх союзників вжити аналогічних заходів. З низки причин, які висвітлювалися в попередніх публікаціях, ці вимоги розкололи європейську та євроатлантичну спільноту, весь «вільний світ» на кілька таборів. Гранична політизація і навіть ідеологізація питання про допуск китайських компаній стала причиною, через яку замість нехай складного, але загалом тривіального питання ми стикнулися саме з проблемою, яка не має простого очевидного розв'язання.

Реакцією ЄС на тиск США стала поява власної стратегії у сфері кібербезпеки мереж п'ятого покоління, втіленням якої став Акт ЄС про кібербезпеку й так званий Інструментарій ЄС з управління ризиками в мережах 5G (Cybersecurity of 5G networks – EU Toolbox of risk mitigating measures).

Відкинувши американський підхід, ЄС запропонував власну альтернативу. Європейське регулювання відрізняють такі особливості: – опора на факти; врахування всіх можливих загроз; децентралізація процесу аналізу загроз. Кожен член спільноти самостійно оцінює свої ризики та ухвалює рішення, спираючись на єдині для всіх методичні вказівки.

Зусилля ЄС у пошуку відповіді на питання про адекватне регулювання мереж п'ятого покоління отримали підтримку з боку бізнес-спільноти. Консорціум виробників обладнання на чолі з Ericsson, Huawei та Nokia розробив і починаючи з 2020 року здійснює добровільну сертифікацію своїх продуктів у рамках власної ініціативи, відомої як NESAS (схема підтвердження безпеки мережевого обладнання, Network Equipment Security Assurance Scheme). Вона передбачає розвинені, детальні та досить витратні заходи, покликані гарантувати безпеку й довіру до сертифікованих продуктів.

Між двома партнерами

Досі Україна нічим не видавала своєї зацікавленості в розв'язанні питання безпеки своїх майбутніх мереж п'ятого покоління. Гучний скандал навколо меморандуму, підписаного в листопаді 2020 року ДССЗІ та українським офісом Huawei, а також анекдотична історія «домовленостей» прем'єр-міністра Шмигаля та заступника держсекретаря Кіта Краха наочно продемонстрували ключову проблему в цій сфері. Найвпливовіше проамериканське лобі розглядає питання регулювання 5G-технологій як спосіб продемонструвати лояльність глобальному гегемону.

До середини 2021 року учасники ринку мобільного зв'язку визначилися зі своїми інтересами та публічною позицією стосовно планів уряду щодо 5G-мереж. Наприкінці року стартувала кампанія адвокації, покликана забезпечити адекватне відображення цих інтересів у політиці органів влади. У центрі уваги опинилися два фактори – економіка та безпека.

Починаючи з кінця листопада в Україні пройшли одразу чотири заходи, присвячені формуванню так званої технічної політики щодо 5G-мереж. Ухвалені рік тому рішення Кабміну передбачають розробку та прийняття нормативно-правових актів, що регулюють різні аспекти питання. Без їхньої появи неможливо ані видати операторам ліцензії на частоти для п'ятого покоління, ані ці частоти використовувати.

Показовими є теми заходів та аналітичних матеріалів:

Подані документи й виступи експертів з України та країн Євросоюзу можна сміливо рекомендувати всім, хто цікавиться проблематикою розвитку 5G-технологій в Україні та за кордоном. Серед іншого, у них відбито дві ключові проблеми впровадження «п'ятого покоління» в нашій країні. З одного боку, немає переконливої ​​відповіді питання економічної доцільності інвестицій у ці технології. З іншого – над процесом вироблення державної політики в цій сфері дамокловим мечем продовжує висіти свого роду геополітична невизначеність, у якій багато років перебуває Україна.

Проте індустрія вже зробила свій хід, тепер справа за органами влади. Необхідні а) політичне рішення щодо ключових питань та б) відповідна нормативна база. Провідну роль у цьому процесі мають відіграти парламент і Кабмін.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло