5G по-українськи: як впливає геополітика на розвиток мережі п'ятого покоління

Тендер на використання радіочастот п'ятого покоління (5G) Кабінет Міністрів переніс із грудня нинішнього року на квітень 2022-го. Чи здійсниться озвучений план і чи отримає Україна доступ до 5G, буде зрозуміло ближче до запланованого терміну проведення тендеру. Водночас не лише внутрішні процеси, а й зовнішня політика в цій сфері може впливати на ситуацію в Україні. Який стан справ у цій сфері у світі і як він може позначитися на Україні, розповів Mind телеком-експерт Роман Химич.

Відмова від категоричності, стриманість в оцінках та опора на факти замість ідеології є найбільш адекватним підходом до обговорення проблеми регулювання мереж п'ятого покоління. Часу для цього лишилося буквально кілька місяців. Уже в середині наступного 2022 року операторам можуть видати  ліцензії, що передбачає визначеність із широкого кола технічних питань.

Наочною ілюстрацією того, наскільки змінилися погляди на регулювання 5G-мереж, є доповіді європейських експертів. Говорячи про можливу політику України щодо допуску китайського обладнання, експерт з цифрової політики з Литви Вільма Місюконене не стала пропонувати свою батьківщину як приклад.

Причини такої стриманості лежать у економічній площині. За оцінками європейських експертів, відмова від устаткування китайських компаній призводить до збільшення витрат на 20%. Для Ісландії це означає плюс 3 млн. євро на рік, для Німеччини – 469 млн євро. Для України витрати на заміну китайського обладнання ще вищі. На сьогодні понад 75% базових станцій «великої трійки» використовують обладнання Huawei та ZTE. Сукупні витрати на його заміну оцінюються в $2 млрд.

Як протиборство США та Китаю впливає на розвиток 5G-мереж у світі

Адміністрація Трампа ініціювала безпрецедентні обмеження, фактично повну безстрокову заборону використання обладнання китайських виробників, насамперед Huawei Technologies. Інституційним оформленням цієї заборони стала ініціатива Clean Network («Чиста мережа»), проголошена в серпні 2020 року.

Паралельно Штати розгорнули глобальну кампанію проти китайських технологічних компаній, закликаючи всіх своїх союзників вжити аналогічних заходів. З низки причин, які висвітлювалися в попередніх публікаціях, ці вимоги розкололи європейську та євроатлантичну спільноту, весь «вільний світ» на кілька таборів. Гранична політизація і навіть ідеологізація питання про допуск китайських компаній стала причиною, через яку замість нехай складного, але загалом тривіального питання ми стикнулися саме з проблемою, яка не має простого очевидного розв'язання.

Реакцією ЄС на тиск США стала поява власної стратегії у сфері кібербезпеки мереж п'ятого покоління, втіленням якої став Акт ЄС про кібербезпеку й так званий Інструментарій ЄС з управління ризиками в мережах 5G (Cybersecurity of 5G networks – EU Toolbox of risk mitigating measures).

Зусилля ЄС у пошуку відповіді на питання про адекватне регулювання мереж п'ятого покоління отримали підтримку з боку бізнес-спільноти. Консорціум виробників обладнання на чолі з Ericsson, Huawei та Nokia розробив і починаючи з 2020 року здійснює добровільну сертифікацію своїх продуктів у рамках власної ініціативи, відомої як NESAS (схема підтвердження безпеки мережевого обладнання, Network Equipment Security Assurance Scheme). Вона передбачає розвинені, детальні та досить витратні заходи, покликані гарантувати безпеку й довіру до сертифікованих продуктів.

Між двома партнерами

Досі Україна нічим не видавала своєї зацікавленості в розв'язанні питання безпеки своїх майбутніх мереж п'ятого покоління. Гучний скандал навколо меморандуму, підписаного в листопаді 2020 року ДССЗІ та українським офісом Huawei, а також анекдотична історія «домовленостей» прем'єр-міністра Шмигаля та заступника держсекретаря Кіта Краха наочно продемонстрували ключову проблему в цій сфері. Найвпливовіше проамериканське лобі розглядає питання регулювання 5G-технологій як спосіб продемонструвати лояльність глобальному гегемону.

Починаючи з кінця листопада в Україні пройшли одразу чотири заходи, присвячені формуванню так званої технічної політики щодо 5G-мереж. Ухвалені рік тому рішення Кабміну передбачають розробку та прийняття нормативно-правових актів, що регулюють різні аспекти питання. Без їхньої появи неможливо ані видати операторам ліцензії на частоти для п'ятого покоління, ані ці частоти використовувати.

Показовими є теми заходів та аналітичних матеріалів:

• «Європейське регулювання 5G» та «Огляд законодавства ЄС: тенденції в регулюванні 5G-комунікацій» від 26 листопада;
• «5G – кібербезпека і захист персональних даних» і «Захист персональних даних та 5G – чи можливе співіснування» від 2 грудня;
• «Сертифікація обладнання та послуг, оцінка відповідності – чи готова Україна» і «Порівняльний аналіз регулювання кібербезпеки 5G в Україні та європейських країнах» від 9 грудня;
• Зрештою, «Державно-приватне партнерство для безпеки критичної інфраструктури» і «Рекомендації з підготовки нормативно-правового та технічного регулювання 5G» від 16 грудня 2021 року.

Подані документи й виступи експертів з України та країн Євросоюзу можна сміливо рекомендувати всім, хто цікавиться проблематикою розвитку 5G-технологій в Україні та за кордоном. Серед іншого, у них відбито дві ключові проблеми впровадження «п'ятого покоління» в нашій країні. З одного боку, немає переконливої ​​відповіді питання економічної доцільності інвестицій у ці технології. З іншого – над процесом вироблення державної політики в цій сфері дамокловим мечем продовжує висіти свого роду геополітична невизначеність, у якій багато років перебуває Україна.

Проте індустрія вже зробила свій хід, тепер справа за органами влади. Необхідні а) політичне рішення щодо ключових питань та б) відповідна нормативна база. Провідну роль у цьому процесі мають відіграти парламент і Кабмін.