З чистого аркуша: чому боротьба із шахрайством актуальна саме в період війни

З чистого аркуша: чому боротьба із шахрайством актуальна саме в період війни

Як організувати прозору працю благодійного фонду. 11 головних проблем та 4 шляхи їх розв'язання

Этот материал также доступен на русском языке
З чистого аркуша: чому боротьба із шахрайством актуальна саме в період війни
Фото: depositphotos.com

В умовах повномасштабної війни з рф Україна виступила не лише полем бою і щитом на шляху російської експансії до Європи, а й реципієнтом величезних обсягів зовнішньої допомоги. Ця допомога надходила та продовжує надходити за двома напрямками. Перший із них – на рівні держав (перерахування безпосередньо до держбюджету або у вигляді термінування погашення зобов'язань із зовнішнього боргу до кінця 2023 року, який на момент початку війни становив близько $57 млрд), а також – надходження грантових безповоротних грошей на відновлення зруйнованої інфраструктури країни. Другий напрямок – гуманітарна та волонтерська допомога від різних іноземних і міжнародних приватних фондів, фізичних осіб і української діаспори з різних країн.

Також на території України були створені локальні фонди, які залучали гроші всередині країни – починаючи від фонду Сергія Притули, фонду «Повернись живим», U24 і закінчуючи цільовими «банками», які відкривали для збору коштів на купівлю безпілотників, автомобілів та іншого необхідного спорядження.

Ця допомога Україні та українцям обчислюється сотнями мільйонів доларів. Й основне «занепокоєння» з боку країн-донорів та міжнародних фондів полягає у ризику нецільового витрачання наданих коштів. Це цілком зрозуміло, адже у багатьох фондів та благодійних українських організацій – реципієнтів досить погано вибудовані системи контролю за витрачанням грошей організації, а команда почасти формується вже в процесі збору. Які нестикування найчастіше спливають у роботі благодійних фондів, чому так відбувається і як цього уникнути, спеціально для Mind розповідає Артем Ковбель, аудитор, партнер, Crowe Erfolg ASIS, ACFE, ASCP.

Чим «грішать» благодійні фонди?

Автору цього матеріалу довелося брати участь в аудиті низки благодійних українських фондів. І в процесі була виявлена низка проблем:

  1. Відсутність первинної документації (насамперед – фіскальних чеків), які б дозволили зафіксувати дату, ціну та місце купівлі певного товару.
  2. Відсутність фотозвітів щодо купівлі самої гуманітарної продукції.
  3. Не вибудований облік витрачених коштів, відсутність нормального репортингу про витрати та цільове використання грошей.
  4. Хаотичний набір команди, нехтування перевіркою кадрового складу фонду за процедурою KYC.
  5. Плинність кадрів.
  6. Непідписання документа NDA із співробітниками фонду.
  7. Відсутність внутрішніх регламентних документів у роботі фонду.
  8. Несумлінний менеджмент.
  9. Відсутність прозорої процедури онбордингу фізосіб – реципієнтів коштів фонду.
  10. Велика маса готівки у роботі.
  11. Відсутність кваліфікованого аудитора для підтвердження основної фінзвітності.

Читати також: Допомогти всім: як працюють благодійні організації

Чому не всі збори однаково корисні?

Наявність усіх цих проблем викликає побоювання у країн та організацій-донорів. І як результат – певний ступінь недовіри та небажання надавати допомогу в більших обсягах та робити це оперативніше.

Другим настільки ж фундаментальним питанням є те, чому деякі організації поводяться несумлінно – як в умовах війни, так і загалом? Які справжні причини таких дій у окремо взятих учасників/співробітників фонду?

Серед інших варто виділити такі:

  1. Рівень витрат починає перевищувати рівень доходів. Іншими словами, витрати зростають динамічніше за надходження. Наприклад, при збільшенні грошових оборотів і розростанні штату виникає «спокуса» орендувати представницький офіс, придбати додаткові автомобілі або іншим чином підвищити рівень повсякденного комфорту. У конкретного індивіда це може бути велика сім'я із запитами, що зростають, бажання зміцнити та продемонструвати свій статус тощо.
  2. Війна як залізобетонне виправдання хаотичних фінансових процесів. Багато нечистих на руку особистості переконані, що у військовій метушні ні в кого не з'явиться бажання і/або можливості перевіряти ще раз цифри. Тому можна знехтувати такими «формальностями», як надання фіскальних чеків чи звітів щодо обсягів зібраних коштів і наданої допомоги.
  3. Непередбачені особисті обставини, що призводять до стрімкого збільшення витрат: хвороба близької людини, від'їзд сім'ї за кордон, навчання дітей в іноземному виші тощо.
  4. Жага особистої наживи та нездорова пристрасть до «енергії грошей».
  5. Великі обсяги чужих грошей, що проходять через руки, стають каталізатором особистих вад – шопоголізму, алкоголізму, пристрасті до азартних ігор.
  6. Пресинг соціальних мереж. Це один із нових чинників емоційного тиску на індивіда при здійсненні неблагонадійних вчинків. Адже до соцмережі здебільшого потрапляють найкращі моменти життя людей – тобто його «рекламний» бік. А людині властиве модельне мислення – постійне порівняння себе з оточенням. І звичайно, кожному хочеться «бути не гіршим, ніж інші».
  7. Фактор часу + лінь – небажання чекати, прагнення заробити тут і зараз.
  8. Наявність сприятливої ​​можливості привласнити чужі/спільні гроші, користуючись погано організованою системою контролю в організації та великою кількістю готівки.

Потрібно пам'ятати, що життя довше, ніж війна. Тому рано чи пізно настане час платити за рахунками. І навпаки – прозора діяльність благодійних організацій щодо освоєння донорських грошей не лише зніме хвилювання країн, що допомагають, а й стимулюватиме активніше допомагати нашій країні.

В Україні вже є приклади фондів, які знайшли методи, як зробити прозорою роботу з пожертвуваннями. Серед іншого – шляхом організації платежів у криптовалюті та випуску криптовалютних карток, а також – із чітким веденням та оприлюдненням фінансової звітності, підтвердженої професійним аудитом.

Читати також: «Зіркові» донати: як зробити благодійність цікавою для всіх

Як взаємодіяти з благодійними фондами, щоб робота була прозорою та про її результати легко було звітувати?

  1. За наявності потреби в чомусь написати «паперового» листа-звернення до фонду з боку реципієнта – фізичної чи юридичної особи.
  2. Паралельно продублювати цей лист електронною поштою.
  3. У зверненні перерахувати конкретні запити: номенклатурні позиції із необхідною кількістю (в ідеалі – із зазначенням цін).
  4. У заявці вказувати саме ту категорію товарів, якою займається конкретний фонд. Наприклад, якщо фонд гуманітарний – вказувати продовольчі товари, але не ноутбуки чи тактичний одяг, оскільки заявка може бути відхилена.

І при цьому завжди варто пам'ятати, що саме прозорість – та сама економічна зброя, яка дозволить нам виграти війну проти ворога, консолідуючи сили країн-союзників.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло