Підводне полювання: що налякало черговий російський корабель під Севастополем

Підводне полювання: що налякало черговий російський корабель під Севастополем

І як Україні допоможе флот морських дронів-камікадзе

Підводне полювання: що налякало черговий російський корабель під Севастополем
Фото: @zedigital

Україна щоденно працює над отриманням переваги над ворогом у повітрі, на суші, на воді та під водою. Недарма президент Зеленський днями заявив про формування флоту морських дронів-камікадзе. А кількома тижнями раніше черговий російський корабель атакували підводні «незнайомці». росія звинуватила в цьому Великобританію. Остання раніше планувала поставку Україні, серед іншого, озброєння і морських дронів, але лише для розмінування українського узбережжя. Офіційний Лондон відкинув свою причетність до інциденту з російським кораблем. На тлі цієї події рф навіть тимчасово призупинила участь у зерновій угоді. Що ж так налякало ворога та що таке морські дрони і яку користь вони можуть дати Україні, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов

Останні декілька тижнів ситуація на Чорному морі почала кардинально змінюватись – схоже на те, що Україна змогла знайти адекватну відповідь на домінування чорноморського флоту. Інакше як пояснити істеричну реакцію росіян на події 29 жовтня, коли просто в бухті окупованого Севастополя «невідомі» морські безпілотники атакували кораблі ЧФ рф. 

Читати також: Великий вітчизняний зерновий коридор: шантаж росії тривав три дні. Кораблі зі збіжжям знов курсують

Мало того, днями неофіційні російські ЗМІ знову заговорили про використання Україною морських дронів. Цього разу нібито це була нафтогавань «Шесхаріс» у Новоросійську. Наскільки це правда, сказати важко, але очевидно, що дрони, які атакували гавань Севастополя, все ж таки мали українське «коріння».

Про це мало не публічно заявив наш президент, який 11 листопада оголосив про початок збору коштів на фандрейзинговій платформі UNITED24 для формування першого у світі флоту зі 100 морських дронів. За його словами, один такий апарат коштує 10 млн грн. У вартість входять:

  • власне апарат,
  • системи спостереження та зв'язку, захищені від зовнішнього електронного впливу,
  • бойова частина,
  • наземна станція управління,
  • системи транспортування та зберігання, а також центр обробки даних.

Скільки вже зібрано в Україні, наразі невідомо, але дуже активно скидаються грошима литовці. Так, згадана балтійська країна зібрала $500 000 на два морських дрони з власними іменами «PEACE Діц» та «PEACE Так». Литовці продовжують збирати на третій дрон, який вже має назву «PEACE Дюк».

Як працює цей підводний «мопед»? 

Щодо конкретної конструкції цих дронів, то уявлення про неї  можна скласти, по-перше, з фото апарату, який 21 вересня було викинуто морем на берег в окупованому Криму, а по-друге, з фото, які виклав президент.

Підводне полювання: що налякало черговий російський корабель під Севастополем
Невстановлений морський безпілотний апарат у районі Севастополя. 21.09.2022. Крим, Україна.
Фото: з соцмереж

Це фактично перероблений цивільний гідроскутер довжиною всього 3,5 метра. Причому на знімках добре видно два контактні детонатори авіаційної бомби серії ФАБ-500, супутникова антена Starlink, а також оптико-електронний пристрій.

Висока швидкість 75 км/год, а також поперечний переріз лише 0,6 метра забезпечували такому судну непомітність від радарів.

Читати також: «Злісна балалайка»: дрони-камікадзе змінили хід війни в Україні, але вони ж підштовхнуть Захід виділити більше допомоги для ЗСУ

Як український дрон впорався із черговим кораблем рф? 

Однак з фото неможливо сказати про головне – потужність бойової частини такого дрону. А для морського апарату це дуже важливий показник, від якого безпосередньо залежить тактика використання і взагалі ефективність.

Офіційно говориться про бойову частину вагою 200 кг. Але якщо дивитись об’єктивно, то, наприклад, росіяни заявили, що в результаті атаки 29 жовтня фрегат «Адмірал Макаров» отримав незначні пошкодження, а у тральщика «Іван Голубець» пошкоджено радар та пробоїна в корпусі. Наразі цей фрегат став флагманом чорноморського флоту замість потопленого ЗСУ крейсера «Москва». Крім того, зціпивши зуби, росіяни визнали пошкодження одним із дронів бонової мережі, що вибухнула в Південній бухті Севастополя.

Тобто зважаючи на кількість апаратів в атаковій хвилі (а їх було явно більше п’яти), це відносно невеликі за обсягами пошкодження, що не дозволяє стверджувати про потужні 200 кг. Проте західні військові аналітики з самого початку говорили про 40–50-кілограмову бойову частину, що ближче до дійсності.

Є й варіант, що ті апарати, які атакували Севастополь, і ті, на які збирають гроші в UNITED24, – це різні види дронів, тоді можлива й різна вага бойової частини.

До того ж незабаром після вдалої атаки 29 жовтня одне з українських ЗМІ заявило, що дрони могли бути вироблені на невеликому приватному підприємстві в одному з міст на березі Дніпра, і Військово-Морські сили України вже мають кілька десятків таких апаратів.

росіяни спробували повністю нівелювати версію про участь українських військових в атаці. Так, за версією міноборони рф, акцію провели британці з бази 73-го Центру спеціальних операцій ВМСУ з Очакова. Нагадаю, зазначений порт розташований більш ніж за 150 км від Севастополя. Координували ж все американці за допомогою розвідувального безпілотника RQ-4B Global Hawk, що курсував у небі в районі Криму.

Як складалась історія застосування морських дронів-камікадзе? 

Ідея використання одноразових суден-мін для знищення ворожих кораблів далеко не нова. За вітрильної епохи, починаючи з XVI століття, активно використовувалися брандери – наповнені порохом судна-камікадзе. У роки Другої світової війни цю ідею активно розвивали італійці та японці. Так, італійці розробили швидкохідний катер МТ, який спускався з есмінця та прямував до своєї мети.

Ним управляла людина, завдання якої було вивести катер на потрібний курс та евакуюватися. 

Зокрема, в затоці Суду 26 березня 1941 року за допомогою таких катерів італійцям вдалося вивести з ладу британський важкий крейсер HMS York та норвезький танкер Pericles.

Які армії вже застосовують це озброєння? 

На сучасному етапі різні країни проробляють і навіть беруть на озброєння морські дрони-камікадзе, проте їх основна функція – боротьба з морськими мінами.

Так, у квітні 2016 року ВМС США для бойових кораблів прибережної зони закупили партію морських дронів Seafox від німецької фірми Atlas. Ці безпілотники-камікадзе позиціонуються як недорогий засіб для пошуку та знищення морських мін. Апарат оснащений комплексом обладнання, здатним знаходити вибухові пристрої у напівавтоматичному режимі, а також знищувати їх самопідривом. 

Seafox можна спустити на воду з невеликого надувного човна та керувати ним за допомогою спеціального пульта. Або ж відправити на пошуки мін в автоматичному режимі. В такому випадку при виявленні потенційно небезпечного об'єкту безпілотник подає сигнал оператору, і, якщо людина дасть команду на знищення міни, активує свій кумулятивний заряд.

У тому ж 2016 році були повідомлення про випробування підводних безпілотних апаратів Minesniper MKIII типу One-Shot Mine Disposal Weapon System (одноразові системи для знищення мін) для військово-морських сил Норвегії.

Безпілотники були розроблені норвезькою компанією Kongsberg Defence Systems і являють собою роботизовану систему, здатну в напівавтоматичному режимі виявляти міни і знищувати їх методом самопідриву. Апарат оснащений комплексом обладнання, що складається з відеокамери, сонара та навігаційної системи.

Таким чином, можемо впевнено говорити, що в Україні вперше в бойових умовах застосовано ще один вид озброєнь. Який вплив він матиме на перебіг бойових дій на Чорному морі, ще побачимо, але вже на сьогодні кораблі чорноморського флоту росії практично перестали виходити з Севастополя.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло