Танк «Оплот»: коли на фронті може з'явитись українська бойова машина
Наскільки наша країна готова до серійного виробництва
Інформаційний простір України буквально підірвався після нової заяви міністра оборони України Олексія Резнікова. Під час робочого візиту до Харківської області він не лише провів тестування танка «Оплот», а й заявив, що Міністерство оборони замовить українські танки для Збройних Сил України. Що стоїть за цією заявою та чи готова Україна до серійного виробництва, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Така заява викликає лише подив. Імовірно, мова може йти лише про замовлення машини у віддаленому майбутньому, оскільки виробничі потужності заводу імені Малишева, де виготовлявся танк, – під постійною загрозою ракетних ударів росіян. При цьому про перенесення потужностей у європейські країни не йдеться, оскільки з танковим виробництвом це не так просто, як з іншими зразками. Мало того, з виробництвом були серйозні проблеми й до широкомасштабного вторгнення 2022 року.
Подолати виробництво бойової машини
Ще 2020 року генеральний директор ДП «Завод імені Малишева» Василь Крилас заявляв, що армія закуповуватиме «Оплоти» не буде. Хоча гендиректор висловився більш дипломатично: «Міноборони готове замовляти БМ «Оплот», але за умови повної заміни в цій бойовій машині російських комплектуючих. Річ у тім, що у складі цих бойових машин є низка приладів, деталей і матеріалів, що виробляються у рф. Зараз проводяться дослідно-конструкторські роботи з імпортозаміщення разом із ДП «ХКБМ» та іншими співвиконавцями».
Це не було великою проблемою 2009 року, коли танк формально було прийнято на озброєння ЗСУ й навіть укладено контракт на постачання 10 одиниць. Проте через брак фінансування (а танк на той момент коштував 29,5 млн грн при курсі долара 8 грн/$1) обмежилися лише двома-трьома танками, які нині перебувають у навчальних підрозділах.
Потім був контракт на постачання Таїланду 49 машин, укладений у вересні 2011 року. З різних причин, насамперед, звичайно, через війну з рф, він був завершений лише в березні 2018 року. Танк, який отримав назву «Оплот-Т» і відрізнявся від стандартного варіанту встановленням іншого обладнання зв'язку та шлемофонів західного зразка, а також кондиціонера для комфортної роботи екіпажу в умовах тропічного клімату.
Після початку російсько-української війни у 2014 році розпочалася ціла епопея з прийняттям танка на озброєння вітчизняної армії. Вперше про те, що для ЗСУ вже 2015 року буде випущено 40 машин, заявив у лютому того ж року тодішній генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов. У грудні 2015 року Кабінет Міністрів навіть ухвалив документ про надання Заводу ім. Малишева державних гарантій із метою забезпечення виконання програми виробництва танків «Оплот».
Імпротозаміщення під питанням
Однак тут виявилося, що без російських комплектуючих почати серійне виробництво неможливо. Тому харків'яни періодично почали звітувати про початок програми імпортозаміщення. Останній за часом сплеск зацікавленості військових у танкові датується 2017 роком, коли президент України Петро Порошенко заявив про виділення 300 млн грн на закупівлю партії «Оплотів». Але жодних контрактів укладено не було, танки навіть не включили до державного замовлення.
Тільки 2019 року Міністерство оборони заявило, що не укладає контракти на виробництво танків «Оплот», оскільки не було завершено роботу із заміщення російських комплектуючих у танку на українські або неросійські іноземні аналоги. І відтоді, певне, нічого не змінилося.
Об'єктивні причини для такого рішення є – у якийсь момент в армії було наголошено на модернізації наявного парку Т-64, Т-72 і Т-80, і тоді виявилося, що за ціну нового «Оплоту» цілком можливо провести роботи з модернізації шести танків Т-64. Причому за своїми характеристиками та бойовими можливостями умовний Т-64БВ зразка 2017 року не поступатиметься «Оплоту».
Також слід враховувати, що Україні дісталася від Союзу просто величезна кількість танків, які можна модернізувати, тому українські генерали все частіше стали говорити про те, що перехід на новий основний бойовий танк – просто зайва витрата державних коштів, які можна вкласти в розробку нових варіантів модернізації старого корпусу Т-64.
Навіщо Україні власне виробництво
Проте виробництво танків цілком може мати експортну спрямованість, а для цього робити «Оплоти» хоча б у мінімальних кількостях – необхідна умова для просування на закордонних ринках.
Адже як інакше потенційний замовник зможе дізнатися, що підприємство реально здатне виробляти танки?
Тим більше, що ми потроху втрачаємо танковий ринок: усе більше країн – наших постійних замовників вибирають дешевшу китайську техніку. Яскравим прикладом цього є Пакистан.
Ще 2017 року з вуст офіційних осіб країни звучала інформація про готовність Пакистану закупити партію зі 100 «Оплотів», але навесні 2020 року після серії полігонних випробувань Ісламабад зробив вибір на користь китайського танка VT-4. Який, до речі, частково має українське походження – принаймні на танках перших випусків частину механізмів вироблено в Харкові, зокрема коробку передач. Зараз, звісно, Китай уже налагодив виробництво власних аналогів – у них із імпортозаміщенням проблем менше.
На тлі всього цього заяви Олексія Резнікова виглядають занадто райдужно й навряд чи відповідають дійсності.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
