Косити чи не косити: чому це питання досі риторичне

Початок літа – це зазвичай відкриті вікна тепло й буяння зелені та квітів. Проте час від часу в таку ідилічну картину міста додається в'їдливий звук газонокосарок. І добре, що це саме вони гудять за вікном, а не те, що може летіти з повітря від наших неадекватних сусідів. Проте ми б були не ми, якби не використали цей привід (косіння трави) для «посперечатися», зокрема й у соцмережах. У цього процесу (як і у багатьох інших) є як противники так і прихильники. Щороку кияни та жителі інших українських міст сперечаються через буденну роботу комунальників: навіщо ті викошують газони під ґрунт, або чому не косять взагалі. Одних непокоять бур’яни в міських парках і боротьба з кліщами, які начебто там дуже добре почуваються. Інші нарікають на «лисі» сухі газони та створюють петиції про заборону косіння трави.

Якими ж мають бути газони в містах і які проблеми виникають у «газоножитті», розповів Mind технічний експерт у сфері моторизованих інструментів для лісового, сільського господарства й будівництва, продукт-менеджер ТОВ «Андреас Штіль» Іван Сугейко.

Коли йдеться про утримання газонів у містах, необхідно враховувати різноманітні чинники, які впливають на їхню функціональність та естетику. Нормативно-правова база України визначає газони як штучно створені трав'яні покриви, які потребують відповідного догляду, зокрема підстригання, викошування, поливання, підживлення та аерацію. Однак через обмежений бюджет не завжди можливо забезпечити повний спектр догляду, тому стандартним рішенням залишається лише регулярне викошування.

Але, на жаль, багато міст не мають повної інформації про свої газони через недостатні кадри та ресурси для ведення повноцінної інвентаризації. Відсутність паспортів зелених насаджень заважає точно визначити площу газонів, їхнє місцезнаходження та потребу в догляді. Ця проблема стає особливо актуальною, оскільки газони можуть виконувати різні функції залежно від свого місця розташування. Наприклад, газони біля автодоріг або в промислових зонах не потребують такого ж частого викошування, як газони в центральних частинах міста.

Читайте також: Урбаністика XXI століття: як треба будувати міста

Правила догляду за газонами

Неправильна техніка косіння може пошкодити газон і перешкодити його росту. Однією з поширених помилок є занадто коротке викошування, відоме як «скальпування». Це послаблює траву, може завдати шкоди дерновому покрову та спричинити проблеми з ростом. Оптимальна висота від 3,5 до 5 см дійсно допомагає забезпечити газону належну густоту та стабільність.

Важливо, що після скошування всю траву необхідно зібрати. Якщо цього не зробити, трава розпадатиметься під впливом вологи й сонячних променів, що може призвести до засмічення території та пожовтіння решти газону. Однак для того, щоб викосити траву й одразу її прибрати, необхідно залучити значну кількість працівників, яких зазвичай бракує в компанії, яка обслуговує територію. Тому й бачимо ситуацію, коли після скошування ситуація тільки погіршується.

Щодо викошування як боротьби з кліщами – це міф. Кліщі добре почуваються як у високій, так і в низькій траві, тому косіння не розв’яже проблему, а може навіть погіршити, стимулюючи їх розмноження. Адже в чагарниках також проживають комахи і птахи, які харчуються кліщами.

Чим косять траву в українських містах

У містах використовують різноманітні інструменти для скошування трави. Дуже популярні серед комунальних служб ручні мотокоси. При їх використанні мешканці зазвичай нарікають на шум, що виникає під час роботи. Часто застосовують тримери, які забезпечують легке косіння, але при неправильному використанні вони можуть пошкодити декоративні рослини або вертикальне озеленення.

Використовуються і газонокосарки, які дозволяють налаштовувати рівень скошування. Ними користуються, наприклад у парках, розташованих на рівнині. Наявність будівельних відходів, сміття або каміння на газоні може ускладнити роботу. Перевага таких інструментів ще й у тому, що скошену траву не потрібно збирати. Важливо також враховувати, що газонокосарки, що працюють на паливі, спричиняють додаткове забруднення повітря.

Однак слід розглянути альтернативи традиційному косінню, зокрема використання екологічних інструментів – наприклад, акумуляторних газонокосарок. Ці пристрої не створюють шкідливих викидів і не завдають шкоди довкіллю.

Однією з найбільших переваг акумуляторних газонокосарок є їхня мобільність і маневреність. Вони не потребують підключення до джерела електроживлення або заправки паливом, що дозволяє використовувати їх в будь-якій точці без обмежень. Це особливо корисно при роботі в щільно засаджених садах чи складних ландшафтах.

Крім того, акумуляторні газонокосарки відрізняються низьким рівнем шуму, що робить їх придатними для використання в міських зонах, де гул від їхньої роботи є актуальною проблемою. Це дає змогу косити газон навіть у ранні години ранку, не дратуючи мешканців.

Читайте також: Мер Вільнюса: «Моя зарплата – 2200 євро на місяць. Стільки ж отримує водій міського автобуса чи тролейбуса»

Косити чи не косити?

Ледь не щороку на сайті Київради з'являються петиції щодо припинення викошування трави.

Втім, як і в будь-чому, в ситуації з викошуванням трави потрібно дотримуватися балансу. Якщо ми перестанемо взагалі доглядати за газонами, то місто заросте бурʼянами, що можуть сягати метрової висоти. Крім того, регулярне косіння вздовж доріг сприяє поліпшенню безпеки, гарантуючи кращу видимість для водіїв і пішоходів. Косіння також допомагає контролювати розповсюдження небажаних рослин, які, наприклад викликають алергію, запобігаючи їх поширенню.

Регулярний і правильний режим косіння допомагає підтримувати здорову траву, запобігає переростанню і утворенню пустот на газонах. Оптимальна висота скошування також має значення для забезпечення здорового росту трави. Крім того, догляд за технікою, такою як газонокосарки, передбачає регулярну технічну перевірку, обслуговування та правильне використання, що забезпечує ефективну роботу та подовжує термін її служби. Дотримання цих правил допомагає забезпечити якість і довговічність зелених насаджень у місті.