Ліквідувати чи залишити: в АРМА не спростовують звинувачення щодо бездіяльності

Останнім часом Національному агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) доводиться відповідати на шквал критики щодо його діяльності. І це не дивно, адже безліч питань щодо переданих в управління агентству активів рф досі лишаються без відповіді. Чому могла статися така незрозуміла ситуація, чи можливо її виправити і як, розповів Mind адвокат, партнер VB Partners Денис Шкаровський.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф та відповідно активізацією кримінальних проваджень щодо резидентів держави-агресора, посиленням санкційної політики роль АРМА суттєво зросла. Так, від 24 лютого 2022 року АРМА одержало в управління російські активи на рекордну суму – понад 70 млрд грн.

Це активи, арештовані в рамках сотень кримінальних проваджень: корпоративні права, грошові кошти, цінні папери, нерухоме майно, морські судна, залізничні вагони, транспортні засоби, культурні цінності тощо.
З 24 лютого 2022 року до травня 2023 року АРМА оголосило 324 конкурси для пошуку управителів такими активами.

Крім того, за офіційними даними, АРМА з 24 лютого 2022 року до 11 травня 2023 року розшукало активи вартістю понад 80 млрд грн: грошові кошти на суму майже 4,4 млрд грн; корпоративні права та частки у статутних капіталах загальною вартістю 41 млрд грн тощо.

Здавалося б, такі вражаючі цифри свідчать про посилену роботу органу. Одна, у суспільства загалом і професійної спільноти виникають запитання щодо ефективності та прозорості діяльності АРМА.

Читайте також: Ефективність 0,05%: як в АРМА «опікуються» конфіскованими російськими активами

Початок АРМА. Мета створення 

Тривалий час в Україні був відсутній дієвий механізм розшуку та управління арештованим майном, а про збереження його економічної вартості взагалі не йшлося. Негативним прикладом відсутності такого механізму є справа «East/West Alliance Limited проти України», яку розглядав Європейський суд з прав людини.

Орган створювався за аналогом установ з повернення та управління активами, які успішно функціонують у державах – членах ЄС відповідно до рішення Ради ЄС № 2007/845/JHA від 6 грудня 2007 року та інших актів права ЄС.

Відповідно до пояснювальної записки до профільного закону АРМА створювалося як компактний, висококваліфікований орган із широкими повноваженнями, високими гарантіями незалежності та водночас із достатньою кількістю контрольних механізмів із боку фахівців і громадськості, спеціально уповноважений на виявлення, розшук та управління кримінальними активами.

Поки агентству немає чим хизуватись

Попри запозичення найкращих світових практик АРМА не продемонструвало належного рівня діяльності. Так, за останній рік АРМА уклало лише 15 договорів управління арештованими активами (нагадаю, що було оголошено 324 конкурси). У Державний бюджет надійшло лише 34,8 млн грн від управління такими активами.

Фактично АРМА є лише частиною (інструментом) налагодженого механізму для експропріації активів, який полягає в такому:

1. Прокурор звертається з клопотанням про арешт активів та передачу їх в управління АРМА.
2. Суд задовольняє таке клопотання.
3. АРМА приймає активи в управління.
4. Кабінет Міністрів України передає арештовані активи в управління державного підприємства, керуючись «винятковістю випадку».

Читайте також: За посаду голови АРМА змагаються 10 кандидатів. Що відомо про кожного з них

Причини бездіяльності АРМА

Вважаю, що причини неефективної діяльності АРМА полягають в такому.

Відсутність інформації про активи, які АРМА планує передати в управління.

На офіційному вебсайті АРМА наявний розділ «Конкурси для управителів та реалізаторів», який містить перелік активів, щодо яких оголошено конкурси для вибору управителів. При цьому інформація про такі активи (площа, точне місце розташування, інші характеристики) відсутня. У деяких випадках відсутні навіть фотознімки нерухомого майна, що передається в управління.

Крім того, штучне створення умов для обов'язкового особистого контакту фізичних або юридичних осіб із представниками державних органів створює корупційні ризики.

Відсутність чіткої регламентації процедури проведення конкурсу для вибору управителя.

Так, профільним законом не встановлено: а) строки оголошення та проведення конкурсу для вибору управителя; b) критерії та методологія оцінювання пропозицій учасників конкурсу.

Це призводить до абсолютної дискреції АРМА при виборі управителя активами, яка базується на загальних вимогах закону про ефективність управління та необхідність збереження економічної вартості активів.

Небездоганна репутація АРМА як органу.

Останні два роки в ЗМІ з’являється інформація про кримінальне переслідування топпосадовців АРМА.
Так, НАБУ й САП стверджують про махінації з арештованим майном майже на пів мільярда гривень.

Читайте також: Конфліктний аміак: як в АРМА пояснюють «національні особливості» аукціонів

Що робити?

Питання про ліквідацію АРМА постає вже не перший рік. Очевидно, що існування органу в поточному стані є неефективним.

Законодавство, на підставі якого діятиме новий орган має: 

1) Містити чітку регламентацію порядку відбору управителів арештованими активами та забезпечувати прозорість конкурсних процедур.

2) Забезпечувати відкритість діяльності АРМА (доступ до інформації про арештовані активи, вже укладені договори тощо).