Омріяний вступ до ЄС і НАТО: процес можливо пришвидшити
Лишилося довести, що Україна не тільки декларує зміни, а й здійснює їх
Напередодні Європейський парламент закликав союзників із НАТО запросити Україну до членства в Альянсі. У резолюції заявили, що «процес приєднання розпочнеться після закінчення війни й буде завершений якомога швидше». Також Європарламент висловив сподівання, що переговори з Україною щодо вступу до ЄС можуть розпочатися цього року. Чи варто нагадувати, що вступ України до ЄС буде вагомим стимулом для розвитку торгівлі, реформування держави, економічного зростання. Водночас вступ країни до НАТО сприятиме безпеці та обороні України, розвитку інвестицій та підприємництва. Кандидат політичних наук Ярослав Телешун розповів Mind, від чого залежить членство України в цих організаціях та як його пришвидшити.
Скільки часу Україні необхідно для підготовки та подолання всіх етапів вступу
По-перше, потрібно розмежувати два окремі треки: ЄС та НАТО. Безперечно, вони пов'язані між собою, проте це дві різні історії.
Запитання «коли?» передбачає відповідь як мінімум у двох площинах: наявність політичної волі держав – членів обох об'єднань і готовність України стати частиною ЄС та Північноатлантичного альянсу.
Перша зміна меншою мірою залежить від України й більше від поточної політичної та соціально-економічної конфігурації на міжнародній арені, від внутрішнього порядку денного держав-членів.
Друга ж залежить від України: її зусиль і результатів, спрямованих на вибудовування ефективної системи урядування.
Читайте також: «Євросоюз – це армія України», або 10 головних меседжів Мюнхенської конференції з безпеки – 2023
Шлях України до Євросоюзу
Кейс вступу до ЄС більшою мірою залежить саме від української сторони, адже набуття статусу держави – члена Європейського Союзу є достатньо формалізованим (йдеться про Копенгагенські критерії тощо).
Наразі статус України – кандидат на членство в ЄС, статус, який держава, як правило, набуває завдяки політичній волі країн – членів Європейського Союзу.
Відповідно, якщо ми говоримо про початок перемовин між країною-кандидатом і ЄС і подальше набуття членства, це вже процедурна частина, передбачена нормативно-правовою базою Євросоюзу.
Чим швидше ми виконаємо свої зобов'язання щодо гармонізації чинного законодавства із законодавством ЄС та чим швидше ми інтегруємо політики ЄС в систему публічного управління в Україні, тим швидше ми станемо частиною Європейського Союзу. Йдеться не про формальне виконання зобов'язань, а про змістовне наповнення цих механізмів відповідно до найкращих демократичних практик.
І навіть якщо політична воля окремих країн буде на заваді вступу України до ЄС – це є не критичним, адже головне завдання для української влади – зробити ЄС частиною України, а не Україну частиною ЄС.
Тобто створити гідні, європейські умови життя для наших із вами співгромадян. А формальна складова приналежності до ЄС є вже другорядною. Тому наскільки швидко та якісно ми зможемо трансформувати нашу систему, настільки швидко ми зможемо стати членом ЄС.
Читайте також: Надання озброєнь або додаткова фінансова допомога: очікування від саміту Україна – ЄС
Ймовірність прискорення переговорного процесу
Згідно з заявами наших високопосадовців, Україна планує розпочати переговори щодо вступу в ЄС до кінця 2023 року. Чи це можливо? Безперечно, так. Чи це буде швидко й легко? Усе залежатиме від ефективності публічного адміністрування та вироблення управлінських рішень.
Ми маємо прецеденти, коли переговорний процес може тривати декілька років, а може й декілька десятиліть.
Варто пригадати досвід Північної Македонії чи Туреччини. Остання, зокрема, є країною-кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, а переговорний процес розпочала у 2005 році. Зараз же переговорний процес між Євросоюзом та Туреччиною зупинений через розбіжності в окремих питаннях.
Тому ще раз хочу наголосити: часовий вимір перш за все залежатиме від конкурентоздатності нашого істеблішменту і від вас з нами, як громадян України. Адже окремий громадянин і громадянське суспільство є саме тими суб'єктами, що формують запит на ефективне управління, і є безпосередніми учасниками ухвалення рішення.
Якщо громадянин вважає, що це завдання влади, а його завдання – чекати на результат, то, боюсь, цей результат залишиться мрією. Лише участь у процесі ухвалення управлінських рішень, відігравання ролі «спостерігача» за діями влади, формування перманентного й системного запиту до влади на зміни і є механізмом, за допомогою якого громадянин може вплинути на цей процес і наблизити бажаний результат.
Читайте також: Ціна війни проти України: росія втратила статус «енергетичної наддерджави»
Перепони на шляху до НАТО
Щодо НАТО, то тут дещо інша історія – більш складна, адже запрошення держави-претендента розпочати з Північноатлантичним альянсом переговори про приєднання до військово-політичного союзу ухвалюватиметься в індивідуальному порядку.
Згідно зі статтею 10 Північноатлантичного договору, до НАТО може вступити будь-яка «європейська держава, яка в змозі просувати принципи цього Договору і здійснювати внесок у підтримання безпеки у Північноатлантичному регіоні». Ба більше, будь-яке рішення стосовно запрошення нових членів затверджується Північноатлантичною радою на основі консенсусу між державами-членами.
Достатньо пригадати досвід Швеції, що стала заручником інтересів Туреччини й на відміну від Фінляндії в короткий проміжок часу не змогла стати частиною Альянсу.
Крім того, нещодавно Президент України Володимир Зеленський визнав, що країна не зможе вступити в НАТО до закінчення російського вторгнення. Адже вступ означає поширення на Україну п'ятої статті про колективну оборону, яка зобов'язує членів Альянсу захищати країну в разі нападу на неї. Президент пояснив, що Україна «розуміє» і «не буде втягувати у війну жодну країну НАТО».
Водночас як мінімум за військовими параметрами Україна абсолютно відповідає, а подекуди й перевершує всі критерії та заслуговує бути частиною Північноатлантичного альянсу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
