Захист IP: Україна недооцінює головне джерело поповнення бюджету

Захист IP: Україна недооцінює головне джерело поповнення бюджету

Нові розробки та інтелектуальна власність допоможуть розвитку економіки повоєнної України

Захист IP: Україна недооцінює головне джерело поповнення бюджету
Фото: depositphotos

Повоєнний розвиток України потребуватиме не лише кваліфікованих спеціалістів, а й міцної економіки, яка напряму залежатиме від розвитку інтелектуальної власності та системи ІР загалом, вважає очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк. Експертка розповіла Mind, як забезпечити ці потреби та розвиток інновацій.

Подбати про розвиток IP

Українці вже навчилися цінувати власні таланти й пишатися їхніми здобутками, але з комерціалізацією і захистом вітчизняних розробок наразі все не так перспективно. Нам вдається поступово відмовлятися від паразитування на радянському спадку, проте розбудова власних потужностей та технологій – це не лише про топових науковців і геніальних стартаперів.

Будь-який продукт, створений в Україні, здатний принести країні не тільки репутаційні вершки й визнання, а й конкретні цифри для державного бюджету. Це наочно демонструють країни, які вчасно подбали про розвиток ІР і сьогодні очолюють світові економічні рейтинги.

Достатньо поглянути на Global Innovation Index 2022, у якому за першість конкурують Швейцарія, США та Швеція – держави, де захист інтелектуальної власності є складовою стратегії розвитку. Натомість Україні поки що доводиться сусідити з Молдовою, Сирією та Іраном. Прикро? Так. Виправимо? Авжеж. І в наших інтересах зробити це якомога швидше.

Читайте також: Співзасновник DroneUA: «Незабаром Україна стане Меккою виробництва безпілотників»

Забезпечити систему захисту нових розробок

Адже, щоб завтра почати відбудову, нам потрібно вже сьогодні братися за розвиток нових технологій. Сумнівів у тому, що ми здатні на нові винаходи й розробки, у мене немає.

Питання дещо інше – зробити так, аби автори цих ідей не хотіли мігрувати за кордон, а добровільно обирали роботу вдома. Тут я раджу робити ставку саме на систему захисту інтелектуальної власності. Без неї винахідники не почуватимуться комфортно, а шукатимуть закордонних альтернатив.

Ми вже втратили чимало стартапів і бізнесів, тож час змінити цю тенденцію. Зрештою феномен Кремнієвої долини – не в гучній назві, а в умовах, що пропонують компаніям. Зокрема і в контексті ІР.

Україна вже створює всі умови, аби автори ідей довіряли вітчизняній ІР індустрії. Наші старання не безпідставні, а базуються на простій і прагматичній математиці. На продукти інтелектуальної власності в найбільш розвинених країнах світу припадає велика частка ВВП. Для прикладу: 35–37% ВВП європейських держав формують саме компанії, що використовують ІР для створення своїх продуктів чи послуг. А це, між іншим, понад 25 млн робочих місць.

Роялті, обмін технологіями та ліцензії – величезний ринок, який дозволить нам пройти довгий шлях відбудови. А творці цього ринку – розробники, автори ідей – допоможуть відновити країну за сучасними технологіями. І в наших інтересах, щоб ці технології були українськими, а не «родом з України».

Читайте також: Наші в Латвії: чим підкорювали українські стартапи Riga Comm 2022

Створити умови для входження на ринок міжнародних корпорацій

До того ж відбудова – це не лише зведення нових будівель, це й вихід на український ринок великих бізнес-компаній, міжнародних корпорацій. Зі своїми інвестиціями, вкладеннями, новими проєктами.

Аби всі ці гіганти не розвернулися на половині шляху, ми маємо подбати про комфортні умови, до яких вони вже звикли. І передусім це, знову ж таки, надійна система захисту інтелектуальної власності. Без цього ми можемо лише споглядати за втраченими можливостями.

Читайте також: Створено під час війни: як мобільні застосунки допомагають нашим захисникам

Тому наше завдання сьогодні – розвиток ІР культури та формування простору, в якому кожен автор, кожен розробник не має сумніву щодо захисту своїх ідей. І водночас вміє не просто продукувати щось нове, а й заробляти на цьому. Але важливо розуміти, що комерціалізація – не першочергове завдання творця, цим має опікуватися насамперед держава. Створювати сервіси й механізми, завдяки яким автор може зосереджуватися на продукті, будучи впевненим у прибутковості результату.

Ось що я маю на увазі, кажучи про комфорт та ІР. Дбаючи про нього сьогодні, ми вкладаємося в завтрашню відбудову та виходимо на один рівень із прогресивними країнами світу.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло