Угорщина vs Україна: яка ціна допомоги в 50 млрд євро
Що готовий віддати ЄС за рішення на користь України
Днями Україна виключила угорський OTP Bank із санкційного переліку спонсорів війни. Такому рішенню передував шантаж з боку Будапешту щодо блокування траншу фінансової допомоги Україні від Євросоюзу в розмірі 50 млрд євро. Проте і зняття санкцій із цього банку виявилося недостатнім для того, щоб Угорщина була готова проголосувати за весь пакет допомоги. Зараз йдеться про розблокування лише половини зазначеної суми. Раніше риторика прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана стосувалася захисту прав етнічних угорців, що мешкають на території України. Він наголошував, що без відновлення «порушених прав» цієї національної меншини Будапешт не буде за жодних умов підтримувати Україну на міжнародній арені. Це не перші нападки на Україну з боку прем'єра Орбана, що безупинно посідає керівний пост з 2010 року. А початок його політичної кар'єри прийшовся на кінець 1990-х. Перша каденція Орбана при владі тривали з 1998 по 2002 рік. І всі ці роки Орбан активно висловлював підтримку політиці москви. На тлі такої різкої риторики проти України з боку Будапешта до демократичності та транспарентності угорських інституцій в ЄС є безліч запитань. Що стоїть за цими заявами й фактичним шантажем України та ЄС, якого свого інтересу насправді пильнує Угорщина, розповів спеціально для Mind політолог, кандидат політичних наук Ярослав Телешун.
Читайте також: Високе мистецтво маневру: чого хоче Угорщина за відмову від російської нафти
У цьому випадку я волів би говорити не про шантаж, а про жорсткі публічні торги. Угорщина зі свого боку робить усе, щоб розблокувати 22 млрд євро з Фондів згуртування ЄС. Зазначена сума була заморожена у грудні 2022 року через незадовільну оцінку Брюсселем виконання Будапештом своїх зобов’язань у сфері прав і свобод людини і громадянина та верховенства права. На що конкретно Угорщина хоче їх витратити – це питання до влади країни. Але загалом Фонди згуртованості ЄС – це про підтримку держав – членів ЄС, у яких ВВП нижчий за середній рівень по Європейському Союзу. Відповідно це гроші на поліпшення інвестиційної привабливості країни, інфраструктурні проєкти і загалом на проєкти сталого розвитку.
Україна ж робить усе, щоб отримати фінанси від ЄС у 2024–2027 роках, які вкрай необхідні для виконання нашою державою своїх зобов’язань перед громадянами та відновлення зруйнованого внаслідок російської агресії.
Головна мета – гроші
Україна ж стала спочатку учасником протистояння на осі Брюссель – Будапешт, а дещо згодом і заручником та інструментом тиску уряду пана Орбана на ключові інститути ЄС. І, варто визнати, достатньо дієвим, адже, згідно з наявною інформацією, Єврокомісія має намір розморозити близько 13 млрд євро фінансування для Угорщини до кінця листопада.
Власне, саме в цей період будуть ухвалювати рішення на рівні Європейської ради щодо остаточного погодження Ukraine Facility – нового фінансового інструменту для України на суму 50 млрд євро.
Проте варто розуміти, що часткове розблокування заморожених фінансів пов’язано не лише з тиском Угорщини на Брюссель через допомогу Україні, а й з виконанням Угорщиною низки своїх зобов’язань. Так, у травні цього року Будапешт провів судову реформу у відповідь на вимоги Єврокомісії. І саме це стало відправною точкою розмороження активів.
Варто визнати, що певного драматизму цьому протистоянню додала внутрішньополітична боротьба в США напередодні президентських виборів. Фінансова допомога Україні у $24 млрд стала так само інструментом публічної риторики потенційних кандидатів у президенти та представників політичних сил США. Свідченням чого є публічні дебати кандидатів від Республіканської партії, де Україна і її підтримка стали центральною темою дискусій, а також усунення з посади спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті тощо.
Читайте також: Байден проти Маккарті: яка драма розігралася у США через допомогу Україні
«Торгівля» у кабінетах працює
Проте варто розуміти, що Україна чи українське питання не були й не є кінцевою метою уряду пана Орбана. А вимогу угорської сторони щодо виключення Україною OTP Bank зі списку міжнародних спонсорів війни радше є «вишенькою на торті», аніж головною причиною цього протистояння.
Зараз Національне агентство з питань запобігання корупції виключило угорський банк із реєстру міжнародних «спонсорів війни», тепер черга Будапешту в інших спірних питаннях зробити крок на зустріч Україні та ЄС.
Як показує практика після голосних і драматичних публічних заяв, йде тиха кропітка робота «у кабінетах», де побажання і вимоги стають значно менш амбітними й більш прийнятними.
Тому, попри неприємність ситуації для українців, які щоденно страждають від російської агресії та щохвилинно відчувають наслідки війни, це протистояння є умовно «традиційним» підходом до пошуку консенсусу в Європейському Союзі, де кожна сторона оголошує свій «список бажань», а потім шукає точки дотику і золоту середину, де бажання та можливості співпадають.
Україна отримає рішення про допомогу, ймовірно, у грудні
Отже, з високою імовірністю в грудні цього року Європейська рада, як і Європарламент підтримають і проголосують за впровадження цього фінансового інструменту підтримки України.
Будапешт, відчувши, що він отримав максимум, який тільки міг отримати в цій ситуації, піде на поступки. Адже інакше наслідки для Угорщини можуть бути вкрай серйозними. Адже ЄС – гнучкий, проте й у цього наднаціонального об’єднання є свої «червоні лінії».
Читайте також: Орбан 4.0 і Вучич 2.0: до чого призведуть перемоги «друзів путіна»
Європейський Союз зараз на межі нового етапу трансформації. Відповідно змінюються як правила для кандидатів на членство в ЄС, так і правила співіснування в самому Євросоюзі. І такіі зміни – це можливість перекроїти «правила гри» та посунути всіх «розбишак»: а це перегляд і фінансових програм, і дотацій ЄС тощо.
А Україні та українцям варто звикати до того, що такі гострі міжнародні публічні дискусії з’являтимуться час від часу. Адже вони є елементом реалізації управлінських рішень у ЄС.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
