Nota Bene: «Ополовинити» податок на прибуток банків – це лише пів справи
МВФ вимагає покінчити із сертифікатами НБУ раз і назавжди, або 100 питань регулятору
8 грудня 2023 року набув чинності закон (відповідний законопроєкт 9656-д) про радикальне одноразове вилучення половини прибутків банків за 2023 рік. Внаслідок такого рішення народних обранців держбюджет має отримати додатково майже 25 млрд грн. Пізніше НБУ знизив облікову ставку з 16% до 15%. Проте питання щодо депозитних сертифікатів поки лишається актуальним попри намагання законодавців вирівняти ситуацію. Як варто було б вирішити це питання і які наслідки матиме збільшення оподаткування банківського сектору, розповів Mind радник президента УСПП, фулбрайтівський професор Університету штату Іллінойс, США, експерт Центру розвитку інновацій, заступник міністра економіки України (2005) Володимир Рябошлик.
Читайте також: Nota Bene: «Чорти в деталях» від Національного банку
Модернізована політика НБУ щодо підвищення ролі депозитних сертифікатів, запущена 27 жовтня, отримала дві потужні відсічі, які торують шлях до потужного імпульсу в економіці.
Ухвалений законопроєкт спрямований проти надприбутків, отриманих «нізащо», внаслідок згаданого підвищення ролі сертифікатів.
А МВФ підтримав критику Нацбанку нашими аналітиками й дав «домашнє завдання» розібратися з сертифікатами так, щоб найбільше наростити кредитування економіки. Відтепер навіть незалежність не допоможе НБУ так само легко відмахуватися і ховатися від критичних зауважень.
Національний банк очікувано провів символічне зниження ставок, чим продовжив політику пригнічення кредитування всупереч вимогам і вітчизняного бізнесу, і Міжнародного валютного фонду.
Дія перша: НБУ і оподаткування банків
«Уполовинивши» банківські прибутки, депутати показали, що вони вже розуміють: проблема саме в сертифікатах. Було наголошено, що йдеться про ті прибутки банків, які не є безпосереднім наслідком підвищення продуктивності банківського сектору. А серед численних варіантів вказаного закону фігурувала й пропозиція оподатковувати чистий процентний дохід саме від сертифікатів. Тому, що «нарощування операцій з… депозитними сертифікатами НБУ призвело до отримання рекордних надприбутків банками». Тож ідея витає у повітрі, а усвідомити проблему – це вже наполовину її вирішити, і вирішувати доведеться теж радикально.
Разом з тим слід визнати, що «уполовинення» надприбутків б’є радше по наслідку, ніж по причині. Крім того, ставку оподаткування банків із наступного 2024 року депутати встановили у 25% швидше для проформи, бо поки дійде до дійсного стягнення, вони ще встигнуть все поміняти. Якщо дивитися в корінь, то тепер «м’яч на боці» Нацбанку. Надприбутки самі собою зникнуть, якщо ставка по сертифікатах буде приведена у відповідність з інфляцією, яка зараз становить 5,1%. Тоді, в узгодженні з НБУ, можна просто повернути комерційним банкам оподаткування на загальних засадах із 1 січня 2024-го.
Тож для повного успіху депутатам залишилося ще й зрозуміти, що побоювання, що швидке приведення ставок у відповідність з інфляцією підірве макростабільність, є забобоном; і порекомендувати теж саме й Національному банку.
Дія друга: МВФ усе бачить
МВФ теж бачить, де «корінь зла», і після ввічливих похвал за виконання всіх маяків одразу замаячили геть інші доповнення до меморандуму, де відверто вказано, що «спрямування коштів банків у привабливі депозитні сертифікати НБУ» є не останньою причиною того, що «рівень банківського кредитування української економіки суттєво скоротився» і це є «вагомою перепоною для економічного відновлення».
Банківське кредитування впало до 14,2% ВВП. При тому що 13% кредитного портфеля припадає на пільгові кредити на кшталт «5-7-9», які фінансуються з бюджету. Це означає що:
- незважаючи на те, що ця складова кредитування невпинно зростає, переломити ситуацію вона не в змозі;
- панівна урядова політика вдосконалення і розширення програм підтримки наближається до вичерпання;
- і тому слід приділяти не менше уваги також і звичайному, бюджетно-безвитратному, комерційному кредитуванню.
Тим паче, якщо комерційні ставки наблизяться до сьогоднішньої низької інфляції, то й потреба в їх компенсації значною мірою відпаде.
Про це сказано так: «мобілізація кредитних ресурсів має стати важливим драйвером зростання приватного сектора та джерелом задоволення значних потреб економіки в інвестиціях у період повоєнного відновлення». При цьому МВФ реалістично допускає можливість емісійного фінансування за певних умов. Тож до кінця травня НБУ «повинен розробити комплексну стратегію розширення кредитування».
Дія третя: а Баба Яга (НБУ) – проти
НБУ ж гне своє: сертифікати – це зло, яке творить добро, слід терпіти, і від наддохідності сертифікатів відмовлятися дуже і дуже обережно. Навіть залучили на свій захист ексголову НБУ із сумнівною репутацією.
Читайте також: Про що сигналізує ринку монетарна політика НБУ
Тут варто нагадати, що до кризи 2007–2008 років цього «добра» взагалі не було, і та криза породила його тому, що для підтримки комерційних банків, що похитнулись, їм дозволили вкладати залишки непристроєних ресурсів у центральні банки під мінімальний відсоток.
І цю економічну логіку про найнижчу дохідність сертифікатів серед усіх інших напрямків вкладень ніяка війна скасувати не в змозі. Тим паче, не має жодного виправдання перевертанню цієї логіки догори дриґом – надавати сертифікатам не найнижчу, а найвищу дохідність, і радіти, що в цьому перевернутому світі економіка ще якось животіє і пробивається «крізь асфальт».
Незважаючи на це,15 грудня ми побачили, як модернізований дизайн продовжив свою ходу. Усі ставки, що встановлює НБУ, «дуже обережно» скоротили на 1%, зокрема, ставка за тримісячними сертифікатами стала 19% (як підкидати дохідність одразу з 8% до 23%, так це було можна, а тепер назад вже неможна).
Читайте також: Облікова ставка НБУ: яку модель варто було взяти для наслідування
Тобто сертифікати все одно залишилися конкурентними й надприбуткостворювальними. Тому що комерційні кредити корпоративному сектору тепер коштують дешевше – 18%. Крім того, навіть сертифікати овернайт зі ставкою 15% теж можуть конкурувати з кредитами завдяки форі безризиковості: НБУ без проблем «друкує» відсотки за них та ще й робить це миттєво (і вся ця емісія, між іншим, працює у бік не послаблення, а посилення інфляції).
НБУ рапортує, як це добре що кредити дешевшають, але при цьому сертифікатну ставку обережно знижує так, щоб зберегти перевернутий світ, вигідний тільки чиїмсь корисливим мотивам. Не випадково обсяг сертифікатів продовжив бити рекорди, зашкалюючи за пів трильйона гривень. І це не заважає НБУ бути схвильованим структурним профіцитом ліквідності, про що вписано в меморандум з МВФ.
Не став винятком і останній виступ голови Національного банку на воркшопі за участі солідної EABCN (Експертної платформи з питань бізнес-циклу зони євро). НБУ вже не має можливості тримати ставку високою під приводом високої інфляції, зате має бажання зберігати надприбутковість якомога довше, і тепер надприбутковість продовжила зберігатися під приводом ризиків. Голова так несамовито педалював тему ризиків, начебто раніше їх не було, при тому, що деякий ризик для економіки несе сам НБУ.
Там також були повторені старі тези про унікальність – як кожна країна зіткнулася зі своїми особливими викликами й бореться з інфляцією унікальними для неї методами; і яке достойне місце у цьому розмаїтті посідають українські унікальні шляхи боротьби з інфляцією через структурний профіцит ліквідності – і таку ставку за сертифікати, яка не значно менша, а значно більша від облікової ставки.
Під час обговорення тонкощів вищої математики вам же не спаде на думку запитати у співрозмовника, а його унікальність часом не в тому, що він вважає: «два на два – п’ять». Тому й міжнародна професура так і не запитала:
- А ваші завищені ставки за сертифікатами часом не стали найпривабливішими об’єктами інвестування?
- А ваші сертифікати часом не перебрали на себе кошти на кредитування і не опустили кредитування нижче плінтусу, як це стверджує МВФ? Чи може ви думаєте, що ваші одновідсоткові зниження ставок вже і так самі по-собі є найкращою «стратегією розширення кредитування», якої вимагає МВФ?
- І чого це ви так переймаєтеся, щоб зниження облікової ставки не створило «ризиків для привабливості заощаджень у гривні», коли ваша сертифікатна ставка все одно заганяє приріст депозитів у ті ж сертифікати?
- А чому це серед факторів зниження інфляції до 5,1% ви не помітили такого «слона», як невійськова зовнішня допомога, яка поповнила наш внутрішній ринок в обсязі понад половина ВВП. За усієї значимості великого врожаю і проблем з його експортуванням, що залишило велику частку продукції на внутрішньому ринку та притиснуло ціни, приписування подолання інфляції саме цьому, було б перебільшенням. Тим паче примазувати до цього успіху зависоку облікову ставку.
Сумнівно, щоб після таких запитань міжнародні учасники не втратили б інтересу до того воркшопу.
Дія четверта: в очікуванні передноворічних див
Тепер повернемося до Стратегії розширення кредитування. Не чекаючи травня, можна чимало негайно зробити вже зараз, а саме встановити:
- облікову ставку 6%;
- ставку за тримісячними сертифікатами 5%;
- ставку за сертифікатами овернайт 4%.
Залякування НБУ, що, втративши привабливість, усі сертифікати переключаться не на кредитування, а на валютний ринок та обвалять макростабільність, не відповідають дійсності. Цифри показують, що навіть у цьому крайньому випадку, якого, звісно, не буде, забезпечення безболісного перехідного періоду й утримання стабільності коштуватиме з десяток мільярдів доларів, що цілком під силу рекордним резервам. А розгортання кредитування працюватиме на підвищення стабільності.
Паралельно, разом з МВФ та іншими партнерами, слід ініціювати напрацювання таких рішень, щоб наявний успіх подолання інфляції закріпити та забезпечити його незворотність. Як уже наголошено, провідна роль у досягненні зниження інфляції до 5,1%, як і всього процесу її стрімкого сповільнення, належить зовнішнім допомогам. І цей спонтанний результат тепер слід переводити в цілеспрямовану підтримку низької та стабільної інфляції. Це започаткує новий тип інвестицій – інвестиції у створення стабільного середовища, сприятливого для ефективного функціювання приватного ринку, тобто для розвитку того сегменту відновлення і модернізації, який реалізується на ринкових засадах. Це надасть імпульс зустрічному руху вітчизняної економіки в напрямку самодостатності та розвіє побоювання у проїданні допомог.
У поєднанні з цим слід також ініціювати на сучасних моделях і методах детальне оцифрування збалансованого та скоординованого відновлення і модернізації всієї економіки України з охопленням всіх сегментів та з урахуванням всіх джерел і резервів внутрішніх і зовнішніх ресурсів.
Одним словом – модернізований дизайн потребує перемодернізації.
З Новим Роком і з новим щастям… від перемодернізованого дизайну!
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
