Нова прокуратура: народні обранці пропонують створити ще спеціалізовану економічну
Що з того вийде та чи варто бізнесу вже придивлятися до ідеї
Група народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком пропонує створити Спеціалізовану економічну прокуратуру (СЕП). Відповідний законопроєкт №11087 народні обранці вже зареєстрували у Верховній Раді. Що передбачає ця ініціатива, чи має вона шанс на впровадження і до чого варто готуватися бізнесу в разі ухвалення законопроєкту, розповів Mind партнер Адвокатського об'єднання «Овчаров і Партнери» Денис Овчаров.
Майже доброю традицією останніх 10 років нашої країни стало реформування та перезавантаження цілої гілки влади або як мінімум правоохоронного органу. Дуже часто це робиться під приводом захисту бізнесу й підвищення інвестиційної привабливості країни. Не стала винятком і чинна влада, за час якої остаточно запрацювало БЕБ, повторно була «перезавантажена» прокуратура.
Проте бізнес і далі продовжує відчувати на собі значний тиск правоохоронців, чому не мало сприяє і діяльність БЕБ, а якість процесуального керівництва, навіть із двічі перезавантаженими за останні п’ять років прокурорами, залишає бажати кращого.
Тому, мабуть, через це народні депутати вирішили, що саме зараз, у період воєнного стану в країні, слушний момент, щоб створити фактично нову прокуратуру – Спеціалізовану економічну прокуратуру, про що був поданий законопроєкт №11087 від 15.03.24 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».
Як зазначено в пояснювальній записці, проєкт закону підготовлено з метою зменшення протиправного тиску органів досудового розслідування та органів прокуратури на бізнес, а також забезпечення ефективного нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України.
Вбачається, що влада визнає, що будь-які прийняті до цього так звані маски-шоу стоп або ж перезавантаження судів і прокуратури не мали належного ефекту, тиск на бізнес залишився, а бюджетні кошти на переатестацію прокурорів витрачені даремно, оскільки нагляд за додержанням законів здійснюється неефективно.
Читайте також: Закон «МаскиШоуСтоп-2»: чергова відписка чи реальний запобіжник від вседозволеності силовиків
Що пропонується?
Загалом при аналізі законопроєкту складається враження, що СЕП створюється за принципом організації та діяльності САП, але в законопроєкті закладено декілька нюансів, які можуть зробити із СЕП структуру значно більшу й дорожчу, ніж САП, а подекуди навіть відокремленішу та з ширшими повноваженнями, ніж у САП.
Однією із цікавих норм законопроєкту є пропозиції щодо загальної чисельності працівників СЕП. Зміни, які пропонують внести до ст. 14 ЗУ «Про прокуратуру» ідентичні принципу чисельності САП. Пропонується, що загальна чисельність працівників Спеціалізованої економічної прокуратури становитиме 15% від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України.
Такий саме принцип і щодо чисельності працівників САП – 15% від граничної чисельності працівників НАБУ. Однак у цьому і є суттєва різниця. Для НАБУ відповідним законом встановлена гранична чисельність працівників – 1000 осіб. Водночас відповідно до Закону України «Про бюро економічної безпеки» гранична чисельність працівників – 4000 осіб.
Кількість працівників СЕП – 600 осіб, що відповідно в 4 рази більше, ніж працівників САП.
Однак варто розуміти, що НАБУ – це виключно правоохоронний орган, завдання якого протидія корупційним правопорушенням та їх розслідування. І більшість працівників НАБУ – саме детективи, які проводять оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.
Водночас БЕБ – орган, який виконує, окрім правоохоронної функції, ще й аналітичну, економічну, інформаційну та інші. Тобто орган не є суто правоохоронним і навряд чи детективи становлять більшість працівників БЕБ.
Тому постає питання, чи виправдано буде, з фінансового погляду, наймати 600 осіб для Спеціалізованої економічної прокуратури.
Читайте також: Місце правоохоронців в економіці: як довго силовики годуватимуться за рахунок бізнесу
З організаційно-процесуальної сторони також є певні питання
Як зазначено в доповідній записці до законопроєкту, за 2023 рік було зареєстровано 914 кримінальних проваджень за ст. 212 КК України, при цьому лише у 216 з них досудове розслідування здійснювалося БЕБ.
Уявімо, що всі злочини за ст. 212 КК України буде розслідувати Бюро економічної безпеки, зокрема й інші правопорушення, які віднесені за підслідністю до повноважень БЕБ. Скільки проваджень набереться – приблизно 2000–2500?
Якщо взяти до уваги, скільки в СЕП працівників безпосередньо здійснюватимуть процесуальний нагляд, то навряд чи вийде, що в одного прокурора буде більш ніж 10 проваджень ЗА РІК ! Навіть якщо буде 20 проваджень на рік, то це ніщо в порівнянні з тими обсягами й навантаженнями працівників окружних прокуратур на сьогодні.
Отже, чи не варто зменшити можливу граничну чисельність прокурорів і законодавчо встановити її залежність саме від кількості детективів БЕБ, які здійснюватимуть досудове розслідування.
Ще однією цікавою нормою, яку пропонують, є норма щодо спорів про підслідність. Йдеться про зміни до ст. 218 КПК України. Пропонується доповнити ч. 5 цієї статті новим абзацом такого змісту: «Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Бюро економічної безпеки України, вирішує заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої економічної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки)».
Цікавим буде порівняння знов-таки із САП, бо абзац ч. 5 ст. 218 КПК говорить, що такі спори про підслідність справ НАБУ вирішує або Генеральний прокурор або керівник САП.
У запропонованому ж варіанті про СЕП сказано, що спори про підслідність може вирішити тільки керівник СЕП. Тобто навіть Генпрокурор не указ керівнику Спеціалізованої економічної прокуратури в питаннях визначення підслідності, а це вже наділяє таку прокуратуру виключною самостійністю, коли вона може вирішувати, які справи брати собі, а які ні, незважаючи навіть на думку Генерального прокурора.
Декілька слів варто сказати й про економічну складову діяльності СЕП. У законопроєкті зазначається, що нова прокуратура має розташовуватись у відокремленій будівлі, як центральний апарат, так і ті відділи, що знаходяться в містах, де розташовані територіальні відділи БЕБ.
СЕП має повністю забезпечуватись окремо з бюджету України, не кажучи вже про те, що частина бюджету України має бути витрачена на підготовку та проведення конкурсу, перевірку кандидатів тощо.
Читайте також: Український бізнес-омбудсмен: «Щойно Податкова відновила роботу – потік звернень і скарг повернувся до довоєнного рівня»
Що отримаємо?
Кожен раз ті, хто намагаються провести перезавантаження якогось правоохоронного органу або ж поліпшити його роботу шляхом переатестації, має поставити собі питання, чи варто це робити саме зараз.
Якщо порівнювати із САП, то в момент їх створення на це був певний запит суспільства та міжнародних партнерів як умова на шляху до вступу до ЄС. Ці ж міжнародні організації та партнери надавали як консультативну, так і фінансову підтримку під час проведенні конкурсу й у подальшій діяльності антикорупційних органів.
Зараз же суспільного запиту на створення окремої вертикалі економічно-правоохоронних органів не має, вимогу якісного розслідування правопорушень за ст. 212 КК України ніхто не висуває. Крім того, антикорупційні органи хоч і створювалися в період військових дій на Сході України, але аж ніяк не під час повномасштабної війни з росією.
І якщо вже говорити про витрати, то запит суспільства зараз якраз про витрати на оборону, органи військового правопорядку, військову контррозвідку тощо, але аж ніяк не на створення нової прокуратури, до якої, як говорить попередній досвід, переважно потраплять ті самі прокурорські працівники або ж працівники БЕБ.
Тож постає питання, яка необхідність створювати для них окрему прокуратуру. Хіба її перезавантаження, проведене у 2019–2020 роках, не принесло бажаних результатів? Чи бюджетні кошти були витрачені марно? Чи може нові кандидати повинні мати за плечима якийсь особливий досвід чи низку успішних кейсів або ж хоча б додатково економічну освіту? Законопроєкт про це нічого не говорить.
Тож, якщо комплексно подивитися на ініціативу нового законопроєкту, проглядаються лише майбутні витрати бюджету, хоча фінансово-економічне обґрунтування законопроєкту (зважаючи на пояснювальну записку) говорить про те, що ухвалення закону не призведе до збільшення витрат із Державного бюджету України, а, навпаки, дозволить залучити додаткові кошти до нього.
Отже, єдине актуальне питання наразі, чи на часі створення фактично нової прокуратури, що призведе до суттєвих і необґрунтованих витрат державного бюджету.
Можливо, вже після Перемоги?
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
