Валютні розрахунки пожвавішають: Кабмін скасував обмеження на імпорт товарів і послуг
Чого очікувати бізнесу від таких послаблень
Кабінет Міністрів за пропозицією Національного банку днями скасував обмеження на розрахунки за імпорт товарів і послуг. Так, уряд постановою №519 від 7 травня 2024 року скасував низку власних постанов, зокрема й ту, якою від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України регулювалися зазначені операції. Як зміниться ситуація для бізнесу з набранням чинності цього рішення Кабміну, розповів Mind партнер MORIS, керівник практики податкового права Василь Андрусяк.
Читайте також: Експорт втрачає позиції, імпорт набирає обертів: що відбувається із зовнішньою торгівлею України
Повномасштабне вторгнення рф 24 лютого 2022 року стало шоковим днем для всього світу. З цього моменту українське суспільство та Україна як держава піддаються дуже складним випробуванням. Одним із важливих сегментів, який відчув на собі наслідки агресії, була банківська сфера.
Валютні обмеження діяли від початку повномасштабного вторгнення
У перші дні війни, коли серед багатьох світових лідерів панувало переконання того, що Україна впаде, якщо не за три дні, то за кілька тижнів чи місяців, очевидним було те, що у країну, в якій іде війна й на кону стоїть навіть фізичне виживання держави, ніхто не інвестуватиме, експорт товарів і послуг стиснеться до мізерних обсягів, а перебудова бізнес-процесів для нормалізації господарської діяльності вимагатиме тривалого часу. Все це та багато іншого були чітким передвісником того, що находження іноземної валюти до України скоротиться в десятки, а то й у сотні разів. Відповідно за відсутності пропозиції валюти при шаленому попиті на неї обмінний курс міг би обвалитися в небачених масштабах, оскільки золотовалютні резерви Національного банку України могли б вичерпатися за лічені місяці.
Однак НБУ – особливий центральний орган державного управління, чиєю основною функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України, спрацював дуже фахово й оперативно. Уже в перший день вторгнення регулятором було видано ряд нормативно-правових актів, якими було запроваджено особливий режим функціонування банківської системи, де серед іншого було встановлено низку жорстких обмежень на виведення іноземної валюти з України.
Оминаючи огляд усіх валютних обмежень, згадаємо лише те, що Нацбанк разом з урядом заборонили придбавати валюту для оплати за імпорт будь-яких товарів / послуг, крім тих, що були прямо передбачені в постанові Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №153 «Про перелік товарів критичного імпорту».
Якщо відкрити первинну редакцію цього документа, то перелік «критичних» товарів там справді дуже обмежений: паливо, лікарські засоби, харчова продукція, частини та пристрої транспортних засобів і деякі інші позиції. Однак після умовної стабілізації безпекової ситуації у країні стало зрозуміло, що з такими жорсткими обмеженнями бізнес не зможе нормально функціонувати, адже потребує імпорту товарів і послуг, які не виробляються в Україні. Тому з кожною новою редакцією (до сьогодні таких було понад 40) згаданої вище постанови перелік «критичних» товарів розширювався та доповнювався.
Звісно, першочерговими були додані послаблення в частині імпорту військових товарів і товарів подвійного призначення, сировини для хімічної промисловості та машинобудування, сировини та обладнання для легкої і важкої промисловості тощо.
Коли щось пішло не так з обмеженнями
Однак із часом до переліку критичних товарів були додані й послуги, про що сигналізує навіть сама зміна найменування постанови з «Про перелік товарів критичного імпорту» на «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту». Адже, наприклад, без сертифікації української продукції на іноземних ринках, її експорт у такі країни є взагалі неможливим.
Окремим важливим блоком послуг, придбання яких із часом дозволив НБУ, були послуги зі складського зберігання, послуги перевезення різними видами транспорту, послуги з ремонту, монтажу обладнання та пусконалагоджувальні роботи.
Також не оминув Нацбанк і ІТ-сферу, дозволивши здійснювати валютні платежі за послуги іноземних дата-центрів, розміщення інформації на вебвузлах, розміщення фізичних серверів та обладнання в іноземних дата-центрах.
На додачу до наведеного, до переліку «дозволених» послуг, за які можна було заплатити нерезидентам у валюті, були віднесені різного року професійні послуги (юридичні, послуги з аудиту й податкового консалтингу, інжинірингові та інші).
Хоча з часом перелік «критичних» товарів і послуг, за придбання яких резиденти могли здійснити платежі у валюті, значно розрісся, величезний масив інших потрібних для бізнесу «вхідних» товарів / послуг усе ще перебував поза межами касти «дозволених для оплат», яскравим свідченням чого є останні дві третини тексту згаданої постанови №153, де можна знайти такі точкові історії, як:
- послуги, пов’язані з участю національних збірних команд України з футболу в міжнародних змаганнях під егідою УЄФА та ФІФА протягом серпня 2022 року – червня 2023 року;
- участь у міжнародній виставці світлотехніки, освітлення та інтегрованого будівництва «Light + Building» у м. Франкфурті-на-Майні (Німеччина) 2–6 жовтня 2022 року;
- послуги, пов’язані з підготовкою до участі та участю в міжнародній виставці-конференції кормів для домашніх тварин «Pet Fair South-East Asia» у м. Бангкок (Таїланд) 26–28 жовтня 2022 року;
- участь у міжнародній виставці парфумерно-косметичної галузі «BeautyExpo Zurich» у м. Цюриху (Швейцарія) 11–13 травня 2023 року та багато іншого.
Отже, хоча валютні обмеження від НБУ та КМУ, введенні на початку повномасштабної війни, і запобігли колапсу валютної сфери й обмінного курсу в Україні (свідченням чого є, наприклад, визнання голови НБУ Андрія Пишного переможцем у категорії «Голова центрального банку» за підсумками премії Central Banking Awards 2024»), однак вони також породили деякі негативні тенденції.
Наприклад, підприємству для успішного просування своєї продукції на закордонних ринках потрібно було організовувати тривалі відрядження своїх працівників за кордон, забезпечувати їм проживання та харчування, оплачувати витрати, пов’язані із замовленням допоміжних супутніх послуг у місцевих консультантів, сплатою різного роду зборів чи членських внесків тощо.
Не маючи можливості сплатити за всі ці послуги офіційно з рахунку компанії, останній доводилося шукати обхідні шляхи, наприклад, передавати кошти працівникам під звіт, щоб останні зі своїх приватних рахунків, для яких діяли певні послаблення, оплачували відповідні послуги іноземних підрядників; підміняти «недозволені» послуги на «дозволені»; здійснювати готівкові оплати та багато інших «сірих» схем.
Читайте також: Падіння експорту та сальдо «мінус» 17 мільярдів: що відбувається із зовнішньою торгівлею України
Обмеження скасовані – бізнес може легше дихати
Тому, розуміючи, що будь-які обмеження у веденні бізнесу спонукають останній до пошуку обхідних шляхів, Національний банк послідовно скасовує частину впроваджених раніше валютних обмежень, якщо в них відпадає необхідність і це не становить ризиків для обмінного курсу гривні.
Зараз Нацбанк й уряд вирішили повністю скасувати обмеження на імпорт будь-яких товарів і послуг. Тобто бізнес зможе імпортувати будь-які товари, роботи, послуги без жодних обмежень, внаслідок чого відпаде потреба звірятися, чи є товари / послуги «критичними», чи вони «не критичні» і за них заборонено платити.
Хоча мова в такому випадку йде і про товари, і про послуги, однак зважаючи на те, як до сьогодні збільшився перелік критичних товарів, то більшою мірою згадана лібералізація стосується саме послуг. Навіть НБУ у своєму анонсі вказав: «скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг».
Отже, валютні послаблення Нацбанку дозволять бізнесу самому вирішувати, чи потрібно йому замовляти товари й послуги для своєї господарської діяльності та фактично змінять парадигму з встановлення обмежень адміністративними методами на ринкові механізми.
Читайте також: Погралися – і досить: чому депутати пропонують повернути податки на імпорт
Проте не потрібно забувати, що такі послаблення зовсім не означають, що резиденти не будуть зобов’язані виконувати інші чинні вимоги у сфері валютного контролю та фінмоніторингу, як-от надання підтверджувальних документів щодо господарської операції до банку, розкриття структури власності контрагента з метою встановлення відсутності будь-яких зв’язків із рф та ін.
Крім того, у разі будь-яких нових загроз для стабільності обмінного курсу Нацбанк вправі повторно впровадити будь-які обмеження, яких вимагатиме поточна ситуація.
Отже, сподіваємося, що після лібералізації валютних обмежень український бізнес і суспільство проявлять себе з найкращого боку й добросовісно користатимуться новими можливостями з метою розвитку свого бізнесу, який працюватиме на Перемогу України.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
