«У нас такого не було – і нічого, нормальні виросли» або На що замінити шкідливі установки минулого

Українські діти на рівні з дорослими мають відповідати на виклики війни. Проте саме ця вразлива частина суспільства вміє якнайкраще маскувати власні психологічні переживання. Тому розпізнати останні вчасно – часто «задача із зірочкою» для батьків. Одним з очевидних рішень у таких питаннях може стати залучення психолога. А от як зробити таку терапію ефективною і доступною саме для дітей, розповіла Mind CEO і фаундерка Громадської організації «Можливості. Мотивація. Медіа» (Харків), авторка та керівниця проєктів із першим анімованим психологом Морквинкою, авторка методики наративного спілкування Анастасія Свобода.

Читайте також: Захистити дітей від війни. Як облаштувати у громаді центр психологічної підтримки школярів

Всі ми неодноразово чули фрази на кшталт «В нас такого не було, і нічого – нормальні виросли» та купу інших слів, коли йдеться про виховання і психологічну підтримку дітей. Але життєздатність цих висловів уже давно нівельована, а їх реальний вплив на людину психологи розібрали майже на атоми. Очікувано, що нічого корисного не знайшли. А де ж його шукати зараз?

Сьогодні фокус уваги більшості українців змістився на безпекові питання та адаптивність до нетипових і ненормальних умов щоденного життя – відсутність електрики, води, доступу до інтернету, а отже, і будь-якої стабільності в розв'язанні особистих і робочих проблем. Емоційний стан дорослої людини перебуває під сильним тиском обставин. Чи здатна людина, у якої відібрали елементарні точки опори, бути опорою для інших? Зокрема для дітей? І чи не потрапимо ми в пастку, коли замість старих і шкідливих парадигм у нас не буде сили закладати в покоління, що підростає, нові, здорові ментальні звички.

Що і як ми можемо зробити вже зараз, щоб виховати міцне, гуманне суспільство, яке поважає себе, інших, знає, що таке кордони і як їх дотримуватись, як розуміти свої емоції та що з ними робити, чому адекватні соціальні навички відкривають більше можливостей і що «терпи», «не плач», «мовчи» є не більш ніж шкідливими фантомами з минулого сторіччя?

За розв'язання цих проблем у межах своїх можливостей взялися в ГО «Можливості. Мотивація. Медіа». І саме повномасштабне вторгнення спонукало миттєво знаходити шляхи порятунку дитячої психіки й можливість бути надійним плечем для батьків.

Так ми з командою створили з нуля проєкт, який взяв на себе частину батьківських турбот і почав закладати фундамент для формування звички піклуватися про ментальне здоров'я на рівні «чищення зубів».

Що ми точно розуміли: «начинка» проєкту мала б враховувати воєнні реалії та водночас залишатися зрозумілою, ба більше, привабливою для дитини. Тому ми обрали за основу терапії гру*, а я провідника між психологом і дитиною обрали казкового персонажа Морквинку. 

Доступ до проєкту також відігравав важливу роль, оскільки внутрішні переміщення, виїзди за кордон мільйонів українців потребували адаптивності. Адже в матеріалі освітнього омбудсмена України від 26.12.2023 припускають, що за кордоном може перебувати понад 1 млн українських дітей шкільного віку.

Ця умова могла бути виконана виключно в онлайн-форматі. І він спрацював. Зрештою, віртуальне розв'язання багатьох питань для українців не стало чимось новим, адже період пандемії загартував людей і привчив до такої вимушеної гнучкості. Вона стала в пригоді й під час війни.

Читайте також: Діти війни: які психологічні проблеми потрібно долати

Казковий онлайн-психолог стає другом дитини

Поєднання цікавого дитині персонажу і його доступності з будь-якого куточка світу для українських дітей продемонструвало потрібність проєкту. Якщо наводити приклад Морквинки, то вона стала емоційним порятунком майже для 4000 учасників. Це переважно діти 4–9 років, їхні мами, татусі й навіть бабусі з дідусями.

Можливо, це є певним сигналом, що сучасне дитинство, як і весь світ навколо, потребують дійсно оригінальних і помітних рішень.

Тому спілкування стає не просто креативним, а й більш захопливим. Малюк отримує казкового друга й легше розкривається перед Морквинкою, ніж перед незнайомим психологом. А спеціаліст по іншу сторону екрана утримує увагу дитини не тільки яскравим сюжетом, а й вправами, які мають терапевтичну основу та пропонуються малюку залежно від проблеми, яка має бути розв'язана:

• чи то дитина боїться темряви;
• чи то соромиться знайомитися з іншими однолітками;
• чи то втратила притаманні їй до війни радощі.

І це не вичерпний перелік запитів, з якими звертаються у проєкт батьки.

Читайте також: Розвиток емоційного інтелекту в дітей: методики, вправи, поради спеціалістів

Батьки отримують роль у терапії 

До речі, роль батьків у проєкті не просто споглядацька. Вони також запрошуються до дзвіночків, і часто це допомагає їм краще зрозуміти і дитину, і свої власні помилки у вихованні. Такий досвід спілкування вчасно демонструє дорослим, що деякі притаманні їм звички чи погляди можуть вести хибним шляхом або бути просто недієвими.

Жодна людина не ідеальна й не може знати все. Але ніщо так не мотивує іншу частину суспільства, як чийсь конкретний вдалий приклад.

На щастя, після проєктів із Морквинкою батьки помічають зміни в поведінці дітей:

• «Єлізавета змінила ставлення до брата та сестрички, стала добрішою та уважнішою….»,
• «Богданчик змінювався на очах. Почав спілкуватися з дітками свого віку. Добре йде на контакт з дорослими…»,
• «Для Саші й мене це багато значить, бо я не дуже вмію розмовляти про почуття, і звісно, що це відображається на дитині…».

Ментальне здоров'я дітей потребує особливої підтримки під час війни

Зробити нормою догляд за ментальним здоров’ям у родині – наша головна мета. І за її досягнення сьогодні взялися багато прекрасних проєктів підтримки, не тільки Морквинка. Бо зберігати психічне здоров'я в сучасному світі – це як намагатися залишатися спокійним у середмісті під час грози з одночасним нападом зомбі та розпродажем улюбленого магазину.

Важливість ментальних опор стає аксіомою. Побудувати їх в собі важко, дати дітям – ще складніше. При цьому темп життя, його стресовість тільки пришвидшується. І з якою внутрішньою базою в цей шалений світ йтимуть діти – відповідальність дорослих.

Тому психолог-Морквинка разом з іншими психологами мають попереду багато роботи й закликають дорослих не соромитися своєї слабкості чи необізнаності в емоційних сферах. Зрештою, вся стійкість нашої держави, без перебільшення, залежить від стійкості кожного з нас.