Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Згадуючи Артема Тарасова: 10 цитат про Росію, Україну і сучасність

Згадуючи Артема Тарасова: 10 цитат про Росію, Україну і сучасність

«Перший радянський мільйонер», який за всіх часів не боявся критикувати владу, пішов з життя на 68-му році

Цей матеріал також доступний російською

22 липня пізно ввечері помер один із засновників кооперативного руху в СРСР – Артем Тарасов, за яким закріпився статус першого легального радянського мільйонера. Йому було 67 років.

Артем Тарасов
Фото з його особистих архівів

У січні 1989 року Тарасов отримав зарплату в 3 млн рублів з прибутку свого кооперативу «Техніка» та офіційно сплатив з неї партійний внесок 90 000 рублів, а також податок «на бездітність» 180 000 рублів. Таким чином він разом зі своїм заступником придумали переводити гроші у готівку для розвитку бізнесу, після того як Мін'юст обмежив кооперативи в розтраті готівки до 100 рублів на добу.

Подробиці цієї історії Тарасов оприлюднив в ефірі телепрограми «Взгляд» Влада Лістьєва. Але така відвертість лише посилила пильну увагу до нього з боку контролюючих органів: керівник ЦК КПРС Михайло Горбачов тоді вважав, що зарплата радянського громадянина не повинна перевищувати 10 000 рублів. Тому підприємець став фігурантом кримінальної справи за статтею «Розкрадання в особливо великих розмірах». Максимальним покаранням за цією статтею була смертна кара. Але з часом гучна історія зійшла нанівець, тож бізнесмен продовжив свою ділову активність.

Тарасов також відомий тим, що в 1990 році придумав першу незалежну ділову газету в Росії, на базі якої в 1991 році з'явилася газета «КоммерсантЪ».

У 1990 році бізнесмен був обраний депутатом Верховної Ради РРФСР і став віце-президентом Союзу кооператорів СРСР. Він відкрито полемізував із Горбачовим через рішення передати Японії Курильські острови в обмін на інвестиції в бюджет СРСР. За цей виступ Горбачов подав на Тарасова в суд «за образу честі та гідності Президента СРСР» і звернувся до Верховної Ради СРСР з поданням про зняття з нього депутатської недоторканності. Тоді ж Тарасов заявив, що на нього заведено кілька кримінальних справ і готується замах, за що кілеру сплачено гонорар у 12 000 рублів. У 1991 році він емігрував до Лондона, а після путчу першим вийшов з лав народних депутатів РРФСР, написавши заяву Борису Єльцину. Потім він ще двічі залишав Росію, і двічі повертався.

До останнього дня бізнесмен очолював раду директорів Інституту інновацій, який займався виробничим впровадженням інноваційних технологій у Росії та країнах СНД. З 2002 року в нього були безуспішні спроби повернутися у велику російську політику.

Останнє відео на офіційному каналі Тарасова в YouТube датовано 21 липня. У ньому він читає свій останній, 118-й вірш під назвою «Тлумачення сну про владу і любов».

«Праздник не для нас, он для достойных дядей, поставленных над нами, обязанных служить. Они стригут купоны, на нас почти не глядя, ведь мы отдали сами им власть и свою жизнь», – промовляє Тарасов на тлі слайд-шоу з фотографій президента Росії Володимира Путіна.

Тарасов – родич знаменитого французького письменника, лауреата Гонкурівської премії Анрі Труайя. Крім віршів, перу бізнесмена належить автобіографія «Мільйонер», а також історичний роман «Таємниці «Фрау Марії».

Гострою проблемою для Тарасова став конфлікт на Донбасі. Щоб врегулювати його, він вийшов з особливою ініціативою, для підтримки якої став збирати підписи на сайті. Суть ідеї полягала в тому, щоб території так званих ДНР і ЛНР були передані на 10–15 років під опіку і управління ООН. «Мова йде про введення нової форми правління відповідно до статуту ООН. Це досить багата територія, її відновлення відбудеться за рахунок залучених іноземних інвестицій дуже швидко, як у випадку з Гонконгом, що 25 років існував під юрисдикцією Великобританії. Рівень життя в ДНР і ЛНР швидко досягне рівня Австрії, а потім ці території повернуться в лоно рідної країни», – розповідав Тарасов.

У лютому 2015 року петиція Тарасова набрала 100 000 голосів, і він відправив звернення з цього приводу керівництву України, Росії, ЄС, США і ООН. Але ідея не отримала високої політичної підтримки.

Останніми роками в українських ЗМІ було опубліковано два інтерв'ю Артема Тарасова. Mind публікує найбільш яскраві його висловлювання про Україну.

З інтерв'ю «Forbes Україна» у 2014 році:

Про бізнес в Україні та РФ. Останні 25 років я працюю з авторами винаходів, віддаю їм увесь свій час, проживаю з ними всі життєві незгоди, відчуваю моральний стрес, стикаючись із «задоволеними» людьми. Це мій найважчий інноваційний і збитковий бізнес в Росії, є проекти і з України, загалом 142 напрямки діяльності, разом із такою ж кількістю колективів розробників навколо мене.

Про революції.  Є вислів, здається, Макіавеллі: у країні, в якій одного разу народ повалив законну владу, завжди залишиться загроза нового перевороту. Щоб зберегти стабільність України, треба було думати й діяти ще до президентських виборів Віктора Ющенка 2004 року.

Я не схвалюю громадянських заворушень і революції. Тому що думка більшості далеко не завжди є правильною і завжди недостатньо компетентна. А вулиця диктує думку більшості.

Про економічну незалежність України від Росії. Чи можуть економіки Росії та України стати повністю незалежними? В умовах сучасного світу немає жодної успішної економіки, повністю незалежної від інших країн. Це нонсенс. Але є досить цинічний принцип в економічних відносинах: дружити завжди краще з багатим сусідом.

Про «втечу мізків».  Інтелект витікає туди, де на нього є попит. Жоден газ, нафта й метали не компенсують сотої частки від збитків, завданих Росії та Україні тим, що сотні тисяч винахідників і науковців залишили наші країни, забравши з собою свою інтелектуальну власність. Тут пряма вина обох урядів перед народом. Адже завдані збитки непоправні. Це злочин з розтрати національного надбання обох країн.

Про «великі гроші». Великі капітали потрібні для щедрості та благодійності. Оскільки ці поняття не прижилися в сучасній Росії, великі капітали в нас обтяжливі й безглузді.

З інтерв'ю сайту «Главред» у січні 2006 року:

Про російську політику. Чи припинився розпад у Російській Федерації? Багато хто на Заході, у тому числі і видатна людина, мій хороший знайомий – Володимир Буковський (письменник і правозахисник. – Авт.), пророкують, що він продовжиться. Росія вже б розпалася, якби при владі залишилися «повні» демократи після 1998 року. Але при лімітованому демократові Путіні цього не сталося. Весь перший термін свого президентства він займався лише одним – запобіганням цьому процесу. Сьогодні це завдання вирішено, але, на жаль, тим самим методом, який підтримував стабільність у соцтаборах: вертикаллю влади.

Про Росію й Америку. Невдоволення Росією і США відбувається з різних причин. Американці говорять усьому світові про свою перевагу і останнім часом часто її демонструють. А в демократичних країнах в найвищому ступені можна говорити тільки про людські права, але ніяк не про інтереси окремих держав. У цьому – основні претензії до Америки.

Росія, по-перше, не звільнилася від імперських амбіцій, переданих їй у спадок від СРСР. Це породжує тон і пиху в розмовах з іншими країнами, а іноді і поведінку Росії у зовнішній політиці. Цим не можуть бути задоволені її сусіди по Землі. По-друге, шлях, яким розвивається Росія, сьогодні світові незрозумілий. Він занадто специфічний. А все, що не зрозуміло, викликає переляк, домисли, хвилювання і критику.

Про Україну в НАТО. Скоро може виникнути ще один виток втрат для Росії, якщо Україна насправді почне підготовку до вступу в НАТО. Я розмовляв з одним незалежним аналітиком, і він мені пояснив, чому Росія не хоче, щоб Україна вступала в НАТО. Розмір болтів інший! Переведення армії України на дюймові стандарти, на нове обмундирування, зброю, запасні частини і розміри болтів – це удар по військовій промисловості Росії та мільярдні втрати. Ось вам і весь сенс ринкової боротьби. А реально НАТО Росії нічим не загрожує, поки є балістичні ракети і не всі атомні підводні човни списані на металобрухт.

Про Юлію Тимошенко. Я завжди мріяв познайомитися з Юлією Тимошенко. Передайте їй, будь ласка, цю інформацію, і додайте, що я не одружений.

Про успіх. Формула успіху: створи або знайди ідею, повір у неї, віддай для її реалізації максимальну кількість свого часу, будь готовий до того, що тільки сота ідея втілиться, і не опускай руки при невдачі, повертайся на початок пропозиції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті