Взяти – аби віддати: для чого Україна вперше після революції позичає на ринку

У Мінфіні України вже давно говорили про плани щодо розміщення нових єврооблігацій. Очікувалося, що такі запозичення – за настання сприятливого моменту – можуть скласти $0,5–1 млрд.

Можливо, за оцінкою фінансового відомства відповідний час настав після недавнього підвищення суверенного рейтингу країни агентством Moody's Investors Service. Однак також не можна виключити, що уряд змушений піти на такий крок через затягування питання з отриманням чергового траншу від МВФ, ризиком програти Росії суд щодо погашення євробондів на $3 млрд і наближення пікових виплат за зовнішніми боргами.

Проте, після чотирьох з половиною років відсутності ринкових запозичень Київ повертається до продажу євробондів. За даними Reuters, готувати черговий випуск цього інструменту Україна доручила BNP Paribas, Goldman Sachs і JP Morgan.

Прелюдія до 2019-го

Українські аналітики вважають, що країна на сьогодні не потребує термінового залучення валютних коштів, але її повернення на ринок комерційних запозичень важливе для підготовки до подолання періоду гігантських платежів у 2019–2020 роках.

Детальніше про строки та обсяги виплати за кредитами Mind писав тут.

«Для успішного проходження виплат 2019 року Україні потрібно підготуватися і заздалегідь повернутися на ринок з пропозицією нових випусків. Це дозволить спокійно рефінансувати якщо не все, то значну частину виплат 2019 року», – сказав у розмові з Mind старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

«Також важливо не зрадити сподівання інвесторів. Якщо вже багаторазово анонсували розміщення – потрібно його проводити», – підкреслив керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

За його оцінкою, цього року бюджетна ситуація і потенціал внутрішніх запозичень дозволяють уряду обійтися без міжнародних комерційних позик, але важливо протестувати ринок для планування подальших розміщень боргу, які будуть критичними у 2019–2020 роках.

Очікувані у 2017 році виплати за державним зовнішнім боргом поки прогнозуються на рівні $2,4 млрд, а у 2018–2020 – $3,3 млрд, $6 млрд і майже $6,1 млрд відповідно. І це, можливо, не стане фіналом даного випробування. Умовами реструктуризації зовнішнього боргу країни передбачено, що з 2020 року виплати приватним кредиторам зростуть – і зростатимуть тим швидше, чим більшим буде зростання економіки.

Ціна питання

На відміну від фінансування МВФ, розміщення єврооблігацій приносить гроші без будь-яких обтяжливих зобов'язань з проведення непопулярних реформ. Але сумнівно, що уряд пішов на такий крок всупереч із позицією ключового кредитора: збереження підтримки з боку Фонду знижує плату за нові борги.

Однак Україна заборгувала багато і змушена позичати ще. І цей фактор підвищує вартість нових залучень. А вони навіть у квітні мирного для країни 2013 року були не настільки дешевими, як хотілося б: тоді Україна продала 10-річні єврооблігації на суму $1,25 млрд під ставку 7,5% річних. Ставка купона реструктуризованих у 2015 році єврооблігацій на загальну суму майже $15 млрд встановлена на рівні 7,75% річних.

Ставки за єврооблігаціями, викупленими Росією в грудні 2013 року (5% річних), а також за єврооблігаціями, що випускалися щорічно у 2014–2016 роках під гарантії США (1,844%, 1,847% і 1,471% річних відповідно) не є дієвим орієнтиром для ринкового розміщення.

«Ставка по єврооблігаціях формується в основному з двох складових – прибутковість бенчмарка і премія за ризик країни. Зараз прибутковості казначейських зобов'язань США на рівні 1,6–2,2% (5–10 років), премія за ризик (спред) на 5-річному відрізку – близько 500 базисних пункти. Це дає орієнтир, що прибутковість не може бути нижче 6,5% для 5-річних облігацій», – вважає Тарас Котович.

Гра аналогій

Сусідня Білорусь (рейтинг Moody's на одну позицію краще України, рейтинг Fitch аналогічний українському) минулого року розмістила 10-річні папери на $600 млн за ставкою 7,625% річних.

Віддалена територіально, але не за рейтингами Гана (рейтинг Fitch на одну позицію краще України) у 2016-му розмістила 6-річні папери на $750 млн за ставкою 9,25% річних. Аргентина (рейтинг Fitch на одну позицію краще України) нещодавно розмістила 100-річні папери на $2,75 млрд за ставкою 7,125%, а Ірак (рейтинг Moody's на одну позицію краще України, рейтинг Fitch аналогічний українському) – 6-річні папери на $1 млрд за ставкою 6,752%.

«На сьогодні українські єврооблігації з погашенням через п'ять років торгуються з прибутковістю 6,4%. Нові облігації можуть розміститися за схожою ставкою – може, трохи вище. Успіхом можна буде вважати ставку за п'ятирічними облігаціями нижче 6,5%. Сам успіх розміщення залежатиме від нашого продовження співпраці з МВФ», – підкреслив Олександр Паращій.

При цьому, на його думку, розміщення єврооблігацій, швидше за все, відбудеться тільки після позитивного висновку МВФ щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування.

Перешкоди на шляху

Аналітики відзначають наявність на ринку значного обсягу вільних коштів інвесторів, які шукають прийнятні об'єкти для вкладень. Становище України у відповідному списку та поліпшення очікувань інвесторів уже відбилося у зниженні останнім часом прибутковості по облігаціях країни.

Україна на сьогодні отримує підтримку від зростання зовнішніх цін на метали, але цей фактор мінливий, тоді як збереження монополізованої і корумпованої системи економіки демонструє прикру стійкість, попри багаторічні обіцянки урядів здійснити реформи.

Це стримує приплив іноземних інвестицій, а з ним – і економічну динаміку в цілому. При цьому значні державні витрати, у тому числі на виплати пенсій, змушують уряд шукати нові джерела їх фінансування.

Крім того, агентство Moody's Investors Service визнає, що непередбачені внутрішні або зовнішні фінансові потрясіння залишаються ключовими ризиками зриву планів з рефінансування боргових зобов'язань.

До таких ризиків цілком можна віднести як схильність до популізму української влади, так і прийняті в минулому рішення у фінансовій сфері, недостатню обґрунтованість яких зараз доводять у судах. Зокрема, інвестори ПриватБанку борються проти примусової конвертації своїх єврооблігацій в капітал фінустанови після націоналізації Привату – оспорювані рішення стосуються випусків єврооблігацій банку на загальну суму $575 млн.

Об'єктивні цифри

Стан економічного середовища в країні також поки не заспокоює. За даними Рахункової палати, у першому півріччі податковий борг підприємств зріс на 7,4 млрд, або на 12,6%, і досяг рівня середньомісячної суми доходів держбюджету. Прострочений борг з відшкодування ПДВ перед платниками податків збільшився вдвічі.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман навесні написав в Facebook, що Україна піднялася в Global Open Data Index на 30 пунктів порівняно з минулим роком, що підтверджує зростаючу відкритість уряду. Проте, пошукова система на веб-сайті Мінфіну не видасть будь-якої інформації про співвідношення держборгу до ВВП. Цей індикатор все ще перебуває на неприйнятно високому рівні (близько 80% ВВП), тоді МВФ називає прийнятним для України рівень у 70%. А в цілому для країн з низькими доходами населення він встановлений на рівні 60%.

При цьому на виконання боргових зобов'язань вже спрямовується кожна п'ята гривня з видатків держбюджету: за даними Рахункової палати, в першому півріччі на це витрачено 94,4 млрд грн, а в другому півріччі маємо виплатити ще 145,7 млрд грн.