Стали у пригоді: на чому «Укрзалізниця» возить пасажирів до передмість

Минулого тижня Володимир Омелян, міністр інфраструктури України, заявив, що в Україну можуть завезти німецькі б/в електрички. За його словами, зараз ведуться відповідні переговори з Німеччиною. «Повірте, німецькі електрички, що вже використовувалися, у рази кращі, ніж ті, що ми маємо сьогодні навіть після модернізації», – сказав Омелян в ефірі «5 каналу». Двома тижнями раніше в. о. керівника ПАТ «Укрзалізниця» (УЗ) Євген Кравцов особисто тестував модернізовану електричку, що курсує за маршрутом Київ – Фастів.

Увага керівників профільних відомств до приміських поїздів невипадкова – серед усіх пасажирських потягів у них найгірше становище, як технічне, так і фінансове.

На чому возять пасажирів зараз? Приміське сполучення на залізниці забезпечують електропоїзди, дизель-поїзди, рейкобуси (рейкові автобуси) і поїзди, що їх залізничники називають «бомбеї». Найкращий стан має бути у рейкових автобусів – їхня зношеність досягає 18%, парк електричок зношений на 85%, дизель-поїздів – на 99%, а «бомбеї» – це просто дуже старі потяги, які УЗ ставить на маршрут через брак іншого рухомого складу.

Про електрички та дизель-поїзди. Велика частина електричок представлена ​​старими електропоїздами постійного і змінного струму, які були зроблені ще за радянських часів на Ризькому вагонному заводі, а пізніше їх модифікації випускалися на українському підприємстві «Луганськтепловоз» і російському Торжокському вагонобудівному заводі. До складу електропоїзда входить від чотирьох до десяти вагонів. У залізниці майже 350 електропоїздів, з них 190 – поїзди постійного струму і близько 160 – змінного струму.

Дизель-поїзди ходять на неелектрифікованих ділянках залізниці у складі від двох до шести вагонів. В основному це потяги, вироблені угорським машинобудівним Ganz-MÁVAG і Ризьким вагонним заводами задовго до того, як Україна стала незалежною державою. Зараз в українського монополіста залізничного транспорту не менше 140 дизель-поїздів.

«Бомбеї» і рейкові автобуси. Рейкобус – це вагон з кабіною для машиністів. Бувають двовагонні потяги. Вони теж ходять на неелектрифікованих лініях. Це сучасна техніка, яка в Україні представлена ​​продукцією польського заводу Pesa. Перший рейкобус залізниця закупила у 2005 році. Наразі в УЗ – 13 рейкових автобусів.

«Бомбеї» – неофіційна назва. Це поїзд з локомотивною тягою. Зрозуміти, чому залізничники так прозвали ці поїзди, можна, тільки проїхавши на них у період високого попиту. Формують «бомбеї» з дуже старих і різних пасажирських вагонів. Під час пікових навантажень поїзд так набивається, що не проштовхнутися навіть у тамбурі. Бували випадки, коли пасажирам через затори біля дверей доводилося висаджуватися через відкидні кватирки.

Чому поїзди в такому стані? В «Укрзалізниці» ситуацію пояснюють тим, що місцева влада не хоче брати участь в оновленні рухомого складу приміських поїздів. Норма, яка до цього зобов'язує місцеву владу, прописана в статті 10 закону «Про залізничний транспорт», але за 25 років тільки одного разу УЗ придбала поїзд в кооперації: у 2012 році Придніпровська залізниця разом з АР Крим купила рейкобус Pesа.

Не компенсує держава «Укрзалізниці» і провезення пільгової категорії громадян, а це, за даними держкомпанії, основний пасажир приміських поїздів. З 2012 року УЗ не були повернуті за перевезення пільговиків у приміському сполученні понад мільярд гривень. Крім того, ціна квитка набагато нижча за собівартість послуги з перевезення. За минулий рік збитки УЗ від цього напрямку склали 4,7 млрд грн.

Чи затребуване приміське сполучення? Минулого року завантаження електричок не перевищувало 60%, у зв'язку з чим в УЗ вирішили скоротити на більшості маршрутів кількість вагонів у складі з восьми-десяти до чотирьох-шести. У рейкобуса, залежно від маршрутів, завантаження коливається від 30 до 70%. Але навряд чи ці цифри можна назвати релевантними – контролю за кількістю реально проданих квитків в УЗ немає. Турнікетами обладнані в основному залізничні станції у великих населених пунктах.

Проте навіть за таких факторів приміське сполучення – значимий транспорт. Щорічно ці поїзди перевозять понад 350 млн пасажирів – це майже у 8,5 разу більше, ніж перевозять усі пасажирські поїзди далекого прямування.

Скільки потрібно грошей на оновлення? За підрахунками транспортного експерта Олександра Кави, найближчими роками УЗ потрібно буде замінити близько 300 електропоїздів та 100 дизель-поїздів для приміського сполучення. Сучасний шестивагонний дизель-поїзд коштує близько $10 млн, електропоїзд – $12–14 млн. Щоб здійснити таку покупку, УЗ буде потрібно мінімум $4,6 млрд. В інвестиційному плані на 2017–2021 роки на свої потреби УЗ прописала $5,8 млрд, з яких на придбання рухомого складу має піти $3,8 млрд. Але в цю суму входить покупка і локомотивів, і вантажних вагонів, і пасажирських поїздів для міжрегіонального сполучення.

Як вирішують проблему? Щоб забезпечити перевезення на приміських маршрутах, в УЗ ініціювали ремонтні роботи. Цього року залізниця відремонтувала 80 вагонів приміських поїздів (40 секцій, або вісім потягів), на що витратила 265,3 млн грн. У середньому така модернізація електрички обходиться залізниці майже вдесятеро дешевше, ніж придбання нової. Модернізація дозволяє продовжити термін експлуатації, за даними «Укрзалізниці», з шести до 16 років.

У Мінінфраструктури вважають, що рішенням проблеми може стати в тому числі й придбання б/в електричок з країн ЄС. Чи будуть у підсумку закуплені ті німецькі електрички, про які говорив Омелян, – неясно. Конкретних рішень із цього приводу ще немає. Взагалі до такої ідеї поки досить багато питань: невідомо, в яку суму обійдеться їх адаптація до залізничної інфраструктури України та як вирішуватиметься питання з ремонтною базою і забезпеченням запчастинами.