facebook.com
mind
Машина для репресій: як і для чого держава тероризує український бізнес

Машина для репресій: як і для чого держава тероризує український бізнес

Які схеми при цьому використовуються і хто потрапляє під прес

Цей матеріал також доступний російською
Машина для репресій: як і для чого держава тероризує український бізнес
Фото УНІАН

Правозахисники стурбовані тиском на бізнес з боку силовиків. З 2014 року ані зміна перших осіб в правоохоронних органах, ані військові дії, що вимагають мобілізації всього суспільства, так і не змінили ставлення держави до платників податків та «традицію» протиправного привласнення чужих активів.

Незважаючи на появу ще в грудні 2014 року ради бізнес-омбудсмена, а також низки інших антикорупційних органів, представники бізнесу заявляють, що системних поліпшень у взаємодії з фіскальними, контролюючими та правоохоронними структурами не відчувається. І все це на тлі риторики про дерегуляцію, поліпшення інвестиційного клімату та верховенство права, а також – ухвалення резонансних законів та обіцянок глави держави звільнити бізнес від постійних перевірок.

Поширеною практикою залишаються обшуки, ініційовані СБУ, МВС, ГПУ, вилучення оргтехніки, побори митної служби з підприємців, які імпортують або експортують товари через кордон України – на тлі усталених контрабандних схем, що існують під прикриттям митників.

Тиснуть як можуть

У своєму нещодавньому звіті бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета зазначив, що найчастіше бізнес скаржиться на дії представників ДФС (263 випадки у ІІІ кварталі 2017 року) , а також органів місцевого самоврядування (26 випадків). Першість у поборах утримує Київ. За столицею в чорному списку йдуть Дніпропетровська, Харківська, Одеська та Київська області. Також Шемета розповів, що почастішали скарги підприємців і на дії співробітників СБУ і Нацполіції. І очевидно, що офіційно зареєстровані скарги – це лише крапля в морі.

«Фіскали продовжують використовувати старі інструменти: нескінченні перевірки бізнесу, безпідставне донарахування податкових зобов'язань, відкриття кримінальних проваджень за фактами ухилення від сплати податків, допити, обшуки, арешти майна. Усе це в певних дозах призводить до паралізації роботи підприємства, що опинилося в ролі жертви. І все це з метою або одержання неправомірної вигоди в обмін на припинення переслідування, або виконання замовлень конкуруючих структур, спрямованих на фактичне знищення або захоплення бізнесу», – розповідає старший юрист ЮФ Trusted Advisors Сергій Протасов.

Крім того, як зазначає юрист, активну участь у репресіях проти бізнесу і порушенні прав приватної власності беруть органи Мін'юсту. Зокрема, створена на початку 2016 року Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Цей орган уповноважений скасовувати рішення державних реєстраторів, вносити зміни до інформації про власників і керівників будь-якого підприємства. Чим він успішно і користується, позбавляючи фізичних і юридичних осіб права власності на майно, що перебуває в процесі держреєстрації.

Приклад «злагодженої» роботи Мін'юсту і Національної поліції у зв'язці з прокуратурою – ситуація з силовим захопленням кондитерської фабрики «Житомирські ласощі». За словами власника фабрики Ігоря Бойка, 27 листопада 2015 року «Житомирські ласощі» були абсолютно безпідставно виключені з держреєстру суб'єктів госпдіяльності. Замість фабрики до реєстру внесли фіктивне підприємство, яке пов'язують з депутатом від «Народного фронту» Сергієм Пашинським. Причому через два роки крапку в цій справі так і не поставлено.

З будь-якого приводу

Правозахисники підкреслюють, що державний рекет, як правило, починається з обшуку. Адвокати називають такий алгоритм: співробітники правоохоронних органів звертаються до слідчого судді з відповідним клопотанням. У разі його задоволення отримують ухвалу із зазначеним терміном, протягом якого надається право реалізувати процедуру обшуку. Далі йде вже практична реалізація самої слідчої дії. І її сценарій передбачити неможливо.

Яскравий тому приклад – інцидент із ювелірною фірмою Graff, який стався у серпні 2014 року. Тоді оперативники Печерського райвідділу МВС, бійці спецназу «Сокіл», слідчі ГПУ і працівники СБУ провели обшук в приміщенні магазину, який знаходиться в самому центрі Києва. Ордера на обшук не було, а приводом стало те, що товар фірми – це нібито фальсифікат, насичений радіоактивними матеріалами. При цьому камери відеоспостереження зафіксували факти крадіжки коштовностей силовиками. Збитки склали 2,5 млн євро, але винних досі не покарано і слідство не зрушило з мертвої точки.

«Загалом, як показує юридична практика, за останнє десятиліття процедури обшуків мало змінилися. Хіба що спостерігається зростання числа обшуків, а також захищена законом відкритість процесів у справах, які пов'язані з розслідуванням злочинів стосовно колишнього керівництва нашої держави», – говорить Артем Барташевич, радник податково-правового департаменту адвокатської компанії GORO legal.

Усіх на «олівець»

Свого часу захоплень зазнавали великі підприємства як найбільш «смачні» з точки зору рейдерів. Наприклад, «Електроважмаш» – найбільший в Україні виробник гідрогенераторів і турбогенераторів для гідро-, теплових і атомних електростанцій, електродвигунів для приводів прокатних станів, шахтних підйомників та іншого обладнання.

Ще у 2015 році, за часів міністра економрозвитку Айвараса Абромавичуса, Номінаційним комітетом при Кабміні з відбору керівного складу для найбільших держпідприємств, що складається з п'яти міністрів і п'яти незалежних сторонніх експертів, було прийнято рішення звільнити директора заводу Володимира Глушакова. Той, однак, не здався, продовжив воювати з міністром, через суди поновлювався на посаді і чотири рази вносив своє ім'я до держреєстру.

«Не знаю, навіщо ці товариші тримаються за свої крісла. Четвертий раз вже керівник «Електроважмашу» повертається на підприємство шляхом внесення в реєстр свого імені, це чисто рейдерська схема середини 1990-х», – скаржився тоді Абромавичус.

Але тенденції змінюються, і віднедавна «модними» стали наїзди на агробізнес, підприємства легкої та харчової промисловості, до яких особливу увагу виявляють представники фіскальної служби, а слідом за ними – і силовики.

В одному зі своїх матеріалів портал для агробізнесу latifundist.com зазначив, що, за статистикою Асоціації фермерів і приватних землевласників України, тільки за 2016 рік в Україні відбулося близько 7150 випадків рейдерських захоплень землі. «У кримінальних зведеннях постійно фігурують аграрії, у яких незаконно вивозять урожай з полів або «експропріюють» зерно з елеватора. Регулярно з «віджиманням» активів стикаються і найбільші агрохолдинги України, зернотрейдери та учасники ринку», – йдеться в статті.

Ще одним красномовним прикладом тиску на бізнес, за словами Сергія Протасова, є прецедент, що стався з компанією «Гуд Фуд», яка спеціалізується на виробництві і продажу бактеріальних заквасок під власною торговою маркою. Підприємство, отримавши за результатами позапланової податкової перевірки донарахування з ПДВ і податку на прибуток, відстояло в трьох судових інстанціях безпідставність претензій фіскалів. Однак незважаючи на це компанія зазнала активного тиску з боку податкової міліції. Натиск податкових міліціонерів вдалося зломити тільки завдяки активній позиції власників компанії, грамотній роботі адвоката і офісу бізнес-омбудсмена.

«Проте кримінальне провадження щодо «Гуд Фуд» як і раніше не закрите, незважаючи на те, що близько року по ньому не проводилося жодних слідчих дій», – уточнює Протасов.

Повне беззаконня

На тлі «очищення» банківської системи України під прес органів правопорядку потрапили банки. Причому постраждали не лише самі банкіри, а й клієнти фінустанов.

Машина для репресій: як і для чого держава тероризує український бізнес
Фото УНІАН

Так, 7 червня цього року працівники СБУ та ГПУ розкрили орендовані клієнтами індивідуальні комірки зберігання в Райффайзен Банк Аваль і провели виїмку їхнього вмісту. Силовики стверджують, що виїмка пов'язана з угодами по взаємозаліках між позичальниками і кредиторами проблемних банків, у яких вже працюють тимчасові адміністратори і ліквідатори Фонду гарантування вкладів фізосіб.

20 липня 2017 року ГПУ і Нацполіція обшукала підприємство «Мотор Січ», а також офіси пов'язаних з ним Мотор Банку і страхової компанії «Мотор Гарант». «Протягом 2013–2016 років посадові особи вказаного підприємства придбали «сміттєві» цінні папери шляхом перерахування грошових коштів у сумі понад 350 млн грн на розрахункові рахунки ряду підприємств з ознаками фіктивності. Надалі кошти переводилися в готівку через банківські установи», – пояснило причину обшуку слідство.

Але представники «Мотор Січі» та пов'язаних з нею структур заявили, що працюють у рамках вимог законодавства України. А озвучена ГПУ інформація – перекручена і «може призвести до негативних для підприємства репутаційних і економічних наслідків».

Без вини винуватий

Одним з гучних інцидентів на банківському ринку за останні роки став арешт екс-глави DV Bank Сергія Горбачевського. З квітня по червень нинішнього року він перебував у СІЗО у справі Інтеграл-банку, де до 17 січня 2015 року банкір працював на посаді заступника начальника казначейства. Зараз обставинами доправлення Горбачевського до СІЗО навіть зацікавилися детективи НАБУ.

Загалом правоохоронці розслідували операції «Інтегралу» з виведення коштів через Forex, надання кредитів пов'язаним особам та вивчали долю грошей, які зникли на коррахунку австрійського Meinl Bank AG. Але в підсумку саме Горбачевському приписали збитки 280 млн грн, хоча ні до коррахунків, ні до кредитування інсайдерів він за штатним розкладом не мав відношення, а збитків по балансу в банку на момент його звільнення не було. Згідно з даними НБУ, у банку на той момент на коррахунку навіть не було таких коштів.

У юридичних колах припускають, що цькування Горбачевського прямо або побічно є наслідком скандалу дворічної давнини, пов'язаного з Розрахунковим центром. У 2015 році ця структура, що належить НБУ і має право видавати банкам рефінансування, опинилася в центрі скандалу у зв'язку з розкраданням 800 млн грн через коррахунки Українського професійного банку (УПБ), що належить власнику компанії «Мілкіленд» Анатолію Юркевичу. Саме УПБ, попри введення куратора, отримував від нацбанківського Розрахункового центру кредитування протягом майже року, про що Mind писав раніше.

Юристи відзначають, що на сьогодні кейс Горбачевського – перший випадок, коли справа про доправлення бізнесмена в ізолятор потрапила до рук детективів НАБУ і внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних правопорушень за цілою низкою статей КК України, зокрема ст. 372 ч. 2 – звинувачення у тяжкому злочині шляхом штучного створення доказів обвинувачення або іншої фальсифікації, а також ст. 364 ч. 1 «Зловживання владою або службовим становищем».

«Справа Горбачевського – далеко не єдиний приклад зловживань. Кримінальні справи є практично щодо будь-якого банку в Україні. Проводяться виїмки, заарештовуються кореспондентські рахунки. У судових реєстрах є, напевно, тисячі з півтори рішень щодо арешту коррахунків. І хоча закон це прямо забороняє робити, все відбувається з точністю до навпаки», – розповідає адвокат Денис Статников.

IT під прицілом

У 2015 році чергова хвиля обшуків накрила представників IT-сектора і телекому. Причому тиск на цю сферу бізнесу триває й досі. Пов'язано це з тим, що дана галузь в Україні активно розвивається і відрізняється великими обсягами валютної виручки.

«Зміна вподобань правоохоронних органів у виборі «жертви» для тиску обумовлюється інтересами «ляльководів» правоохоронних органів, які формуються з урахуванням ліквідності та перспектив розвитку тієї чи іншої галузі та того чи іншого підприємства. Наприклад, якщо IT набирає обертів, то отримати контроль за підприємствами в цій сфері досить цікаво, і для цього використовується силовий тиск», – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Звичайно, правоохоронці мотивують свій підвищений інтерес до багатомільйонних оборотів IT-бізнесу пошуком «тіньових» доходів. Але очевидно, що тут присутній і корисливий мотив.

11 листопада 2016 року працівники київського відділу СБУ і бійці спецназу «Альфа» наскочили в офіс одеського CDMA-оператора «Інтертелеком». Було проведено обшук та вилучено обладнання. Причина: підозра в сприянні російським спецслужбам. Керівництво «Інтертелекому» ці звинувачення заперечувало.

«Оператор запропонував співробітникам слідчої групи всі доступи, схеми і технічні засоби, що дозволяють здійснювати моніторинг трафіку, але не дивлячись на це, співробітниками СБУ особисто були знеструмлені найбільш важливі вузли та вилучено обладнання», – говорилося в заяві «Інтертелекому».

Ще раніше, на початку 2016 року, СБУ обшукала відділення одного з найбільших українських інтернет-провайдерів «Тріолан». У ході операції було вилучено понад 2 млн грн готівки, печатки підприємств, техніка, документи. Співзасновник київської мережі провайдера Вадим Сидоренко тоді заявляв, що податківці свідомо хотіли завдати шкоди йому і його родині, а саму перевірку назвав «замовною».

Крім того, з весни 2017 року «маски-шоу» по дотичній торкнулися і реального бізнесу. Приводом для обшуків стали антиросійські санкції, які були введені в травні указом президента Петра Порошенка і обмежили використання на території України продуктів російських IT-компаній. Це спричинило рейди, зокрема, в українському офісі компанії «1С» і, як наслідок, інвесткомпанії Dragon Capital, яка користувалася програмою обліку та контролю робочого часу співробітників «Стахановець ПРО».

За словами юристів, логіка силових структур проста: підприємство повинно бути прибутковим і успішним, володіти дорогими активами та/або мати великий грошовий і товарний оборот. При цьому правоохоронцями дуже вітається відсутність якісної служби безпеки і юридичної підтримки на підприємстві. А якщо у компанії немає покровителів у владних кабінетах, то рейдерське захоплення або обшук з вилученням майна – це лише питання часу.

Видання готове надати слово всім представникам силової гілки влади, причетним до цих інцидентів, для висловлення альтернативної позиції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram