mind
Справа «Агромарса»: чи відбудеться переділ ринку курятини

Справа «Агромарса»: чи відбудеться переділ ринку курятини

У корпоративній історії України це – перший випадок затримання бізнесмена такого рівня, не пов'язаного з політикою

Цей матеріал також доступний російською
Справа «Агромарса»: чи відбудеться переділ ринку курятини
Фото: pixabay.com

Колишній народний депутат України (ІІІ-VІІ скликань, «Народний Рух», СДПУ (о), БЮТ, «Партія регіонів») Євген Сігал, власник другого за величиною птахівничого холдингу в країні – «Агромарс», був заарештований за звинуваченнями у створенні нелегальних пташиних могильників і нанесенні збитку екології. Разом з ним затримані його дружина Марина Сігал і виконавчий директор холдингу «Комплекс Агромарс» Олексій Марченко. Суд заарештував усіх трьох на два місяці з альтернативою у вигляді застави на рівні майже чверть мільярда гривень, однак вона виявилася непосильною для затриманих. Це відповідає сумі завданих збитків, які, за словами генерального прокурора Юрія Луценка, склали 253 млн грн.

Арешту передували обшуки у приміщеннях «Агромарса» та у будинках власників і топ-менеджменту.

Отже, «Комплекс Агромарс» – вертикально інтегрований холдинг. Вирощує зернові, володіє потужностями з переробки у корми, а також великими пташниками і заводом з переробки м'яса птиці. Об'єднує Гаврилівський птахівничий комплекс, птахофабрику «Курганський бройлер», племінного птахорепродуктора «Голден крос», Бориспільський експериментальний комбікормовий завод і Київський комбікормовий завод. Обсяг виробництва – понад 17 бройлерів в рік. Земельний банк складає 35 000 га землі в Київській, Харківській і Житомирській областях.

Один із провідних експортерів м'яса птиці – переважно в Євросоюз.

Подробиці кримінальної справи. Могильник «Агромарса» був організований біля села Гаврилівка – компанія посилалася на форс-мажорні обставини, що спонукали її знехтувати правилами утилізації поголів'я: через перебої з електроенергією вийшло із ладу обладнання. Продукти розпаду в неглибокому похованні забруднювали ґрунтові води та ґрунт. Місцеві жителі скаржилися на нестерпний запах.

Юридичною мовою це вилилося у звинувачення за статтями 255, 236 і 240 КК (вчинення у складі злочинної групи злочинів у сфері порушення екологічної безпеки та незаконне використання надр). Максимальне покарання – 12 років позбавлення волі. Марина Сігал, виступаючи в суді, заявила, що ні про які систематичні порушення мова не йшла.

З іншого боку, місцеві жителі скаржаться на «Агромарс» протягом останніх 10 років. Вірно також і те, що нелегальні скотомогильники – практика досить поширена, і жодного разу у корпоративній історії України їхня організація не стала приводом для затримання перших осіб компанії. Саме відсутність прецеденту породила коментарі про вибірковість правосуддя і припущення про: 

  1. політичне підґрунтя справи (Сігала називають одним із спонсорів Юлії Тимошенко, до чиєї політичної сили він колись належав);
  2. переділ ринку з подачі одного з основних конкурентів «Агромарса» (МХП Юрія Косюка);
  3. демонстрацію бурхливої ​​діяльності з боку правоохоронних органів, в першу чергу Генпрокуратури.

Які наслідки несе затримання сім'ї Сигалів для їхнього бізнесу та ринку в цілому? Антимонопольний комітет України в рамках розслідування на ринку м'яса птиці зафіксував олігополію – присутність кількох великих гравців, що фактично контролюють його (з великим розривом між №1 і №2). Частка «Агромарса» була оцінена в 12%, а «Миронівського Хлібопродукта» (МХП) Юрія Косюка – в 38%. За оцінкою інвесткомпаній, МХП займає близько 45%, а «Агромарс» – близько 9%. Частка останнього неухильно знижувалася.

Незважаючи на те, що основним вигодонабувачем проблем «Агромарса» називають його основного конкурента – МХП Юрія Косюка, ефект для останнього може виявитися зворотнім. Як зазначає один з учасників ринку птахівництва, реальна частка ринку МХП куди вище заявлених АМКУ, і збільшиться ще більше після введення в експлуатацію потужностей Вінницької птахофабрики. У розрахунку на ці потужності МХП вже заявила про виведення на ринок нової торгової марки – «Вінницькі курчата». «Таким чином сумарна частка всіх торгових марок МХП буде під 70%. Їм потрібна хоча б видимість конкуренції», – сказав співрозмовник Mind. У той же час експерти сумніваються, що справа закінчиться радикальними наслідками для «Агромарса».

За словами глави аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, арешт засновників не означає автоматичної зупинки заводу. «У нас немає очікувань, що український ринок курятини різко зміниться у зв'язку з проблемами у власника «Агромарса», – сказав він.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті