Інтернет і старі будівлі: як «Укртелеком» рятується від збитків
І намагається заробити в умовах експансії мобільних технологій

Учора, 27 лютого, телекомунікаційна компанія «Укртелеком» (92,7% акцій належить СКМ) оголосила фінансові результати 2018 року. За його підсумками доходи компанії знизилися на 3,6%, до 5,5 млрд грн, а чистий прибуток скоротився на 45%, до 474 млн грн. Оскільки абоненти продовжують масово відмовлятися від «домашнього» телефону, новими джерелами доходу для УТ стають послуги інтернет-доступу і здача комерційної нерухомості в оренду.
Mind розібрався, чому падають заробітки колись найбільшого оператора зв'язку і що зараз може його врятувати.
Чому падають заробітки компанії? Причина номер один – відмова користувачів від стаціонарного телефону. Це загальносвітовий тренд, пов'язаний з розвитком мобільного зв'язку. Ще 10 років тому в «Укртелекому» було понад 10 млн абонентів фіксованої телефонії. Зараз – 3,8 млн. Трохи більше 3 млн з них – приватні користувачі, інші – бізнес.
Доходи від телефонії теж знижуються, хоча і не так стрімко, як абонбаза. Якщо у 2008 році телефонія приносила компанії 99% усіх доходів (7,7 млрд грн), то зараз її частка знизилася до 50%, або 2,8 млрд грн. За останній рік дохід від цього напрямку впав на 6,6%, хоча в цілому він залишається основним джерелом заробітку компанії.
Суттєва частка користувачів стаціонарного телефону – пільгові категорії населення. За даними «Укртелекому», таких абонентів у нього зараз близько 500 000. Серед них – багатодітні сім'ї, ліквідатори аварії на ЧАЕС, вдови ліквідаторів, учасники бойових дій, люди з інвалідністю 1 та 2 груп, ветерани держслужби. За їх обслуговування держава заборгувала оператору 190 млн грн. Порівняно з 2017 роком борг зріс на 4%. Головний боржник – місто Київ, на рахунку якого 80,7 млн грн заборгованності. За ним – Київська (24,3 млн грн), Житомирська (13,6 млн грн), Чернігівська (13,3 млн грн) і Вінницька (8,9 млн грн) області.
5 метрів на хвилину: як крадіжки кабелю позначаються на бізнесі? Один з негативних трендів останніх років – крадіжки телекомунікаційного обладнання, а саме мідного кабелю, по якому надаються послуги інтернет-доступу. Директор з корпоративних комунікацій УТ Михайло Шуранов розповідає, що за останній рік компанія зафіксувала 20 000 крадіжок, більшість з яких відбулася в Києві. Затримано 1700 злодіїв, багато хто з них скоює злочини повторно і, незважаючи на це, прокуратура і поліція відпускають їх.
За оцінками гендиректора «Укртелекому» Юрія Курмаза, щохвилини злодії вирізують 5 метрів кабелю. Через їхні дії за рік компанія втратила 3000 км кабелю і частину абонентів. З урахуванням відтоку і нових підключень абонбаза інтернету від «Укртелекому» залишилася на рівні 2017 року – це 1,3 млн осіб, з яких 1,2 млн – приватні абоненти.
Тим часом оператор сам активно здає металобрухт. Лом кабелю приніс йому 279 млн грн у 2018 році, це на 23% менше, ніж роком раніше. А на брухті обладнання, такого як старі АТС, компанія заробила майже вдвічі більше, ніж рік тому, – 151 млн грн. Продаж транспорту – це ще 31 млн грн до доходу.
Що продається найкраще? На тлі загального падіння заробітків чітко позначилися основні точки зростання «Укртелекому». Це послуги, які вже починають перекривати втрати від фіксованого зв'язку.
Так, доходи від інтернет-доступу зросли на 7,7% за рік, до 1,8 млрд грн. Зараз їхня частка вже складає 39,6% у загальних доходах оператора, це на 13% більше, ніж чотири роки тому. Середній дохід з одного приватного абонента невеликий, лише 83,3 грн. Для порівняння: один корпоративний абонент приносить компанії 174,8 грн. Саме тому фінансовий ефект від надання інтернету найкраще помітний в корпоративному сегменті (B2B).
Дохід від корпоративної телефонії за останній рік впав на 29 млн грн. При цьому дохід від інтернету збільшився на 47 млн грн, ще 16 млн грн принесла передача даних і 5 млн грн – послуги дата-центру, захисту від DDoS і телебачення для бізнесу.
Технологічно інтернет надається як по мідному кабелю (старіша технологія ADSL, швидкість до 20 Мбіт/с), так і по оптоволокну (FTTH і FTTB, швидкість до 1 Гбіт/с). Також використовується «гібридна» технологія VDSL, яка може використовувати оптоволоконну магістральну мережу, але «мідну» останню милю до абонента. У результаті досягається швидкість до 50 Мбіт/с.
За даними оператора, 70% нових підключень відбувається за технологією ADSL. З решти 30% за технологією FTTB підключається 62% абонентів, FTTH – 31%, VDSL – 7%.
Чи перетвориться оператор на рантьє? «Укртелеком» – не лише один з найбільших у країні телекомунікаційних операторів. На його балансі знаходяться сотні будівель, автомобілі, старі АТС, які зараз не використовуються. І на цьому компанія також намагається заробити.
У 2013 році на балансі «Укртелекому» було 650 будинків, не задіяних у бізнесі, загальною площею понад 300 000 кв. м. Тоді ж консалтингова компанія Colliers проводила оцінку цих активів і дійшла висновку, що лише 12% об'єктів можна буде продати. Ще 23% придатні для здачі в оренду. Решту приміщень назвали неліквідом.
З 2014 року УТ займався модернізацією мережі, у результаті якої вдалося вивільнити ще більше площ. На сайті оператора зараз виставлена «вітрина» з усіма будівлями, там близько 1500 об'єктів: від невеликих офісів до приміщень на 3000 кв. м під подальшу суборенду.
Згідно зі звітом, у 2018 році «Укртелеком» заробив на комерційній оренді нерухомості 217 млн грн – на 52% більше, ніж у 2017 році. Дохід від технологічної оренди виріс незначно: з 142 млн грн до 143 млн грн.
Як розповідає Юрій Курмаз, основні орендарі – малий і середній бізнес. Разом з приміщенням компанія надає пакет підключення до інтернету та телефонії.
Ставки залежать від стану і місця розташування будівлі. Наприклад, орендувати офіс у будівлі «Укртелекому» на вулиці Антоновича в столиці (район НСК «Олімпійський») можна від 400 грн на місяць за 1 кв. м, з ПДВ. А офіс на вулиці Стрілецькій (неподалік від Софійської площі) – від 150 грн на місяць за 1 кв. м, з ПДВ. Близько 60% об'єктів розташовані в центрі міста.
Незважаючи на успіхи в нерухомості, менеджери компанії не вважають оренду потенційно головним напрямком комерційної діяльності. І зараз, і в майбутньому оператор збирається основний акцент робити на телеком-послугах, заснованих на оптичній інфраструктурі та їх експертизі.
Дохід від одного абонента, підключеного по «оптиці», вже зараз на 7–10% вищий, ніж середній по компанії. І цей розрив збільшуватиметься в міру того, як абоненти переходитимуть на дорожчі «швидкі» тарифи. Наприклад, інтернет на швидкості до 1 Гбіт/с у Києві зараз коштує 250 грн на місяць. І, за словами Шуранова, попит на такі послуги зростає.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].