Вічний кандидат: 5 фактів про Юлію Тимошенко

У рамках спецпроекту «Кандидатська з економіки», в якому Mind вивчає готовність учасників передвиборчих президентських перегонів відповідати на економічні виклики, ми вирішили також зосередитися на деяких фактах із біографії першої п'ятірки кандидатів. Ми вже перелічили кар’єрні сходинки екс-міністра оборони України Анатолія Гриценка, екс-глави «Нафтогазу» Юрія Бойка, шоумена Володимира Зеленського, чинного президента країни Петра Порошенка, а тепер розглянемо біографічні нюанси кандидатури, що планомірно дрейфує в трійці лідерів цьогорічних передвиборчих перегонів – екс-прем'єр-міністра, голови БЮТ Юлії Тимошенко.

Читайте також: Кандидатська з економіки: 20 тез Юлії Тимошенко на зустрічі з бізнесом

Читайте також: Кандидатська з економіки. Відповіді Юлії Тимошенко: державні фінанси, ринки та макроекономіка, ч. 1

Читайте також: Кандидатська з економіки: підводне каміння програми лідера БЮТ, ч. 1

Читайте також: Кандидатська з економіки. Юлія Тимошенко, промисловість і приватизація

Популярний нині меседж «українській політиці потрібні нові обличчя» – вочевидь не про неї. Політичний вік Тимошенко не набагато менше віку незалежної України, за що Леді Ю отримала прізвисько «бабця української політики». Втім, сама кандидатка явно не вважає себе застарілою – навпаки, у цьогорічній передвиборчій кампанії вона робить акцент на «Новий курс», намагається міркувати про блокчейн і завойовувати симпатії молоді. Тимошенко вже двічі програвала президентські вибори і, як показує соціологія, не обов'язково виграє нинішні. Але навряд чи мають рацію ті, хто вважає вибори-2019 останнім шансом Леді Ю на президентство.

Найвпливовіша

Мало який український політик може похвалитися потраплянням на перші місця світових топів. Юлії Тимошенко це вдалося: у 2005 році американський журнал Forbes поставив її на третє місце в рейтингу The 100 Most Powerful Women. Впливовішими за неї на всій планеті виявилися лише тодішній держсекретар США Кондоліза Райс і віце-прем'єр, міністр охорони здоров'я Китаю Ву Йі.

Примітно, що на момент публікації топ-100 Тимошенко перебувала в статусі «колишнього прем'єр-міністра»: лідери Помаранчевої революції вже встигли посваритися, і президент Віктор Ющенко відправив главу Кабміну у відставку. Але авторів рейтингу це не збентежило. «Не списуйте її з рахунків. Тимошенко звикла до контрастів, вона вже втрачала пост в уряді в 2001 році, після чого її було заарештовано і пізніше звільнено», – зазначалося в публікації Forbes.

Втім, другий арешт у 2011 році все ж позначився на популярності політика: «залізну леді» почали забувати. У 2014-му вона з великим відривом програла президентські вибори Петру Порошенку і на три роки втратила першу позицію в топ-100 впливових жінок України за версією журналу «Фокус», яку незмінно посідала в усі роки публікації цього рейтингу.

У 2014 році «Фокус» поставив на перше місце абстрактну «жінку миру», збірний образ із волонтерів, учасниць АТО і солдатських дружин і матерів. У 2015 році більш впливовою виявилися міністр фінансів Наталія Яресько та глава НБУ Валерія Гонтарєва, в 2016-му – Гонтарева і заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

Але Юлії Тимошенко і цього разу вдалося вийти зі штопора. З 2017 року «Вона» повернулася на вершину рейтингу і, схоже, поки не має наміру нікому поступатися.

Хто, якщо не «Вона»

Бездонна харизма Юлії Тимошенко працює як на неї, так і проти. З одного боку, у політика є тверде ядро ​​шанувальників, на яких не діють ніякі аргументи проти їхнього кумира. З іншого боку, за цією харизмою не видно реальних політичних й економічних планів. Навіть учасники передвиборчого штабу Тимошенко зізнаються, що багато виборців погано розуміють, що саме за «новий курс» вона пропонує.

Як з'ясували журналісти, виборчу кампанію-2019 Леді Ю фактично веде сама. У всякому разі, поруч із нею вже немає зарубіжних політтехнологів, хоча раніше з лідером «Батьківщини» працювали американські консультанти з компанії Avenue Stratigies та ізраїльський фахівець Таль Зільберштейн.

Втім, у своїй стратегії Тимошенко не самотня. Її можливий опонент у другому турі виборів Володимир Зеленський теж виїжджає за рахунок іміджу, а не ідей і смислів. А жорсткий особистий контроль – манера чинного президента Петра Порошенка.

Маніпулятор №1

Юлія Тимошенко виступає часто, говорить багато, демонструючи впевненість у фактах, які озвучує. Але при цьому незалежні експерти регулярно ставлять її якщо не на перше, то на одне з провідних місць у рейтингах неправдивих політиків.

«Якби існував титул «Головний маніпулятор країни», то лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко мала б усі шанси його отримати», – відзначають аналітики проекту VoxCheck, які займаються перевіркою фактів з виступів українських політиків.

Аналітики відзначають, що коли Леді Ю посилається на світову й українську статистику, міжнародні рейтинги або цитати з відомих книг, вона рідко припускається помилок або перекручує дані. Зовсім інша справа, коли політик дає власну оцінку наведеним фактам.

«Тимошенко намагається донести до слухача чи глядача негативну картинку. Для ілюстрації цієї картини світу вона активно використовує статистику. Але при цьому вона часто спотворює дані – тобто маніпулює. Причому частіше, ніж говорить неправду», – коментують аналітики VoxCheck.

Фірмовий почерк Тимошенко автори рейтингу демонструють на прикладі її висловлювання про транзит газу. Кандидат у президенти заявила, що єдиний спосіб наповнити українську газотранспортну систему – це стрімко збільшити видобуток українського газу. Мовляв, в історії були часи, коли Україна видобувала понад 60 млрд кубометрів природного газу на рік, тоді як зараз цей показник впав до 20 млрд. Разом з тим є величезний потенціал видобутку: розвідані запаси газу в Україні – майже 1 трлн кубометрів.

Названі цифри близькі до правди, проте є одне «але».

«Головна маніпуляція полягає в тому, що розробка нових родовищ і збільшення видобутку – це тривалий процес, що вимагає значних інвестицій. Тоді як загроза значного скорочення транзиту російського газу через Україну дуже близька – через закінчення контракту на транзит газу наприкінці 2019-го і високу ймовірність побудови «Північного потоку – 2» і «Турецького потоку» Росією. Навіть більше, технологічна можливість видобутку аж ніяк не гарантує його економічну доцільність», – пояснюють у VoxCheck.

Втім, іноді Тимошенко озвучує і неправдиві цифри. Одного разу на мітингу проти уряду вона заявила, що при голові НБУ Валерії Гонтаревій частка російських банків у банківській системі України склала 41%. Насправді на той момент частка банків з російським капіталом у загальних активах становила 9%, у загальних депозитах населення – 5%.

Сімейний бізнес

Юлія Тимошенко неодноразово повторювала, що пішла з бізнесу, як тільки зайнялася політикою. Тому достовірно відомо лише про ті справи, якими вона з чоловіком займалася ще в 1990-ті. Починало подружжя з кооперативу – тримали відеосалон, організовували музичні концерти.

У 1991 році вони створили Корпорацію «Український бензин» (КУБ), яка фактично зайняла монопольне становище на ринку палива для сільськогосподарської техніки. У 1995-му КУБ перейменували в «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ). Компанія була найбільшим імпортером природного газу в Україну, пік її діяльності припав на період прем'єрства Павла Лазаренка. Після відставки Лазаренка ЄЕСУ звинуватили у несплаті податків у особливо великих розмірах, через що Юлія Тимошенко навіть потрапляла до слідчого ізолятора.

Олександр Тимошенко і зараз веде активну бізнес-діяльність. Зокрема й таку, яка не йде на користь політичним рейтингам його дружини. Оскільки чоловік Леді Ю отримав політичний притулок у Чехії, саме чеські журналісти розкопали дані про його справи.

Так, компанія Thermona, що вважається близькою до Олександра Тимошенка, веде проект з державним підприємством «Севастопольенерго» в окупованому Росією Криму. А голова Чесько-Центральноазіатської торгової палати, з якою співпрацює Тимошенко, в листопаді 2017-го їздив на конференцію «Крим у сучасному міжнародному контексті» і зустрічався там з представниками окупаційної влади, що суперечить позиціям і України, і Чехії щодо півострова.

За даними чеських розслідувачів, чоловік Тимошенко також є бенефіціаром кіпрської фірми Diafox Consulting Limited, яка контролює мережу українських ломбардів «Дешева Готівка», і низки інших офшорів. У той же час у своїх виступах Юлія Володимирівна активно критикує офшорний метод ведення бізнесу і обіцяє боротися з ним.

У команді Юлії Тимошенко на це розслідування відреагували відповідним обвинуваченням: мовляв, це все наклеп і справа рук «порохоботів». Так чи інакше, цей компромат не призвів до резонансного падіння рейтингів лідера «Батьківщини».

«Скромне життя»

Хоча серед сучасних українських політиків стало популярним виставляти напоказ свої статки, Юлія Тимошенко дотримується традицій «старої школи». Згідно з її декларацією за 2017 рік, вона веде досить поміркований спосіб життя – навіть шоумен Володимир Зеленський виявився набагато багатшим за колишню «газову принцесу».

Депутатська діяльність принесла їй за рік менше 480 000 грн, а власного житла у Леді Ю немає взагалі, як немає і автомобілів (машинами володіє її чоловік). Згадується в декларації і про українські фірми Олександра Тимошенка. Подружжя не цурається й почуття гумору: одна з цих фірм, що займається виробництвом парфумерії та косметики, називається ТОВ «Леді Ю».

Празькі доходи чоловіка теж задекларовано, але їхній розмір явно не можна порівняти з бізнес-імперією, описаною чеськими журналістами: за 2017 рік Олександр Тимошенко заробив менше 245 000 грн.