Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Чи можна курити конопляні дахи і як зелений тренд «привів» наші паперові зубні щітки до американського офісу Google, а оправи з кави – в Австралію

Цей матеріал також доступний російською
Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ
Фото: pixabay

Mind запускає нову рубрику – «Створено українцями». У ній ми хочемо розповідати про перспективні, корисні та вражаючі продукти, розроблені нашими співвітчизниками. Один з ключових критеріїв відбору героїв публікації – наявність продажів продукту. На жаль, моніторинг вітчизняних стартапів показав, що чимало гідних проектів «зависають» на етапі ідеї або старту виробництва.

У першій добірці – три еко-стартапи. Їхні засновники не лише захопилися ідеєю скоротити обсяг споживання шкідливих матеріалів, а й створили і почали продавати свої продукти, що зроблені з натуральних компонентів. Цікаво, що ніхто з них «по-старому» не організував виробництво в Китаї. Де ж тоді? Про це та багато іншого читайте в статті Mind.

«Хемпаер»

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ
Конопляний купол, Київ, Протасів Яр

Рік створення: 2015

Засновник компанії: Сергій Коваленков

Місцезнаходження офісів: Київ, Лос-Анджелес (Каліфорнія, США)

Кількість працівників: 5 – в Україні, 10 – у США

Ціна продукту: вартість матеріалів для отримання 1 куб. м суміші – 2200 грн в Україні, $180 – у США

Перемоги в конкурсах: у 2017 році «Хемпаер» увійшов до числа перших шести компаній, які перемогли у програмі «Кліматичні інноваційні ваучери» від Greencubator, та отримав грант від ЄБРР. У 2018 році компанія стала фіналістом конкурсу PowerUp!. У січні 2019 року посiла перше мiсце в номінації Sustainable Company на International Cannabis Policy Conference в Австрії.

Суть продукту. «Чи можна курити конопляну кострицю?», – це питання входить у трійку найпопулярніших на українському сайті компанії «Хемпаер». Чотири роки тому вона вивела на ринок еко-продукт «Хемпаер Мікс» – будівельну суміш з природних матеріалів, якою можна утеплювати покрівлю, стіни, перекриття, підлогу тощо. Суміш складається з натуральних компонентів: технічних конопель, води і «п'ятого елемента» (вапна і мінералів). «Можна викурити хоч тонну технічної коноплі, але наркотичного ефекту не буде», – жартує засновник «Хемпаер» Сергій Коваленков.

Він запевняє, що продукт не лише екологічний, а й енергоефективний: має високу теплоємність, паропроникний, добре регулює вологість, не горить. А вапно, що є серед його складників, відлякує гризунів і мурах від поселення в стінах будинку.

Як виникла ідея? Сергій Коваленков уперше познайомився з технологією використання конопель в Австралії – там він допомагав зводити житлові будинки.

«Я захопився ідеєю будувати об'єкти, використовуючи коноплю. Це фантастична рослина. Вона може врятувати нашу планету: 1 га конопель поглинає до 10 тонн СО2 з атмосфери. Поки ж ми потопаємо в пластику. Треба возити школярів та студентів на п'ятий полігон (сміттєзвалище під Києвом) і показувати: кількість сміття, яке ми виробляємо кожен день, зростає в геометричній прогресії. Кажуть, що в Тихому океані вже дрейфує острів із пластику розміром з невелику європейську країну», – розповідає Коваленков.

За його словами, світ зацікавлений у використанні біорозпадних і оперативно поновлюваних матеріалів. А коноплі ростуть дуже швидко: за чотири місяці сягають 3–4 метра заввишки. Ця рослина може бути використана при виробництві 20 000 видів різної продукції в текстильній, меблевій, фармакологічній, харчовій, будівельній промисловостях і т. д. З неї вже роблять дошки для серфінгу. Зараз жоден автомобіль Mercedes-Benz не обходиться без конопляних волокон. Незабаром почнуть виробляти пакувальні матеріали, памперси тощо.

Власна рецептура. «Коли набрався досвіду, працюючи на різних об'єктах в Австралії, Франції та Швейцарії, зрозумів, що можна створити свою суміш, яка на 100% складається з природних інгредієнтів. За три місяці ми розробили власну рецептуру. Основна її відмінність від інших сумішей на основі конопель – відсутність цементу в складі. Це дуже токсичний і енерговитратний матеріал. Щоб виробити 1 куб. м бетону, потрібно викинути в атмосферу близько 200 кг СО2. До того ж бетон – інертний матеріал: його не можна переробити, можна лише подрібнити або розкришити», – пояснює Коваленков.

Усі компоненти суміші – українського походження. «Щоб не залежати від імпорту, ми створили своє і отримали велике міжнародне визнання», – говорить бізнесмен.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Найскладніший етап. Підприємець заснував компанію у 2015 році. «Це був непростий час для України. В країні війна. Багатьом потенційним клієнтам було глибоко байдуже, яку кількість цементу вони використовують при будівництві. Переконувати людей, щоб вони обирали натуральні матеріали, було вкрай непросто. А найскладнішим було отримати перше замовлення: люди не вірили, не розуміли, про що йде мова», – згадує Коваленков.

Першим клієнтом став знайомий підприємця, який заходився будувати власний будинок. «Довго його переконував, ходив за ним. Дуже йому вдячний за те, що повірив у нас», – каже бізнесмен. Після першого зведеного об'єкта просувати «Хемпаер Мікс» стало набагато легше: нових клієнтів возили на екскурсію і вже не «на пальцях» розповідали про дивовижний утеплювач.

Зараз у портфоліо стартапа вже десятки об'єктів. «В основному це приватні будинки. Хоча поступово переходимо від малоповерхового житлового будівництва до об'єктів комерційної нерухомості. Наприклад, наші штукатурні суміші використовували при обробці ресторанів, спалень у житловому комплексі», – розповідає підприємець.

Підкорення Заходу. Незабаром Коваленкова почали запрошувати спікером на спеціалізовані конференції в Італію, Канаду, Японію та інші країни. Підприємець провів чимало навчальних семінарів і вебінарів. Так з'явилися перші клієнти в Польщі, Франції, США, Швейцарії і т. д.

У 2017 році компанія відкрила окремий офіс і налагодила виробництво в Лос-Анджелесі. «У США багато будинків побудовані за дерев'яно-каркасною (канадською) системою. Такий каркас ідеально «працює» в зв'язці з нашим утеплювачем. По суті, він втоплений в суміші, захищений від пожеж, гниття і гризунів. Тому для нас ринок США дуже перспективний. До того ж у цій країні багато людей, які цінують природні матеріали. Там набагато легше інтегрувати таку технологію», – пояснює вибір регіону Коваленков.

У США підприємець став використовувати ту саму фішку, що і в Україні: сировину для суміші лише місцевого виробництва.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Коваленкову пощастило: Дональд Трамп підписав закон про легалізацію технічної коноплі – і фермери замість сої, ріпаку, кукурудзи стали віддавати перевагу цій рослині, яка може принести їм більший прибуток. «Тепер нам легше знаходити постачальників сировини, – каже бізнесмен. – Хоча спочатку було непросто. Штат Каліфорнія – шоста за розміром економіка світу. Тут все відбувається дуже швидко, виживає найсильніший. Потрібно дуже оперативно реагувати, запускати. Природно, просування коштує великих грошей».

Конопляні дахи від Гренландії до Австралії. За словами підприємця, у компанії є запити від потенційних клієнтів з Гренландії, Південної Африки, Мексики, Австралії. «У Казахстані збираються будувати еко-поселення. У Литві планують відкрити вальдорфську школу. Сподіваюся, будуть використані наші матеріали», – перераховує Коваленков. На його думку, також незабаром настане бум попиту на конопляні будинки в Африці та Латинській Америці.

Потенціал України. Незважаючи на перспективніші ринки, «Хемпаер» не збирається йти з нашої країни. Поки більшість замовлень – в Україні.

Коваленков вважає, що у нашої країни величезний потенціал розвитку коноплярства. «Ще 100 років тому на території України вирощували близько 130 000 га конопель. Але близько 10 років тому мало не знищили всю галузь. У 2008 році Кабмін прийняв постанову про примусову охорону конопляних полів. Фермери повинні були по периметру встановити паркани, посадити автоматників з вівчарками. Вони порахували, що охорона підвищить їхні витрати на 25% і взагалі відмовилися від вирощування цієї рослини. Благо, у 2012 або 2013 році цю норму скасували. Вона була затьмаренням: технічні сорти конопель не психотропні», – розповідає підприємець.

Відтоді почалося відродження культивації конопель. Минулого року засадили майже 4000–5000 га. Зараз з'явилося чимало підприємців, які зацікавилися вирощуванням, переробкою конопель і виготовленням продукції з неї.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Інвестиції в проект. Спочатку Коваленков розвивав «Хемпаер» власним коштом. На старті вклав близько $5000. Потім долучилися його знайомі, друзі, за допомогою яких компанія зараз просувається на території Європи та США. Також допоміг грант ЄБРР (20 000 євро). «Ці гроші направили на розвиток бізнесу і отримання сертифікації. Зараз шукаємо стратегічного партнера для будівництва заводів з переробки конопель і виробництва суміші. Хотілося б знайти людей, які готові не лише увійти грошима в проект, а й поділяють наші ідеї», – зазначає підприємець.

Він має намір відкрити заводи в Україні і США. «Вважаю, такі виробництва мають стояти по всьому світу. Через 10–20 років весь світ буде в коноплях», – резюмує Коваленков.


Effa

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Рік створення: 2017

Засновники: Ілля Кичук, Дарина Василенко

Місцезнаходження офісу: Київ

Місцезнаходження виробництва: Швеція

Кількість працівників: у менеджменті – 3, на виробництві – понад 300

Ціна продукту: $1 (роздрібна ціна), $0,6 (стартова ціна для дистриб'юторів, залежно від розміру партії вартість може зменшуватися).

Перемоги в конкурсах: стартап посів 1-ше місце в українському відборі конкурсу ClimateLaunchpad у 2017 році, увійшов до п'ятірки найкращих на конкурсі екологічних інновацій Clim@ у Франкфурті.

Суть продукту. Effa – одноразові, біорозкладані зубні щітки. Вони виготовлені з паперу і екологічно чистих матеріалів. «Ми максимально замінили всі шкідливі матеріали в щітці, поки не вдалося лише підібрати матеріал для щетинок. Вони зроблені з нейлону з домішкою касторової олії. Наразі нейлон – єдиний матеріал для щетинок, схвалений асоціацією стоматологів», – пояснює СЕО та співзасновниця проекту Дарина Василенко.

За її словами, у світі поки немає аналогів їхньої одноразової щітки. Хоча вже є еко- альтернативи для домашньої щітки постійного використання.

Як виникла ідея? Щітку винайшов Ілля Кичук, співзасновник Effa, промисловий дизайнер, який багато працює з дизайном продуктів і матеріалами для їх виготовлення. «Ілля замислився про нераціональність використання пластику в одноразових щітках. Ними користуються хвилини три. Потім, потрапляючи на звалище (за відсутності належної переробки, як, наприклад, в Україні), вони розкладатимуться близько 300 років», – розповідає Василенко.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Як налагоджували виробництво? Спочатку стартап хотів організувати виробництво в Польщі. Але від цих планів відмовилися. «Ми прийняли рішення на користь Швеції. Підписали контракт про співпрацю з найбільшим виробником паперу в світі (поки ім'я компанії назвати не можемо до офіційного прес-релізу)», – каже співзасновниця Effa.

Чому не в Україні, де робоча сила вже дешевше, ніж у Китаї? «На жаль, у нашій країні рівень корупції дуже високий. Ми не хочемо бути частиною цієї системи. Також якість виробництва поки залишає бажати кращого», – вважає Василенко.

Хто цільова аудиторія продукту? Співзасновники розповідають, що першочергові клієнти – гравці тревел-бізнесу: готелі, авіалінії та круїзні лайнери. Тобто ті компанії, що використовують багато одноразових продуктів і поки не згодні від них відмовлятися. Вони якраз шукають екологічно чисті альтернативи на хвилі заборони одноразового пластику практично по всьому світу.

Далі Effa має намір «прицілитися» на державні закупівлі (постачання щіток у лікарні, в'язниці і табори біженців) та ринки великих корпоративних офісів. Співзасновники вже зустрічалися з представниками офісу Google у Нью-Йорку. «Домовилися, що здійснимо поставку в їхній офіс до кінця цього року. Також у нас багато замовлень від дистриб'юторів з України, Білорусі, США, Південної Америки, Кореї і Японії. Імена поки називати не буду, на все свій час», – демонструє обережність співзасновниця проекту.

На яких ринках стартап просуває продажі? Зараз у пріоритеті ринки США, Азії та Західної Європи. «Причина проста: там користувач дбає про захист навколишнього середовища, а «зелений» тренд лише зростає і набирає обертів», – пояснює Дарина Василенко.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Інвестиції в проект. Спочатку співзасновники розвивали проект за власні гроші. «Не можу точно сказати, скільки вклали. Інвестували все, що заробляли протягом року. Зараз ми займаємося пошуком і переговорами з інвесторами. Оптимальний раунд складе близько $250 000, які будуть спрямовані на операційні, юридичні та маркетингові витрати. Виробничі витрати взяв на себе наш партнер у Швеції», – підсумовує Дарина Василенко.


Ochis Coffee

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Рік створення: 2018

Засновники: Максим Гавриленко, Марина Луньова

Кількість працівників: 4 плюс команда на аутсорсі

Місцезнаходження офісу: Віта-Поштова (Київська область)

Ціна продукту: від 2100 грн

Суть продукту. Стартап Ochis Coffee знайшов нестандартну заміну пластику. Компанія випускає окуляри в оправах із кавової макухи, льону і біополімерів. «Щоб зробити оправи міцними, довелося створити понад 300 тестових зразків і додатково армувати дужки металевим стрижнем. У результаті вдалося отримати міцну і комфортну кавову оправу – повноцінну заміну пластиковим окулярам», – згадує співзасновник проекту Максим Гавриленко. Також оправа не боїться води. «Якщо, звісно, її не замочить на кілька років», – жартує він.

За його словами, поки у світі немає аналогів їхнього продукту: «Ця технологія і склад були розроблені особисто мною, завдяки підтримці Марини Луньової і величезному бажанню створити унікальний і потрібний продукт, який стане альтернативою пластику».

Як виникла ідея? «Я виріс у родині оптиків, тому знаю оптичну сферу дуже добре. З 16 років почав брати активну участь у розвитку сімейного бізнесу. Захоплення переросло у створення власної колекції окулярів з екологічних матеріалів. У першу чергу ми шукали органічну сировину, яку можна було б повторно використовувати. Кава виявилася ідеальним варіантом. Це один з найпопулярніших у світі напоїв. І вона чорного кольору (після пресування), що робить її універсальним матеріалом (пасує під будь-який одяг). Але перед тим як зрозуміти, що нам потрібна саме кава, я провів безліч експериментів з іншими органічними матеріалами», – згадує підприємець.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Як налагоджували виробництво? Перший цех відкрили в майстерні будинку Максима Гавриленка. Більшість верстатів довелося збирати і розробляти самостійно: готових рішень для нової технології не було. Зараз три фахівці збирають окуляри вручну. Частину процесів виконує автоматизований цифровий верстат.

Стартап почав працювати з найбільшими світовими виробниками лінз. Організувати з ними співпрацю було нескладно: раніше основним бізнесом родини Гавриленків був продаж і ремонт окулярів, отже всі контакти вже були налагоджені.

Чому заснували виробництво в Україні, а не «як усі» в Китаї? «Україна – наш дім, а створення нових підприємств сприяє розвитку економіки. Плюс Україна – відмінний логістичний центр. Тому вибір був очевидний», – зазначає Гавриленко.

Хто основна цільова аудиторія кавових оправ? На думку підприємця, ЦА Ochis Coffee – активні люди, які цінують якість свого життя і товарів, якими користуються. «Наші окуляри відповідають преміум-якості, адже кожна оправа вручну доводиться до ідеального стану. Ручна робота завжди цінується, а для виробництва кавових окулярів на даному етапі застосовується до 80% ручної праці», – пояснює Гавриленко.

Як просували продажі? Перших покупців знайшли на Кickstarter. У жовтні 2018 року стартап запустив кампанію на цій краудфандинговій платформі й зібрав понад $13 000 від 158 бекерів. «Зараз кількість замовлень постійно зростає. Ми продаємо як онлайн через свої сайти, так і офлайн. Більшість клієнтів «приходить» з Америки, Австралії та Європи», – розповідає Гавриленко.

За його словами, у червні стартап збирається презентувати нову колекцію кавових оправ: вони стали ще легші й тонші, мають більше налаштувань.

В2В або В2С? Поки більшу частину доходу стартапу приносять роздрібні продажі. «З моменту презентації кавових окулярів основну увагу і час ми приділяли налагодженню виробництва. Лише два місяці тому вийшли на випуск від 200 штук на місяць. Тому ще не займалися пошуком оптових клієнтів. Хоча вони самі нас знаходять: все частіше отримуємо запити на оптові продажі – в основному від невеликих іноземних компаній. Тепер обробляємо заявки, що надійшли, і ведемо переговори про постачання. Щоб почати реалізацію товару через великі мережеві компанії, наприклад Starbucks або «Люксоптика» в Україні, потрібно значно збільшити кількість виготовлених окулярів, що ми і маємо намір зробити вже цього року», – пояснює підприємець.

За його словами, більшість оптових замовників «пробують» новий товар, тому партії поки невеликі – в середньому близько 10 штук за раз. «Приємним здивуванням було те, що багато компаній, які до нас звертаються, займаються продажем кави, а не окулярів. Тому наш ринок збуту не обмежується оптиками», – розповідає Гавриленко.

Створено українцями: три еко-стартапи, що здивували світ

Інвестиції в проект. Максим Гавриленко і Марина Луньова розробляли і просували Ochis Coffee власним коштом. Також довелося трохи позичити у друзів і батьків. За рік вклали понад 500 000 грн. «У 2019-му плануємо розширення виробництва до 1500 штук на місяць. На це потрібно приблизно $70 000. Зараз ми відкриті до пропозицій і вже ведемо переговори з одним іноземним інвестором», – кажуть засновники компанії.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті