Прогноз Ericsson: як мобільні оператори зможуть заробити понад $600 млрд на 5G

За підсумками 2018 року в Україні 35% абонентів користувалися 2G, 52% – 3G і лише 8% – 4G. У 2024 року кількість 2G-користувачів скоротиться до мінімуму – 3–4%, 3G – збільшиться до 42%. А в лідерах буде зв'язок четвертого покоління (50% абонентів). Такі дані й прогнози свіжого Ericsson Mobility Report. Його результати для журналістів озвучили співробітники Ericsson на нещодавній прес-конференції. Mind вибрав найцікавішу статистику, а також спробував з'ясувати, який обсяг інвестицій українським мобільним операторам доведеться вкласти в 5G і як подібні витрати вже відбивають їхні іноземні колеги.

Експансія 4G. Експерт Ericsson зі стратегічних досліджень Пітер Йонссон прогнозує, що в 2024 році 80% населення України отримає доступ до 4G. Наша країна лише на 10% відставатиме від середньосвітового рівня проникнення (90%).

За прогнозами Ericsson, до 2024 року зв'язок четвертого покоління лідируватиме не лише в Україні, а й у світі.

Чи вдарять американські санкції по українському 4G? «Теплі» стосунки Дональда Трампа з Huawei не стануть загрозою для функціонування і подальшого розгортання 3/4G-мереж у нашій країні, вважають співробітники «Ericsson Україна». Зараз на частку цього китайського вендора припадає більше половини обладнання операторів (37 000 з усіх 72 000 базових станцій в Україні).

Нещодавно вітчизняне МЗС направило листа в РНБО, НКРЗІ, Держспецзв'язку та спецслужбам. За повідомленнями ЗМІ, дипломати просять «здійснити перевірку стану взаємодії компетентних органів держвлади України, а також компаній у сфері ІТ на предмет співпраці з Huawei». Чи повинні будуть контролюючі органи намагатися знайти бекдорів (спрощено – шпигунське ПЗ) або просто запросити публічну інформацію про кількість БС Huawei, не уточнюється. Офіційно МЗС відхрещується від цього листа.

У «Ericsson Україна» пояснюють, що в Україні немає механізмів для запуску санкцій американського уряду. В крайньому випадку, дефіциту обладнання від інших постачальників не буде. «Серйозних загроз для мереж операторів немає. Вони дотримуються мультивендорної стратегії (використовують обладнання декількох виробників: Huawei, Ericsson, Nokia або ZTE. – Mind). Регулярно змінюють постачальників: нас на інших вендорів або ми приходимо на чиєсь місце. Це налагоджений процес, у ньому немає складнощів», – вважає провідний фахівець з проектування систем мобільного зв'язку «Ericsson Україна» Володимир Єрещенко.

Динаміка 5G. У Ericsson прогнозують, що до 2024 року 45% населення світу житиме в зоні дії мереж 5G. Деякі провайдери обіцяють покрити 5G-зв'язком до 90% населення вже протягом перших років після запуску.

А через п'ять років у світі налічуватиметься 1,9 млрд підключень. «Оскільки 5G-пристрої стають дедалі доступнішими, а також запускається більше мереж п'ятого покоління, у всьому світі очікується понад 10 млн нових підключень вже до кінця 2019 року», – пояснюють в Ericsson.

Пітер Йонссон сподівається, що 5G розгортатиметься набагато швидше, ніж 4G.

До 2024 року на 5G припадатиме 35% усього мобільного трафіку в світі.

А що в Україні? У Ericsson не ризикнули прогнозувати розвиток 5G в Україні. «Занадто багато змінних. Політичних заяв недостатньо для аналітики. Нам потрібні дані технічних фахівців операторів», – дипломатично пояснив ситуацію Пітер Йонссон.

Українська «велика трійка» ще не окупила вкладення в 3/4G, тому не поспішає шукати нові мільярди гривень для 5G. До того ж поки складно спрогнозувати, які моделі монетизації 5G «вистрілять» в Україні. «Оператори не хочуть інвестувати без чіткого плану повернення вкладень», – каже Володимир Єрещенко.

Його колега, провідний фахівець з проектування систем мобільного зв'язку «Ericsson Україна» Максим Русов наводить два приклади вже успішних способів монетизації в інших країнах. «Зараз у США основний кейс впровадження 5G, який приносить гроші, – фіксований бездротовий доступ (альтернатива провідним інтернет-провайдерам). Мобільні оператори заходять у невеликі котеджні містечка, ставлять базові станції, які покривають 20–30 домогосподарств, кожне з яких отримує близько 100 Мбіт/c. З такою швидкістю можна конкурувати з фіксованими інтернет-провайдерами. І вони вже успішно це роблять», – розповідає Русов.

В Україні мобільні оператори також могли б спробувати потіснити інтернет-провайдерів. Зараз APRU (середній чек) «великої трійки» мінімум удвічі нижчий, ніж у їхніх «фіксованих» колег. А похід операторів з 5G у віддалені села міг би допомогти вирішити проблему цифрової нерівності. Але вони неодноразово заявляли, що без підтримки держави терміни окупності покриття глибинки розтягуються на десятки років.

Друга потенційно ефективна модель монетизації – IoT для бізнесу. «В Європі зараз лідирують індустріальні кейси. Для великих концернів розгортаються невеликі 5G-мережі. Щоб в Україні спрацювала ця модель, потрібні великі компанії, готові платити за переваги 5G», – пояснює Русов.

За прогнозами Ericsson, до 2026 року оператори по всьому світу зможуть заробити $50–100 млрд на наданні фіксованого бездротового доступу і $200–600 млрд – на IoT.

Загалом же у 5G чимало сфер застосування, запевняють у Ericsson.

Скільки мобільним операторам доведеться вкласти у 5G? Раніше експерти оцінювали обсяг інвестицій у $63,1 млрд лише для країн ЄС. У Ericsson же охоче розповідали про потенційні доходи операторів. А от розбіжність витрат для українських гравців прогнозувати не беруться. Вона також залежить від безлічі змінних: обраних моделей монетизації, наявності попиту, географії покриття, вартості частот, преференцій від держави тощо.

Для скорочення витрат можна застосовувати шерінг (спільне використання інфраструктури), вважають у Ericsson. «Наприклад, у Польщі оператори вибрали цю стратегію. У шерінгу зазвичай зацікавлений уряд: оператори зменшують інвестиції в обладнання і можуть перерозподілити гроші на купівлю частот», – розповідає Володимир Єрещенко.

Українські гравці періодично розповідають про плюси шерінгу. У теорії. На практиці домовитися про умови співпраці за конкретними кейсами вдається лише іноді. У підсумку поки що в Україні дуже мало прикладів спільного використання обладнання.

На думку Максима Русова, для нових технологій оператори будуватимуть власні окремі мережі. «А в старих – шеритимуть. Утримувати окрему GSM-мережу кожному оператору буде дуже накладно, коли і у них залишиться, скажімо, 5% абонбази на цій технології», – вважає експерт.