Аналітичні підсумки тижня: євробонди, суддівські імпровізації, енергоринок «по-новому» та мрії Маска

Mind представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначають картину світової та української економіки протягом минулого тижня.

Попри все наше бажання не занурюватися у політичні перипетії, геть-чисто дотриматися аполітичності нам не вдасться: так чи інакше слова та вчинки певних одіозних політичних діячів визначають економічний порядок денний у багатьох країнах. Але при цьому головним орієнтиром наведеного нижче аналізу є економіка і фінанси, а також технології, що впливають на них.

Сьогодні у випуску:

подія – випуск євробондів

персона – суддя

рішення – гібридний ринок електроенергії

суперечка – азотні добрива

компанія – Tesla

прогноз – стратегія «Укрзалізниці»

---

Подія тижня: випуск євробондів

Залучення відбулося на тлі очікуваного пом’якшення грошової політики в США та ЄС, яке відповідним чином тиснуло на ціну боргу. Поточна ставка ФРС складає 2,5% й точаться розмови про її зниження (відповідне засідання – 18–19 червня, але більшість експертів поки прогнозують такий крок восени), а ЄЦБ – рекордні 0,0%.Україна випустила нові єврооблігації в євро на 1 млрд євро з кінцевим строком погашення 20 червня 2026 року. Кошти залучено за ставкою 6,75% річних. Експерти очікували ставку на рівні 6,5–7%.

Якби не дострокові вибори до парламенту в Україні та дискусії на високому рівні про користь дефолту і про можливість дострокового викупу чи реструктуризації реструктуризаційних варрантів, залучення могло би бути дешевшим.

Росія у березні-2019 розмістила євробонди з погашенням 4 грудня 2025 року на 0,75 млрд євро за ставкою 2,375% річних, Литва 13 червня – 10-річні євробонди на 0,65 млрд євро за ставкою 0,5% річних и 30-річні – на 0,850 млрд євро під 1,625%.

З урахуванням такого порівняння стає зрозумілим, чому загальний попит на придбання українських цінних паперів нової емісії сягнув 6 млрд євро.

Новина про українське залучення прекрасно лягла на повідомлення ЕЦБ про посилення позицій валюти об’єднаної Європи у світі: хоча долар залишається провідною резервною валютою, частка міжнародних резервів, номінованих у євро, минулого року збільшилася більш ніж на 1 в. п. – до 20,7%.

Попереднього разу Україна розміщувала євробонди в жовтні-2018: п'ятирічні на $0,75 млрд під 8,994% річних, десятирічні на $1,25 млрд (у березні-2019 дорозміщено на $350 млн) під 9,75% річних.

За попередніми планами Мінфіну очікувалось отримання через євробонди цього року $2 млрд. Проте пауза у фінансових відносинах з МВФ може збільшити потребу у використанні цього інструменту. Черговий пік погашення валютних боргів цьогоріч – вересень.

Різниця у вартості запозичень у євро та у доларі вражаюча, але борги у доларах переважають у структурі зобов’язань України: втрати можуть зростати через додаткову конвертацію.

Організаторами транзакції виступили BNP Paribas та Goldman Sachs International: Мінфін не розкриває інформацію щодо видатків на посередників у цій операції.

Прямий та гарантований держборг України на 30 квітня 2019 року в розрізі валют погашення

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу	100,00%
Долар США	42,41%
Євро	9,18%
Канадський долар	0,37%
СПЗ	15,58%
Українська гривня	31,77%
Японська єна	0,70%

Дані: Мінфін

Варто відзначити роботу Мінфіну на внутрішньому ринку, яка була підтримана червневим рішенням НБУ про утримання від подальшого зниження облікової ставки.

За результатами аукціонів ОВДП 11 червня Мінфін запозичив 3,42 млрд грн через ОВДП з терміном обігу 6 років. Такі боргові інструменти було випущено вперше. Ставка склала 15,85% річних – більшість покупців нерезиденти.

Успіх аукціонів 11 червня Мінфін пояснює, серед іншого, приєднанням до мережі міжнародного депозитарію цінних паперів Clearstream, що відкрило більше можливостей для залучення глобальних інвесторів у ОВДП у національній валюті з одночасним подовженням термінів їх обігу.

З початку року портфель нерезидентів зріс у 7,7 раза, сягнув на 14 червня 48,9 млрд грн.

Проте залишається відкритим питання, коли цього року розпочнеться традиційний тренд стійкого ослаблення гривні: найбільшу премію отримають ті, хто першими розпізнають проходження піку (останніми роками відбувся його дрейф з вересня до липня), зафіксують прибуток і вийдуть з гривні.

З цим будуть пов’язані також плани НБУ щодо подальшого руху облікової ставки, але до цього ще є певний час (відповідне засідання заплановано на 18 липня).

У Goldman Sachs вважають, що Нацбанк продовжить знижувати ставку, але не так жваво, як вбачалося раніше: прогноз на кінець поточного року 15,5%, тоді як раніше очікувалося 14%.

---

Персона тижня: суддя

У минулому заспокійлива твердість руки президента Порошенка, а президент Зеленський все ще остаточно не оволодів важелями впливу голови держави. Крім того, парламент і уряд втратили однозначність свого статусу. Саме за цих обставин судді вирішили скористатися вікном можливості та беззастережно вийшли на перший план суспільного та господарчого життя в країні.Персоною цього тижня і усього періоду транзиту влади в Україні стала колективна особа суддівського корпусу, який хоч і не обирається громадянами, але наділений повноваженнями ухвалювати рішення ім’ям України. Не виключено, що небезкорисно.

Тижнем раніше Конституційний суд визнав неконституційною норму закону, за якою Національне антикорупційне бюро України через суд могло блокувати договори підприємств (кінцеві бенефіції отримує підприємець Ігор Коломойський).

Потім Господарський суд Дніпропетровської області вирішив стягнути з Південного гірничо-збагачувального комбінату 1,3 млрд грн на користь ТОВ «Спіріт Фінанс» (бенефіціар той самий). 

Цього тижня Баришівський районний суд призупинив ліцензію компанії SkyUp Airlines на перевезення пасажирів авіатранспортом. Під підозрою в отриманні вигоди також Коломойський, який володіє авіакомпанією МАУ.

Крім того, Баришівський районний суд заборонив здійснювати свої повноваження першому заступнику голови Нацбанку Катерині Рожковій, яка свого часу брала активну участь у націоналізації ПриватБанку, проти якої зараз у судовій площині бореться Коломойський.

Питання не у підприємці Коломойському, який прагне поновити справедливість так, як він її розуміє, а в тому, що суперечливі рішення, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом та порушення правил юрисдикції призводять до руйнації всієї системи правосуддя.

Наслідком девальвації суддівського рішення стає готовність не виконувати його: Рожкова вирішила продовжити виконання своїх обов’язків, а SkyUp – продовжити перевезення. 

Коли складався цей випуск summary, стало відомо, що Конституційний суд визнав неконституційним створення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Про деталі цього рішення та його наслідки Mind повідомить у наступних публікаціях.

---

Рішення тижня: гібридний ринок електроенергії

«У нас є дві найбільші компанії, в умовах відсутності імпорту вони забезпечували б хоч якусь конкуренцію. Але якщо на одну з них накладаються обов’язки 90% продавати за фіксованою ціною, то по суті це лібералізований ринок для іншої компанії, у якої немає конкуренції», – зазначив представник президента в Кабміні Андрій Герус. Прем’єр Володимир Гройсман перед виборами схуд на 20 кг і схвалив суперечливе рішення щодо умов функціонування ринку електроенергії: державна корпорація «Енергоатом» отримує дискримінаційні умови торгівлі, що створює преференції для розвитку другого найбільшого оператора – компанії ДТЕК Ріната Ахметова.

Раніше ЄС, Всесвітній банк та інші міжнародні партнери України радили відкласти запуск нового ринку через неготовність галузі. Цього тижня до порад долучився проект Енергетичної Безпеки USAID, який підтримав перенесення дати відкриття ринку щонайменше на три місяці.

Зрештою президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує відкласти запуск ринку електроенергії на один рік – до 1 липня 2020 року. Але лунають думки, що регламент парламенту практично не залишає можливості для внесення відповідних змін.

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб раніше висловлював думку, що в разі введення нового ринку ціни на електроенергію виростуть на 25%, але на споживчу інфляцію це матиме мінімальний вплив, оскільки частка електроенергії в розрахунковому кошику становить лише 1%.

Перший віце-прем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів у червні зазначив, що ринок електроенергії у країні оцінюється в 300 млрд грн, чим пояснюється гостра боротьба його учасників за умови його роботи у майбутньому.

Структура виробництва електроенергії в Україні, %

Дані: Енергостратегія України до 2035 року

Технічний стан системи передачі електроенергії (23 000 км)

Дані: ACC

Індекс середньої тривалості перерв у електропостачанні (ліворуч, хвилини) та розрахунковий обсяг невідпущеної електроенергії (праворуч, млн кВт*год)

Дані: ACC

Індекс середньої тривалості перерв у електропостачанні (п. ш.) та планові перерви (л. ш.)

Дані: ACC

Тим часом, коли перспективи ринку електроенергії випромінюють загрози, ринок газу вперше за багато часу генерує хороші новини. «Нафтогаз України» під тиском з боку уряду перерахував ціну на газ для населення: у червні вона знизиться на 7,3%.

---

Суперечка тижня: азотні добрива

За даними АМКУ, підприємства Group DF купували газ для виробництва добрив у пов’язаних компаній, а потім перепродавали його всередині групи, постійно піднімаючи ціну. Коли ж газ доходив власне до кінцевого заводу-виробника добрив, його ціна була суттєво завищеною, що приводило до завищення вартості азотних добрив.

«Імовірні наслідки справи – не тільки накладення штрафу, але й здійснення примусового поділу хімічних активів групи», – вважає голова АМКУ Юрій Терентьєв.

У Group DF заперечили: підприємства працюють у межах законодавчого поля України, група впевнена в своїй правоті та захищатиме свою позицію перед АМКУ, а за потреби – і в суді.

За даними Мінагрополітики, станом на середину травня-2019, з урахуванням перехідних залишків минулого року, сільськогосподарськими підприємствами законтрактовано та придбано 1,1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив, що складає 108% до попередньої потреби.

---

Компанія тижня: Tesla

Маск розповідав про сонячні батареї, гірничодобувний бізнес Tesla та про створення автомобіля-субмарини з фільмів про Бонда. Але основний вплив на ринок сформувався через інформацію про високі шанси на рекордні показники за квартал на кожному рівні.

Маск вважає, що компанії вдасться перевищити максимальний рівень постачань, досягнутий у IV кварталі 2018 року, коли клієнтам було доставлено понад 90 000 авто. Однак звіти компанії до SEC раніше вказували на проблеми з попитом на автівки Tesla: було зібрано на 23 000 автомобілів більше, ніж продано.

Вартість акцій Tesla вже відійшла на 15% від весняного мінімуму, коли стало відомо, що компанія зібрала додатково $2,7 млрд фінансування. Тоді лунали попередження, що американський виробник електрокарів може за 10 місяців збанкрутувати, якщо не «зріже» витрати.

Проте за 2019-й курс акцій Tesla знизився більш ніж на 30%. Продажі седана Model 3 у І кварталі різко сповільнилися, незважаючи на кілька раундів зниження цін. Сумарні постачання дорожчих моделей S і X, які приносять компанії прибуток, впали на 50% у квартальному відношенні.

При цьому Tesla стрімко наближається до зіткнення з жорсткою конкуренцією з боку європейських автовиробників.

Маск володіє приблизно 20% акцій Tesla, що дає йому умовне право вето. За даними The New York Times, 2018 року генеральний директор автовиробника заробив понад $2 млрд. При цьому його зарплата склала лише $55 000: решта суми – це права на акції компанії. У результаті Маск очолив список найбільш високооплачуваних керівників американських компаній із великим відривом від усіх інших.

---

Прогноз тижня: стратегія «Укрзалізниці»

Уряд затвердив Стратегію розвитку «Укрзалізниці» на 2019-2023 роки, а також положення про правління й основні принципи здійснення державної власності. Але поки що документ не оприлюднено: Мінекономіки, Мінфіну, Мінінфраструктури спільно з секретаріатом Кабінету міністрів дали три дні для його доопрацювання з урахуванням результатів обговорень.

Поки що на веб-сайті компанії є її стратегія на 2017-2021 роки. Чому виникла необхідність затверджувати нову в умовах, коли парламент вкотре не спромігся затвердити черговий профільний проект закону, пояснювати ніхто не поспішає.

З того, що вже відомо – новою стратегією «Укрзалізниці» передбачено реалізувати низку стратегічних ініціатив, серед яких – встановлення обґрунтованих тарифів, реорганізація товариства, розділення перевізників із забезпеченням рівних умов доступу, раціоналізація активів.

Тарифна політика компанії базуватиметься на встановленні тарифів на рівні, що покриють витрати активів упродовж життєвого циклу. Планується запровадити новий принцип тарифоутворення шляхом відокремлення тарифу на доступ до інфраструктури і тарифу на перевезення (локомотивна складова), запровадження договорів про надання послуг суспільно важливих перевезень пасажирів з органами державної влади для покриття ними витрат перевізника.

У структурі компанії також передбачені окремі пасажирська компанія і вантажоперевізник UZ Cargo. Крім цього, очікується поява приватних перевізників вантажів і пасажирів, яким УЗ надаватиме послуги доступу до інфраструктури.

За неурядовими оцінками, уповільнення модернізації локомотивного парку залізниці може призвести до збитків на рівні від 4,8 до 7,1% ВВП на рік. За оцінками Світового банку, неефективна система логістики України обмежує її можливості для збільшення експорту та інтеграції в глобальну економіку.

Витрати на логістику (на транспортування, складування, зберігання, очищення, сушку, обробку, обробку документів, мита, упаковку, безпеку та будь-які інші збори) для переміщення зерна з українських ферм до портів Чорного моря приблизно на 40% перевищують витрати на порівнянні послуги у Франції та Німеччині і приблизно на 30% – у Сполучених Штатах. При цьому, за підрахунками банку, через географію та структуру виробництва обсяг перевезень на одиницю ВВП значно вищий, ніж в інших країнах Європи.

Індекс ефективності логистики у Польші, Німеччині та Україні

Дані – СБ

Індекс логістичної ефективності та його складові України в 2014, 2016 та 2018 роках

Обсяг внутрішнього транспортування (тонн*км) на одиницю ВВП (у постійних цінах 2010 року в USD)

Дані – СБ

Тим часом, у розвинутому світі теж спостерігаються проблеми з транспортом, але дещо інші. У ЄС запроваджують правила користування дронами: з червня 2020 року оператори та їхні безпілотники мають пройти реєстрацію.

У Японії ввели штрафи до $2750 за керування дронами у стані алкогольного сп'яніння.