Верховна Рада IX скликання: яким чином формуються списки «Слуги народу»

20 червня Конституційний суд України (КСУ) визнав конституційним указ президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради («Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів»). Це означає, що парламентські вибори 21 липня в країні все ж таки відбудуться. Mind дізнався про специфіку підготовки до формування парламенту IX скликання в лавах президентської політсили.

Як було завжди? В Україні передвиборчі списки партій, починаючи з парламентських виборів 1994 року, формувалися одним і тим самим чином. До першої десятки потрапляли публічні політики і впізнавані люди (артисти, спортсмени та ін.). На наступні прохідні місця претендували «генеральні спонсори» або їхні довірені особи. Третіми в чергу за депутатськими мандатами вставали бізнесмени-«співвласники» регіональних організацій. Далі йшла «масовка» – помічники, секретарі та інші «довірені люди».

При цьому публічна репутація того чи іншого кандидата ніяк не впливала ані на його порядковий номер у списку, ані на результати, показані партією на виборах. А це, у свою чергу, дозволяло вождям та їхнім найближчим соратникам швидко і ефективно формувати чітко структуровані команди з яскраво вираженою спеціалізацією: decision maker'и, «балакучі голови», бізнес-лобі, «авторитетні рішали» і пересічні «кнопкодави».

Виняток із правила. Єдину спробу змінити цю практику напередодні парламентських виборів-2006 зробив Юрій Луценко (міністр МВС 2005–2007 років. – Mind). Він передав журналістам вельми докладні списки кандидатів у депутати від усіх головних політичних сил із зазначенням хто, коли, за що притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Однак безпрецедентні гласність і прозорість ніяк не позначилися на результатах тієї кампанії – дев'ять обраних згодом депутатів мали відомі кримінальні клички і репутацію «лідерів організованої злочинності», а з хабарників, розкрадачів та інших «діячів тіньового сектора» у ВР V скликання можна було скласти окрему і далеко не найдрібнішу фракцію.

Найбільша фракція ВР-IX. Якщо вірити свіжим соціологічним опитуванням, більшість у новій Верховній Раді буде представлена депутатами від партії «Слуга народу», обраними за партійним списком і на мажоритарних округах. З точки зору якісного складу, тобто освітнього, службового і морального цензів, це буде малокваліфікована фракція:

• депутати обласних рад, члени дільничних і окружних виборчих комісій, довірені особи, помічники депутатів, які представляли на минулих, позаминулих та інших виборах «Батьківщину», «Об'єднану самодопомогу», «Наш край», «Відродження», «Блок лівих сил» і навіть «Партію регіонів»;
• фахівці з реклами, дрібні бізнесмени;
• експерти різних ТВ-шоу, учасники провінційних команд КВК, косметологи, фахівці з ароматерапії тощо;
• кандидати, що зазнали невдачі при відборі до громадських рад при НАБУ, ДБР і різних міністерствах;
• юристи, чиї знання і кваліфікація не витримали випробування конкурсом до Вищого і Конституційного судів;
• сини і дочки заможних батьків, чиї капітали вимагають політичного захисту;
• громадяни України, які не мають публічної репутації/історії.

Хто і як складав список кандидатів? Один з політтехнологів, що працював на «Зе!Команду», погодився поговорити з Mind у режимі off the record: «Цілі кампанії-2019 були визначені просто. Перша і головна: відібрати голоси у Петра Порошенка і за будь-яку ціну не допустити його переобрання. Хто – Тимошенко, Гриценко, Бойко – займе пост глави держави, було непринциповим. «Генеральний спонсор» не без підстав вважав, що він зможе домовитися з будь-яким іншим імовірним переможцем. Друга і факультативна: спробувати «зробити» президентом Зеленського. «Генеральний спонсор», вже не знаю кому, але вирішив довести, що він «царетворець» нітрохи не гірший за Бориса Березовського, який, як відомо, «Путіна зробив»! І що вийшло? Порошенко – програв. Зеленський – був обраний. Але яка і кому від цього користь, якщо без парламентської більшості, лояльної президенту, глава держави майже нічого не може зробити? У цей момент і стало ясно, що насправді до перемоги Зеленського на виборах ніхто реально не готувався. Про парламентські вибори ніхто навіть не думав: первинних організацій у партії немає, регіонального активу немає, кадрового резерву немає».

За словами співрозмовника Mind, в умовах жорсткого цейтноту було знайдено єдино можливе рішення – пропонувати франшизу через інтернет. «Ціною» місця в списку були: вища освіта, бездоганна репутація, громадська активність тощо. Рекомендації від членів «Зе!Команди» та інших команд КВК/«Ліги сміху» – віталися... Претендентам на мажоритарні округи було складніше. Крім усього перерахованого вище від них було потрібно документально підтвердити свою фінансову спроможність, показати легальні доходи і сплачені з них податки з розрахунку приблизної вартості виборчої кампанії $300 000/округ. На цих умовах партія передавала право на використання бренду «Слуга народу», а кандидат інвестував у проект власний капітал», – розповів він.

Хто і як перевіряв кандидатів? Загалом, за інформацією джерел Mind, у партію записалося трохи більше 3500 осіб. На репутаційні та інші ризики цих кандидатів перевіряла спеціальна команда: за допомогою Google, Wiki, FB, «ВКонтакте» і «Одноклассников» спробували відокремити «чистих» від «нечистих» і скласти перший варіант списку. Цей документ одразу ж був «злитий» конкурентам.

Згодом Дмитро Гордон розповів у інтерв'ю ЗМІ: «Мені стало відомо, що Зеленському підсовують «троянських коней». Я попередив Володимира. І він мене почув. За один день [кандидати]-мажоритарщики в трьох областях повністю були замінені. [Навіть] з'їзд партії «Слуга народу» був перенесений на день, щоб змінити кандидатів...»

На нових «слуг народу» одразу ж впала хвиля компрометуючих матеріалів – і в процес довелося втрутитися заступнику голови СБУ Івану Баканову. Співробітники СБУ перевірили зв'язок кандидатів зі списку №1 зі структурами Ігоря Коломойського і всіх занадто одіозних довелося викреслити.

Другий і третій варіанти списку, опубліковані в ЗМІ напередодні і відразу після з'їзду партії «Слуга народу», також не були остаточними – з них «вичистили» Дмитра Співака (№33), Юрія Гусєва (№41), Наталію Богданову (№67), Ірину Панченко (№73), Вадима Гутцайта (№81), Романа Карбаджака (№83) та Ігоря Чернюха (№90). Однак і це був ще не фінальний список. «Планується провести четвертий етап відбору – перевірку на зв'язок бізнесу з держбюджетом, на добропорядність і на профпридатність», – повідомив журналістам Олександр Корнієнко, голова виборчого штабу.

За його словами, у штабі готові приймати інформацію від виборців і завдяки їй коригувати список кандидатів. Mind також взявся проаналізувати списки прохідних партій (по одномандатним та багатомандатному округу) на предмет можливих конфліктів інтересів та потенціальних лобістів.