Як збільшити власну ефективність: чим корисна самоорганізація

Обсяг інформації, який ми отримуємо кожного дня, зростає, а енергії на його осмислення лишається все менше. Як збільшити власні ресурси, як стати кориснішим та ефективнішим – питання, з якими часто стикаються лідери. Відповідь – у нас самих. Для вирішення всіх наведених завдань нам потрібно зосередитись і навчитись самоорганізації.

Mind пропонує переклад і адаптацію опублікованої в Harvard Business Revew статті, що відповідає на важливе питання: як перейти від самоусвідомлення до самовдосконалення, як навчитись самоорганізації.

Матеріал підготовлено в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Як досягти успіху?

Ми знаємо, що для успіху лідерам потрібне самоусвідомлення – розуміння своїх сильних і слабких сторін, почуттів, думок і цінностей, а також свого впливу на інших людей. Однак це лише половина справи. Самоусвідомлення не працює без рівної йому за важливістю навички – самоорганізації.

Я продемонструю це на прикладі одного з моїх клієнтів; назвемо його Рік. Ріку неодноразово повторювали, що він занадто довго й часто говорить на зустрічах. Він розповів мені, що хоче поліпшити свою поведінку, щоб стати більш продуктивним учасником зібрань і допомогти команді приймати кращі рішення. Після нещодавньої зустрічі з 15-ма людьми, під час якої його виступи тривали третину всього часу, я попросив його оцінити свою участь. Рік відповів: «Я знаю, що говорив занадто довго, але в мене було багато інформації». Після цього він продовжив розповідати мені свої ідеї. У Ріка немає проблем із самоусвідомленням, однак є із самоорганізацією і, як наслідок, – з ефективністю.

Що таке самоорганізація?

Самоорганізація – це свідомий опір уподобанням чи звичкам заради більш продуктивної поведінки. Цей процес включає чотири етапи:

1. Присутність. Звертайте увагу на те, що відбувається в даний момент, а не на те, що було сказано 15 хвилин тому чи відбудеться на вашій наступній зустрічі.
2. Самоусвідомлення. Що ви бачите, чуєте, відчуваєте, робите, кажете? Про що розмірковуєте?
3. Визначення варіантів поведінки. Який ваш наступний крок? Які можливі наслідки ваших кроків? Який зворотний зв'язок допоміг би вам краще зрозуміти ваш вибір? Які у вас є альтернативні варіанти, навіть якщо ви не плануєте їх вибирати чи не вибрали б зазвичай?
4. Свідомий вибір найпродуктивнішої поведінкової стратегії. Яка поведінка дасть найкращі результати, навіть якщо це не найлегший для вас вибір?

Для Ріка самоорганізація виглядала б таким чином:

1. Присутність: «Я зосереджений на цій розмові, уважно слухаю всі коментарі й зважаю на те, що відбувається».
2. Самоусвідомлення: «Я помічаю, що страшенно хочу поділитися своїми ідеями. Я хочу навести приклад. Також я бачу, що в приміщенні багато людей, які теж прагнуть висловитись. Знаючи свою схильність до надмірного говоріння, я розумію, що вона може завадити виступам інших учасників».
3. Визначення варіантів поведінки: «Я можу розповісти свої ідеї, запитати поради, запросити інших до виступу або ж слухати мовчки».
4. Свідомий вибір найпродуктивнішої поведінкової стратегії: «Я залишу свої коментарі при собі, й натомість послухаю, що скажуть інші». Хоча я дійсно хочу поділитися своїми ідеями, мені неодноразово казали, що я занадто балакучий і не даю іншим взяти участь у дискусії. Якщо зараз я послухаю, то дам їм шанс».

Що заважає бути організованим?

Складність самоорганізації полягає в самій її назві. Найпродуктивніші поведінкові стратегії зазвичай мають мало спільного з нашими звичками чи вподобаннями. (Інакше нам не довелося б себе організовувати.)

Поведінка, що не відповідає вашим уподобанням, може викликати певний дискомфорт («Я завжди поспішаю відповісти першим під час дискусійної частини,  побоюючись, що мене можуть неправильно зрозуміти»); змусити нас почуватися нездібними («Я не знаю, як давати негативний фідбек») та навіть роздратованими («Я люблю говорити прямо і втрачаю терпець, коли треба ретельно добирати слова»).

Поведінка, що суперечить нашим звичкам, може викликати подібні негативні реакції. Через звичку наш мозок створює зв'язок між стимулом і реакцією, що не вимагає ні зайвих роздумів, ні зайвих зусиль. Втім, незвичні способи поведінки вимагають від нас оцінки ситуації, вибору рішень та демонстрації дій, які їм відповідають, тобто – зусиль. Саме через те, що звички діють на автопілоті, їх так важко змінити. Значно простіше дотримуватися старого маршруту, ніж вкладати енергію в новий.

З чого починаються зміни?

Незважаючи на ці перешкоди, самоорганізації можна навчитися. І ось із чого можна почати:

1. Вирішіть, де вам потрібна самоорганізація. Зверніть увагу на те, як ви зазвичай поводитеся, що кажете й робите, а що ні. Визначте ситуації, в яких ваш нинішній підхід є не настільки дієвим, як вам хотілося б, і доречно було б застосувати самоорганізацію. Можливо, як і Рік, ви надто багато розмовляєте.
2. Зверніть увагу на те, що спричиняє у вас брак самоорганізації. У ті моменти, коли вам її не вистачає, зауважте, що ви відчуваєте, чого хочете і як інтерпретуєте те, що відбувається навколо вас. Що підштовхує вас до цих дій? Це брак знань і навичок, бажання справити краще враження, невпевненість чи щось інше? Якщо, приміром, у вас дуже довгі виступи, подумайте, чому це відбувається. Можливо, ваші власні ідеї цікавлять вас більше за думки інших, або ж ви ніколи не здогадувалися, що вам варто менше говорити. Ті з нас, кого можна назвати «людьми дії», можуть піддатися спокусі й опустити етап обдумування. Однак не варто одразу переходити до планування й дій. Щоб змінити стратегію поведінки і принципи вибору, потрібно їх проаналізувати.
3. Проаналізуйте ваш вибір і реакцію на цей вибір. Подумайте, що б ви зробили замість поведінки за замовчуванням, якби керувалися принципами самоорганізації. Якою є ваша реакція на ці варіанти? Зважте на те, яким чином проявляються ваші звички й уподобання, й запитайте себе, чого ви намагаєтеся уникнути, повертаючись до них. Наприклад, у знайомій ситуації із задовгими виступами на зустрічах можна дати висловитися іншим учасникам, перш ніж ділитися своїм баченням. Уявіть свою реакцію на це. Ви боїтеся, що хтось висловить вашу думку і ви залишитеся непоміченим, чи що в інших не буде таких хороших ідей, як у вас, а це призведе до неправильних рішень?
4. Складіть план. Тепер, розуміючи, що ви хочете змінити, краще усвідомлюючи ваші мотиви й варіанти поведінки, зробіть ваш вибір. Якщо ви забагато говорите, можливо, сплануйте кількість виступів та їхню тривалість або ж вирішіть, коли взагалі будете мовчати.
5. Тренуйтесь. Старі звички міцно вбудовані в наш мозок. Щоб змінити їх, ми повинні створити нові нейронні шляхи (нові звички), а це вимагає тренування. Наприклад, повернімось до занадто довгих виступів. У такому випадку відпрацювання нових звичок може полягати в тому, що ви рахуєте кількість своїх коментарів і зупиняєтеся, досягнувши критичної межі, навіть якщо лишилося сказати лише одну важливу річ. Повторюйте це, аж доки не навчитеся робити так регулярно. Разом із тим спостерігайте за реакціями на ці тренування. Що з набутого вами та ваших реакцій підкаже вам, як рухатися далі?
6. Повторіть процес. Перейдіть до другого пункту й оцініть свої зусилля, проаналізуйте вибір, перегляньте план дій і потренуйтеся ще. З кожним наступним повтором ви все краще розумітимете свою поведінку і способи її покращення.

Дотримуватися звичної стратегії поведінки природно, однак у разі постійного браку самоорганізації ми не будемо розвиватися. Заради максимальної ефективності лідери мусять переходити від самоусвідомлення до самоорганізації. Почніть із оцінки вашої теперішньої поведінки, зважте альтернативні варіанти, а потім докладіть усіх зусиль, щоб знову не повернутися в колишнє, добре знайоме русло. Натомість вибирайте найпродуктивніші варіанти.

Переклад підготовлений в партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».