Аналітичні підсумки тижня: ЗВТ з Ізраїлем, французько-американський податковий клінч, надлишок нафти та аграрний оптимізм

Аналітичні підсумки тижня: ЗВТ з Ізраїлем, французько-американський податковий клінч, надлишок нафти та аграрний оптимізм

Події, персоналії та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці

Цей матеріал також доступний російською
Аналітичні підсумки тижня: ЗВТ з Ізраїлем, французько-американський податковий клінч, надлишок нафти та аграрний оптимізм
Фото: Микола Білокопитов rada.gov.ua / unsplash / DR / shutterstock

Mind традиційно представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначали картину світової та української економіки впродовж тижня.

Сьогодні у випуску:

подія – ратифікація угоди про ЗВТ з Ізраїлем

конфлікт – Франція проти США

commodity – нафта

компанія – IBM 

прогноз – агроекспорт за шість років зросте на 17%

головний анонс – дострокові вибори до Верховної Ради


Подія тижня: ратифікація угоди про ЗВТ з Ізраїлем

Парламент України 11 липня зміг результативно проголосувати за закон про ратифікацію угоди про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем

Верховна Рада затвердила створення режиму вільної торгівлі товарами з Ізраїлем: після кількох невдалих спроб законопроект №0223 все ж отримав підтримку 230 народних депутатів за необхідного мінімуму у 226 голосів.

Угода готувалася з 2015 року і була підписана представниками урядів лише 21 січня цього року: раніше було проведено сім раундів переговорів, які тривали до березня-2018.

Для початку дії угоди потрібна ще його ратифікація Кнесетом. Це може статися лише після проведення повторних виборів до парламенту Ізраїлю, які заплановані на 17 вересня.

У 2018 році експорт товарів з України до Ізраїлю становив $580 млн. За перші три місяці 2019 року експорт товарів до Ізраїлю склав $192,2 млн, що на 7,4%, або на $13,2 млн, більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Митна статистика щодо торгівлі з Ізраїлем, $ тис.

2018

2017

2016

вартість

питома вага

вартість

питома вага

вартість

питома вага

Експорт

579 990

1,23%

604 582

1,40%

488 558

1,34%

Імпорт

181 363

0,32%

157 767

0,32%

177 185

0,46%

Джерело: ДФС

Топ-10 видів продукції, імпортованої в Ізраїль з України у 2017 році

Аналітичні підсумки тижня:

Джерело: Офіс з просування експорту України

За оцінкою посла Ізраїлю в Україні Йоеля Ліона, у наступні п'ять років товарообіг між Україною та Ізраїлем збільшиться на 15% і досягне близько $1 млрд: основним напрямом постачання до Ізраїлю залишатиметься продукція сільського господарства, частка якої вже складає 63% українського експорту до цієї країни.

Основні статті українського експорту до Ізраїлю: зернові (46,5%), метали (25,9%), продукти харчування, деревні вироби, нафтопродукти. Ізраїль постачає в Україну хімікати (39,8%), мінеральне паливо і нафтопродукти (9,2%), пластмаси і полімери, обладнання для ядерного реактора, верстати та медикаменти.

Віце-прем’єр Степан Кубів раніше зазначав, що повноцінне впровадження угоди про зону вільної торгівлі з Ізраїлем триватиме до семи років.

Однак одразу після остаточного схвалення угоди Ізраїль скасує ввізні мита для 9% сільськогосподарських товарів і 80% промислової продукції: Ізраїль відкриє свій ринок для українських лікарських засобів, добрив, паперової продукції, будівельних матеріалів, електронних пристроїв і апаратів, які є інноваційними.

Україна у відповідь на це відразу ж зніме ввізні мита для 7% сільськогосподарських товарів і 70% промислової продукції ізраїльського виробництва.

Крім того, за даними Мінекономрозвитку, з 1 січня цього року Україна отримала членство в Пан’європейсько-Середземноморській конвенції про правила походження, що дозволяє створити трикутник вільної торгівлі ЄС – Україна – Ізраїль. У міністерстві вважають, що це дозволить українським виробникам імпортувати сировину і матеріали з Ізраїлю, переробляти їх в Україні та експортувати з пільговою ставкою мита в ЄС.

За даними ізраїльської преси, в Ізраїлі діють угоди про вільну торгівлю з 44 країнами світу: з ЄС (28 країн), з Європейською асоціацією вільної торгівлі (Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Ліхтенштейн), об’єднанням МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Уругвай, Парагвай), а також з Колумбією, Панамою, Туреччиною, Йорданією, Єгиптом , Мексикою, Канадою, США.

Крім того, ведуться переговори про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Вірменія), Китаєм, Індією, Чилі, В'єтнамом.

Україна за роки незалежності уклала 16 угод про вільну торгівлю, які покривають 45 країн. Готується угода про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною.


Конфлікт тижня: Франція проти США

Французький сенат остаточно затвердив законопроект про оподаткування цифрових гігантів, зокрема Google, Apple, Facebook і Amazon (GAFA). Відтепер 26 технологічних компаній з прибутком, що перевищує 750 млн євро, обкладатимуться податком з продажів на рівні 3%. Очікується, що це принесе в скарбницю країни приблизно 400 млн євро вже цього року

Сенат затвердив законопроект про GAFA через тиждень після того, як він був прийнятий нижньою палатою, Національною асамблеєю. При цьому загрози США про відплату було проігноровано.

За оцінками Європейської комісії, у середньому традиційні підприємства стикаються зі ставкою податку в розмірі 23% від прибутку в межах ЄС, тоді як інтернет-компанії зазвичай сплачують 8 або 9%.

Крім власне GAFA, постраждають китайські, німецькі, іспанські та британські фірми, а також французька інтернет-рекламна фірма Criteo.

Франція ввела власний податок після того, як зусилля щодо введення відповідного оподаткування на рівні ЕС були припинені через відсутність консенсусу – заперечували Ірландія, Чехія, Швеція та Фінляндія.

Напередодні голосування торговий представник США Роберт Лайтгізер попередив, що буде проведено розслідування, яке визначить, чи є такий крок дискримінаційним і чи не обмежує це торгівлю Сполучених Штатів: це може призвести до введення зустрічних мит за такими чутливими позиціями, як вино, сир та інші сільськогосподарські продукти.

Подібне розслідування відносно до Китаю призвело до масштабної торговельної війни між двома країнами.

Введення податку для GAFA додатково посилює напруженість у торговельних відносинах між США і ЄС. Президент США Дональд Трамп уже давно погрожував Євросоюзу введенням мит на експортовані автомобілі. Крім того, триває суперечка щодо субсидій ЄС для літаків Airbus: США вважають, що через них щорічні економічні збитки складають близько $11 млрд.

Втім, питання податку на цифрові послуги опрацьовується не тільки у Франції – аналогічні законопроекти розробляються у Великобританії, Італії, Іспанії та Австрії. Обговорення йде також на рівні ОЕСР. Але з урахуванням домінування США у цьому секторі швидке вирішення проблеми маловірогідне.

Досягненню компромісу також перешкоджає нервовість через загальне макроекономічне тло.

Єврокомісія опублікувала річний економічний прогноз. У документі наголошується, що короткострокові перспективи європейської економіки затьмарені такими факторами, як торгові конфлікти глобальних масштабів та невизначеність у політиці. Через це прогноз зростання ВВП у єврозоні у 2020 році знижено на 0,1 в. п., до 1,4%. Очікування росту у єврозоні цього року збережено на рівні 1,2%, але це суттєво менше, ніж у 2018 році – 1,9%.

Паралельно голова американського центробанку Джером Пауел заявив, що побоювання щодо торгової політики та слабкості глобальної економіки продовжують чинити тиск на прогноз для економіки США, і ФРС готова діяти, як необхідно для підтримки економічного зростання.

Така заява підтримала віру учасників ринку, що ФРС піде на зниження ставки вже на засіданнях 30–31 липня.


Commodity тижня: нафта

Організація країн – експортерів нафти очікує зниження попиту на свою нафту в 2020 році через збільшення видобутку країнами, що не входять у картель, і надлишку сировини на ринку, незважаючи на зусилля з обмеження постачання

За даними Reuters, у відповідній доповіді ОПЕК вказується, що світовий попит на нафту 14 країн – учасниць картелю скоротиться у 2020 році на 1,34 млн барелів на добу порівняно з 2019 роком, до 29,27 млн ​​барелів на добу.

Зниження попиту на нафту ОПЕК є наслідком обмеження видобутку, початого картелем для підтримки цін – воно стало стимулом для виробників сланцевої нафти у США та інших конкуруючих з ОПЕК країн.

ОПЕК прогнозує, що у 2020 році постачальники, що не входять до неї, збільшать видобуток на 2,44 млн барелів на добу проти зростання на 2,05 млн барелів на добу в 2019 році.

При цьому картель вважає, що глобальний попит на нафту зросте у 2020 році на 1,14 млн барелів на добу, як і в 2019 році, і що світова економіка наступного року зростатиме такими самими темпами, як цьогоріч, незважаючи на уповільнення зростання в США і Китаї .

Тим часом світ уважно стежить за розвитком подій у протистоянні Ірану та США у Перській затоці: експерти обраховують варіанти цінової динаміки.

Зокрема, ще у 2018 році саудівський дослідний центр KAPSARC з'ясував, що в разі довгострокового перекриття Ормузької протоки ціна нафти може злетіти і до $325.

Але за «оптимістичного» сценарію рух комерційних судів через Ормузьку протоку буде перекрито лише на кілька днів і вплив цієї події на динаміку цін на нафту виявиться обмеженим: імовірно, буде короткостроковий зліт котирувань вище $100 за барель, однак потім ціни, скоріше за все, досить швидко повернуться до рівнів, що були на початку подій.

Світові ціни на сировинні товари*, 2018=100%

Аналітичні підсумки тижня:

*Нафта – сорт Brent; природний газ з РФ; залізна руда – концентрат, Китай; пшениця, кукурудза, соняшникова олія – міжнародні ринки США.

Джерело: НБУ


Компанія тижня: IBM 

Найбільший світовий постачальник комп'ютерних послуг International Business Machines Corp. (IBM) завершив купівлю розробника програмного забезпечення Red Hat Inc. у рамках угоди на суму близько $34 млрд

Ця угода стала найбільшою купівлею в історії IBM й однією з рекордних для галузі в цілому.

Після придбання Red Hat на хмарний бізнес припадатиме близько чверті виручки IBM проти 4% у 2013 році.

Виручка Red Hat за підсумками фінансового року, який завершився в лютому, збільшилася на 15% і склала $3,4 млрд. У березні – квітні вона зросла також на 15%, до $934 млн.

Капіталізація IBM за останні 12 місяців скоротилася на 3,9%, проте з початку цього року вона підскочила на 22,6% і становить зараз близько $124,6 млрд.

Тим часом, за даними Politico, урядовці з адміністрації Білого дому та співробітники спецслужб США обговорюють можливість законодавчої заборони наскрізного шифрування месенджерів, яке не дозволяє прочитати переписку будь-кому, крім її відправника і одержувача.

Йдеться про можливість законодавчого зобов'язання технологічних компанії залишати у шифруванні щось на зразок шпарини, в яку у разі потреби могла б дивитися тільки влада і більше ніхто. Однак, на думку експертів, це створює ризики неправомірного використання цієї можливості як хакерами, так й іноземними шпигунами.

Поки що думки різних гілок федеральної влади США щодо цього питання розділилися.

IT-новини з України на цьому тлі виглядають скромно. Але все ж вони є.

У Європейській комісії готують міжнародний проект допомоги Україні в розмірі 25 млн євро на розвиток цифрової економіки та електронного врядування.

Тим часом Кабмін уже затвердив концепцію IT-централізації системи управління державними фінансами та погодив створення окремої установи (FinIT), що здійснюватиме цей процес.

Планом дій, зокрема, передбачено, що IT-функції новостворених податкової та митної служб буде повністю передано до нової установи вже до кінця цього року. До кінця березня 2020 року туди ж перейдуть IT-функції Мінфіна та ДКСУ, а функції ДСФМ – до кінця червня 2020 року.


Прогноз тижня: агроекспорт за шість років зросте на 17%

Уряд планує збільшення експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості до 2026 року на 17%

Уряд Володимира Гройсмана напередодні дострокових парламентських виборів затвердив стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року.

Серед іншого заплановано надання підтримки експортерам як у самій країни, так і за її межами, а також гармонізація вітчизняного законодавства у частині санітарних та фітосанітарних заходів з європейськими нормами.

У результаті очікується зміна співвідношення між сировиною, продуктами первинної переробки та готовою продукцією в загальному обсязі експортованої продукції сільського господарства, харчової та переробної продукції відповідно з 55/34/11 на 39/40/21 на кінець 2026 року.

Розвиток українського агросектору вже цього року може отримати підтримку від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ): уряд затвердив вимоги до банків – учасників спільного з ЄІБ проекту «Основний кредит для аграрної галузі – Україна» та валютно-фінансові умови субфінансування.

Загальна вартість проекту складає 800 млн євро. Проект передбачає фінансування з боку ЄІБ у розмірі EUR 400 млн та співфінансування погоджених проектів з інших джерел (кредити банків-учасників або власні кошти підприємств).

Планується надання довгострокового фінансування на первинне виробництво зернових та олійних культур, а також на розвиток, модернізацію та сертифікацію потужностей для сушки, очистки, сортування, тестування і зберігання зернових та олійних культур. Крім того, гроші можуть отримати проекти у сфері рибного господарства та консервування.

Кошти проекту надаватимуться малим та середнім підприємствам аграрної галузі України – до 70% від загального обсягу фінансування, а 30% інвестуватимуться в інфраструктуру операторів державного сектору: дослідні станції, випробувальні лабораторії, обладнання для досліджень та професійного навчання. Кредити надаватимуться терміном до 10 років.

Закордонні виробники цілком серйозно готуються до боротьби з конкурентами з України. Зокрема, за даними Reuters, три найбільші сільськогосподарські групи Франції (InVivo, Axereal і NatUp) створили спільне підприємство з експорту зерна з метою підвищення своєї конкурентоспроможності на зарубіжних ринках, на яких все більше домінують такі виробники, як Росія і Україна.

Гарний врожай є однією з причин для анонсованого поліпшення Нацбанком прогнозу росту ВВП цього року: новий прогноз буде оприлюднено 18 липня.

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб повідомив, що економіка України виглядатиме трохи краще в другому півріччі, ніж очікувалося раніше. «Ми закладали в прогноз врожай у 66 млн тонн зернових. Зараз ми цю оцінку переглядаємо, бо бачимо великі шанси (це не тільки наша думка, а й думка інших прогнозистів), що Україна може зібрати урожай ще більший, ніж минулого року (70,1 млн тонн)», – сказав він «Інтерфакс-Україна».

Ще у квітні Нацбанк зберігав свій макропрогноз: очікувалось уповільнення зростання реального ВВП України у 2019 році до 2,5% з 3,3% у 2018 році.


Головний анонс тижня: дострокові вибори до Верховної Ради

Дострокові вибори до Верховної Ради заплановані на наступну неділю, 21 липня

21 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів на 21 липня.

20 червня Конституційний суд визнав законним указ голови держави про розпуск Ради і призначення позачергових виборів.

За результатами дослідження компанії Research & Branding Group, лише п'ять партій долають п'ятивідсотковий прохідний бар'єр: «Слуга народу» (44,8% тих, хто голосуватиме і визначився із вибором), «Опозиційна платформа – За життя» (9,6%), ВО «Батьківщина» (8,4%), «Голос» (7,8%), «Європейська солідарність» (7%).

Перші результати екзит-полів стануть відомі 21 липня о 20:00: дослідження готують три соціологічні компанії.

Крім того, у п’ятницю, 12 липня, очікується розміщення євробондів «Нафтогазу України»: 5-річних у євро і 3-річних у доларах.

А у четвер, 18 липня, заплановано засідання Нацбанку України щодо розміру облікової ставки: уповільнення інфляції за підсумками червня і суттєвий попит на держоблігації з боку нерезидентів підвищують вірогідність пом’якшення грошової політики.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті