Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстар», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстар», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Яких покращень ринок очікує від нової влади

Цей матеріал також доступний російською
Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстар», «Ланету», «Датагруп» та іншим
Фото: pixabay

Новий комітет ВР з цифрової трансформації почав свою роботу зі скандалу. Його депутати і очільник однойменного міністерства Михайло Федоров потрапили під шквал критики «завдяки» внесенню у важливий для телекомгалузі законопроєкт №1083 «Про електронні комунікації» декількох спірних норм: «паспортизації» SIM-карт, обов'язкової реєстрації IMEI тощо. Після скандалу документ зняли і відправили на доопрацювання. Така ж доля спіткала ще один потрібний індустрії законопроєкт №1086 «Про радіочастотний ресурс». Коли відшліфовані документи знову з'являться в Раді – невідомо.

Поки ж Mind попросив топів телекомкомпаній і регулятора виділити найактуальнішу проблему, яку здатен оперативно вирішити комітет ВР з цифрової трансформації та/або створюване профільне міністерство. Видання опитувало великих і невеликих гравців з різних ніш індустрії, оскільки інтереси у них часом протилежні.

Спойлер 1: запропонувати повернення норми про паспортизацію ніхто не наважився.

Спойлер 2: спільний біль усіх респондентів – крадіжки обладнання і пошкодження мереж, що зростають у геометричній прогресії. Цю проблему під силу оперативно усунути новому-старому міністру МВС. Але вже котрий рік поспіль Арсен Аваков не знаходить часу ліквідувати «приробіток» своїх підлеглих.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Олександр Когут, директор з регуляторного бізнесу «Київстар»:

Телекомринок у 2017 році отримав «Закон про доступ до інфраструктури», який має спростити процес установки базових станцій (БС) і телекомобладнання на об'єктах комунальної власності. Це дуже важливо, адже на порядку денному держави – інтернетизація сіл, а для цього операторам знадобиться будувати багато нових БС.

На жаль, дуже часто місцева влада, міські, селищні ради, керуючі компанії з обслуговування житлових фондів районів, ОСББ тощо діють на шкоду цифровізації країни і чинять перешкоди телекомоператорам. Наприклад, відмовляють у підписанні або продовженні договорів оренди майданчиків для розміщення обладнання без законної підстави. Такі випадки були в Миколаєві, Одесі, інших містах.

Ми стикаємося не лише з проблемою невиконання цього закону, але і з порушеннями норм спеціального законодавства у сфері оренди з боку балансоутримувачів об'єктів. Наприклад, у Миколаєві депутатська комісія з питань комунальної власності протягом дуже довгого періоду і під різними приводами фактично блокувала процес укладання договорів оренди.

Поширена практика, коли ОСББ безпідставно відмовляє в доступі до житлового фонду, ґрунтуючись на особистих уподобаннях. А в деяких випадках розпорядники комунальної власності за підтримки місцевої влади встановлюють завищену договірну плату, що суперечить спеціальному законодавству в сфері оренди державного та комунального майна. Такі приклади є в Херсоні.

Є випадки, коли власники інфраструктури, які вже узгодили розміщення телекомобладнання і уклали договір, відкликають свою згоду під тиском місцевих жителів, які проти базових станцій. Дуже показовий випадок був у Чернівецькій області, де для будівництва ВОЛЗ довелося наймати збройну охорону, оскільки наш підрядник зіткнувся з погрозами фізичного насильства з боку невідомої агресивно налаштованої групи осіб.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Наталія Давиденко, начальник департаменту регуляторних відносин і стратегії lifecell:

Найактуальнішою проблемою ми вважаємо обмеження конкуренції на ринку шляхом встановлення великими операторами необґрунтовано завищених цін на дзвінки на інші мережі. У НКРЗІ немає повноважень аналізувати і регулювати ринки (крім оптового ринку термінації трафіку). У регулятора відсутня процедура усунення такого зловживання великими гравцями.

Еволюційний розвиток телекомринків у всьому світі проходить за однаковим принципом – спочатку це перехід від державної до приватної монополії, на зміну якій приходить часткова конкуренція і, нарешті, встановлюється повна і вільна конкуренція.

Країни ЄС разом з іншими найбільш технологічно розвиненими державами сьогодні фокусуються саме на ефективній конкуренції, при цьому забезпечуючи повну свободу вибору споживачу і відкритий доступ до ринку.

У нас же відбувається завищення цін дзвінків на інші мережі домінуючими операторами і витіснення інших гравців, використовуючи відомий і давно усунутий у розвинених країнах механізм – «ефект пов'язаності», так званий club effect. Завищення вартості дзвінка на інші мережі обмежує можливість абонента змінити оператора, навіть при наявності привабливішої ​​пропозиції. Це повністю суперечить стратегії розвитку ефективної конкуренції та свободи вибору споживача. Навіть більше, використання довгоочікуваної процедури MNP обмежується цим самим методом club effect.

Для усунення цієї проблеми необхідні паралельні процеси:

  • приведення такс термінації трафіку (що є основою собівартості дзвінка на іншу мережу і зараз у 3–4 рази вища за собівартість) до рівня собівартості, що давно зроблено в розвинутих країнах, зокрема в ЄС;
  • імплементація директив ЄС, передбачених Угодою про асоціацію, в частині приведення повноважень національного регулятора до європейських, де НКРЗІ має можливість аналізувати всі ринки і, в разі виявлення проблем на них, усувати ці проблеми шляхом накладення регуляторних зобов'язань.

Однак вирішенню проблеми протистоять найбільші оператори, які використовують це для утримання і збільшення своєї абонентської бази і витіснення з ринку менших гравців.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Віктор Мазур, власник «Ланет»:

Головна проблема фіксованих провайдерів – невиконання закону про доступ до інфраструктури. Місцева влада, ОСББ, обленерго заважають розвитку провайдерів як у частині доступу до інфраструктури, так і в непомірних та необґрунтованих платежів за саму інфраструктуру. Потрібно внести зміни в закон: зменшити оплату за доступ до інфраструктури та ввести кримінальну відповідальність за невиконання норм документа. Зупинити рішення проблеми можуть вище перераховані гравці або їх представники у парламенті й уряді та КМ.

Другою серйозною проблемою ми вважаємо вандалізм відносно до мереж. Потрібно ввести кримінальну відповідальність за втручання в роботу телекомсистем та скупку краденого металу і комутаторів.

Третя проблема – піратство контенту. Вважаю, потрібно розробити законопроєкт, який дав би можливість за спрощеною процедурою закривати піратські ресурси та посилити кримінальну відповідальність за піратську діяльність.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Олександр Арутюнян, глава комітету ІнАУ з питань економічної конкуренції, директор інтернет-провайдера «Павутина.Нет»:

Болі у всіх різні: телекомринок дуже розрізнений і дикуватий. Навіть стосовно проблеми доступу до інфраструктури телекомники бачать різні шляхи вирішення. Великі компанії можуть і хочуть платити за розміщення базових станцій, але не надто бажають оплачувати «сервітут» (доступ у будинки для фіксованих послуг). Дрібні і середні, навпаки, намагаються пролобіювати дію закону з фінансовими механізмам, що відсікають, аби оплата за доступ була зменшена і не збільшувалася. У питаннях ціноутворення своїх послуг також у кожного своє бачення проблеми та її рішення.

Я б виділив дві найбільші спільні проблеми. Перша – непрацюючий закон про доступ до інфраструктури.

Без доступу – немає розвитку мережі. Це цілком під силу вирішити новому комітету з цифрової трансформації: ввести відповідальність за невиконання закону. Відсутність покарання – заохочення до безкарності!

У цілому закон відмінно виписаний і його треба просто почати виконувати. Але у всіх скликаннях ВР дуже багато тих, кому не хочеться відмовлятися від лобізму великого бізнесу, а власники інфраструктури, як правило, є представниками такого великого бізнесу. Наприклад, лобісти енергетичних компаній, які не хочуть, щоб телеком мало платив. Або «Київміськсвітло», що звикло до «доїння» провайдерів, а тут з'явився закон, який проти цього.

Друга проблема – низький ARPU (середній чек), оскільки ринок не росте, а тут ще й девальвація була величезною і демпінг низки гравців руйнує зростання галузі. Чим менше обсяг ринку, тим послуги та сервіс стають менш якісними. Немає грошей: ми просто тримаємося.

Вирішення цієї проблеми – глибше і тонше. Головне не нашкодити: зайва регуляція може погіршити ситуацію. На мою суб'єктивну думку, треба вносити зміни в конкурентне законодавство, яке не лише захищатиме малий і середній бізнес і конкуренцію від монополій, а й попереджатиме утворення монополій. Тобто поки дрібні та середні учасники ринку ще живі, вони потребують захисту від демпінгу великих гравців з великим фінансовим плечем.

За кордоном є непогані практики, де працюють подібні інструменти. Хоча я прихильник того, щоб не брати все як під копірку, а розробити власні зміни до законодавства. Наприклад, низка таких ініціатив викладена в нашому Кодексі правил чесної конкуренції. Документ вже затверджений з'їздом ІнАУ й очікує останніх правок на загальному об'єднаному комітеті між усіма галузевими асоціаціями. По суті, саме Антимонопольний комітет має займатися вирішенням подібних питань у розрізі захисту дрібного і середнього бізнесу. Наразі в АМКУ бачать реальність і суть проблем, але нарікають на відсутність законодавчих механізмів, аби повноцінно впливати на ситуацію.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Назар Третяк, співвласник інтернет-провайдера «Астра» (Львів):

На сьогодні в галузі спостерігаються дві проблеми: неадекватна демпінгова політика компаній-конкурентів та непрозорі умови співпраці з ОСББ. У першому випадку маємо справу з ціновою політикою, коли вартість послуги значно нижча за середньоринкову. Таким зловживають дрібні провайдери. Натомість великі компанії часто зловживають акційними пропозиціями на грані. Тобто мається на увазі, що пропонуються акційні пропозиції з дуже низькою ціною, які після закінчення терміну дії або продовжуються, або видозмінюються, при тому знову ж таки ключовим параметром привабливості залишається ціна.

У питанні співпраці з ОСББ є інша проблема, яка полягає в тому, що голови часто бачать себе такими собі князьками, пропонують свої, часто не дуже демократичні умови співпраці. Попри існування закону «Про доступ до інфраструктури», ОСББ часто-густо пропонують такі умови, наприклад, як оплата в розмірі 10% від обороту по будинку чи діапазони цін від 200 до 700 грн за один телекомунікаційний вузол. У випадку використання технології FTTB це часто виходить за межі здорового глузду, бо буває, що на великих будинках є від трьох вузлових точок. Технологія PON могла би вирішити питання, бо немає споживання електроенергії, але ОСББ тоді або приходять в замішання, яким чином рахувати, щоб мати з провайдера зиск, або просто знаходять причини відмовити. Хоча мушу сказати, що останнім часом нам трапляються і адекватні ОСББ, які укладають угоди справді на підставі закону.

Вирішення проблем бачу в тому, щоб продовжити роботу законодавчого органу у напрямку створення дієвих законів, органів виконавчої влади – у напрямку розробки методик їх виконання. Мабуть, одним з варіантів боротьби з демпінгом має бути визначення мінімальної загальноринкової ціни на послугу, відповідно, необхідно боротися зі злісними демпінгаторами. Також різного роду акційні пропозиції мали би діяти не більше місяця-двох. Ніде в інших галузях господарювання немає таких нісенітниць, як, до прикладу, проїзд у таксі лише за 1 грн протягом року, чи пропозиції від продавців очищеної води: купити абонемент на пів року і отримати розумний чайник у подарунок.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Андрій Каленський, директор департаменту регуляторного забезпечення ПАТ «Укртелеком»:

Є група факторів, що стримують розвиток телекомринку. Перший – крадіжки і навмисні пошкодження елементів телекоммереж. Стосується це всіх учасників ринку: як фіксованих, так і мобільних операторів.

Щорічно лише на мережі «Укртелекому» відбувається більше ніж 20 000 таких випадків. За 2018 рік вкрадено понад 2800 м мідного кабелю, або понад 7 км на день. Його вартість обчислюється десятками мільйонів гривень. А в сумі з недоотриманим прибутком від пошкоджених ліній збиток становить сотні мільйонів гривень на рік. Порівнянні, хоча і менші втрати у національних операторів мобільного зв'язку, тоді як злочинець відбувається адміністративним штрафом у кількасот гривень.

Ситуація вимагає вжиття заходів на всіх рівнях, у тому числі – посилення контролю над пунктами прийому кольорового металобрухту, заборони на прийом певних видів брухту від населення або за готівковий розрахунок, посилення відповідальності за злочини, пов'язані з телекомінфраструктурою.

Другий фактор – затримка виплат або повна відсутність компенсацій оператору за телекомпослуги, надані пільговим категоріям громадян.

Пільгові послуги з фіксованої телефонії встановлено згідно із законом близько 500 000 наших співгромадян. Зараз заборгованість становить приблизно 200 млн грн. Для порівняння: це вартість будівництва оптики у 240 населених пунктах. Для повернення боргів «Укртелеком» змушений звертатися до судів і йти на конфлікт з боржниками серед місцевої влади.

Третій фактор – держрегулювання тарифів на послуги фіксованої голосової телефонії. Це застаріла практика, оскільки стаціонарний телефон давно втратив своє соціальне значення. Сьогодні фіксована телефонія займає не більше 10% частки ринку голосової телефонії, і регулювати її вартість не має жодного ринкового сенсу.

Через перераховані вище фактори оператори недоотримують прибуток і зазнають збитків. Розраховуємо, що скоро проблеми будуть вирішені парламентаріями.

Важливим питанням на порядку денному для нового складу уряду залишається скорочення цифрового розриву. Сьогодні в Україні майже половина населення сільської місцевості (близько 6,4 млн людей) не має доступу до широкосмугового інтернету. Централізований підхід до вирішення питання, за нашими дослідженнями, дозволить за короткий час скоротити такий розрив у 2,5 раза і створить всі необхідні умови для реалізації державної програми «Країна у смартфоні».

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Михайло Шелемба, СЕО «Датагруп»:

Рухаючись у напрямку програми «Країна у смартфоні», ми бачимо, що в пріоритеті, як і раніше, залишаються питання доступності сучасних послуг зв'язку для 100% користувачів у будь-якій точці країни. Це неможливо без безперешкодного доступу операторів до інфраструктури і захисту мереж електронних комунікацій як частини критичної інфраструктури країни.

Також одночасно з розширенням покриття треба вирішувати проблеми контенту (адміністративних послуг) і захисту інформації в мережах. Це, на нашу думку, і є завдання для профільного міністерства.

З нетерпінням чекаємо імплементацію норм європейських директив і рекомендацій в українське законодавство. Перш за все, ухвалення галузевих законопроєктів про електронні комунікації і РЧР, Кодексу електронних комунікацій, внесення змін до закону «Про спільний доступ до інфраструктури». Критичними можуть стати зміни в законі «Про захист інформації», Податковому кодексі.

Очікуємо, що з новими правовими нормами будуть врегульовані питання посилення відповідальності за умисне пошкодження мереж, перешкоджання доступу до інфраструктури, а також питання спільного використання частот, технейтральності, дерегуляції діяльності у сфері електронних комунікацій і використання РЧР. Профільні закони, що діють наразі, давно застаріли і гальмують розвиток галузі.

Для успішного впровадження задекларованих програм ВР має почути консолідовану позицію ринку і виважено, продумано імплементувати європейські принципи і норми в українські закони.

Шпаргалка для Федорова: що заважає працювати «Київстару», «Ланету», «Датагруп» та іншим

Олександр Животовський, глава НКРЗІ:

Виокремити одну або навіть декілька найактуальніших проблем неможливо, усі процеси, як і сам прогрес у сфері телекому, взаємопов’язані.

Так чи інакше спроби їх вирішення, навіть найрадикальнішими способами, зводяться до законодавства, за яким живе галузь. А воно створювалося ще на початку 2000-х років у геть інших реаліях (закон «Про телекомунікації» – у 2003 році, а закон «Про радіочастотний ресурс України» – у 2000).

Тому наші побажання до роботи Комітету ВРУ з цифрової трансформації полягають саме у конструктивній та оперативній роботі над осучасненням профільного законодавства. Фахівці НКРЗІ готові до результативної співпраці і з комітетом, і з профільним міністерством.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті