Будьмо здорові: які ліки пропонують українцям

Будьмо здорові: які ліки пропонують українцям

І чому ядром фармринку стали компанії середнього ешелону

Цей матеріал також доступний російською
Будьмо здорові: які ліки пропонують українцям
Фото: pixabay.com

Український ринок лікарських засобів вже кілька років зростає темпами, що в рази перевищують динаміку ВВП. «Зростання фармацевтики можна порівняти зі зростанням кращих економік світу – 11% на рік, тобто утричі швидше, ніж економіка України», – говорить Станіслав Шум, керуючий дослідницької компанії Top Lead.

За даними компанії Proxima Research, у 2018 році обсяг продажів лікарських засобів через аптечні мережі (вони реалізовують 87% всіх ліків) склав 74,5 млрд грн, у 2017 році – 61,2 млрд грн, а в 2016 році – 50,6 млрд грн. У штучному вираженні це 1,144 млрд упаковок, 1,115 млрд упаковок і 1,046 млрд упаковок відповідно.

Продажі ліків незначно просіли лише в І півріччі 2019 року, та й то – лише в «штуках»: 544 млн упаковок проти 562 млн упаковок у січні-червні 2018-го. У грошах же зростання як і раніше триває: обсяг продажів медикаментів у I півріччі нинішнього року склав 40,6 млрд грн, що на 15,5% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

Як самопочуття «наших»?

Українські виробники відвойовують дедалі більшу частку ринку. Сьогодні 2/3 ліків – це препарати вітчизняного виробництва. Хоча років 10 тому ситуація була діаметрально протилежною.

Таку ситуацію можна пояснити тим, що після кризи і, головним чином, обвалу курсу гривні, українські фармкомпанії отримали перевагу. Вони змогли запропонувати альтернативу більшості популярних зарубіжних медикаментів і налагодити випуск аналогів, які в рази дешевші дорогих імпортних ліків.

У підсумку, якщо проаналізувати ТОП-10 фармацевтичних компаній-лідерів у 2019 році, більше половини з них – це саме українські виробники, такі як «Фармак», «Артеріум», «Дарниця», «Юрія-Фарм», Київський вітамінний завод і група «Здоров'я». У 2011 році, для порівняння, в першій десятці було лише чотири українські компанії.

«Українські фармацевтичні підприємства мають високі виробничі стандарти, тому я вважаю, що у нашого фармринку є великі перспективи. Понад 70% упаковок з ліками, які продаються в країні, вироблено в Україні», – коментує Іван Сорока, президент Українського медичного клубу.

Підтримку вітчизняній фарміндустрії надають госпітальні закупівлі ліків. Попри те, що їхня частка в загальному обсязі реалізації препаратів складає близько 12-13%, інформація з довідника «Фармацевтика України 2019» свідчить: за 2018 рік цей канал приніс виробникам медикаментів понад 11,2 млрд грн, що становить близько 15% аптечних продажів. А в штучному вираженні госпітальні закупівлі з 2016 року зросли майже в 2,7 рази.

Виграли українські фармкомпанії і від програми «Доступні ліки», яка діє з 2017 року і в рамках якої держава відшкодовує вартість медикаментів. У перший рік дії програми з бюджету було виділено 627,2 млн грн, в 2018 році – вже 1,04 млрд грн.

Що йде на експорт?

Довели свою конкурентоспроможність вітчизняні виробники й на міжнародному ринку. За даними довідника «Фармацевтика України 2019», географія експорту українських препаратів у 2017 році охоплювала 50 країн, а в 2017-му поставки були налагоджені вже в 81 країн. Основні напрямки – перш за все, держави колишнього соцтабору: Узбекистан, Казахстан, Росія, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Грузія, Киргизстан. Паралельно фармкомпанії освоюють Близькосхідний, Азіатсько-Тихоокеанський регіони і країни Євросоюзу.

Хоча, якщо подивитися на докризову географію поставок, можна зробити висновок, що зараз виробники відновлюють втрачені ринки збуту. У 2012 році ключовими покупцями українських медикаментів були Німеччина, Індія, Франція, Італія, Угорщина, Росія, Швейцарія та Болгарія.

Читайте також: Довголіття на продаж: які ліки й технології Україна поставляє до інших держав

У 2018 році обсяг експорту фармацевтичної продукції з України склав $ 184 млн. Щоправда, ця цифра наразі не дотягує до рівня 2014 року, коли поставки перевищили $230 млн. Але 2018 рік однозначно виявився більш вдалим, ніж 2016-й з експортом на суму $167 млн.

Цікавий і той факт, що фармацевтика продає за кордон не сировину, а готову, високотехнологічну продукцію. В галузі на кожні 100 грн створеної доданої вартості припадає 19 грн капітальних інвестицій.

Рівень капіталовкладень є вищим лише в телекомунікаціях і харчовій промисловості. А в сільському господарстві і нафтопереробці, для порівняння, частка інвестицій становить відповідно 17 грн і 14 грн на кожні 100 грн доданої вартості.

Хто в ринку?

Фармацевтична галузь – одна з небагатьох в Україні, де немає монополістів. Ліцензію на виробництво ліків мають 115 компаній, але ніхто з них не займає частку понад 7%. При цьому ринок відрізняється високою конкуренцією: на ньому є як усталені лідери, так і компанії, яких прийнято називати «другим ешелоном».

У той же час, потенціал багатьох виробників часто недооцінений, хоча вони мають унікальні напрацювання та патенти, що відкриває перед ними широкі можливості для експансії як на внутрішньому ринку, так і за його межами.

«Індар». Державна компанія, створена ще в 1997 році Кабінетом міністрів. На сьогоднішній день «Індар» – це єдиний в Україні виробник інсулінів тваринного походження, який призначений для людей, хворих на діабет. Найвідоміші препарати компанії – «Хумодар» (рекомбінантний інсулін людини), «Монодар» (інсуліни монокомпонентні свинячі), антикоагулянти (гепарин) і гемостатичні лікарські засоби (протаміну сульфат).

Свою продукцію «Індар» поставляє в Молдову, Сирію, Ємен, Бразилію. За даними виробника, він має намір розширити продуктовий портфель засобами імунопрофілактики (вакцинами), новими лікарськими засобами для забезпечення потреб пацієнтів з такими діагнозами, як цукровий діабет, ВІЛ/СНІД і туберкульоз.

Варто зауважити, що історія «Індару» аж ніяк не безхмарна. У 2008 році 70,7% компанії, що належали держпідприємству «Укрмедпром», було продано компанії Storke Holdings Limited з Белізу. У 2012 році держава повернула 70,7% у свою власність, і керівником компанії призначили Любов Вишневську. У 2014 році МОЗ спробував усунути Вишневську з посади, звинувативши її в участі у корупційних схемах при проведенні тендерних закупівель медикаментів. Але спроба зміни керівництва виявилася невдалою. У 2016 році Служба безпеки України заявила про розкрадання на заводі «Індар» на суму близько 500 млн грн. Втім, чим закінчилося слідство – невідомо.

А 2 жовтня 2019 року Верховна Рада прийняла законопроект № 1054-1, який скасовує перелік заборонених до приватизації державних підприємств. До цього списку входить і «Індар».

«ІнтерХім». Одеська компанія, заснована в 1992 році на базі дослідно-експериментального виробництва Фізико-хімічного інституту ім. А.В. Богатського, випускає і продає ліки для хворих з критичними діагнозами, такими як СНІД, туберкульоз і малярія.

У травні 2016 року «ІнтерХім» запустила третю виробничу чергу, що дозволило збільшити потужності майже в чотири рази, а також додати до асортименту препарати в формі капсул і порошків. «ІнтерХім» – перша компанія, яка зареєструвала в Україні таблетований морфін. Частка продукції «ІнтерХім» досягає 2% загального обсягу ринку країни. Крім цього, виробник планує виводити свою продукцію на експорт в ЄС.

Як і «Індар», «ІнтерХім» піддавалася тиску з боку правоохоронних органів. У 2018 року СБУ разом з представниками кількох громадських організацій ініціювали перевірки підприємства з вилученням документів та фінансової звітності. Керівник «ІнтерХім» Анатолій Редер навіть направив звернення прем'єр-міністру Володимиру Гройсману з проханням вплинути на силовиків.

«Юрія-Фарм». Один з найбільших в Україні виробників інфузійних препаратів і провідних постачальників медикаментів у госпітальному сегменті, який покриває 60% потреб лікувально-профілактичних закладів. «Юрія-Фарм» експортує свою продукцію до 18 країн різних регіонів: у СНД, Південно-Східну Азію, Західну Європу і Латинську Америку.

Компанія випускає розчини глюкози, неогемодез, розчин новокаїну, реополіглюкін, натрію хлорид, розчин Рінгера, розчини офлоксацину, флуконазолу, ципрофлоксацину. У період з 1998 по 2016 рік виробничі потужності підприємства зросли у 70 разів – з 100 000 одиниць до 7 млн ​​одиниць продукції на рік. Як повідомили Mind у прес-службі компанії, в 2020 році «Юрія-Фарм» планує запустити нову виробничу ділянку інфузійних препаратів.

Влітку 2018 року Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками заборонила обіг низки препаратів, в яких були виявлені небезпечні і заборонені компоненти. До їх числа потрапили розчин для інфузій «Натрію хлорид» і розчин для ін'єкцій «Гепарин-Індар», які виробляє «Юрія-Фарм».

«Лекхім». Група компаній має два підприємства – в Харкові та Умані, спеціалізується на виробництві генериків (препаратів з доведеною ефективністю) майже всіх терапевтичних груп – антибактеріальних, противірусних, протигрибкових, протизапальних, знеболюючих, антигістамінних, седативних медикаментів, вітамінів.

Компанія постійно вкладає кошти в розробку ліків і щорічно виводить на ринок близько 10 нових позицій. Зокрема, в 2019 році «Лекхім» планувала налагодити виробництво спиртовмісних розчинів, дезінфікуючих засобів, розширити лінійку знеболюючих препаратів і антибіотиків.

Основний ринок збуту продукції – Україна. Проте, «Лекхім» розвиває експорт і поставляє медикаменти в країни СНД, Європи, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, Африки.

У квітні 2018 року Держлікслужба ввела заборону на продаж таблеток «Амброксол», які випускає «Лекхім». Як виявилося, цей препарат не був зареєстрований в Україні і виготовлений для Узбекистану. А в травні 2019 року те ж відомство заборонило реалізацію, зберігання та застосування всіх серій імуностимулятора «Глутоксим», виробленого на заводі «Лекхім-Харків». У препараті були виявлені неприпустимі домішки.

Що в перспективі?

Експерти вважають, що можливості внутрішнього фармацевтичного ринку України ще не вичерпані. Українець в середньому витрачає на медикаменти близько 73 євро на рік – це рівень країн Південно-Східної Азії. Витрати на ліки у жителів Західної Європи в 3-5 разів вище, що пов'язано як з вищим рівнем життя і вартістю препаратів, так і з тим, що європейці купують препарати не за власний кошт, а за страховими та державними програмами.

Саме тому українські виробники покладають великі надії на медичну реформу, зокрема – на запуск страхової медицини. Крім того, стимулом для зростання ринку є згадана вже програма «Доступні ліки». У перший рік її дії споживання медикаментів, вартість яких компенсує держава, зросла на 65%, а в 2018 році – ще на 36%.

Читайте також: Ціна здоров'я: що відбувається з індивідуальним медичним страхуванням в Україні

До того ж, Міністерство охорони здоров'я рік тому заявило про плани збільшити фінансування програми. А в серпні 2019 року МОЗ затвердило розширений список ліків, що підлягають реімбурсації.

На думку Івана Сороки, один з перспективних трендів ринку – випуск інсулінів. «Субстанції для інсулінів виробляють не більше десяти країн. А це дуже високі технології і стандарти. Я сподіваюся, що найближчим часом ми повинні і можемо, враховуючи весь потенціал, відновити виробництво імунобіологічних препаратів, імуноглобулінів, вакцин і сироваток і, таким чином, забезпечити потреби України в них», – каже президент Українського медичного клубу.

Також на ринку затребуваний персоналізований підхід до виробництва товарів медичного призначення в поєднанні з лікарськими засобами. Цей напрямок, зокрема, розвиває «Юрія-Фарм», випускаючи розчини, препарати для хірургії, анестезіологічного та трансфузионного напрямків.

Ще одна незайнята ніша – розробка оригінальних молекулярних препаратів. «У якості прикладу можна навести «Інтерхім», який виробляє медикаменти для лікування психоневрологічних розладів, безсоння, тривожності», – зазначає Іван Сорока.

Якими є експортні обрії?

У вітчизняних фармкомпаній є шанси посилити позиції і на міжнародній арені. Світовий ринок щорічно зростає на 5-6%, і великий внесок у це зростання роблять країни з фарміндустрією, що розвивається.

«За прогнозами, глобальний річний обсяг продажів лікарських засобів до 2024 року зросте з $911 млрд до $1,25 трлн. Україна стане частиною цього зростання», – вважає Дмитро Шимків, голова ради директорів Darnitsa Group.

Як розповідає Олександр Торгун, директор напрямку охорони здоров'я Українського інституту майбутнього (UIF), ємність одного лише ринку біосімілярів (лікарських засобів біологічного походження) до 2024 року може зрости до $13,1 млрд. І українські компанії спроможні виробляти подібні препарати. «Наприклад, підприємство «Біофарма» у вересні запустила в експлуатацію завод-фракціонатор», – уточнює Торгун. Підприємство випускатиме альбумін (препарат для відновлення і підтримки циркуляції крові при пораненнях і травмах), імуноглобулін (білки крові) і фактор VIII (препарат для хворих на гемофілію).

Читайте також: Створено українцями: три розумні гаджети, що повертають до життя

Причому, конкурентоспроможність українських виробників вже визнана на світовому рівні. Більшість з них має сертифікати міжнародного стандарту GMP, які визначають вимоги до виробництва лікарських засобів і БАД (біологічно активні добавки). Лише за 2016-2018 роки дев'ять компаній з України отримали сертифікат GMP від ​​Євросоюзу.

«Але проблема в тому, що для виходу на інші ринки є безліч регуляторних бар'єрів, які перешкоджають тому, щоб налагодити експорт у США, Канаду, Австралію, Японію», – пояснює Олександр Торгун.

Втім, альтернативою в такій ситуації може бути залучення стратегічних партнерів та інвестицій з-за кордону. Адже українські виробники являють собою цікаві активи з точки зору стратегії розвитку і неминучого перегрупування великих гравців. У тому числі й глобальних, які придивляються до локальних ринків.

А транснаціональне виробництво може не лише забезпечити ліками внутрішній ринок, а й підштовхнути експорт.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті