Закордон нам (не)допоможе: коли Світовий банк готовий виділити гроші на «сільський» інтернет

Закордон нам (не)допоможе: коли Світовий банк готовий виділити гроші на «сільський» інтернет

І чому на фінансування розраховують лише великі гравці

Цей матеріал також доступний російською
Закордон нам (не)допоможе: коли Світовий банк готовий виділити гроші на «сільський» інтернет
Фото: Shutterstock

Приватний бізнес – мобільні оператори та інтернет-провайдери – не поспішає покривати інтернетом віддалені регіони з однієї простої причини: окупність таких проектів розтягується на десятки років. Вирішити проблему цифрового розриву в багатьох країнах допомагає держава, виділяючи фінансування на прокладання оптики або тимчасово зменшуючи податковий тягар гравцям.

До числа таких країн незабаром може потрапити й Україна. У рамках програми «EU4Digital: підтримка цифрової економіки і суспільства в Східному партнерстві» ЄС і Світовий банк готові виділити фінансування на скорочення цифрового розриву й інші важливі проекти. Про це на конференції TIM 2019: Telecom, IT, Media повідомив провідний фахівець із цифрової трансформації віденського офісу Світового банку Хуан Навас-Сабатер. Про які суми йдеться? Хто може отримати ці гроші? Коли і на яких умовах? У що перш за все вкладатимуться реципієнти такої допомоги? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Обсяг фінансування. «Ми підтримуємо багато проектів у різних країнах. Бюджет варіюється від $30 млн до $500 млн. Уряд отримує кредит і проводить тендери між гравцями», – розповів Хуан Навас-Сабатер.

Деяким державам замість кредитів пропонують гранти. «Їх ми надаємо лише найбіднішим країнам. Наприклад, Афганістану. Україна, на жаль чи на щастя, не бідна», – зазначив спікер.

На яких умовах? Хуан Навас-Сабатер уточнив у коментарі Mind: на першому етапі зарано озвучувати процентні ставки і суму. «Перша та найважливіша умова видачі кредиту – запит від уряду на виділення фінансування», – зазначив він.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест розповів виданню, що найближчими днями чиновники готові провести зустріч з фахівцями Світового банку: «Гадаю, ринок потребує залучення фінансування. А ми будемо раді обговорити можливі його інструменти».

Під які проекти готові виділяти гроші? За словами Хуана Навас-Сабатера, потенційних напрямків фінансування чимало: «Наприклад, у країнах Центральної Азії ми фінансуємо зростання проникнення широкосмугового доступу в села, підключення між країнами, створення дата-центрів, підвищення цифрової грамотності населення, розвиток штучного інтелекту».

Олександр Шелест зазначив, що всі перераховані проекти – серед пріоритетів України. «Хоча для мене – відповідального за зростання проникнення ШСД – найбільшу зацікавленість викликає покриття невеликих населених пунктів», – сказав заступник міністра.

Коли розпочнуться тендери? Це, здавалося б, найпростіше запитання виявилося одним з найскладніших. Програма EU4Digital стартувала в нашій країні ще взимку 2019 року. І поки «зависла» на етапі аналізу проникнення ШСД. «Одна з найболючіших проблем (не лише в Україні, а по всьому регіону Східного партнерства) – хибна статистика», – пояснив Хуан Навас-Сабатер. За даними Міжнародного союзу електрозв'язку, в нашій країні вкрай низький рівень пенетрації – 32%. Представники Світового банку, вітчизняного регулятора і асоціацій одноголосно заявляють: цифра зменшена як мінімум удвічі.

Глава НКРЗІ Олександр Животовський пояснив нестиковку тим, що близько половини гравців ринку просто не подають регулятору звіти про кількість абонентів. І закликав їх «виправитися». «Складно залучати інвестиції в галузь, яка не може себе порахувати. Інвесторам дуже важливо мати хоча б орієнтовне уявлення про обсяг ринку. Зі свого боку ми спрощуємо подання звітності. Незабаром оператори зможуть зайти на сайт і без зайвого клопоту вказати кількість своїх абонентів у кожному населеному пункті», – розповів він.

Невеликі гравці у свою чергу пояснили, що проблема – не в складності подання звітів. Дрібні і середні провайдери вважають обсяг своєї абонентської бази комерційною таємницею. «Багато колег подають хибні дані, не показують реальну картину, тому що хвилюються не за інвестиції, а за своє виживання. Великі оператори жорстко демпінгують, аби витіснити дрібних. Почасти трапляються випадки, коли на локальний ринок заходить великий гравець із акцією «1 грн у місяць на рік за 100 Мбіт/с». Дрібні гравці такий демпінг довго не витримують. А подання реальних даних регулятору – це по суті надання крупним гравцям дорожньої карти, в які населені пункти вигідніше заходити», – пояснив директор інтернет-провайдера СДС Сергій Кушнарьов. І додав: поки законодавство не почне захищати дрібних гравців від демпінгу, ринок навряд чи зможе ділитися достовірними даними.

Тим часом до з'ясування реальної «картини світу» нещодавно долучилася Мінцифра. За словами Олександра Шелеста, відомство проводить комплексне дослідження: запросило інформацію не лише у регулятора, а й у МОЗ, МВС, Мінсоцполітики, Міносвіти та інших міністерств про підключення їхніх об'єктів до ШСД у регіональному розрізі. До кінця року всі ці «кола Ейлера» мають бути об'єднані в єдину реальну статистику. І тоді можна буде братися до предметного обговорення фінансування конкретних проектів.

Хто може претендувати на фінансування? На думку Олександра Шелеста, перш за все держпідтримки потребують інтернет-провайдери. «Наскільки розумію, у мобільних операторів вже є непогані ресурси».

Останні, ймовірно, заперечуватимуть це припущення. Хоча нещодавно «великій трійці» вдалося виторгувати у Кабміну відмінні привілеї в обмін на зобов'язання запустити 4G у невеликих населених пунктах (до 2000 осіб) і вздовж автомобільних трас у діапазоні 900 МГц. 5 листопада телеком-регулятор схвалив проект розпорядження Кабміну «Про затвердження плану заходів щодо створення умов для розвитку мобільного широкосмугового доступу».

У документі прописано відразу кілька «смаколиків» для гравців. Наприклад, на Мінфін і Мінцифру «повісили» зобов'язання до грудня розробити законопроект, який скасовує так званий податок на розкіш (в Україні мобільний зв'язок досі де-юре вважається розкішшю, а гравці повинні оплачувати 7,5% у Пенсійний фонд). Ті ж держоргани повинні внести законопроект, яким буде схвалений мораторій на підвищення ставок рентної плати за користування РЧР (48 місяців після отримання нових ліцензій мобільні оператори зможуть спати спокійно).

А Мінцифра, Держспецзв'язку, Мінрегіон, Мінінфраструктури, Мінекоенерго, НКРЕКП і НКРЗІ мають розробити проект закону про встановлення відповідальності за невиконання вимог закону «Про доступ до об'єктів інфраструктури». Ця проблема – одна з найактуальніших не лише для мобільних операторів, а й для інтернет-провайдерів.

Перші домовленості. Тим часом великі гравці не чекають біля моря погоди. Як стало відомо Mind, 5 листопада представники «Київстар», «Vodafon Україна», «Укртелекому» і «Адамант» вже зустрічалися зі співробітниками Світового банку. «Ні, про конкретні проекти та їхнє фінансування не говорили. Це була друга ознайомча зустріч (першу провели близько півроку тому)», – розповів PR-директор «Укртелекому» Михайло Шуранов.

За його словами, «Укртелеком» надав Світовому банку результати їх польового дослідження проникнення ФШСД. «Зараз 44% сільського населення (6,3 млн людей) не мають доступу до фіксованого інтернету. П'яти тисячам сіл, в яких живуть 3,6 млн людей, ми можемо цей доступ зробити за три роки. Ціна питання для донора – $70 млн, для «Укртелекому» – $80 млн (півтора року тому компанія заявляла про 6 млрд грн, ймовірно, за цей час частину сіл УТ зміг покрити без держпідтримки. – Mind). Сума геть невелика. За ці гроші можна в 2,5 раза скоротити цифровий розрив», – підкреслив Михайло Шуранов.

Позиція малого бізнесу. Голова комітету ІнАУ з питань економічної конкуренції Олександр Арутюнян вважає, що дрібні оператори навряд чи розраховуватимуть на державну підтримку. «У розвинених країнах, де корупція зведена до мінімуму, допомога держави – робочий інструментарій. Але ми поки тільки рухаємося в Європу. Сумніваюся, що ці проекти будуть доступні для звичайних операторів. Не вірю, що до тендерів допустять дрібних і середніх гравців. Оскільки гроші виділяються уряду, а вже він стане вибирати, кому їх віддати. Так, нова команда багато обіцяє. На жаль, перестав вірити в казки. Повірю лише, коли побачу не прописані під конкретних гравців умови конкурсів і конкретні прецеденти виграшу на них невеликих гравців», – підкреслив Олександр Арутюнян.

«Ми не потребуємо держфінансування. У нас тільки одне прохання до уряду – не заважайте. Не вводьте додаткове регулювання. В Україні вже спостерігається бум з покриття сіл оптикою дрібними гравцями. Він досягнутий лише завдяки тому, що регуляція була зведена до мінімуму. Зараз депутати заявляють: «по-старому вже не буде». Отже, не буде і високої конкуренції, і найнижчих у світі цін», – резюмує директор інтернет-провайдера Intraffic Ігор Хлюпін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті