Схематоз місяця: корупція в ДАБІ, суди вкладників з ФГВ і банкрутство «Бруснички»

Mind спільно з платформою Скажи.ua продовжує цикл журналістських розслідувань під рубрикою «Схематоз місяця». У ній ми вибираємо найбільш яскраві або цікаві, на думку редакції, схемні дії, які завдають відчутної шкоди українському бізнесу. Потім коротко описуємо «історію хвороби» та надаємо читачам змогу проголосувати за один із кейсів, який, на їхню думку, гідний більш детального розслідування. 

У минулих випусках ми вже «розкладали по поличках» протистояння Державної екологічної служби із судновласниками в Одеському порту, тиск на міжнародну компанію Avellana Gold із метою заволодіти частиною її українських активів та звинувачення в екоциді з боку СБУ на адресу комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». За підсумками читацького голосування переміг кейс «Екологи vs судновласники». І Mind у своєму матеріалі розкрив деталі цієї резонансної справи.

Також ми пропонували читачам на вибір: розслідувати арешт банківських рахунків ТОВ «Бетон Комплекс», неоднозначну процедуру squeeze-out або діяльність «чорних реєстраторів», що сприяє незаконному заволодінню чужими активами. Із значною перевагою перемогли останні, ставши згодом фігурантами нашого детального матеріалу.

Цього разу в добірку потрапили епізоди, які пов'язані як зі зловживаннями з боку державних органів, так і зі спробами бізнесу не відповідати за свої зобов'язання: це порушення, які регулярно допускає Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ); масове визнання нікчемними депозитних договорів вкладників ліквідованих банків і дивна історія з банкрутством мережі супермаркетів «Брусничка».

Зловживання чиновників ДАБІ

Подія. Державна архітектурно-будівельна інспекція на початку грудня оприлюднила план перевірок на 2020 рік. Загалом ДАБІ проведе 3700 інспекційних заходів. У плані на 2019 рік – 3600 перевірок. Тобто бізнес знову перевірятимуть частіше, попри обіцянки представників Кабміну про зниження регуляторного тиску.

У чому суть проблеми. До діяльності ДАБІ накопичилося безліч претензій. Архбудінспекцію неодноразово звинувачували в корумпованості та тиску на бізнес. Ще влітку 2019 року ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе заявив, що органи державного архітектурного нагляду мають несуттєву, швидше непряму відповідальність за прийняття тих чи інших рішень. «Як наслідок – значна корупція і зловживання у сфері видачі дозвільної документації на будівництво», – прокоментував Парцхаладзе.

У вересні 2019 року Кабмін звільнив з посади очільника відомства Сергія Кузьміна. Аргументуючи рішення уряду, прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що ДАБІ загрузла в корупції, і тому «...як з'явилася можливість звільнити, ми це зробили», натякаючи на причетність колишнього керівника відомства до зловживань.

На думку Парцхаладзе, Архбудінспекція давно мала змінити модель своєї роботи. Перш за все, потрібно ввести процедуру колегіального прийняття рішень про видачу дозволу на виконання будівельних робіт та сертифікату; розробити механізм залучення до відповідальності посадових осіб відомства за зловживання і ввести персональну відповідальність тощо.

Причому ще восени 2018 року керівництво ДАБІ повідомляло про намір замінити планові перевірки, які все одно не дають можливості вчасно виявляти порушення, покроковим контролем виконання будівельних робіт. А замість штрафів – надавати рекомендації щодо усунення помилок. Але все це так і залишилося на рівні обіцянок.

Крім цього, ДАБІ продовжує нарощувати кількість перевірок, а дозвільні процедури у сфері містобудування, як і раніше, зарегульовані.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Якщо проаналізувати роботу ДАБІ, то в її діях можна простежити певну закономірність. Перш за все, йдеться про систематичні відмови у видачі дозвільної документації та про застосування штрафних санкцій під час перевірок. Безумовно, не можна стверджувати, що інспекція завжди відмовляє у виданні дозволів необґрунтовано або не виявляє порушників. Але судова практика підтверджує, що часто дії ДАБІ незаконні. У розпорядженні Mind є понад 20 судових рішень, де суди встали на бік позивачів і підтвердили неправомірність приписів, які винесла Архбудінспекція.

За даними «Скажи.ua», структурні підрозділи ДАБІ порушують порядок проведення перевірок у сфері містобудівної діяльності. Інспектори здійснюють перевірки без участі представників компаній-забудовників, не враховують пояснення інших сторін у разі їх присутності, не заповнюють на місці акт, в якому вказані виявлені порушення, а направляють його поштою – вже після накладення штрафних санкцій.

Безпідставно інспекція відмовляє у видачі дозволів на виконання будівельних робіт. Без цього документа заборонено вести будівництво будь-яких об'єктів середнього і значного класів наслідків. Свої відмови ДАБІ аргументує «ненаданням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу». Іноді інспекція взагалі вимагає документи, не передбачені законом, або посилається на норми, які втратили чинність на момент звернення.

Підтверджує регулярне порушення закону з боку Архбудінспекції й Олена Шуляк, заступник голови парламентського комітету регіонального розвитку та містобудування. В рамках Residential Development Forum, у листопаді 2019 року, Шуляк заявила, що діяльність ДАБІ – це історія про неефективність і корупцію. «Система поборів у відомстві працює через посередницькі фірми, куди чиновники ДАБІ відправляють забудовників отримувати «додаткові послуги або консультації», вартість яких дорівнює сумі повноцінного хабара. Крім того, документи неможливо подати в електронній формі для отримання містобудівних умов і обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки», – пояснює Шуляк.

І уточнює, що депутати мають намір розробити і подати законопроєкт, який забере у інспекції частину повноважень і посилить відповідальність її посадових осіб.

---

Масові відмови вкладникам банків-банкрутів з боку Фонду гарантування вкладів фізосіб

Подія. Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адмінсуду 18 жовтня 2019 року задовольнив касаційну скаргу одного з вкладників збанкрутілого банку «Михайлівський» на адресу Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який у червні 2016 року визнав нікчемним депозитний договір між клієнтом і банком. Таким чином ФГВ намагався зняти з себе відповідальність за компенсацію перед клієнтом банку-банкрута.

У чому суть проблеми. У 2014–2016 роках Україною прокотилася хвиля ліквідацій комерційних банків. У Національному банку це називали «очищенням і оздоровленням банківської системи». У результаті кількість банків за цей період скоротилася зі 180 (станом на 1 січня 2014 року) до 75 (за станом на 1 листопада 2019 року).

Розраховуватися з вкладниками фінустанов, що «обвалилися», у межах суми, яка гарантується державою (200 000 грн незалежно від валюти вкладу), зобов'язаний ФГВФО. З огляду на кількість банків, визнаних за останні роки неплатоспроможними, загальний обсяг компенсацій обчислюється десятками мільярдів гривень.

Для того щоб зняти з себе частину навантаження, ФГВФО у 2015–2017 роках став масово визнавати депозитні договори між вкладниками і банками нікчемними. Тобто такими, які не несуть юридичних наслідків для сторін.

Заради відмови в компенсації фонд використовував різноманітні аргументи. Наприклад, не могли претендувати на відшкодування вкладники, які поповнювали депозити не самостійно, а отримували гроші від третіх осіб. Також причиною відмови міг послужити той факт, що кошти на депозит надійшли після закінчення операційного дня банку.

Найчастіше ФГВФО визнавав нікчемними договори клієнтів Дельта Банку і банку «Михайлівський», який, як з'ясувалося після його банкрутства, лише приймав гроші від вкладників під своєю «вивіскою», а насправді переводив їх на рахунки факторингових компаній.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Є всі підстави вважати, що під час проведення ліквідації неплатоспроможних банків уповноважені особи Фонду гарантування зловживають своїм правом перевіряти угоди ліквідованого банку на предмет нікчемності. І для зменшення суми заборгованості банку відмовляються виконувати зобов'язання перед клієнтами.

При цьому суди різних інстанцій неодноразово визнали той факт, що посадові особи ФГВФО не можуть довести, чому угоди є нікчемними. Більш того, позиція судових інстанцій така, що фонд і його уповноважені особи не мають у принципі права визнавати договори недійсними. Це – виключно компетенція суду. Аналогічна позиція судів і щодо визнання нікчемними договорів між банками та юрособами на відкриття кредитних ліній, на поступку прав вимоги і т. д.

Тому уповноважені особи ФГВФО, які в односторонньому порядку розривають угоди та договори, не звертаючись для цього до суду, порушують закон.

---

Банкрутство компанії «Український ритейл»

Подія. У листопаді 2019 року компанія «Український ритейл», яка володіє мережею продуктових супермаркетів «Брусничка», заявила про своє рішення закрити всі магазини, що їй належать. Причина – втрата частки ринку через окупацію східних регіонів України та мільярдні борги.

У чому суть проблеми. ТОВ «Український ритейл» належить групі СКМ, кінцевим бенефіціаром якої є бізнесмен Ринат Ахметов. Перші магазини «Брусничка» з'явилися 2007 року в Донецьку. Потім компанія почала відкривати маркети в Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях. До 2011 року кількість магазинів зросла до 78, а в 2014 році становила 135.

З початком військового конфлікту на Донбасі «Український ритейл» позбувся 53 магазинів. За даними керівництва, вони приносили компанії 80% виручки. Компанія спробувала зберегти супермаркети в підконтрольних Україні регіонах, але не витримала конкуренції.

У підсумку «Український ритейл» подав заяву про банкрутство, Господарський суд Дніпропетровської області 10 жовтня 2019 року задовольнив його, і було відкрито провадження (справа № 904/4387/19).

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Станом на 10 жовтня 2019 року загальна кредиторська заборгованість ТОВ «Український ритейл» становила майже 1,1 млрд грн. З цієї суми 186 млн грн – заборгованість за довгостроковими кредитами, 8,5 млн грн – борги перед бюджетом, 6,4 млн грн – заборгованість з оплати праці. А найбільша сума – понад 652 млн грн – це борги перед постачальниками і підрядниками за товари, роботи і послуги.

При цьому загальна балансова вартість активів «Українського ритейлу» становить близько 223 млн грн, а дебіторська заборгованість перед компанією – 34 млн грн. У сукупності, це 257 млн грн, що вчетверо менше за борги ритейлера.

Заяви про визнання грошових вимог подали 93 кредитора. Причому найбільший кредитор – пов'язана з «Брусничкою» компанія «Азовритейл», яка теж належить Ринату Ахметову. Їй «Український ритейл» заборгував 442 млн грн.

За даними Єдиного реєстру боржників, щодо ТОВ «Український ритейл» станом на 27 листопада 2019 року органи примусового виконання відкрили 13 виконавчих проваджень. Водночас 29 жовтня 2019 року Госпсуд Дніпропетровської області розглянув заяву арбітражного керуючого про скасування арештів, накладених приватними виконавцями на майно боржника. Цю заяву було задоволено, і арешти скасовані.

У «Скажи.ua» провели вибірковий аналіз рішень судів про стягнення заборгованості з ТОВ «Український ритейл» і встановили, що постачальники і партнери компанії почали масово подавати позови з квітня 2019 року. Представники відповідача на судові засідання по суті справи не з'являлися, апеляційні скарги не подавали або подавали їх в останні дні терміну для апеляційного оскарження.

З огляду на той факт, що найбільшим кредитором ТОВ «Український ритейл» є «споріднене» ТОВ «Азовритейл», а також загальну ситуацію з розміром боргів і розглядом судових справ про стягнення заборгованості, можна зробити висновок, що має місце умисне доведення до банкрутства.