Схематоз серпня: арешти банківських рахунків, непрозоре відчуження акцій та «чорні реєстратори»

Схематоз серпня: арешти банківських рахунків, непрозоре відчуження акцій та «чорні реєстратори»

Mind пропонує читачам обрати, який із трьох кейсів нам розслідувати далі

Цей матеріал також доступний російською
Схематоз серпня: арешти банківських рахунків, непрозоре відчуження акцій та 	«чорні реєстратори»

Mind спільно з платформою Скажи.ua продовжує цикл журналістських розслідувань під рубрикою «Схематоз місяця». У ній ми вибираємо найбільш яскраві або цікаві, на думку редакції, схемні дії, які завдають відчутної шкоди українському бізнесу. Потім коротко описуємо «історію хвороби» та надаємо читачам змогу проголосувати за один із кейсів, який, на їхню думку, гідний більш детального розслідування. 

У минулому випуску ми запропонували нашій аудиторії три сюжети: протистояння Державної екологічної служби із судновласниками в Одеському порту, тиск на міжнародну компанію Avellana Gold із метою заволодіти частиною її українських активів та звинувачення в екоциді з боку СБУ на адресу комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг». За підсумками читацького голосування переміг кейс «Екологи vs судновласники». І Mind у своєму матеріалі розкрив деталі цієї резонансної справи.

Цього разу в добірку потрапили наступні епізоди, що мають ознаки систематичного тиску на бізнес з боку контролюючих та силових структур держави: арешт банківських рахунків ТОВ «Бетон Комплекс» – одного з підприємств промислово-будівельної групи «Ковальська»; суперечливий механізм примусового відчуження акцій міноритаріїв на користь власника мажоритарного пакету акцій (squeeze-out); а також діяльність «чорних реєстраторів», яка сприяє незаконному заволодінню чужими активами. 

Проголосувати за одного з «номінантів» ви зможете у формі нижче або на нашій сторінці у Facebook. Той кейс, який набере найбільшу кількість голосів, буде взято в детальнішу розробку: редакція проведе щодо нього журналістське розслідування, результати якого потім опублікує на нашому сайті

Арешт банківських рахунків великих підприємств

Подія. Влітку 2019 року ТОВ «Бетон Комплекс» – одне з дев’яти підприємств промислово-будівельної групи «Ковальська» – заявило про загрозу його подальшому існуванню через арешт рахунків у Альфа-Банку та УкрСиббанку. Про це підприємство повідомило на своїй сторінці у Facebook. 

У чому суть проблеми. Рішення про арешт рахунків підприємства було ухвалене  Соснівським районним судом міста Черкаси за поданнями Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України. Вимога про арешт коштів базувалася на твердженні слідчого Головного слідчого управління СБУ, що нібито підприємство «не має жодних виробничих потужностей, власного майна, працевлаштована в ньому лише одна особа, будь-які офісні чи складські приміщення не орендуються». 

Зі свого боку директор ТОВ «Бетон Комплекс» Євген Гвоздарьов спростував цю інформацію і заявив про абсурдність звинувачень. Він вважає, що підприємство було паралізоване через дії слідчих органів, «причину та логіку яких ніхто не може пояснити». А в результаті блокування рахунків понад 700 працівників підприємства ризикують лишитися без зарплат, а інвестори будівництва – без житла. 

ТОВ «Бетон Комплекс», за інформацією самого підприємства, є одним із дев’яти виробництв бренду «Бетон від Ковальської» та одним із лідерів виробництва конструктивного залізобетону в країні, на ньому працюють понад 700 людей та діє єдиний в країні експериментальний комплекс з випробування будматеріалів. «Це велике підприємство, сучасний український бізнес, який дає роботу й сумлінно сплачує податки – 2018 року обсяг сплачених податкових платежів становив 99 млн грн, а за 6 місяців поточного (2019) року – 64 млн грн», – заявили в ТОВ «Бетон Комплекс». 

Однак суд вирішив, що ТОВ «не знаходиться за юридичною адресою, не має жодних виробничих потужностей, а його працівники є номінальними особами».

Згодом ситуацію було вирішено на користь компанії – 22 липня Соснівський районний суд міста Черкаси скасував арешт коштів ТОВ «Бетон Комплекс» на рахунках Альфа-Банку, УкрСиббанку та інших банківських установ, і підприємство відновило свою операційну діяльність. 

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? Згідно з результатів аналізу даних «Cкажи.ua» віднайшли 193 випадки протягом трьох останніх років, коли за поданням ГПУ та СБУ суди «заморожували» діяльність різних підприємств шляхом арешту їхніх банківських рахунків, та жодне з порушених правоохоронцями проваджень не було доведене до  вироку суду.  

 «З аналізу судових рішень, розміщених у Єдиному держаному реєстрі судових рішень, вбачається, що в рамках кримінальних проваджень, порушених на підставі ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), на підставі клопотань органів слідства СБУ, судами накладаються арешти на грошові кошти різних юридичних осіб», – зазначають наші партнери зі «Cкажи.ua» у своєму висновку щодо цієї справи.

Зокрема, 2019 року вже зареєстровано 57 ухвал про накладення арештів на грошові кошти в рамках чотирьох різних кримінальних проваджень; у 2018-му – 13 подібних ухвал у рамках двох проваджень, у 2017-му – 123 ухвали в рамках 11 різних кримінальних проваджень.

Окремо варто зауважити, що з відомостей у ЄДРСР не випливає, що хоча б одна із цих справ отримала своє логічне завершення у вигляді судового вироку. Привертає увагу й те, як констатують у Скажи.ua, що по одній з кримінальних справ, розпочатих 2018 року, у рамках якої було заарештовано рахунки, в реєстрі судових рішень відсутні документи аж до липня  2019 року. А в липні з'явились одразу 125 судових рішень, причому деякі з них апелюють до ст. 205 Кримінального кодексу України, яка взагалі не підслідна СБУ.


Непрозора процедура squeeze-out в Україні

Подія. У липні 2019 року 47 народних депутатів, а за ними й численні учасники фондового ринку, звернулися до Конституційного Суду з проханням перевірити законність і відповідність нормам Основного закону процедури примусового відчуження акцій міноритарних акціонерів на користь власника мажоритарного пакету акцій (squeeze-out), яка діє в Україні з 2017 року.

КСУ поки питання не розглядав, а ось Асоціація правників відреагувала: «Посилання авторів подання на той факт, що положення, що регулюють процедуру squeeze-out, суперечать Конституції і зазіхають на приватну власність, є помилковими». В асоціації впевнені, що «як виняток» і виходячи з мотивів «суспільної необхідності» Конституція передбачає можливість примусового відчуження об'єктів права приватної власності.

У чому суть проблеми. Механізм squeeze-out діє з червня 2017 року. Він прописаний у законі №1983-VIII і дозволяє власникам 95% і більше акцій компанії примусово викуповувати акції у міноритарних акціонерів. Так, мажоритарний акціонер (нерідко в змові з групою мажоритарників), повідомляє про намір викупити акції Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), розміщує повідомлення на своєму сайті та в системі розкриття інформації Stockmarket, відкриває в банку спеціальні ескроу-рахунки, затверджує ціну викупу, направляє в банк список осіб, у яких викуповуються акції, та перераховує гроші міноритаріям.

Тим же законом передбачена й інша процедура – sell-out. За нею сам міноритарій надсилає вимогу мажоритарному акціонеру про викуп, після чого наглядова рада акціонерного товариства затверджує ціну викупу акцій і здійснює придбання цінних паперів, перераховуючи гроші міноритарним акціонерам.

Передбачалося, як роз'яснювала НКЦПФР ще п'ять років тому, пропонуючи законодавчо закріпити право примусового викупу акцій, що це вирішить проблему так званих сплячих акціонерів. Тобто міноритаріїв, які отримали частки в статутних фондах АТ внаслідок приватизації держпідприємств після розпаду СРСР, але не беруть участі в роботі компаній. У 2016 році таких «сплячих акціонерів» було близько 3 млн осіб.

У підсумку через два роки дії закону НКЦПФР повідомила, що до 12 липня 2019 року проведено 287 процедур squeeze-out. За продаж своїх акцій уже отримали кошти 21 700 акціонерів, а загальна сума, що підлягає до сплати, становить 1,35 млрд грн. З неї виплачено майже 668 млн грн.

Загалом процедура squeeze-out не нова й діє в багатьох країнах, зокрема західноєвропейських. Але там стежать за тим, щоб законодавчі норми не тягли за собою незаконного розкрадання власності, тоді як в Україні мають місце випадки, коли акції компаній примусово скуповуються в міноритаріїв за ціною в 6–12 разів нижче за їхню реальну вартість.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? На думку незадоволених процедурою squeeze-out, головна проблема полягає в тому, що міноритарний акціонер не може брати участь у процедурі викупу. Він дізнається про підсумки постфактум. Також проблемою є те, що відсутня об'єктивна та справедлива процедура оцінки вартості акцій.

На практиці мажоритарій оголошує мінімальну ціну викупу, і власник акції не може на неї вплинути. Державний регулятор НКЦПФР свідом чи несвідомо підігрує мажоритарникам, гальмуючи розвитоку ринку, який привів до зростання цін на акції та ліквідіності. До того ж законодавство одним акціонерам дозволяє зберігати право власності на акції, а інших позбавляє цього права. У результаті порушується принцип рівності всіх акціонерів-власників.

Постраждалі від такого законодавчого «дисбалансу» заявляють, що їм компенсовано значно менше 50% вартості фактично відібраних акцій.


Суди й «чорні реєстратори» «віджали» у держави нерухомості на 1,5 млрд грн

Подія. У серпні 2019 року на своїй сторінці у Facebook тоді ще генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що одним з п'яти найбільших джерел корупції в Україні є «система «чорних реєстраторів».

За словами Луценка, 17 серпня 2019 року «після тривалого документування прокуратура Києва і СБУ проводять спільну спецоперацію із затримання злочинної групи, члени якої організували схему заволодіння нерухомим майном, що перебувало в державній, комунальній та приватній власності, чим завдали збитків у 1,5 млрд грн».

Тоді було затримано сім осіб, з них троє – організатори й четверо – виконавці схем незаконного відчуження майна. При цьому двоє з них виявилися адвокатами, а ще один – екскерівником органів юстиції в Києві. Затримання пройшло згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

«Вилучені документи дозволяють надалі працювати й над роллю суддів в ухваленні потрібних рейдерам рішень», – наголосив тоді Луценко у Facebook.

Ексгенпрокурор в опублікованому ним відео зазначив, що «рейдерство розквітло через те, що свого часу був прийнятий закон, який дозволяє комунальним підприємствам займатися питаннями реєстрації».

За його словами, кожен мер може створити комунальне підприємство, і «дві дівчинки-реєстраторки можуть мати доступ до системи, по якій будь-яке підприємство України може змінити власника від одного натискання мишкою на комп'ютері». Саме так і сталося, коли з окупованих територій до Луганщини прибули дві жінки-реєстраторки, створили таке підприємство і «змінили власників на 40 млрд грн... і потім втекли за кордон», а законні власники змушені відстоювати свої права через суди.

У чому суть проблеми. В інтерв'ю Скажи.ua жертва «чорних реєстраторів», власник компанії «КрокУкрЗалізбуд» Людмила Андрієвська розповіла, як у березні 2019 року через Держреєстр юросіб виявила, що більше не є власником свого підприємства, тепер ним числиться якийсь громадянин Сущенко з Донецької області.

Згодом з'ясувалося, що в жовтні 2018 року в Мар'їнський районний суд Донецької області був поданий позов «від імені невідомого нам Сущенко Н. Н., про те, що я у 2012 році нібито позичила у нього 10 млн грн і взяла на себе зобов'язання їх повернути у 2018 році. У зв'язку з тим, що не повернула – він і звернувся з позовом». При цьому в суд було надано підроблений договір позики й угоду про поручительство, підроблений паспорт Андрієвської, її фальшиву заяву про визнання позову і прохання розглянути справу без неї. Також була «зліплена» фіктивна довіреність на ім'я якогось Матющенко про представництво її інтересів у суді. Отже, 18 грудня 2018 року «суддя Мар'їнського суду Медведський М. Д. «сумлінно» розглядає цю справу і виносить рішення – стягнути з мене 10 млн грн», – сказала Андрієвська.

«14 лютого 2019 року своїм рішенням суддя затверджує угоду, у реєстрі документ з'являється тільки 11 березня. На підставі цього рішення приватний нотаріус вносить зміни до державного реєстру. Ось так я перестала бути власником компанії», – розповіла потерпіла.

Чому ми підозрюємо, що має місце «схематоз»? З низки прийнятих суддею Голопристанського районного суду Херсонської області Юрієм Францішком рішень можна припустити, що він причетний до дій «чорних реєстраторів». Суддя неодноразово ухвалював рішення про передачу нерухомості в рахунок боргу на підставі «мирової угоди» на користь «стягувача».

Примітно, що за рішенням суду в Херсонській області у власність «стягувача» передавалося майно, що знаходиться, наприклад, у столиці, а також у інших регіонах України.

У застосуванні аналогічної «схеми» є підстави підозрювати й суддю Мар'їнського районного суду Донецької області Максима Медведського, який подібним чином розбирав справи з «мировою угодою» сторін і приймав рішення про передання майна «боржника» «стягувачу» в рахунок боргу.

При цьому в декількох судових рішеннях є аналогічні граматичні помилки, що може свідчити про те, що такого роду дії були поставлені «на потік».

У злочинній змові, ймовірно, був задіяний і реєстратор філії КП Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Володимир Ісаєв, який, як наголошується в судовому рішенні, «реєстрував право власності на землю комунальної форми власності на підставі свідомо підробленого Державного акта права власності на земельну ділянку».

Про можливий тісний зв'язок реєстратора Ісаєва і суддів Францішка й Медведського може також говорити судове рішення у справі 320/4646/19, у якому було встановлено: після того як Міністерство юстиції скасувало акредитацію КП «Аквабіоресурси», саме суддя Францішко виніс судове рішення, яким призупинив дію цього наказу, тим самим дозволивши Ісаєву продовжити незаконні дії з майном. Лише за два роки реєстратор Ісаєв став фігурантом 11 кримінальних проваджень.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті