Генерація ідей або пошуки філософського каменю

Люди завжди шукали філософський камінь, який міг би перетворити метали на золото, зцілити від недуги та подарувати еліксир молодості. Не знайшовши, кинулися в іншу крайність: технократичність, раціо, логіку та правила. Але виявилось, що  істина взагалі-то десь посередині.

Бекґраунд.  Ця дещо контраверсійна книга «Алхімія. Як народжуються шалені ідеї» у авторському виконанні віцепрезидента рекламної агенції Ogilvy Рорі Сазерленда (одного з найвпливовіших рекламістів у світі) створювалась як провокація, але випадково трансформувалась у філософський трактат.

«У цій книжці я хочу нагадати вам, що в нашому житті має бути трохи магії – ніколи не пізно відкрити в собі алхіміка», – каже автор й при цьому віртуозно змішує інгредієнти несподіваних фактів та видає на-гора еліксир нових знань про знання.

А щоб скористатися цим еліксиром, треба просто зробити перший і важливий крок: вийти за рамки стандартного мислення й не повертатись назад, бо нічого цікавого там немає.

Сам Насіб Талеб, автор таких бестселерів, як «Чорний лебідь» та «Антикрихкість», сказав про цю книгу таке: «Це проривна книжка. Її можна застосовувати в усіх сферах життя. Крім того, текст з біса смішний».

«Алхімія» розрахована не лише на маркетологів, рекламістів, піарників, креативників та власників бізнесів, а й на будь-кого, хто хоче спробувати створити еліксир креативу. І для цього не обов'язково одягати ковпак алхіміка, змішувати щось у колбах, а можна взяти в руки цю непересічну книгу, розгорнути і – просто почати читати.

Оригінальна назва: «Alchemy. The Dark and Science of Creating Magic in Brands, Business, and Life»

Видавництво: «Наш формат»

Наклад: 3000 примірників

Сюжет. «Людський розум не керується логікою, так само як кінь не харчується бензином, – робить своє «алхімічне» відкриття Рорі Сазерленд і додає: – Цю книжку неможливо зрозуміти, не усвідомивши двоїстості людського мозку: він перебуває десь поміж логікою GPS і більшою мудрістю водія, між логікою і психо-логікою».
Книга «Алхімія» – власне не про саму алхімію як таку, а про вміння й необхідність мислити нестандартно. Передбачуваність – це слабкість, стверджує автор, наголошуючи, що айфон винайдено не внаслідок роботи фокус-груп: це була маніакальна ідея одного фріка.

Рорі Сазерленд, представник рекламної індустрії, яка, власне, й тримається на нестандартності та креативі, закликає втілювати щось контрінтуїтивне, адже робити завжди і все так, як усі, значить позбавити себе шансу на щасливу випадковість. Світ парадоксальний: нелогічне часто дуже ефективне. Бо, перетворивши логіку на фетиш, люди перестали бачити її слабкі місця, одне з яких – передбачуваність. При цьому логіка має бути інструментом, а не обмежувачем, і варто скрізь використовувати психологіку та психофізику.

«Компанії, які не пропускають нагоди створити магію, як, наприклад, Apple або Disney, зазвичай входять до числа найважливіших і найприбутковіших брендів світу», – твердить автор.

Щоб побачити різні відтінки світу – не зайве засвоїти сім уроків алхімії: якщо дати людям достатньо матеріалів для роздумів, вони намагатимуться сприймати ситуацію оптимістично; що працює в малих масштабах, працює й у великих; знайдіть різні назви для одного явища; дайте людям змогу спокійно обирати; будьте непередбачуваними; не бійтеся бути банальним; ставайте на захист дрібниць.

Шлях нестандартних рішень та креативу не такий уже й простий, на ньому багато викликів. І переважно усі вони – у нашій голові. Як, наприклад, ось цей: «Мозок бачить світ таким, яким нам вигідно його бачити з погляду еволюції, а не таким, яким він є насправді».

«Наприкінці Середньовіччя наука повернула не туди, і зробила хибний висновок, що з алхімії жодної користі», – підсумовує автор, наголошуючи, що люди перестали вірити в магію, тоді як вона існує: у психології, біології й науці про сприйняття. А ще у ефекті плацебо. «Її можна навіть створити», – переконує  він і закликає не відкидати алхімічні рішення тільки через те, що вони не узгоджуються з нашими обмеженими уявленнями про те, як працює світ.

Якщо присвячуватимемо час алхімії – що тоді побачимо? «Думаю, багато міді. Але – несподівано – і золота», – відповідає письменник. І тут хочеться хоч би на якийсь час стати його однодумцем.

Вам сподобається, якщо: ви любите читати книги, в яких багато реальних цікавих прикладів з історії маркетингу, реклами, бізнесу та політики.

Книгу також цікаво структуровано: заголовки та підзаголовки афористичні та схожі на цікаві філософські сентенції, над якими хочеться поміркувати. Загалом книга, незважаючи на всю свою, здавалося б, «завеликість», читається швидко, легко й лишає після себе приємний «післясмак».

Вам не сподобається, якщо: ви не готові сприймати інтелектуальну суміш біології, психології, поведінкової економіки, маркетингу, а любите все це «споживати» окремо. Книга об’ємна за розміром, тож авторові не вдалося уникнути й повторюваності тез.

Є трохи питань і до перекладу: чомусь частка «не» вряди-годи пишеться разом із дієсловами та прислівниками, відволікаючи від роздумів про «алхімічну дійсність».

Головна причина прочитати: «Credo quia absurdum est» («Вірю, бо це абсурдно») – ці слова приписують святому Августину. Але нині силу нестандартності може усвідомити кожен, і для цього не обов'язково бути святим.

В епоху суцільних big data варто не довіряти сліпо величезним масивам даних, адже вони все одно про минуле, а невелика зміна контексту може вплинути на сприйняття і загалом на ситуацію.

Тож відкрити своє серце для магії, вийти за рамки передбачуваності та логіки – дати собі шанс подивитися на світ інакше, аніж так, як дивляться на нього самці карликових мармозеток, сприймаючи світ лише в двох кольорах: білому та чорному.

«Автоматичні двері не замінять швейцара», – наголошує кілька разів у своїй книзі автор. І, прочитавши її, ти погоджуєшся з ним: «Так, не замінять».

У тому ж дусі:

«Як зростають бренди: чого не знають маркетологи», Байрон Шарп

Автор книги Байрон Шарп, директор Інституту маркетингу імені Еренберґа – Басса Університету Південної Австралії, дослідженнями якого користуються провідні компанії світу, виокремив і знайшов ниточку спільного у клубку маркетингового розмаїття. Це нелегко, адже маркетинг – часто неконтрольована і важко прогнозована річ. Проте йому це вдалося.

Тепер шаблони споживацької поведінки можна брати і використовувати в ефективних маркетингових стратегіях, які мають спрацювати в різних куточках земної кулі та в різних видах бізнесу. На допомогу прийдуть аналітика та творчість.

---

«Заразливий. Психологія вірусного маркетингу», Йона Берґер

Згідно з версією Американської асоціації маркетологів, професор Вортонської школи бізнесу при Пенсільванському університеті Йона Берґер входить до п'ятірки найвідоміших дослідників маркетингу в США. Він брав участь у рекламних кампаніях Google, General Motors, Facebook, Unilever, Este Lauder, Microsoft, Purina, LinkedIn та інших, консультував керівників найвпливовіших компаній з рейтингу Fortune 500.

Автор досліджує феномен вірусного розповсюдження інформації та виводить своєрідну формулу, яка може зробити популярними будь-який товар чи ідею, аналізує психологічні інструменти сприйняття. Власне, й сама книга, досліджуючи феномен популярності, стала при цьому неабияк популярною: у 2013 році посіла друге місце в рейтингу бізнес-книг amazon.com та стала бестселером за версією New York Times і Wall Street Journal. І її переклали 25 мовами.