Захворіло у світі
5,421,679
Померло у світі
345,223
Вилікувалось у світі
2,175,605
Захворіло в Україні
21,245
Померло в Україні
623
Вилікувалось в Україні
7,234
Гроші на пасіку: що не так із держпідтримкою бджолярів

Гроші на пасіку: що не так із держпідтримкою бджолярів

І чому реєстрація в обмін на дотації поки не викликає оптимізму галузі

Цей матеріал також доступний російською
Гроші на пасіку: що не так із держпідтримкою бджолярів
Фото: pixabay

В Україні триває перегляд системи державної підтримки аграріїв на 2020 і наступні роки. Ці зміни торкнулись і галузі бджолярства. Розглянувши ініціативи неурядових організацій, Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (Мінекономіки) заявило про наміри передбачити виділення бюджетних коштів пасічникам, щоправда, зменшивши обсяг підтримки із пропонованих 960 грн до 200 грн на кожну бджолосім’ю. Такий результат можна було би вважати успіхом бджолярів, якби не доволі дивні умови визначення тих, хто саме має право претендувати на дотації. В чому полягають непорозуміння, розбирався Mind.

Якою є роль пасік у сільському господарстві України? Бджільництво відіграє унікальну роль в агросфері. Запилення бджолою рослинних культур підвищує їхню врожайність і якість, а також позитивно впливає на тваринництво, що пов’язане з рослинництвом як важливим джерелом натуральної кормової бази. Бджоли – біологічний індикатор «здоров’я» екосистеми. Адже вони здатні виживати лише на тих територіях, які не зазнали надмірного антропогенного впливу.

Окрім цього, продукція бджільництва – вагома стаття в експортному потенціалі України. Так, у минулому році загальний обсяг експорту меду з України склав 55 683 тонн на суму $101 млн (середня експортна ціна $1,82/кг). Це на 6317 тонн та на $3 млн більше, ніж роком раніше. А за січень – лютий цього року за кордон було поставлено 7974 тонни вітчизняного меду за середньою ціною $1,67/кг.

Як свідчать дані Всеукраїнського братства бджолярів, упродовж останніх п'яти років в Україні в середньому виробляли 70 000–75 000 тонн меду на рік. Україна – перша в Європі та четверта у світі за цим показником після Китаю, Аргентини та США.

Загалом 97,7–98,2% меду становить продукція приватних господарств, 2,3–1,8% – сільськогосподарських підприємств. Виробничий фонд галузі налічує близько 400 000 бджолярів та понад 2,6 млн бджолиних колоній.

Середня кількість бджолосімей у одного пасічника дорівнює 50–100. Але останнім часом спостерігається обнадійлива тенденція: молоді пасічники нарощують свої господарства до 300 бджолосімей і більше.

Яку допомогу пропонує держава? Згідно з іще не оприлюдненими рішеннями, але вже оголошеними під час нарад із агроасоціаціями намірами, Мінекономіки планує надавати допомогу лише тим бджолярам, потужності яких офіційно зареєстровані. При цьому урядовці посилаються на постанову Кабінету Міністрів №107, якою затверджено порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва), а також на наказ Мінекономіки №39, яким визначено порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру операторів ринку та надання інформації з нього зацікавленим суб'єктам.

Як підкреслюється у цих документах, кожен виробник продукції харчування, яка надходить до споживача, має зареєструвати свої виробничі потужності, тобто приміщення, обладнання, устаткування та технології за критеріями безпечності, що визначені відповідним нормативно-правовим актом держави.

Чим невдоволені бджолярі? У професійних колах пасічників скаржаться на те, що нині галузь перебуває в стані стагнації. І вважають, що для ефективної її роботи, зокрема й підвищення ефективності використання держдопомоги, бджільництво потребує комплексного нормативно-правового врегулювання. Йдеться, насамперед, про модернізацію Закону України «Про бджільництво» з урахуванням пропозицій фахових експертів.

Крім того, на їхню думку, однією з прогалин чинного законодавства є відсутність ветеринарно-санітарних вимог для потужностей із первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва. А тому наполегливе спонукання державою пасічників невідкладно реєструвати такі потужності є передчасним. Адже навіть зібрана база даних ризикує перетворитися на реєстр-смітник псевдооператорів ринку, що стане інструментом для штрафного тиску на бджолярів – виробників меду з боку інспекторів Держпродспоживслужби.

«Звісно, бджолярі – виробники меду й іншої продукції бджільництва, які постачають свою продукцію споживачу, повинні реєструвати свої потужності. Але їм бракує законодавчого документа, яким установлено вимоги до цих потужностей. Для переробників-трейдерів такі вимоги існують, а для первинників – ні. Проте всіх покликали до реєстру. Ми говоримо про бджоляра – дрібного товаровиробника замкнутого циклу виробництва, коли первинна потужність включає пасіку і всю інфраструктуру первинного виробництва», – зазначив заступник директора Науково-практичного центру сталого розвитку бджільництва, інноваційних технологій та апітерапії Університету «Львівський Стравропігіон», експерт з питань інновацій у промисловому бджільництві, комплексного управління якістю Анатолій Харковенко.

Експерти галузі побоюються, що після реєстрації пасічників як операторів ринку їх інспектуватимуть  та штрафуватимуть, посилаючись, очевидно, на норми Закону України №771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», які загальні для всіх виробників харчової продукції. Проте не можуть бути в повній мірі застосовані для інспекцій саме бджільницьких первинних потужностей без урахування специфіки таких потужностей.

Що пропонує бджолярська спільнота? Пасічникам як дрібним товаровиробникам замкнутого циклу виробництва спочатку має бути надано «Ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей (об’єктів) з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва». «Згідно з цим документом, бджолярі мають упорядкувати свої господарства і тільки тоді свідомо реєструвати такі упорядковані потужності», – вважає Тетяна Васильківська, голова правління ГО «Всеукраїнське братство бджолярів України».

За її словами, лише тоді бджолярі як оператори ринку будуть готові до державного контролю. «Наша організація розробила проект такого документа та надала його для затвердження Держпродспоживслужбі ще 15 листопада 2017 року. Відтоді він лежить у шухлядах чиновників без руху, а сьогодні у бджоляра вимагають реєстрації потужності без установлених нормативів щодо цього, наражаючи його на штрафи», – зазначає Васильківська.

Експерт вважає, що єдиною умовою надання бюджетної дотації має бути наявність у пасічника ветеринарно-санітарного паспорту пасіки із зазначенням локації господарства. Можливість отримати фінансову допомогу мотивуватиме бджоляра отримати такий документ, регулярно забезпечувати ветеринарний контроль на пасіці, дбаючи за здоров’я бджіл. Держава має створити та затвердити належну правову базу для діяльності первинного виробника-бджоляра й обов’язково передбачити перехідний період на її впровадження.

Слід також мати на увазі, що на первинній потужності бджоляр виробляє лише початковий продукт – наприклад, сирий мед (викачує, розфасовує в малу чи промислову тару, зберігає). Така діяльність не включає термічної переробки чи купажування меду. Та й не всі бджолярі випускають продукцію, яка йде до споживача. Серед них є виробники меду тільки для власних потреб або ті, хто займається лише вирощуванням маток і бджіл чи працюють лише на запилення.

«А той бджоляр, який хоче виготовляти мед з горішками, крем-мед або медові напої, має усвідомлювати, що це вже глибока переробка меду в харчові продукти. Тому як оператор ринку він повинен звернутися до Держпродспоживслужби, щоб отримати експлуатаційний дозвіл», – пояснила Тетяна Васильківська.

На думку учасників галузі, ідея урядовців щодо проведення бджолярами державної реєстрації потужностей операторів ринку правильна за суттю, але хибна за процедурою її реалізації. Адже доки не надано нормативного документа «Ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва», а також Акту державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку (бджолярами) вимог законодавства про харчові продукти, бджолярі не мають підстав якось підлаштовувати свої виробничі потужності й іншим чином упроваджувати наказ Мінекономіки №39 у свою діяльність.

Не створивши належного законодавчого підґрунтя щодо ветеринарно-санітарних вимог для первинного виробництва, держава сьогодні наполегливо спонукає бджоляра реєструвати потужності, зокрема, висуваючи відповідну вимогу для отримання бюджетних дотацій. Існує небезпека виникнення ситуацій, коли на таку реєстрацію зголосяться бджолярі, які використовують, наприклад, нестандартні вулики чи  не мають приміщення для викачування меду, для зберігання тари тощо. А згодом – опиняться «під прицілом» санкцій від контролюючих органів.

«Отже, вимога для отримання державної дотації власниками бджолосімей, що прописана в урядовій постанові №107 так: «надати копію рішення про державну реєстрацію потужності», має бути негайно вилучена з постанови як незаконна. Не можна наражати виробників меду на такий ризик, адже вони тоді взагалі зневіряться в усьому. Ми доклали чимало зусиль до того, щоби  бджолярі були зацікавлені  отримати ветеринарний паспорт пасіки, мати належний ветеринарний контроль і  працювати зі  здоровими бджолами, а відтак бути впевненими у безпечності меду. Звісно, тут ще є багато питань для фахового упорядкування ветеринарного контролю пасіки з боку Держпродспоживслужби в різних областях України, що пов’язано з роботою державного інспектора, ветеринарної лабораторії тощо», – зауважила Тетяна Васильківська.

Чи вдасться досягти згоди? «Ми запроваджуємо діалог між державою та представниками галузі бджільництва, адже вона є експортоорієнтованою, дозволяє започатковувати малий та середній бізнес на селі, що сприяє соціально-економічному розвитку населення та економіки країни в цілому», – зазначив у ході зустрічі з представниками галузі заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Під час нещодавньої чергової комунікації керівники Всеукраїнського братства бджолярів та представники Держпродспоживслужби нарешті домовилися про те, аби на основі напрацювань професійної спільноти було видано наказ Мінекономіки про запровадження офіційних ветсанітарних вимог до бджолярів-первинників. Тільки після цього можна буде розпочати реєстрацію виробничих потужностей пасічників як операторів ринку.

«Міністерство розуміє важливість підтримки галузі бджільництва. Наразі вже готуються зміни у законодавстві, спрямовані на боротьбу з фальсифікатом, забезпеченням простежуваності виробництва, захисту рослин, спрощення процедури реєстрації пасік та інше. Також міністерство планує вдосконалити вимоги Закону України «Про бджільництво», – сказав заступник міністра економіки Сергій Глущенко.

«Регулярні зустрічі представників профільних асоціацій у Мінекономіки стосовно будь-яких питань, зокрема й щодо перспектив держпідтримки аграріїв у 2020 році, не виправдовують, на жаль, очікувань багатьох учасників ринку. Обговорення пропозицій агроасоціацій ніяк не протоколюється, не фіксується, не забезпечується відповідними рішеннями та контролем за їх виконанням. Усе це виглядає як імітація з боку міністерства взаємодії з громадськістю, а насправді невигідні чиновникам здорові ініціативи із захисту та розвитку агросектору, які пропонуються профільними об’єднаннями, ігноруються», – вважає генеральний директор Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Микола Бабенко.

За словами Станіслава Шибанова, аспіранта кафедри вірусології Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, через відсутність санітарних вимог і якісного закону «Про бджільництво» бджоляр не здатен оптимізувати свою роботу та налагодити взаємодію з владними структурами. «Головний напрям роботи наукової спільноти в бджільництві спрямований на вдосконалення нормативно-правової бази, за рахунок чого ми намагаємося досягти адекватної атмосфери розвитку галузі», – підкреслив він.

«Ми готові співпрацювати з владою, щоби затвердити ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей (об’єктів) з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва саме для дрібного товаровиробника замкнутого циклу виробництва. Водночас наполягатимемо на встановлені перехідного періоду для належної адаптації ринку до нових умов. Наші бджолярі готові не лише продавати споживачу свої меди, які відповідатимуть показникам безпеки і якості, але й свідомо ставати повноправними операторами національного та міжнародних ринків» – наголосила Тетяна Васильківська.

Крім того, очолювана нею організація офіційно запропонувала Мінекономіки надавати бджолярам підтримку на довготривалій основі як суб’єктам господарювання в статусі «Сімейна ферма пасічника». Реалізація такої ініціативи потребує доповнення законодавства щодо фермерського господарства нормою про сімейні ферми пасічника як форму діяльності бджоляра. Тоді державна підтримка матиме різновекторний напрямок в залежності від потреб бджоляра.

Саме на цьому наголошує і співголова Всеукраїнської громадської спілки «Пасічники України проти пестицидів», голова Громадської спілки «Київська обласна спілка пасічників» Петро Шалієвський. Він вважає низькоефективним вибраний урядовцями варіант державної допомоги, а саме – дотації на одну бджолосім’ю. «В Україні мають бути впроваджені такі раціональні напрямки державної допомоги бджоляру, що будуть  довготривалими, справляти позитивний вплив на ефективність роботи всієї бджільницької спільноти, а не обмеженої кількості бджолярів, які зголосяться виконати законодавчо необґрунтовані вимоги для отримання разової дотації», – резюмує експерт.

Провідні учасники галузі впевнені, що питаннями політики бджільництва, в тому числі щодо державної підтримки виробників продукції, має займатися державна структура, створена окремо із компетентних фахівців-практиків та авторитетних галузевих експертів, які мають багаторічний досвід роботи в галузі та міжнародну практику. Для такої стратегічної індустрії в аграрному секторі, як бджільництво, нагальним є створення Державної інспекції з бджільництва, діяльність якої має слугувати збереженню й успішному розвитку галузі і її суб’єктів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті