Захворіло у світі
95,577,274
Померло у світі
2,041,098
Вилікувалось у світі
52,691,388
Захворіло в Україні
1,167,655
Померло в Україні
21,046
Вилікувалось в Україні
886,248
Закони харчового ланцюжка: чи зможуть ресторани «ожити» після карантину

Закони харчового ланцюжка: чи зможуть ресторани «ожити» після карантину

Чи справді тривалий простій призведе до закриття 40% закладів

Цей матеріал також доступний російською
Закони харчового ланцюжка: чи зможуть ресторани «ожити» після карантину
Фото: pixabay

12 травня українські ресторатори повернулися до роботи: після практично двомісячної заборони їм дозволили відкрити літні майданчики. А наступного дня Кабінет міністрів на своєму засіданні ухвалив постанову, якою дозволив закладам громадського харчування розміщувати за кожним столиком не по двоє, а по четверо гостей, не враховуючи дітей до 14 років. Головна умова – дистанція між відвідувачами має складати не менше 1,5 м.

Mind розбирався, чому уряд вирішив підтримати рестораторів і що насправді сталося з ресторанним ринком у період карантинних обмежень.

Маленькі, але гучні. Малий бізнес, до якого належать і ресторатори, генерує 16% ВВП України, йдеться в дослідженнях Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Номінальний ВВП в 2019 році, за інформацією Державної служби статистики, склав майже 4 трлн грн. І заклади громадського харчування не займають у ньому найбільшу частку. «На них припадає приблизно 20% від загальної частки малого бізнесу», – зауважує голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. Він додає, що лідерство належить торгівлі, частку якої експерт оцінює в 45% серед підприємств МБ.

Але саме ресторатори змогли створити навколо своїх труднощів максимальний громадський резонанс: власники закладів громадського харчування протягом усіх двох місяців карантину активно розповідали про них у ЗМІ. При цьому багато власників ресторанів використовували період обмежень для нарощування репутаційного капіталу і впізнаваності бренду в онлайн-форматі. Один з найпоширеніших варіантів – безкоштовні майстер-класи з приготування страв.

Найбільше уваги до себе привернув ресторатор (і «за сумісництвом» – нардеп від партії «Слуга народу») Микола Тищенко. Його мережа «Наша карта» включає в себе чотири заклади: «Рішельє», «Сейф», «Велюр» і Olmeca Plage. Журналісти-розслідувачі Bihus.info встановили, що в ресторан «Велюр» під час карантину навідувалися чиновники, депутати, представники великих корпорацій і партнери олігарха Ігоря Коломойського.

Після виходу скандального сюжету Микола Тищенко заявив, що ресторан не працює, відвідувачі в ньому не їдять, а сам заклад працює як «штаб». Але пізніше він відмовився і від цих своїх слів, заявивши, що «Велюр» працює виключно на винос. При цьому в сюжеті Bihus.info можна легко побачити, що відвідувачі залишають заклад з порожніми руками. «Після виходу цього сюжету бізнесмени зрозуміли, що одні продовжують працювати, а інші – зазнають збитків. Тому заклади стали працювати нелегально», – розповідає Mind ресторатор, який побажав залишитися неназваним.

Як вдалося привернути увагу влади? Голос представників індустрії зазвучав набагато голосніше. На початку травня ресторатори організували під Офісом президента Володимира Зеленського «званий ланч». За нашвидкоруч змонтованими столиками всі, хто прийшов, могли перекусити піцою.

Одним з організаторів акції виступив співвласник ресторанних мереж Tarantino Family Дмитро Федотенков, який раніше значився як співвласник будівельної корпорації «Укрбуд». Нагадаємо: ця будкомпанія не змогла добудувати 23 ЖК і передала їх на баланс іншому забудовнику – ХК «Київміськбуд».

«Логіка подібного відкриття сумнівна. У Києві не працює транспорт. Як гості мають діставатися ресторанів? У мене складається враження, що влада просто копіює європейські рішення із запізненням на два тижні. Але проблема в тому, що в багатьох містах ЄС роботу транспорту не зупиняли», – говорить Руслан Соболь.

Дещо раніше деякі експерти вже робили апокаліптичні прогнози. Наприклад, за інформацією народного депутата з фракції «Слуга народу» Микити Потураєва, приблизно 40% ресторанів не відкриються після завершення карантину. Тобто мова йде про закриття 12 000 закладів громадського харчування з близько 30 000 працюючих в Україні об'єктів.

Так чи все настільки погано? Після карантину закриється не більше 10% закладів громадського харчування, прогнозує генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова. Деякі заклади повністю закрилися і зазнають невеликі втрати – до 10 000 грн на місяць на охорону приміщення і гонорари бухгалтеру, інші – намагаються заробити на доставці.

«Якщо на початку кризи на доставку припадало до 10% від наших продажів, то зараз – близько 20%», – розповідає співвласник мережі Pesto Café Дмитро Погребицький.

Більшість великих ресторанів працюють за схемою, коли на кухню оформлено ПП, а на бар – ТОВ, додає податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська. Верховна Рада звільнила всіх приватних підприємців від необхідності сплачувати єдиний соціальний внесок у березні, квітні й травні. Більшість ресторанів звільнили або відправили у відпустку «за власний рахунок» персонал і не показують ніякої діяльності, тому податки ТОВ не платять. Зазвичай, каже Томашевська, вони зобов'язані сплачувати 18% податку на прибуток, 22% – ЄСВ, ПДВ – 20% і податок на доходи фізичних осіб – 18% і 1,5% військового збору.

Хто піде з орбіти? Карантин – не єдина проблема рестораторів. Восени в Україні прогнозується фінансова криза. Як розповіли Mind на умовах анонімності два директора ресторанних мереж, найбільше від неї постраждає середній ціновий сегмент з чеком 1000–1500. грн на людину, що пов'язано зі зниженням заробітних плат і звільненням деяких «дорогих фахівців». Затребуваним виявиться сегмент нижче середнього з чеком 200–250 грн на людину.

«Головне, щоб контролюючі органи не влаштували зараз «терор» для ресторанів і не почали застосовувати до них величезні штрафні санкції. Знайти проблему можна в будь-якій ситуації. Ось це, а не карантин, може вбити ресторанний бізнес», – резюмує Ольга Насонова.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті